$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Почастішали дзвінки кібершахраїв власникам банківських карток від імені НБУ

kibershahrai

Національний банк застерігає власників платіжних карт про кібершахрайства. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

Згідно з повідомленням, почастішали дзвінки кібершахраїв власникам банківських карток від імені представників НБУ.

Вони вимагають назвати реквізити платіжних карт і суми залишків на рахунках.

Нацбанк застерігає від розголошення персональних даних та реквізитів платіжних карт.

Регулятор нагадує, що працівники банків, в тому числі і Нацбанку, не телефонують клієнтам із зазначеними вимогами.

Ні служба безпеки НБУ, ні його керівництво не мають потреби і повноважень запитувати дані платіжних карт і рахунків, підкреслюють в Нацбанку.

Як повідомлялося, раніше ряд банків попереджав власників платіжних карт про шахрайства.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Лікарі, медсестри, фельдшери в Україні нині на вагу золота

likari

Так, масовий відтік кадрів сьогодні за кордон триває по всій країні. Лікарі, медсестри, фельдшери в Україні нині на вагу золота.

Кадровий дефіцит медиків становить приблизно 6,5 тисяч працівників.

“Це просто біда. У глибинці на сьогодні не вистачає медсестер для того, щоб закрити цілодобові пости по реанімації, по хірургічних службах та іншому”, – зауважив експерт в галузі охорони здоров’я Костянтин Надутий.

Основна причина полягає у низькій заробітній платі, яка становить трохи більше мінімальної. Ставка медсестри – півтори тисячі гривень, лікаря-початківця – 1 тис. 800 грн, а лікаря зі стажем – дві з половиною тисячі. З надбавками і преміями сума становить близько чотирьох тисяч.

“Більшість працюючих медиків – це люди пенсійного віку, молодь не хоче йти працювати на ті мізерні заробітні плати”, – зазначив Олег Панасенко.

Щоб прогодувати себе, лікарі беруть дві ставки, переважно, в різних клініках. А ось молоде покоління медиків з легкістю змінює українські білі халати на комфортну закордонну уніформу.

“Який сенс залишатися в цій країні на 2 тисячі гривень, якщо ви можете виїхати на 60-70 тисяч гривень”, – відзначив завідувач відділенням пухлини стравоходу і шлунка Юрій Кондрацький.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Шахраї взялися за підробку банківських злитків і монет

bank-gold

Шахраї взялися за підробку банківських злитків і монет. Тенденцію визначили самі банкіри: за їхніми словами, підробляють не стільки великі золоті бруски по 250 г, а й зовсім невеликі.

«Трапляються підроблені злитки, починаючи з 1-грамового і до 500 м. Хто саме їх приносить, сказати складно – це і ті, хто свідомо продає підробки, і клієнти, які придбали злитки на чорному ринку», – розповів начвідділу операцій з банківськими металами Володимир Піщаний.

На чорний ринок золота йдуть через постанову НБУ від жовтня 2014 го про обмеження на продаж в 3 тис. грн/день (сьогодні обмеження вже дорівнює 12 тис. грн/день). «Тому попит є тільки на дрібні номінали (від 1 г до 10 г) – це ті злитки, які можливо купити на 12 тис. грн», – пояснила pr-менеджер банку Наталя Яненко.

Якість фальшивок не виросла, тому банки можуть легко виявити підробку.

Але ситуація ризикує погіршитися, як тільки підробку поставлять на потік професіонали. Перевірити хороші «копії», особливо злитки в 500 г і 1000 г, непросто. Для цього потрібне дороге обладнання.

«Таке є в Державній скарбниці. Якщо все ж існують сумніви з приводу справжньості, то краще відмовити клієнту, щоб не брати на себе відповідальність», – зауважила фахівець Ірина Павленко. Більш дрібні номінали, в 1-5 г, роблять грубо, і, щоб їх виявити, вистачає навіть уважного зовнішнього огляду. Простим українцям складніше, і шахраї цим користуються (в основному «липові» злитки продаються пересічним громадянам).

«При найменшому сумніві в справжньості метал конфіскується, а у людини виникають проблеми зі службою безпеки банку і правоохоронними органами», – застерігає Наталя Яненко.

