Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова

За повідомленням, суд ухвалив рішення 19 грудня за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.


У МЗС Білорусі пояснили, чому голосували проти резолюції щодо Криму

У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що голосували проти запропонованої Україною оновленої резолюції про ситуацію з правами людини в анексованому Росією Криму, бо «завжди» голосують проти будь-яких резолюцій країн.

«Це наша принципова позиція. Ми на власному досвіді знаємо, що таке спроби штучної політизації, роздування проблем, яких в реальності немає в суспільстві і державі. Більш того, ми вважаємо, що Генеральна асамблея ООН – не місце для обговорення і прийняття подібних документів країн», – заявив речник МЗС Білорусі Андрій Шупляк, повідомляє сайті відомства.

Він наголосив, що голосування Білорусі проти таких резолюцій не є свідченням бездушності Мінська до занепокоєння ініціаторів. «Наше голосування проти цього інструменту – спроба привернути увагу до його не тільки неефективності, але до його руйнівності. Без наполегливого пошуку шляхів і можливостей до зближення позицій, за рамками обвинувальних резолюцій, вирішення наявних проблем не знайти», – заявив Шупляк.

19 грудня Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку ухвалила нову резолюцію щодо ситуації з дотриманням прав людини в анексованому Росією Криму. За проголосували представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися. Проти резолюції, зокрема, виступили Росія, Білорусь, Вірменія, Китай, Сирія, Зімбабве.

Як повідомляли в представництві України в ООН, проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Також проект засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, попри відповідний мандат, та відзначає позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників.

 


Полторак: вихід Росії зі СЦКК має на меті звинуватити Київ в порушенні режиму тиші

Міністр оборони України Степан Полторак заявляє, що вихід російської сторони зі Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) розведення сил і засобів на Донбасі має на меті звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню.

«Після виведення ми побачили справжнє обличчя, чому Росія схвалила таке рішення – для того, щоб звинувачувати нас у порушенні режиму припинення вогню, хоча в принципі вони цього лише чекають і самі порушують режим припинення вогню», – сказав міністр журналістам. 

Полторак наголосив, що Збройні сили України готові до зміни ситуації.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Ввечерві 18 грудня влада Донеччини повідомила про обстріл селища Новолуганського з боку підтримуваних Росією бойовиків із реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого були поранені восьмеро цивільних жителів, пошкоджені десятки будинків, лінії електропередач і частково газогін.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу СЦКК також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

Робоча група Спільного центру здійснює контроль за припиненням вогню на території Донецької та Луганської областей. До складу центру, який створили у вересні 2014 року, входять українські та російські військові, представники ОБСЄ.


Росія відмовила Києву в передачі Клиха, Карпюка й Чирнія – Мін’юст України

Росія відмовила Києву в передачі ув’язнених українців Станіслава Клиха, Миколи Карпюка й Олексія Чирнія, повідомив у Facebook заступник міністра юстиції України Сергій Петухов.

«Росія відмовила у передачі в Україну Клиха, Карпюка та Чирнія без зазначення причини та відповідного рішення суду. До цього вже була відмова у передачі Олега Сенцова та Валентина Вигівського. Це є порушенням умов Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, і ми письмово звернулися до Росії з вимогою добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання», – написав Петухов.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Сам Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Карпюка до 22,5 років, Клиха – до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію Клиха і Карпюка на вирок.

Карпюк і Клих заперечують свою провину і заявляють, що ніколи не були в Чечні, були захоплені російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами.

Кримчанина Олексія Чирнія затримали навесні 2014-го року російські силовики і судили за обвинуваченнями в організації терактів на півострові разом із українським кінорежисером Олегом Сенцовим, фотографом Геннадієм Афанасьєвим та активістом Олександром Кольченком. Чирній уклав угоду зі слідством і дав свідчення у цій справі, його засудили до семи років позбавлення волі.


Двом екс-депутатам Верховної ради Криму повідомили про підозру у держзраді – прокуратура

Прокуратура Автономної республіки Крим, що діє при ГПУ, повідомила про підозру ще двом колишнім депутатам Верховної ради Криму за звинуваченням у державній зраді, інформує в середу сайт відомства.

