Суд отримав клопотання прокуратури про запобіжний захід підозрюваному в убивстві Ноздровської

Вишгородський районний суд Київської області отримав клопотання прокуратури про запобіжний захід для підозрюваного в убивстві юристки Ірини Ноздровської, повідомив кореспондент Радіо Свобода з будівлі суду. Це сталося близько 15:30, засідання суду може розпочатися впродовж найближчих годин. 

У селі Демидів на Київщині сьогодні попрощалися з Іриною Ноздровською, тіло якої знайшли 1 січня.

У Міністерстві внутрішніх справ України 8 січня повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві Ірини Ноздровської. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

Голова відомства Арсен Аваков заявив, що 9 січня будуть оприлюднені деталі щодо затримання підозрюваного у вбивстві Ірини Ноздровської. 

Юрист Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри, яку у вересні 2015 року збив автомобіль. У вбивстві обвинувачують Дмитра Россошанського. У травні 2017 року його засудили до семи років позбавлення волі.

27 грудня Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.


НАБУ відкрила Мартиненку та його захисникам список інкримінованих злочинів

Детективи Національного антикорупційного бюро України 9 січня за дорученням прокурора САП відкрили колишньому голові комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Миколі Мартиненку та його захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження за фактами заволодіння коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «Енергоатом». Про це повідомляє сайт НАБУ.

Бюро повідомляє, що екс-депутат підозрюється у вчиненні злочинів, кваліфікованих за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 («Організація заволодіння організованою групою чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі»); ч.1 ст.255 («Створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі у ній та у злочинах, вчинюваних такою організацією»); ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 («Організація заволодіння злочинною організацією чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі»); ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України («Організація легалізації (відмивання) злочинною організацією доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненою в особливо великому розмірі»).

Серед інших підозрюваних у провадженні, додають у НАБУ, – чинні керівники ДП «СхідГЗК», Державного концерну «Ядерне паливо», НАК «Нафтогаз «України», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом».

20 квітня 2017 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка і першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», колишнього голову спостережної ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому. Їх підозрюють за статтями «створення злочинної організації» і «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у рамках справи про розтрату коштів державного підприємства «СхідГЗК». Обидва заперечують свою провину.

Микола Мартиненко назвав справу проти себе політичною і заявив, що його «кінцева мета» – довести безпідставність всіх звинувачень проти себе. За словами екс-депутата, він має намір співпрацювати зі слідством.

22 квітня суд відпустив Миколу Мартиненка на поруки 18 депутатів Верховної Ради, міністра молоді та спорту Ігоря Жданова й заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери.


У Дніпрі біля кафедрального собору УПЦ (МП) відбулася акція «Принеси ляльку»

Дніпряни поклали під двері церкви дитячі іграшки й плакати з написами: «Дитина ні в чому не винна»


Суд обрав запобіжний захід для Михальчевського – 30 діб під вартою

Херсонський міський суд 8 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на один місяць колишньому російському міністру охорони здоров’я окупованого Криму Петру Михальчевському.

В Україні цього екс-чиновника підозрюють у державній зраді.

Представники прокуратури Автономної Республіки Крим наполягали на його арешті на 60 діб.

За інформацією представників прокуратури, робота Михальчевського в російському уряді Криму є діяльністю, спрямованою на підрив територіальної цілісності України. Зокрема, в наданих прокуратурою показаннях свідків стверджується, що Михальчевський сприяв організації так званого «референдуму», який Москва вважає підставою для анексії півострова.

Адвокати Михальчевського стверджують, що підзахисний не може перебувати під вартою, оскільки не має наміру переховуватися. Сам екс-чиновник заявив, що не вважає себе винним у будь-яких правопорушеннях.

Михальчевський 5 січня підписав підозру в скоєнні злочину за статтею 111 КК України (державна зрада). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української служби безпеки та прокуратури.

На початку січня співробітники Служби безпеки України встановили факт перебування Михальчевського в Києві.

10 червня 2014 року російський міністр охорони здоров’я окупованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».


Болгарське головування в ЄС продовжить політику санкцій щодо Росії – посол

У справі європейських санкцій відносно Росії офіційна Софія дотримуватиметься принципів, ухвалених Радою ЄС, на сьогоднішній день умов для їхнього скасування немає. Про це заявив 8 січня в Брюсселі постійний представник Болгарії при Європейському Союзі Дімітар Цанчев.

На тлі висловлювань президента Болгарії Румена Радева щодо зняття з Москви санкційного тиску, болгарський посол повідомив, що Болгарія продовжить політику санкцій щодо Росії.

«Ми у відносинах із Росією будемо дотримуватися п’яти принципів, які були схвалені Радою ЄС у березні 2016 року. Важливою умовою для зміни у відносинах ЄС і Росії є повне виконання Мінських домовленостей усіма сторонами конфлікту. Наразі ця умова не виконана», – заявив Цанчев.

Посол також підкреслив, що ЄС «наполягає на тому, щоб Росія поважала міжнародне право», а Брюссель розраховує на прогрес у «нормандському форматі» та виконанні мінських домовленостей.

«Абсолютною необхідністю є відведення важкого озброєння від лінії розмежування», – підкреслив він, водночас, висловлюючи готовність болгарського головування працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. «Але поки що для цього немає умов», – зауважив Цанчев.

Євросоюз у координації зі США в кілька етапів запровадив санкції проти Москви – спершу через анексію українського Криму, згодом – через роль Росії в збройному конфлікті на Донбасі.