Ще одна тенденція – підробка інвестиційних та пам’ятних монет. «Підроблених монет, емітентом яких виступає Нацбанк, поки не бачив, але ось інвестиційні монети інших держав траплялися», – розповів директор банкнотного банкингу банку Андрій Львов.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Хто займе вільний від росіян ринок ядерного палива України

yaderne-palyvo

Глава Мінпаливенерго Ігор Насалик не двозначно дає зрозуміти, що у відносинах між Україною і американською корпорацією Westinghouse Electric (WEС) настав, хоч і явно запізнілий, але все ж медовий місяць. Бізнес останньої критично залежить від державної ядерної політики США і Великобританії, але сама корпорація при цьому належить атомним компаніям Японії і Казахстану (83% і 10% акцій відповідно).

На початку осені український міністр провів переговори з міноритарним акціонером WEС і найбільшої в світі уранодобувної компанії НАК “Казатомпром”. Сторони домовилися створити СП з видобутку урану в Україні та Казахстані. У нашої країни є завод іонообмінних смол, без яких не можна збагачувати руду, а казахи лідирують в технологіях бесшахтного вилуговування рудних пластів. Ці потенціали вирішили об’єднати. Були й інші домовленості.

Через півтора місяці після візиту в Астану до міноритаріїв корпорації WEС, Насалик заявив про те, що його відомство розглядає галузеву програму, за якою частка цієї корпорації на ринку імпорту ядерного палива в Україну на певний термін буде доведена з нинішніх 31% до 40%. У 2014 році ринок ділили російська “Корпорація ТВЕЛ” і WEС зі співвідношенням часток 84% і 16% відповідно.

Тоді преса говорила про загрозу монополізму поставок палива, що стоїть перед Україною. Ціна цього питання за 8 місяців цього року склала $424 млн., які наш “Енергоатом” витратив на імпорт палива. Ще понад $240 млн щорічно йде на супутні паливні послуги, а саме, витрати на утримання і будівництво своїх сховищ, а також оплату вивезення відпрацьованого палива його російському виробнику.

В цілому, ризик збитків від можливої цінової змови для України становить мінімум 10% від щорічної витрати, а це близько $0,8 млрд. На імпорт палива і супутні послуги.

Саме стільки в відсотках складають середньозважені щорічні коливання світових біржових цін на первинний урановий концентрат і інші напівфабрикатні матеріали-складові палива. Але на кінцеву продукцію, з якої фабрикується паливо, взагалі ніяких світових біржових цін не існує.

Атомна промисловість – це не менш наукомістка сфера, ніж біогенетика, електроніка та аерокосмічна промисловість. Вартість кінцевої продукції, реакторів або касет зі складками палива (твелів), залежить від маси факторів і формується суто в контрактному процесі між покупцем і продавцем. Отже, щодо палива суто умоглядно існує дві загрози змови.

На рівні контрактної політики і з маніпуляцією біржовими цінами на сировину: продавці палива заявлять один рівень витрат на сировину, а реально буде інший. Але це умоглядно. А як відбувається насправді?

Суто формальна розрахункова ціна російського заводу-виготовлювача палива складає близько $300 тис. за одну збірку, але вся справа в тому, що продає товар не завод, а державна компанія-власник підприємства, тому реальна ціна кожного продажу Україні – це сувора комерційна таємниця. Приблизно такі ж ціни і комерційна політика у WEС, і у інших глобальних корпорацій, які теоретично і в далекій перспективі вважаються претендентами на частку українського ринку.

Для повноцінного розбору цінового ризику спочатку перерахуємо претендентів, тобто тих, хто зацікавлений в зниженні української загрози паливної монополізації між WEС і “ТВЕЛ”.

Перший – це канадська державна AECL, яка за підтримки Віктора Ющенка і колишнього генерал-губернатора Канади Рамсона Гнатишина безуспішно пропонувала Україні оновити АЕС реакторами Candu і паливом до них.

Другий претендент на наш ринок – це французька Areva з моделлю реактора EPR, просування яких в Україні колись безуспішно підтримувала Юлія Тимошенко.

Третій, і зараз найреальніший перспективний гравець на українському полі – це китайська General Nuclear Power Corp. (GNPC). Вона поки придивляється до України за набільш простим і надійним принципом – в 2016 році китайці вивели на ринки сусідніх з Україною країн, Румунії та Туреччини, свої реактори Hualong і паливо до них, а також реактори і паливо корпорації WEС, з якої китайці дуже міцно скооперувалася. Після такого кроку для корпорації GNPC вже абсолютно неможливо ігнорувати наш ринок. Питання тільки в тому, як їх тут приймуть, і хто буде плутатися під ногами.

