$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Гриневич: зарплата вчителів складає шість-вісім тисяч гривень

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич запевняє, що вчителі не є найнижче оплачуваною категорією бюджетників. За її словами, після підвищення зарплати вчитель у школі отримує від шести до восьми тисяч гривень.

«Вчителі в 2017 році надзвичайно вирвалися вперед. Саме вчителям з 1 січня 2017 зарплата була підвищена на 50%. У єдиній тарифній сітці ми їх просунули на два тарифні розряди догори. Зараз зарплата – від шести до восьми тисяч гривень. Якщо йдуть надбавки, як у місті Києві, ще для керівників, може бути і 10 тисяч гривень», – повідомила міністр в ефірі Радіо Свобода.

При цьому Лілія Гриневич визнає, що цього недостатньо.

У 2018 році також заплановане підвищення зарплат вчителям і вихователям дитсадків.

«Вихователям (дитячих садків – ред.) підвищили з 1 вересня 2017 року. З 1 січня підвищуємо знову вчителям орієнтовно на 25%, усі бюджетники, у тому числі вихователі та інші, матимуть підвищення на 10%. А з 1 вересня 2018-го пропонуватимемо, щоб місцеві бюджети зробили підвищення, яке ми робимо за рахунок центральної державної субвенції для вчителів і для інших категорій педагогічних працівників», – зазначила Лілія Гриневич.

Раніше у Державній службі зайнятості повідомили, що за підсумками 2017 року, найнижчу заробітну плату в Україні отримують медсестри, лікарі, вчителі й вихователі. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Екс-заступник голови правління «Нафтогазу» Корнійчук прийшов у ГПУ – Сарган

Колишній заступник голови правління «Нафтогазу України» Євген Корнійчук прибув до Генеральної прокуратури для надання свідчень, повідомляє речниця генпрокурора Лариса Сарган.

2 лютого генпрокурор Юрій Луценко повідомив про оголошення Корнійчук в розшук у справі про так звані «вишки Бойка».

«Сьогодні повідомлено про підозру й оголошено в розшук заступника голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Корнійчука», – сказав Луценко. За його словами, Корнійчук переховується від слідства на території України. Генпрокурор запропонував йому «добровільно прийти до Генеральної прокуратури України».

Корнійчук обіймав посаду голови правління НАК «Нафтогаз України» з березня 2010 року до червня 2013-го.

Прокуратура розслідує справу щодо багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «вишки Бойка». Фігурантами цієї справи, серед інших, є колишні заступники голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Сергій і Олександр Кацуби.

Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році. Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів.

Тоді «Нафтогазом» керував Євген Бакулін, а куратором закупівлі бурових веж були два брати – заступник Бакуліна Сергій Кацуба, і член правління «Чорноморнафтогазу» Олександр Кацуба.

2 лютого 2018 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ не має доказів причетності лідера парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойка до корупційних схем, пов’язаних із закупівлею двох бурових вишок для «Чорноморнафтогазу».

Упродовж президентства Віктора Януковича Юрій Бойко очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості, потім був призначений віце-прем’єром із питань енергетики.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У Києві відкрили Центр реагування на кіберзагрози

У Києві відкрили Центр реагування на кіберзагрози (Cyber Threat Response Centre).

«Цей Кіберценр з його технологічними можливостями дозволяє виявляти початок атаки. На моніторі видно навіть напрямок кібератаки та одразу можна визначити, де вона відбувається, в якому сегменті (приватному чи державному), яка інфраструктура задіяна, яку інфраструктуру намагаються уразити», – розповів секретар РНБО Олександр Турчинов.

За його словами, Центр буде співпрацювати з аналогічними центрами інших країн – у першу чергу членів НАТО.  

Турчинов додав, що в складі Збройних сил України можуть бути створені кібервійська.

«Це серйозне питання, ми над цим працюємо, у нас в цьому напрямку працюють і Служба зовнішньої розвідки, і військова розвідка», – заявив Турчинов.

Центр реагування на кіберзагрози працюватиме при Державній службі спеціального зв’язку і захисту інформації.

5 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Він визначає основні об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру, принципи забезпечення кібербезпеки і нацсистему кібербезпеки. 7 листопада документ підписав президент України Петро Порошенко. Закон набере чинності 9 травня 2018 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Турчинов очікує, що ЗСУ візьмуть на озброєння крилату ракету наприкінці 2018 – на початку 2019 року

Збройні сили України можуть взяти на озброєння крилату ракету наприкінці 2018-го – на початку 2019 року, заявив секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов під час відкриття Центру реагування на кіберзагрози в Києві.

«На озброєнні в нас не залишилось жодної крилатої ракети. Саме тому це були дуже важливі для нас випробування, і Україна, фактично, вже має крилату ракету, безумовно, треба продовжувати роботу. Я сподіваюся, наприкінці цього року або на початку наступного ми проведемо державні випробування та візьмемо на озброєння», – сказав Турчинов.

30 січня в РНБО повідомили про проведення успішних льотних випробувань української крилатої ракети наземного базування, яка здатна точно уражати наземні й морські цілі. Турчинов тоді зазначив, що це повністю українська розробка конструкторів державного підприємства «ДержККБ «Луч» у співпраці з іншими державними і приватними підприємствами ОПК України.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

МЗС про звільнених з полону в Лівії: українців утримували понад 6 років

Чотирьох українців, звільнених 2 лютого з полону в Лівії, утримували понад шість років, повідомило Міністерство закордонних справ України.