«За їх безпосередньої участі незаконно ухвалено низку постанов, результатом яких стало входження території Автономної республіки Крим до складу Російської Федерації та подальшої окупації території півострова», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Повідомляється, що прокурори зібрали «достатньо доказів» у вчиненні цими особами кримінальних правопорушень. Про кого саме йдеться у прокуратурі не вказали.

Раніше в українській прокуратурі Криму повідомляли про скерування до суду десятків обвинувальних актів щодо колишніх депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».


Правозахисниця: Україні важливо виконати рекомендації резолюції щодо Криму

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дарія Свиридова заявляє, що Україні важливо виконати рекомендації резолюції з прав людини в анексованому Криму, яку 19 грудня схвалила Генеральна асамблея ООН.

За її словами, це дасть можливість українській владі показати, що вона бореться за кримчан.

«Що важливо, на мій погляд, у цій резолюції – це рекомендації щодо України. Там сказано, що Україна зобов’язується захищати права й свободи своїх громадян на окупованій території. Ми сподіваємося, що Україна на відміну від Росії буде прислухатися до положень. Крім політичних заяв, що «Крим – це Україна», на жаль, немає реальних дій щодо кримчан. Це стосується і банківських послуг, складності пересування через адмінкордон та інше. Якщо Україна виконає рекомендації, то вона покаже, що діє не тільки на словах», – сказала Свиридова у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вона додала, що резолюція не зобов’язує країни виконувати рекомендації, і «марно очікувати, що вони будуть виконуватися Росією».

19 грудня Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку ухвалила нову резолюцію щодо ситуації з дотриманням прав людини в анексованому Росією Криму. За проголосували представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися. Проти резолюції, зокрема, виступили Росія, Білорусь, Вірменія, Китай, Сирія, Зімбабве.

Як повідомляли в представництві України в ООН, проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Також проект засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, попри відповідний мандат, та відзначає позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників.

 


МЗС після схвалення в ООН резолюції по Криму: наступною має бути деокупація півострова

Міністерство закордонних справ України вітає ухвалення Генеральною асамблеєю ООН оновленої резолюції про порушення прав людини в анексованому Росією Криму і заявляє, що наступним кроком має стати деокупація півострова. «Основа для цього сьогодні вже закладена», – йдеться в заяві МЗС 19 грудня.

У зовнішньополітичному відомстві додали, що фіксація і засудження в резолюції Генасамблеї ООН системних порушень прав людини, здійснюваних російською окупаційною владою, у тому числі позасудових страт, викрадень людей, політично вмотивованих переслідувань, обмежень базових політичних прав жителів Криму, «має стати важливим кроком на шляху до відстоювання прав і громадянських свобод громадян України, що опинилися в окупації».

«Широка підтримка нашої позиції у питанні Криму свідчить, що міжнародне співтовариство надіслало чіткий сигнал російській окупаційній владі – питання Криму не закрите, світ уважно спостерігає за діями окупанта, а отже винні у переслідуваннях і порушеннях прав кримчан обов’язково нестимуть відповідальність. Держава-агресор має припинити на тимчасово окупованій нею території свавілля і забезпечити дотримання міжнародного права», – наголошують у МЗС.

19 грудня Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку ухвалила нову резолюцію щодо ситуації з дотриманням прав людини в анексованому Росією Криму. За проголосували представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися. Проти резолюції, зокрема, виступили Росія, Білорусь, Вірменія, Китай, Сирія, Зімбабве.

Як повідомляли в представництві України в ООН, проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Також проект засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, попри відповідний мандат, та відзначає позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов раніше назвав проект резолюції щодо Криму «зброєю в гібридній війні проти Росії».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.


Волкер: Росія відкликала своїх офіцерів із СЦКК саме перед загостренням на Донбасі

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявляє, що Росія відкликала своїх представників зі Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі якраз перед загостренням ситуації на сході України.