Тепер розберемося безпосередньо з цінами. Ядерне паливо – це, мабуть, найбільш багатокомпонентний товар на світовому ринку. Тому з ним все дуже складно. По-перше, від його контрактної ціни можуть віднімати вартість уранових таблеток, які вироблені або з сировини компанії-виробника, або з урану країни-покупця. А можуть і не віднімати. Це “паливна” знижка №1.

По-друге, ще одним мінусом від формальної розрахункової ціни може бути вартість цирконію, магнію і спецсталі, поставлених покупцем для виготовлення корпусів паливних збірок. А можуть цей дисконт, знову-таки, і не надавати, якщо покупець свого цирконію або магнію не знайшов. Це, умовно кажучи, “корпусна” знижка №2.

Своє виробництво магнію Україна поки не відновила, а ядерного цирконію ще не почала, хоча з видобутку його руди наша країна входить в першу світову п’ятірку. Тобто, тут знижок поки не буде.

По-третє, покупець може продавати або передавати компанії-виробнику матеріали, з яких робляться неактивні, регулюючі стрижні складових касет палива. А може і не продавати. Це знижка “за стрижнями-поглиначами”, тобто спосіб економії №3.

Ядерні поглиначі – це гафній, за виробництвом якого Україна входить в першу світову десятку, і бор для теплоносія, якого в нашій країні мало, і єдиний завод залишився в Донецьку. Українські “Енергоатом” і “Ядерне паливо” гафній не виробляють, їм це не цікаво, метал-сповільнювач видобуває державна “Об’єднана ДХК”, в підсумку, механізму отримання таких знижок від РФ у Києва поки немає.

По-четверте, є кооперація, за якою покупець за ліцензією виробляє компанії-виробнику елементи палива, а саме решітки кріплення збірок в касеті, і хвостовики збірок. Наприклад, ці елементи за російською ліцензією виробляє Чехія, а Україна купила в 2011 році таку ж ліцензію, але серійний випуск так і не почала. Це, так би мовити, “коопераційна” знижка за комплектацію №4.

І по-п’яте, це найголовніший елемент плаваючої ціни – збірки палива бувають різних моделей, і з різною ефективністю роботи, як і всі інші товари машинобудування. Умовно кажучи, є моделі безбожно старі, але які бадьоро купуються, є старі і добре перевірені, і є нові – ризиковані. Перша і друга категорія товару покладають на покупця додаткові витрати, тому коштують дешевше. Нові моделі дорожчі, тому що з ними простіше. Ось і виходить, що купівля за однією ціною моделі збірки з низькою і з високою тепловіддачею – це, відповідно, відкритий штраф або відвертий бонус покупцеві. Всі ці складні “модельні” знижки – цінові поступки №5.

Вони формують ціноутворення, як і всі інші базові фактори контрактної ціни.

Тобто, єдиної поточної ціни на збірку на світовому ринку не існує. Оперувати якимись опорними цінами для України, яка на 50% залежить від атомної енергії, але навіть не має атомного агентства або міністерства, це важке завдання.

Майже неможливо, якщо реальне ціноутворення формується 5-ма ключовими факторами знижок. І це якщо не брати до уваги стандартних контрактних інструментів: умови відвантаження, кредитування та погашення боргу, а також, гарантії темпів розвитку договору.

Отже, оцінюючи ризики монополізації ринку, Україні зараз найпростіше діяти найбільш банальним способом – виходячи з кількості учасників ринку (чим більше гравців, тим менше ризик), і темпу розвитку існуючих договорів. Нагадаємо їх два, “Енергатом” / “Корпорація ТВЕЛ” і “Енероговатом” / WEС. Темпи розвитку і розширення цих контрактів, по- суті, дадуть реальну ціну питання монополізації.

У випадку з поточними і минулими контрактами “Енергоатом” / “Корпорація ТВЕЛ”, Україна має падаючий рівень знижок, і мінімальний темп розвитку контрактів. Спочатку ще з 1990-х у сторін була можливість економити на податках і не експортувати уран в РФ, а поставляти його як давальницьку сировину за умови повернення доопрацьованої продукції. Але “Росатом” і російських фіскалів податкова мінімізація не влаштувала.