«2 лютого 2018 року українським дипломатам спільними зусиллями зі Службою зовнішньої розвідки вдалося забезпечити повернення на батьківщину чотирьох громадян України, які понад шість років утримувалися в Лівії», – заявили в МЗС.

У відомстві також закликали громадян України утриматися від відвідання Лівії «у зв’язку зі складною безпековою ситуацією в країні та неможливістю забезпечення на її території належної консульсько-правової допомоги».

МЗС просить українців, які перебувають у Лівії, залишити територію цієї країни.

Зранку 2 лютого про повернення українців на батьківщину повідомив президент України Петро Порошенко.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Місія США в ОБСЄ: жорстоку війну на Донбасі розпалює Росія

«Ми ніколи не визнаємо російську окупацію і анексію Криму. Кримські санкції щодо Росії залишатимуться, поки Росія не поверне півострів під повний контроль України»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

МВФ: термінів прибуття місії в Україну наразі немає

Міжнародний валютний фонд не має якихось часових орієнтирів щодо прибуття місії в Україну з приводу надання чергового траншу кредиту, повідомив офіційний представник фонду Вільям Мюррей.

«У мене немає якихось відомостей щодо прибуття місії. Час ще не було визначено», – сказав він під час брифінгу у Вашингтоні 1 лютого.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

У Міністерстві фінансів України раніше заявляли, що очікують надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Справу щодо видачі ліцензій фірмам Злочевського закрила САП – Холодницький

Рішення про закриття кримінального провадження у так званій справі щодо незаконної видачі ліцензій фірмам колишнього міністра екології Миколи Злочевського у серпні 2017 року ухвалили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Про це повідомив керівник САП Назар Холодницький у коментарі журналістам програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

«Це ми в САП вирішили, і я це не приховую. Не було здобуто органом слідства достатніх даних – як для оголошення підозри, так і для закінчення провадження. Не доведено факту злочину», – сказав Холодницький.

Закрите Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою кримінальне провадження стосувалось незаконної видачі чиновниками Міністерства екології та природних ресурсів дозволів у 2010-2012 роках на користування надрами компаніям, пов’язаним з тодішнім міністром екології Миколою Злочевським.

«Рішення це прийнято антикорупційною прокуратурою, ми цього не приховуємо і ми не будемо кивати на когось іншого», – додав він.

На уточнююче запитання, чи детективи Національного антикорупційного бюро, які розслідували цю справу, погоджувались із рішенням прокурорів щодо закриття провадження, Холодницький відповів: «КПК не вимагає погодження детективів при прийнятті прокурором рішення».

1 лютого ЗМІ з посиланнями на власні джерела повідомили, нібито екс-міністр часів Януковича Микола Злочевський повернувся до України.

На початку 2017 року Burisma Group заявила про закриття в Україні всіх процесуальних і судових дій щодо президента групи Миколи Злочевського й операційних компаній. Як йшлося в повідомленні компанії від 12 січня, це рішення є результатом «взаємної багатомісячної роботи двох команд – Генеральної прокуратури України та Burisma Group». У ГПУ уточнили, що справу про незаконне збагачення і відмивання коштів закрили 1 листопада 2016 року через відсутність ознак злочину.

Експерти Transparency International і «Центру протидії корупції», які від початку стежили за розслідуванням, вважають, що Генеральна прокуратура свідомо закрила кримінальні справи щодо Миколи Злочевського та його компанії в результаті політичних домовленостей.

Раніше програма «Схеми» виявила, що щонайменше три підприємства, кінцевими бенефіціарами яких є президент України Петро Порошенко та його близькі соратники у владі – Ігор Кононенко та Олег Гладковський, упродовж 2016 року купували газ для своїх виробничо-побутових потреб у фірми ТОВ «Парі» (Burisma Group). Кінцевим бенефіціаром цієї фірми є Микола Злочевський, колишній міністр екології уряду Миколи Азарова та близький соратник Віктора Януковича, який виїхав після Майдану з України через загрозу кримінального переслідування.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Прокуратура: справу щодо охоронця Медведчука, який перешкоджав «Схемам», направили до суду

Охоронцю інкримінують «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Порошенко назвав неприйнятним рішення польського парламенту про «бандерівських націоналістів»

Президент України Петро Порошенко висловив стурбованість з приводу рішенням польського парламенту про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів «бандеризму».

«Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон. Оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними. Ми насамперед пам’ятаємо наші спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду», – написав Порошенко 1 лютого у Facebook.

За його словами, ухвалені зміни до закону про Інститут національної пам’яті не відповідають «проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польшею».

«Закликаю Польщу до об’єктивності та діалогу. Тільки разом переможемо», – додав Порошенко.

В ніч на 1 лютого у польському Сенаті відбулося голосування за зміни до закону про Інститут національної пам’яті, якими вводиться кримінальна відповідальність за заперечення злочинів «українських націоналістів», а також за приписування польському народові нацистських злочинів. 57 із 82 присутніх у Сенаті депутатів проголосували за внесення змін до відповідного закону. 23 депутати-опозиціонери висловилися проти, один утримався. Щоб закон набрав чинності, його ще має підписати президент Польщі Анджей Дуда.

26 січня Сейм Польщі, нижня палата парламенту, вніс зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій і визначає злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі», тобто Галичини. Згідно зі змінами, порушників оновленого закону каратимуть грошовими штрафами або ув’язненням до трьох років. МЗС України у своїй заяві назвало рішення польського Сейму «черговою спробою нав’язати однобічне трактування історичних подій».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95