З 1 січня 2018 року Болгарія взяла на себе головування в Європейському союзі, ставши першою балканською країною, яка займе цю позицію упродовж наступних 6 місяців. Головування країна прийняла від Естонії. Болгарія, яка приєдналася до ЄС у 2007 році, як очікується, порушуватиме питання про перспективи її сусідів на Західних Балканах щодо приєднання до блоку.

Болгарія сама опинилася перед критикою з боку ЄС – у блоці заявляли про корупцію в країні та дисбаланс в економічних і соціальних питаннях.


Обвинувачення просить 60 діб арешту для Михальчевського

На суді у справі колишнього російського міністра охорони здоров’я анексованого Криму Петра Михальчевського 8 січня представники прокуратури Автономної Республіки Крим наполягають на його арешт на 60 діб, повідомляє Крим.Реалії.

За інформацією представників прокуратури, робота Михальчевського в російському уряді Криму є діяльністю, спрямованою на підрив територіальної цілісності України. Зокрема, в наданих прокуратурою показаннях свідків стверджується, що Михальчевський сприяв організації так званого «референдуму», який Москва вважає підставою для анексії півострова.

Адвокати Михальчевського наполягають, що підзахисний не може перебувати під вартою, оскільки не має наміру переховуватися. Сам екс-чиновник заявив, що не вважає себе винним у будь-яких правопорушення.

На даний момент суддя Ярослав Мусулевський перебуває в нарадчій кімнаті для ухвалення рішення.

Михальчевський 5 січня підписав підозру в скоєнні злочину за статтею 111 КК України (державна зрада). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української служби безпеки та прокуратури.

На початку січня співробітники Служби безпеки України встановили факт перебування Михальчевського в Києві.

10 червня 2014 року російський міністр охорони здоров’я окупованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».


У Херсоні обирають запобіжний захід екс-міністру охорони здоров’я анексованого Криму

У Херсоні 8 січня суд обирає запобіжний захід колишньому російському міністру охорони здоров’я анексованого Криму Петру Михальчевському, якого в Україні підозрюють у державній зраді. Про це Крим.Реалії повідомляє з посиланням на прокуратуру Автономної Республіки Крим.

Засідання відбувається за місцем знаходження органу досудового розслідування. На даний момент суддя перебуває в нарадчій кімнаті.

Михальчевський 5 січня підписав підозру в скоєнні злочину за статтею 111 КК України (державна зрада). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української служби безпеки та прокуратури.

На початку січня співробітники Служби безпеки України встановили факт перебування Михальчевського в Києві.

10 червня 2014 року російський міністр охорони здоров’я окупованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».


«Аль-Джазіра»: українські олігархи нелегально рятували «гроші Януковича»

Олігархи Олександр Онищенко і Павло Фукс купили в Сергія Курченка за 30 мільйонів доларів зареєстровану на Кіпрі компанію Quickpace Limited – розслідування


Леонід Кравчук: як не важко, щоб зупинити війну, треба зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам

Перший президент сучасної України Леонід Кравчук вважає, що для того, щоб зупинити війну, яку веде Росія проти України, потрібна безпосередня домовленість між керівництвом обох держав.

«Є ціла низка кроків, які можна об’єднати в одну систему», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода про те, як, на його думку, можна зупинити цю війну.

«Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все останнє можна обговорювати. Це один із шляхів», – вважає він.

«Другий – змінити або наповнити «мінський формат» іншим змістом. Я тут бачу або перехід до «будапештського формату», або залишити «мінський», але наповнити його іншими можливостями», – додав Кравчук.

За його словами, припинення війни формально залежить від президента Росії Володимира Путіна – але «він слухає Росію». «Росія 150 років воює, утворилась еліта війни. У них інша філософія – у них немає людини, у них є держава», – сказав він.

«Наша українська система демократично ще не завершена, але ми вимальовуємо потреби людини, долю людини, право людини жити, думати і творити. Це важко дуже переходити до цього, але ми вже ідемо по цьому шляху. Росія не йде поки що, Путін це знає. Рейтинг його залежить не від економіки, а від того, яка Росія сильна, яка Росія могутня, що з Росією всі рахуються. Філософія інша. Росія хоче бути країною особливою і нав’язувати людям свої філософські тлумачення», – вважає Леонід Кравчук.

На його думку, маючи такого сусіда, як Росія, Україна має вихід – вступити до НАТО.

Леонід Кравчук, президент України після відновлення її незалежності в 1991–94 роках, також вважає, що Україна «поверне Крим тоді, коли Росія не зможе управляти Кримом». За його словами, така ситуація вже склалася була на початку 1950-х років, і тоді радянська влада передала Крим від Росії в підпорядкування Україні примусово, і вже Україні довелося «ставити Крим на ноги».

Росія, попри численні докази її агресії проти України, заперечує їх і стверджує, ніби на сході України триває начебто «громадянська війна», не пояснюючи, чому в ній беруть участь численні громадяни Росії, в тому числі кадрові військовослужбовці (цього Росія теж не визнає) і чому бойовики, що діють фактично під російським командуванням, використовують завезені з Росії озброєння.

Повністю інтерв’ю з Леонідом Кравчуком, що є спільним проектом Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна», дивіться і читайте на сайті Радіо Свобода в понеділок, 8 січня.


Україна, маючи за сусіда Росію, має вступити до НАТО – Леонід Кравчук

«Я очолюю комітет «За Україну в НАТО». Коли Україна стане членом НАТО, для Росії це буде удар. Але вона зрозуміє, що іншої України вже немає»



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95