З цієї та інших причин, сировинна знижка №1 в 2001-2016 роки для України істотно скоротилася. На сьогодні, частина з 600 т урану, які щорічно видобуваються нашою країною, все ж надходить в РФ, і впливає на ціну закуповуваного палива, тобто знижка №1 працює. По частині загального імпорту з Росії, працює також знижка №5, тому що росіяни поспішають просунути на наш ринок нові моделі палива, щоб не відставати від WEС.

Словом, знижки з російським імпортом працюють. Але в такій категорії ціноутворення, як плата покупця за темпи розширення і розвитку контрактів, ситуація з імпортом з РФ виглядає фатально драматичною.

Найголовніший показник темпів зростання на світовому ринку контрактів постачання АЕС паливом – це динаміка локалізації, тобто швидкість виходу країни-покупця на проект будівництва власного заводу з ліцензійного виробництва паливних збірок. Уже двічі за історію двосторонніх відносин, в 1998 і 2015 роках за явної вини російської сторони Україна зривала проекти будівництва заводу в Жовтих Водах. І ясно, що тут розвитку вже не буде.

У випадку з поточними контрактами “Енергоатом” / WEС, все виглядає більш міцно. Як і у випадку з РФ, українська сторона отримує від цього продавця знижку №1 від формальної розрахункової ціни, тому що вона повністю забезпечує виробника урановою сировиною, яку виробляє сама або закуповує за кордоном. За цим контрактом активно працює і “модельна” знижка №5.

Вона дуже активна тому, що WEС, за фактом, ексклюзивно для України створила і регулярно проводить апргрейд складного палива “змішаного завантаження”. Ця модель американського палива виробляється на дочірньому заводі WEС в Швеції, і успішно горить в реакторах російського виробництва разом з російським паливом. А головне, дає набагато більш високу тепловіддачу і час вигоряння.

У категорії умовної доплати покупця за розвиток контракту історія торгівлі України з WEС з 2014 року стала виглядати дуже оптимістичною. По-перше, американський уряд в 2000-і роки відкрито підтримав цю корпорацію, і в рамках програм військово-ядерного роззброєння, за свої гроші розвернув в Харкові на заводі “Вестрон” виробництво електронних систем управління всіма технологічними процесами АЕС.

До цього власного виробництва атомних АСУ ТП в Україні не було, була тільки російська “ліцензійнка”. Створення Україною своїх систем прискорило розширення частки американського палива на українському ринку. По-друге, корпорація WEС, яка в 1998 році програла “ТВЕЛ” тендер на будівництво заводу в Жовтих Водах, не втратила своєї наполегливості.

Після провалу чергового українсько-російського проекту, вона відновила з Києвом комерційний діалог про умови своєї участі в локалізації виробництва палива в Україні. Такий хід – явний показник виграшу WEС в ціновій конкуренції з ТВЕЛ, тому що український покупець палива при приблизно рівних цінах отримав перспективу бонусу від корпорації США, а від корпорації РФ не отримав.

Поки що, в 2015-2016 роки концерн “Ядерне Паливо України” не зміг укласти договори щодо участі в проекті заводу американців з японо-казахстанської корпорації. Але за ці роки на регіональному ринку ядерного палива відбулися істотні зміни. Туреччина на початку цієї осені ратифікувала договір з WEC і китайською CSNTC про будівництво до 2020 року майбутньої третьої за рахунком АЕС в Туреччині. Ця АЕС з чотирма американськими реакторами запрацює недалеко від Стамбула, в місті Ігнеада у Фракії.

Коли ця гігантська АЕС запрацює на повну силу, потужностей працюючого в Швеції європейського паливного заводу WEC однозначно не вистачить на всіх європейських покупців. Ринок атомного будівництва дуже довгий за часом, і тому у корпорації WEC вже сьогодні є мотив просувати Україні головний цінової бонус до покупки американських твелів – український ліцензійний паливний завод, який зможе перекрити споживання ринку і нашої країни, і можливо, частини ринку Туреччини, що формується нині ринку.

