Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб АТО

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили двічі обстрілювали позиції Збройних сил України, в результаті поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, вперше за останні три доби був порушений режим перемир’я на луганському напрямку.

«Увечері понад 10 мін калібру 120 міліметрів бойовики випустили по оборонних укріпленнях сил АТО довкола Луганського. На Донецькому напрямку, ще за світлої пори доби, ворог вів вогонь з гранатометів та стрілецької зброї, а також 120-міліметрових мінометів біля Верхньоторецького», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, військові ЗСУ жодного разу вогонь у відповідь не відкривали.

В угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» станом на 6:30 5 січня не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.


Клімкін: українці, які працюють у Польщі, допомагають польській економіці

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що українці, які працюють у Польщі, рятують конкурентоспроможність польської економіки. Про це очільник зовнішньополітичного відомства написав у мережі Twitter.

«Біженці – це категорія міжнародного права. Їм потрібно допомагати. За два роки такий статус у Польщі отримали 88 українців. При цьому майже 300 тисяч одержали дозвіл на роботу, а більше 2 мільйонів – візи, витративши кілька мільярдів євро (польська статистика)», – повідомив Клімкін.

«Мені як математику таке співвідношення видається дуже симпатичними для польської економіки. Навіть не враховуючи те, що саме українці рятують конкурентоспроможність економіки Польщі», – додав український міністр.

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко також висловилася щодо українських трудових мігрантів у Польщі.

«Правда в тому, що десятки тисяч українців у часи економічної кризи, спровокованої в тому числі і війною, працюють у сусідніх країнах, у тому числі й у Польщі, посилюючи її економіку, вкладаючи свої руки, розум, сили, українську працелюбність і щирість у формування польського ВВП… Говорити про них як про біженців – це нонсенс», – вважає Геращенко.

2 січня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна допомогла знизити напруження на східних кордонах Євросоюзу, прийнявши десятки тисяч біженців зі сходу України і також понад мільйон українських трудових мігрантів.

Разом з тим, згідно з даними українського посольства в Польщі, за 10 місяців 2017 року компетентні органи держави надали статус біженця 56 громадянам України. 


Член Меджлісу кримських татар Барієв заявив, що ФСБ допитала його родичів у Криму

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримських татар Ескендер Барієв заявив, що Федеральна служба безпеки Росії допитала його родичів в анексованому Криму.

«У допиті взяли участь мої дві сестри і тесть (батьки не ходили через стан їхнього здоров’я). На допит їх викликали через мою правозахисну діяльність і громадянську позицію. Про деталі допиту не знаю, тому що мені не повідомили, швидше за все, у зв’язку з тим, що взяли підписку про нерозголошення інформації», – написав Барієв у Facebook.

Він вважає допити спробою тиску на нього. За його словами, ФСБ намагається зробити його близьких «заручниками».

Російські силовики не коментували допити.

Барієв заявляв, що його родичів викликали на допит до Федеральної служби безпеки 21 грудня.

Кримськотатарський ресурсний центр – це громадська платформа, мета якої збирати і моніторити інформацію щодо правопорушень у Криму, правозахисна діяльність, нормотворча та аналітична діяльність. Він був зареєстрований в Україні як громадська організація в листопаді 2015 року.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».


У Кремлі розуміють лише мову сили – Геращенко відповіла Ґабріелю щодо зброї для України

Партнери України помиляються, коли вважають, що надання Україні оборонних озброєнь може «розлютити Москву». Так представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко відреагувала на заяву міністра закордонних справ Німеччини Зіґмара Ґабріеля щодо скептичного ставлення до надання Україні зброї.

«Єдиний гарант безпеки України і Європи – це сильна армія. Чим сильніша буде українська армія, тим менше у Росії буде бажання клацати зубами і зброєю. В Кремлі розуміють тільки мову сили, й відверто глузують з умиротворення через піддавки», – написала Геращенко у Facebook 4 січня.

Вона також згадала події, що сталися майже 10 років тому.

«На моє глибоке переконання, якби свого часу саме Німеччина і Франція не заблокували в НАТО ПДЧ (План дій щодо членства – ред.) для України і Грузії, нормандський формат міг би й не створитися, бо РФ не наважилася б напасти й відтяпати шматки території від Грузії і України. В 2008 році Париж і Берлін керувалися благими намірами – не злити Москву, не засмучувати Путіна-Медведєва – й заблокували наш поступ до НАТО. Результат був абсолютно протилежний, це не умиротворило Москву, а лише розв’язало їй руки», – вважає Геращенко.

