Гройсман: певні громадські заклади не допускають фахівців для перевірки безпеки

Деякі громадські заклади не допускають фахівців для перевірки дотримання вимог безпеки, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«До мене доноситься інформація, що певні мережі не допускають контролерів. Хочу, щоб всі почули: не грайтеся з безпекою людей. Краще пройти перевірку добровільно, ніж чинити опір», – заявив Гройсман.

Він зазначив, що перевірки не є спробою тиснути на підприємців.

«До бізнесу треба ставитися з пошаною. Якщо є проблеми – виявляти їх, давати час на те, щоб швидко ліквідувати. Нам потрібні не штрафи. Нам потрібна безпека. Я не хочу створювати умови тиску, мене цікавить ліквідація будь-яких загроз безпеці громадян. Але якщо хтось ігноруватиме наші вимоги – будемо жорстко реагувати», – сказав прем’єр.

28 березня уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей. Гройсман повідомляв, що перевірки розпочнуться 30 березня.

Рішення ухвалили після пожежі в торгово-розважальному центрі в російському Кемерові 25 березня. За офіційними даними, жертвами стали 64 людини, серед них багато дітей.


Данилюк: легалізація грального бізнесу може принести близько 5 мільярдів гривень щороку

Легалізація грального бізнесу може збільшити надходження державного бюджету України на п’ять мільярдів гривень, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», яке було оприлюднене 30 березня.

«За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько п’яти мільярдів гривень щороку», – заявив Данилюк.

Згідно з державним бюджетом на 2018 рік, Україна очікує отримати 1,9 мільярда гривень надходжень від лотерейної діяльності.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.


Порошенко заявив, що зустрінеться з Меркель 10 квітня

Президент України Петро Порошенко планує зустрітися з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 10 квітня, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.

«Під час зустрічі з громадою Маріуполя президент проанонсував, що 10 квітня, одразу після Великодня, здійснить візит до Берліна для переговорів з канцлером Німеччини», – написав Цеголко.

В Адміністрації президента уточнили, що Порошенко планує обговорити питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Ця зустріч має стати першою після того, як Меркель склала присягу канцлера Німеччини на четвертий термін.

Меркель виступає за деокупацію Кримського півострова, який Росія анексувала у 2014 році, і врегулювання конфлікту на Донбасі.


ДСНС перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем

Державна служба України з надзвичайних ситуацій перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем, повідомила прес-служба відомства.

У ДСНС розповіли, що впродовж цього тижня фахівці відвідали культові споруди Луганської, Волинської, Харківської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Херсонської та Житомирської областей.

«Під час рейдів співробітники служби порятунку звертають особливу увагу на наявність у будівлях вогнегасників, шляхів евакуації прихожан, протипожежного водопостачання та сигналізації, знаків пожежної безпеки, стан утримання електрогосподарства та приладів опалення», – заявили в ДСНС.

Цього року християни західного обряду святкують Великдень 1 квітня, а християни східного обряду – 8-го.


НАЗК отримало понад 816 тисяч декларацій за 2017 рік – Мангул

У Національному агентстві з питань запобігання корупції вважають, що третій етап електронного декларування відбувся. Про це на брифінгу опівночі 1 квітня заявив голова НАЗК Олександр Мангул.

«Починаючи з 1 січня до 1 квітня відбувся черговий етап е-декларування. На сьогодні подано понад 816 тисяч декларацій за 2017 рік. 10 квітня НАЗК проведе своє засідання, на якому ухвалить рішення щодо повної перевірки декларацій топ-чиновників», – відзначив голова НАЗК.

Він окремо згадав про електронні декларації, які цього року мали подати активісти антикорупційних організацій.

«На жаль, Верховна Рада до 1 квітня не спромоглася прийняти закон щодо скасування електронного декларування для активістів-антикорупціонерів… НАЗК в цьому питанні на боці громадських активістів щодо необхідності скасування надання декларацій тими громадянами, які займаються антикорупційними розслідуваннями», – відзначив чиновник.

Закон зобов’язує до 1 квітня певні категорії посадовців, держслужбовців подавати електронні декларації. Цього року цей обов’язок покладено і на активістів антикорупційних організацій.

Це викликало критику самих активістів, а також міжнародних партнерів. Українська влада обіцяла змінити норму про обов’язок подавати е-декларації, проте так цього і не зробила. У ЄС закликали скасувати цю норму. У заяві наголошується, що «неспроможність скасувати цієї вимоги… не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів».