Якщо діалог України та США з цього “заводського” цінового бонусу не виконається, нічого трагічного для Києва не відбудеться. Тому що поряд з пропозиціями взяти участь в будівництві заводу американської корпорації Київ зможе прийняти пропозицію і від китайської GNPC, яка в 2015 році домовилася добудувати АЕС в сусідній Румунії за технологією канадської АECL з колись дуже цікавими для України реакторами Candu. І побудувати український паливний завод в Жовтих Водах зможуть якщо не американці, то ці партнери. Отже фатальних сценаріїв для українського паливного ринку не передбачається. Адже, врешті-решт, кінцевою метою будь-яких цінових ігор для покупця є бонуси і розширення ринкового вибору, а до цієї мети Україна повільно, але впевнено йде.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Україні всі будівлі повинні пройти енергетичний аудит за рахунок власників

energoaudyt

До кінця 2016-го, як заявляє віце-прем’єр Геннадій Розенко, депутати повинні прийняти закон “Про енергетичну ефективність будівель”.

У документі сказано: всі будівлі за рахунок власників повинні пройти енергетичний аудит, тобто розібратися, через що будинок втрачає тепло. Проводити аудит будуть експерти.

Крім того, для окремих будівель доведеться оформити сертифікат енергетичної ефективності, а за порушення закону передбачено штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Як сказано в документі, енергетичний аудит пройдуть всі об’єкти будівництва та вже зведені будівлі за рахунок власників. Як зазначають експерти, якісно виконаний енергоаудит в багатоповерхівці може обійтися в 9,5-13 тисяч гривень.

Вартість досліджень залежить від площі будинку і від того, яке обладнання використовує аудитор. Якість енергоаудиту дуже важливий аспект, наприклад, якщо будуть виконані всі розрахунки щодо можливих заходів, то можна брати участь у міських “грантових програмах, таких як “70/30”, звернутися в банк для отримання кредиту на енергомодернізацію або ж самостійно реалізувати запропонований енергоаудитором план утеплення.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

Крім енергоаудиту, окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності: новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, та місцям загального користування площею від 250 квадратних метрів.

Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися. Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

Як пояснює заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак, енергоаудит будівель – діагноз, який необхідно отримати перед тим, як утеплювати будівлі.

“Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала”, – пояснює Альона Бабак.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

За часів Соркіна, Кубіва і Гонтаревої з України вивели понад 400 млрд грн

bankivski-shahrai

Попросту кажучи, слідчі повинні були вимагати посадити топ-чиновників НБУ, серед яких цілком могли виявитися керівники нагляду часів Ігоря Соркіна, Степана Кубіва і навіть Валерії Гонтаревої.

Але! У трактуванні державних обвинувачів склад злочину інший. Вони стверджують, що за період з 2011-го по 2015 рік за участю одного лише «Meinl» з України було виведено понад 400 млрд грн. А це, погодьтеся, цілком вина банкірів – про НБУ ні слова.

За відгуками опитаних нами банкірів, прокурори не розуміють суті операцій. Або навмисно ховають провину чиновників центробанку. «Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності та адекватності капіталу. У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – ред.), але самі австрійці були проти таких операцій.

НБУ при реєстрації збільшення статутного капіталу банку за рахунок внеску акціонерів і надання дозволу на облік субординованого боргу в капіталі банку (Постанова НБУ № 368) закривав очі на джерела таких внесків», – каже наш співрозмовник.

400 млрд грн виведено з України 15 банків слідчі підозрюють в причетності до афери

Як би не класифікувався злочин, сума дійсно гігантська. Для порівняння: гарантований державою борг, прописаний в бюджеті на 2017 рік, становить 445 млрд грн. А сукупний обсяг активів банків, які знаходяться сьогодні на ліквідації в Фонді гарантування вкладів, кілька перевищує 500 млрд грн.

А значить, якби не існувало даної схеми, банки могли б не «лягти», а вкладникам повернули б їхні депозити. Але вона існувала довгі роки, і стала явною лише через те, що Валерія Гонтарева почала проводити «зачистку» фінансового ринку.

Якби не було цього, НБУ і банки досі зберігали б цю таємницю. Але реальний масштаб проблеми набагато більше, ніж навіть 400 млрд. Згідно з матеріалами слідства, в масштабну схему було залучено півтора десятка українських банків. Можна припустити, що список всіх клієнтів австрійського посередника набагато більше. Кореспондентські рахунки в «Meinl» мали десятки українських банків. «Це вершина айсберга. Ми так не працювали, але дуже багато хто робив», – пояснив один з банкірів.