Німеччина не вважає, що постачання летального озброєння допоможе Україні у вирішенні конфлікту на Донбасі, заявив міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель у Києві 3 січня на спільному брифінгу з українським колегою Павлом Клімкіним.

«Чого багато в тому регіон, так це зброї. Ми в Німеччині скептично ставимося до того, що постачання зброї допоможе в конфлікті. Ми звісно далеко від зони бойових дій, але Україна з точки зору оборони розглядає це інакше», – сказав Ґабріель.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що ця зброя буде використовуватися виключно для оборони.


Клімкін: Україна знайде спосіб впливу на німецькі компанії, які працюють в окупованому Криму

Україна знайде важелі впливу на німецькі компанії, які працюють в окупованому Росією Криму, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін 3 січня в Києві на брифінгу з німецьким колегою Зіґмаром Ґабріелем.

«Я вважаю, що це (постачання турбін Siemens до Криму – ред.) стало сумним уроком для всього німецького і не тільки німецького бізнесу. І зараз є, звичайно, компанії, які дозволяють своїм рітейлерам, наприклад, Volkswagen або Adidas, Крим вважати територією Росії. Ми їх, безумовно, дістанемо, дістанемо не тільки політичними, а й юридичними методами», – сказав Клімкін.

Міністр закордонних справ Німеччини у своєму виступі не згадав про цей аспект.

Арбітражний суд столиці Росії Москви минулого місяця відмовився задовольнити позов німецького концерну Siemens до його російського партнера «Технопромекспорт» із вимогою повернути турбіни, які були відправлені в анексований Росією Крим.

Про поставку чотирьох газових турбін Siemens для споруджуваних у Севастополі і Сімферополі ТЕС стало відомо на початку липня 2017 року. Після цього концерн припинив поставки обладнання російським компаніям, підконтрольним Кремлю, а Євросоюз розширив санкції щодо Росії.

Служба безпеки України також перевірить інформацію про можливу роботу німецьких компаній DHL Express, Adidas і Puma в анексованому Криму. Про це йдеться у відповіді прокуратури Автономної Республіки Крим на інформаційний запит проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії», яку редакція отримала в грудні 2017 року.


Міністр закордонних справ Німеччини: важливо переконати Росію повернутися до СЦКК

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що важливо переконати Росію повернути своїх офіцерів до Спільного центру з контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі.

«Дуже важливо переконати російський уряд, щоб Росія знову брала участь у спільній комісії (СЦКК – ред.). Важливо, щоб Україна мала також прямий контакт із Росією в цьому плані. І ми хочемо переконати й робити все разом з Україною для того, щоб відкликання цих офіцерів було припинене, і вони повернулися до складу цієї місі», – сказав Ґабріель після зустрічі з українським колегою Павлом Клімкіним у Києві.

Він додав, що на Донбасі потрібно розмістити миротворців Організації Об’єднаних Націй.

«Це має бути озброєна й міцна миротворча місія ООН, яка перебуває на всій окупованій території», – заявив Ґабріель.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Росія вивела своїх представників з СЦКК наприкінці 2017 року. Вони покинули Україну 19 грудня через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».


Клімкін – голові МЗС Німеччини: на Донбасі немає реального припинення вогню

На Донбасі немає реального припинення вогню, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Зіґмаром Ґабріелем у Києві.

«Я дуже детально розповів Зіґмару, яка в нас зараз ситуація. Вона дуже напружена. У нас немає реального припинення вогню. Лише за останні дні в нас було понад 60 обстрілів, понад третина з них – із забороненої зброї. Ми втратили трьох наших воїнів, 15 поранені», – сказав Клімкін на спільній прес-конференції з Ґабріелем.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».


Суд призначив розгляд позову НАЗК до Соломатіної на 12 квітня

Голосіївський районний суд Києва призначив на 12 квітня розгляд позову Національного агентства з питань запобігання корупції до своєї колишньої співробітниці Ганни Соломатіної, яка заявляла про можливі зловживання НАЗК.

Як свідчать дані на порталі «Судова влада України», позов стосується «захисту ділової репутації» Національного агентства з питань запобігання корупції.

14 листопада керівник департаменту фінансового контролю і моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна заявила, що перевірки е-декларування фальсифікуються, і попросила антикорупційні органи розслідувати факти неправомірних дій, а голову НАЗК Наталію Корчак відсторонити від виконання обов’язків на час розслідування.