Після оприлюднення цієї заяви у прес-службі Адміністрації президента повідомили агентству «Інтерфакс-Україна», що Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасувала e-декларування. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував 3 квітня – після збігу строків (1 квітня) подання активістами декларацій – першим розглянути питання про скасування е-декларацій про доходи для громадських активістів.


СБУ: вислані зі США дипломати Росії на 5 років є небажаними особами в Україні

Служба безпеки України закрила в’їзд в Україну видвореним зі США 60 громадянам Росії «за причетність до діяльності спецслужб країни-агресора», повідомила 31 березня прес-служба СБУ.

«Їхня діяльність визнана несумісною зі статусом дипломата. Заборона на п’ять років стосується 48 дипломатів посольства Росії та 12 осіб з Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, яких було вислано з США 26 березня», – ідеться в повідомленні.

Українська спецслужба нагадує, що 27 березня закрила в’їзд 23 громадянам Росії, причетним до розвідувальних служб РФ, яких видворено з Великої Британії у зв’язку з отруєнням Сергія Скрипаля та його дочки.

Президент США Дональд Трамп наказав вислати «десятки» російських офіцерів розвідки через отруєння в Британії колишнього подвійного шпигуна з Росії Сергія Скрипаля, повідомила прес-служба Білого дому 26 березня.

Екс-розвідника Сергія Скрипаля та його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку Солсбері на півдні Великої Британії. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною з серії «Новачок», яку розробили в Росії (СРСР).

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні Скрипаля і його дочки й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

Згодом до вислання дипломатів або відкликання з Росії послів вдалися понад 30 країн, які таким чином висловили солідарність із Лондоном. Україна, яка оголосила небажаними особами 13 дипломатів, є на третьому місці за кількістю таких осіб – слідом за США та Великою Британією.


Справа Скрипаля матиме наслідки для «Північного потоку-2» – Порошенко

Президент України Петро Порошенко вважає, що особи, які підтримують проект будівництва газопроводу «Північний потік-2», «стають поплічниками президента РФ Путіна у його гібридних війнах». Про це Порошенко заявив у коментарі німецькому медіаконцерну Funke Media Group, інформує 31 березня прес-служба голови української держави.

«Переконаний, що спроба отруєння газом у Солсбері (отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля, його дочки Юлії та британських громадян – ред.) матиме наслідки і для «Північного потоку-2». Проект газопроводу потребує перевірки «з економічної, політичної і моральної точки зору», – цитує прес-служба слова президента.

Порошенко вкотре заявив, що для Росії «Північний потік-2» є не «бізнес-проектом», а «інструментом політичного шантажу».

27 березня компанія Nord Stream 2 AG заявила про отримання дозволу на будівництво і експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є винятково комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.


«Схеми» відкидають закиди з боку ВМС України щодо «перекручування відомостей» у розслідуванні

«Чому з 2014 року американський презент досі стоїть в порту Балтимора, а не служить українським Військово-морським силам в акваторії Чорного моря?»


Американський штат оголосив березень місяцем пам’яті Голодомору в Україні – посольство

Американський штат Массачусетс визнав геноцидом Голодомор 1932-1933 років на теренах України, повідомило українське посольство в США 29 березня.

У прокламації, яку оприлюднило дипломатичне представництво України, йдеться: «Я, Чарльз Бейкер, губернатор штату Массачусетс, проголошую березень 2018 року місяцем пам’яті геноциду в Україні».

У посольстві зазначили, що Массачусетс став дев’ятим американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом. Раніше це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.


Державне бюро розслідувань отримало свою Раду громадського контролю

Понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, 15 членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об’єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР. У зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Він особисто відкрив установчі збори, під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію. Проте, за словами очільника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Зі свого боку, голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, за його словами, не запобігає маніпуляціям.

Так, за підрахунками РПР, 37 із 99 зареєстрованих організацій пов’язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 – мають зв’язки з політиками. Лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації, вважають у Реанімаційному пакеті реформ.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від БПП Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

Також вони вказують на деякі порушення. Зокрема, на те, що як мінімум один з бюлетенів замість представника громадської організації отримала інша особа, яка, імовірно, і голосувала, стверджують учасники.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95