Як це працювало? У справах фігурують три схеми, за допомогою яких відбувалоя виведення грошей. Як не дивно, вони не відрізняються складністю.

Схема №1. Банк платив за боргами офшору

Український банк відкривав кореспондентський рахунок у свого люксембурзького, швейцарського або австрійського колеги – такого, наприклад, як «Meinl Bank AG». На нього переводилися значні валютні кошти. Надалі під заставу цих сум банк видавав кредити офшорним компаніям. Згодом офшор зобов’язання по поверненню коштів не виконував. Це давало право закордонному банку списати гроші з коррахунку українського банку на свою користь.

Банківський нагляд НБУ бачив ці операції. Не міг не бачити – чому, ми пояснюємо нижче. Тим не менше, вони проходили безкарно. Можна пояснити халатністю або бардаком в НБУ, якби не промислові масштаби, в яких використовувалася дана схема. Український банк списував цей платіж на збитки. Попросту, гасив кредит за рахунок вкладів своїх клієнтів. Якщо кількість подібних операцій не зашкалювала, то банк міг працювати роками. Головне – домовитися з наглядом НБУ, щоб той закривав очі на систематичний відтік грошей.

Якщо ж операції перевищували розумну міру, вони призводили до визнання банку неплатоспроможним.

Незважаючи на порушені кримінальні справи, досі невідомо жодного випадку, коли колишній власник банку поніс би покарання за навмисне «вимивання» коштів. Але в цілому, олігархи залишаються безкарними.

Більш того, їм вдається вивести свої гроші з банку напередодні банкрутства. НБУ, який зобов’язаний ставити перепони, дивним чином «не бачить» сумнівних операцій. Якби банківський нагляд працював коректно, він відстежував би подібні операції і визнавав поповнення недійсним. Але, судячи з того, що впритул за ці махінації правоохоронці взялися тільки в 2015 році, регулятор на них систематично закривав очі.

Лише з 1 квітня 2016 року НБУ офіційно заборонив поповнювати капітал і вести інші операції через «Meinl AG» та ще кілька закордонних банків. Виходить, що до цього схема могла працювати – в тому числі, при колишньому главі НБУ Степані Кубіві і за нинішньої керівниці відомства Валерії Гонтаревої.

Схема №2. Банк фіктивно збільшував статутний фонд через офшор.

За словами наших джерел, такою була основна схема, якою користувалися українські банки.

«Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності і достатності капіталу (ретушування нормативів Н4/Н5). У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – R °), але самі австрійці були проти таких операцій», – говорить наше джерело.

За словами банкірів, найчастіше саме співробітники НБУ (мабуть, не безоплатно) направляли акціонерів і топ-менеджмент банків до агентів австрійського банку в Україні як до способу вирішення проблем щодо докапіталізації і ліквідності.

Алгоритм дій ідентичний першій схемі – до моменту передачі коштів під виглядом кредиту офшорним компаніям. Тільки в другій схемі замість того, щоб просто залишити гроші собі, офшор інвестував їх в український банк. Відбувалася процедура поповнення статутного фонду, який зазвичай становить основу капіталу будь-якого банку.

По суті, капіталізація відбувалася за рахунок грошей банку.

Збитки банку-банкрута доводиться відшкодовувати державі в особі Фонду гарантування вкладів. Він, в свою чергу, залучає для виплат кредити від Мінфіну, під відсотки. Мінфін відволікає ці гроші від виплати пенсій або ремонту доріг.

Паралельно ведеться судова робота, яка, схоже, нічим не закінчується. За інформацією Фонду гарантування, сума неповернення коштів з коррахунків банків, задіяних в схемі, склала $746,5 млн і €59 млн. Це лише частина тих самих 400 млрд грн.

Схема №3. Банк отримував «липовий» субординований кредит від офшору.

Це теж варіативне продовження першої схеми. Українські власники розміщували гроші на кореспондентському рахунку в якомусь закордонному банку.

Під заставу цих грошей той видавав субординований кредит, який законодавство України дозволяє враховувати як капітал. За правилами, субкредит неможливо вимагати погасити достроково. А значить, він залишається в банку на кілька років.