«Росія відкликала своїх офіцерів із СЦКК, який є інструментом із забезпечення режиму припинення вогню, саме перед потужною ескалацією порушень режиму припинення вогню. Україна щойно пережила одні з найгірших бойових дій від лютого 2017 року. Рішення щодо миру залежить від Росії», – написав Волкер у Twitter.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Міністерство закордонних справ України розцінило це рішення російської сторони як провокацію. На думку українських дипломатів, це свідчить про те, що Москва не залишає спроб змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий «прямий діалог» із бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

18 грудня близько 17:00 влада Донеччини повідомила про обстріл селища Новолуганського з боку підтримуваних Росією бойовиків із реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого були поранені восьмеро цивільних жителів, пошкоджені десятки будинків, лінії електропередач і частково газогін.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі, також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

Робоча група Спільного центру здійснює контроль за припиненням вогню на території Донецької та Луганської областей. До складу центру, який створили у вересні 2014 року, входять українські та російські військові, представники ОБСЄ.

 


Рада розглядає питання соціального захисту осіб з інвалідністю

Верховна Рада України 19 грудня на ранковому засіданні розглядає закони щодо соціального захисту осіб з інвалідністю.

У першому читанні депутати схвалили проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю) №6710. За це проголосували 232 члени парламенту.

Після цього Верховна Рада перейшла до обговорення закону, який регламентує надання груп інвалідності учасникам бойових дій, що втратили кінцівки.

Близько 10:00 голова Верховної Ради Андрій Парубій після реєстрації народних депутатів відкрив ранкове засідання. З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.


У Мінську 20 грудня Київ спробує домовитися про припинення вогню на період свят і канікул – Марчук

Останні цього року переговори в Мінську, заплановані на 20 грудня, будуть присвячені питанню припинення вогню на всій лінії зіткнення на період свят і зимових канікул, повідомив представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук.

«20 грудня 2017 року відбудеться останній в цьому році 73-й раунд переговорів у Мінську. На порядку денному робочої групи з питань безпеки, яку я представляю від України, сім важких питань. Але найпершим буде спроба домовитися про припинення вогню на всій лінії зіткнення хоча б на період новорічно-різдвяних свят і зимових канікул», – написав Марчук на сторінці у Facebook.

При цьому Марчук зазначив, що технологія, як цього досягти, вже напрацьована і завдяки їй в торік вдалося утримати режим повної тиші протягом шести тижнів, тоді як так звані «хлібне» і «шкільне» перемир’я в 2017-му були невдалими, сказав він.

«Дуже важливу роль в забезпеченні цієї технології відіграють військові Спільного центру контролю і координації (СЦКК), куди входять українські і російські військові. На відміну від патрулів СММ ОБСЄ , вони мають повноваження і можуть швидко втручатися в ситуацію, щоб припинити порушення режиму тиші. Російські військові – в порушення з боку ОРДЛО, а українські – з боку ЗСУ. Акція російського керівництва по відкликанню своїх військових із складу СЦКК практично унеможливить забезпечення режиму тиші, навіть якщо домовленість завтра буде досягнута», – повідомив Марчук і додав, що відкликання російської частини СЦКК однозначно призведе до ліквідації цієї структури.

20 грудня має відбутися остання зустріч учасників переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську, відповідно до графіку, узгодженого ще влітку.

Напередодні, особливо в районі Світлодарської дуги, почалося загострення бойової ситуації – близько 17:00 18 грудня, за даними ЗСУ, підтримувані Росією бойовики з підконтрольної угрупованню «ДНР» Горлівки обстріляи з реактивних систем залпового вогню населений пункт Новолуганське. Крім поранень вісьмох цивільних жителів, зокрема однієї дитини, є і руйнування десятків житлових будинків та окремих соцоб’єктів. Повідомляється про перебої з енергопостачанням.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових в обстрілі Стаханова і Первомайська, бойовики на своїх сайтах також повідомляли про загиблу від серцевого нападу жінку і щонайменше 4 поранених через обстріли. Донецькі бойовики також заявили про обстріл підконтрольної їм Горлівки з боку ЗСУ і про руйнування там 11 будівель та одну поранену жінку.

Українські військові також заявили, що через обстріл КПВВ «Майорськ», розташований неподалік, не змогли пройти офіцери російської сторони СЦКК. Водночас сайти угруповання «ДНР» повідомили, що російські офіцери СЦКК з Соледару не виїхали – через обстріл не переїхали лінію розмежування. Бойовики звинувачують українську сторону, що їм не надали транспорт.

 

 



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95