Пізніше у НАБУ повідомили, що почали розслідування за фактом можливих корупційних дій службових осіб НАЗК. Згодом депутат Мустафа Найєм повідомив, що це провадження забрали з НАБУ і передали в СБУ за рішенням генерального прокурора Юрія Луценка.

У НАЗК заяву Соломатіної назвали поширенням «недостовірної інформації негативного змісту з метою дискредитації роботи агентства» і заявили, що подали на екс-співробітницю до суду.


Українцям радять не ходити на мітинги в Ірані і мати при собі документи

Міністерство закордонних справ України закликає українців бути пильними, перебуваючи в Ірані, й уникати місць масового скупчення людей і мітингів.

3 січня МЗС опублікував рекомендації у зв’язку із загостренням безпекової ситуації в Ірані.

«У зв’язку з поширенням протестних акцій в Ісламській республіці Іран (міста Мешхед, Тегеран, Керманшах, Кум, Шираз, Табріз, Решт, Ісфаган, Хамадан, Сарі, Кучан, Сабзевар, Хорамабад, Ахваз) МЗС рекомендує громадянам України виявляти підвищену пильність й обачність, уникати місць масового скупчення людей, мітингів, маніфестацій і місць релігійного культу, чітко виконувати всі законні вимоги і рекомендації сил безпеки та місцевої влади, бути готовими до перевірки документів і особистого контролю представниками правоохоронних органів, завжди мати при собі документи, які посвідчують особу, відстежувати інформацію щодо заходів безпеки в місцях перебування», – йдеться в повідомленні.

За шість днів антиурядових демонстрацій в Ірані загинули щонайменше 22 людини, зокрема один поліцейський. По всій країні були заарештовані декілька сотень людей.

Країни Євросоюзу, США, Ізраїль, Туреччина і низка міжнародних правозахисних організацій виступили з різкою критикою на адресу влади Ірану через придушення протестів. Свою підтримку офіційному Тегерану висловили Сирія і Росія.

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї в своєму зверненні звинуватив «зовнішніх ворогів Ісламської республіки» в підбурюванні до протестів і розгойдуванні ситуації в країні.

Влада Ірану майже відразу ж після початку антиурядових акцій заблокували популярні серед великої кількості людей соцмережі – Instagram і Telegram.

В Ірані від 28 грудня тривають антиурядові вуличні протести. Увечері 30 грудня вони охопили багато великих міст країни і продовжилися в переддень Нового року, незважаючи на телевізійне звернення президента Роугані до країни і обіцянку влади придушити виступи.

Протести почалися з економічних причин: люди були незадоволені різким зростанням цін на продукти харчування, перш за все на яйця і птицю. Але акції швидко переросли в невдоволення владою і духовним лідером країни. Це найбільші антиурядові виступи в Ірану від 2009 року, коли на президентських виборах переміг тодішній президент Махмуд Ахмадінежад.

3 січня державне телебачення Ірану повідомило про десятки тисяч людей, які вийшли на вулиці кількох міст на підтримку влади.

 


Голова МЗС Німеччини: конфлікт на Донбасі не заморожений, він вкрай актуальний та небезпечний

Конфлікт на Донбасі є «вкрай актуальним та небезпечним», заявив міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель перед візитом до України.

«Для нас це конфлікт не є ані замороженим, ані забутим, але він дуже актуальний та небезпечний. Ми й надалі будемо робити все можливе, щоб знайти вирішення цієї кризи», – цитує Ґабріеля прес-служба МЗС Німеччини.

Він додав, що у 2017 році «ми стали свідками місяців найбільшого з моменту підписання Мінських угод насилля на сході України».

«На Донбасі все ще дуже багато пострілів. У регіоні ще дуже багато важкої зброї», – заявив міністр.

Ґабріель зазначив, що обмін утримуваними особами між Україною й бойовиками на Донбасі та домовленості про різдвяне перемир’я стали «обнадійливими сигналами».

«Так треба продовжувати. Тому я сьогодні лечу до Києва, а завтра до Маріуполя, щоб показати людям в Україні: ми не кидаємо вас напризволяще», – сказав голова МЗС Німеччини.

У Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що Ґабріель зустрінеться з українським колегою Павлом Клімкіним для обговорення, зокрема, «подальших спільних кроків, які спрямовані на відновлення територіальної цілісності й суверенітету України, а також звільнення українських політв’язнів, які утримуються в російських тюрмах».

Конфлікт на частині Донбасу триває від квітня 2014 року. Захід і Україна звинувачують Москву у підтримці бойовиків. Росія ці звинувачення відкидає.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95