Насправді, вимоги банківського нагляду не дотримувалися. НБУ визнавав поповнення капіталу, після чого гроші з тією ж легкістю залишали український банк. Нагляд закривав на це очі, і капітал українського банку вважався все ще поповненим. Хоча насправді в банку грошей вже не було.

Варто також відзначити, що Нацбанк не міг не бачити цих схем. Поповнення капіталу за законом обов’язково відбувається з відома регулятора.

Порушення «вилізли» лише тоді, коли маса українських банків стала банкрутами. Виявлялося, що грошей в їхньому капіталі немає – вони списані на користь якихось офшорних компаній.

Всім трьом схемам протегували співробітники НБУ, які зобов’язані були запобігати подібним операціям. На це вказують відразу кілька логічних фактів.

Факт перший. Згідно з вимогами постанови № 343 (яка діяла в той період) Нацбанк проводив обов’язкову реєстрацію кореспондентських рахунків. До реєстрації будь-які операції за рахунками були неможливі.

Цікаво, що на той момент Meinl вже фігурував в скандалах, пов’язаних з розкраданням і «відмиванням» коштів в Австрії, а також back-to-back схемами в Росії (коли банк кредитує під заставу грошей на офшорних рахунках клієнтів).

Але НБУ продовжував реєструвати в ньому коррахунки. Тим самим регулятор банківського ринку створював умови для виведення коштів.

Факт другий. Центробанк з 1990-х отримує від банків масу звітності. В тому числі, щодня, кожні 10 днів і кожен місяць. Наприклад, постанова НБУ № 124 регламентує надання.

Маючи цю звітність, НБУ напевно володів інформацією про всі потоки і суми, розміщені в «ризикових» іноземних банках-кореспондентах.

Так, банки хитрили. Вони «малювали», що на коррахунках в Австрії є великі суми. Хоча насправді цих грошей там вже не було. Вони були списані по одній з вищевказаних схем. Але НБУ не поставив жодного запитання.

Важко собі уявити, що повз увагу інспекторів і нагляду пройшли величезні по відношенню до решти балансу суми валюти, розміщення в Meinl. Тим більше, що через ці банки не проводилися зовнішньоекономічні платежі клієнтів. Значить, логічним є запитання: а що мільйони доларів роблять на рахунках без руху?

Також очевидно, що НБУ не міг не помітити два одночасних процеси. Перший – зростання залишків на рахунку в австрійському банку. Другий – внески в статутний капітал і субординований борг українських банків.

Якщо він як регулятор дозволяв ризиковим операціям відбуватися, то свідомо. Нескладно припустити, що співробітники нагляду отримували винагороду. Найбільш парадоксальне, що зловмисники примудрилися виводити не тільки кошти вкладників, а й рефінансування Нацбанку. І ось, нарешті, головний факт, який наводить на думку про свідому участь співробітників НБУ в описаних схемах.

За звітністю НБУ бачив, що на коррахунках в австрійському банку лежать величезні суми валюти. Але «чомусь раптом» регулятор ніколи не вимагав від банків використовувати цю валюту. Навіть коли Нацбанк видавав банку рефінансування для розрахунку з вкладниками, навіть коли визнавав банк банкрутом.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Уряд дозволив оплату в розстрочку житлово-комунальних послуг, якщо не отримуєш субсидії

rozstrochka-zhkh

Кабінет міністрів України ввів можливість оплати в розстрочку житлово-комунальних послуг громадянами, які не отримують житлові субсидії.

Згідно з постановою №744 від 19 жовтня, розстрочка на оплату послуги з централізованого опалення надається на підставі заяви споживача, що не має субсидії на весь опалювальний період, з місяця заяви споживача.

Щомісяця компанія, яка надає послуги з опалення протягом опалювального періоду нараховує 50% плати за послугу з централізованого опалення, а сума несплачених 50% нараховується споживачеві протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.

Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50% здійснюється виконавцем послуги опалення.

Кабмін також затвердив форму заяви на отримання розстрочки.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НБУ націоналізує Приватбанк при невиконанні ним плану докапіталізації

НБУ

Національний банк не відкидає націоналізацію Приватбанку при невиконанні плану докапіталізації.

Про це повідомив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

“Ми завжди заявляли, що якщо банк не виконує програму докапіталізації або акціонери не можуть її виконати, є два шляхи: для несистемно важливих – це відповідно неплатоспроможність, для системно важливих – націоналізація”, – сказав він.

В даний час в Україні всього три системно важливі банки: державні Ощадбанк і Укрексімбанк і недержавний Приватбанк.

У серпні Приватбанк вирішив збільшити статутний фонд на 12%, або на 2,583 млрд гривень до 21,26 млрд гривень.

Сологуб також процитував заступника глави НБУ Катерину Рожкову, яка в п’ятницю 21 жовтня повідомила, що зараз НБУ проводить верифікацію програм докапіталізації.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом ухвалить рішення про націоналізацію Приватбанку.

В Приватбанку цю інформацію спростували, назвавши її фейком.

2015 рік банк закінчив з прибутком 216 млн гривень, а у 1 півріччі прибуток банку склав 530,9 млн гривень.

41,66% акцій Приватбанку належать бізнесмену Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесмену Геннадію Боголюбову.

За даними НБУ, на 1 липня за розміром активів банк займав 1-е місце (268,9 млрд гривень) серед 101 діючого банку.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У 2016 році третина будівництв в Україні велася з порушеннями

porushennia-budivnyctva

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) з початку року провела понад 18 тис. перевірок дотримання забудовниками містобудівного законодавства, за результатами яких виявила порушення на 5,8 тис. об’єктів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила прес-служба відомства.

«У січні-вересні 2016 року Держархбудінспекція здійснила понад 18 тис. планових та позапланових перевірок об’єктів будівництва та на 5,8 тис. об’єктів виявила порушення містобудівного законодавства, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, третина будівництв в Україні велася з порушеннями. Порушники оштрафовані на загальну суму 205,8 млн грн», – йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що Держархбудінспекція за 9 місяців 2016 року видала 3,8 тис. ліцензій на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшу кількість ліцензій видано в Києві – 1,3 тис., у Дніпропетровській області – 423 і в Київській області – 359.

Державна архітектурно-будівельна інспекція була створена за указом президента України в 2011 році. Здійснює державний контроль за дотриманням будівельних норм і стандартів будівництва та експлуатації житлових будинків, виконанням ліцензійних умов суб’єктами господарювання, що здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, контролює виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сферах містобудівної документації та будівельних норм, а також стандартів і правил у сфері житлово-комунального господарства.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

UniCredit Bank («Укрсоцбанк») в січні-вересні 2016 року отримав 2,195 млрд грн збитку

zbytky-banku

Один з найбільших в Україні банків за обсягом активів UniCredit Bank («Укрсоцбанк») в січні-вересні 2016 року отримав 2,195 млрд грн збитку, що у 7,3 рази більше збитку за аналогічний період минулого року в сумі 299,317 млн грн.

Як повідомив банк у звітності в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, з початку року його активи знизилися на 7,9% – до 49,915 млрд грн, зобов’язання – на 25,5%, до 30,143 млрд грн, у той час як власний капітал зріс на 43,9% – до 19,772 млрд грн.

Раніше банк повідомляв, що за 2015 рік, за попередніми даними, отримав 3,225 млрд грн збитку, що на 154,056 млн грн, або на 4,6%, що нижче показника за попередній рік.

UniCredit Bank – об’єднана структура, утворена в результаті злиття дочірніх банків UniCredit Group в Україні, «Унікредит Банку» і «Укрсоцбанку». У грудні 2013 року було завершено процес інтеграції банків, і об’єднаний банк продовжує роботу під назвою UniCredit Bank.

12 жовтня Національний банк України погодив бенефіціарам «Альфа-Груп» придбання через компанію ABH Holdings S.A. істотної участі в капіталі «Укрсоцбанку» в результаті придбання його акцій.

Холдинг ABH Holdings S.A. (Люксембург) в Україні представлений дочірнім банком «Альфа-Банк», одним з найбільших банків України за обсягом активів.

Холдинг ABH Holdings S.A. підписав угоду з італійською банківською групою UniCredit Group про купівлю 100% акцій «Укрсоцбанку» в січні цього року, закриття операції очікується в цьому році. В кінці лютого UniCredit Bank повідомив, що за підсумками проведеного стрес-тестування та в рамках узгодженого з Національним банком України плану збільшить капітал на 10,645 млрд грн, у тому числі в квітні банк поповнив капітал на 3,8 млрд грн, у червні – на 5,2 млрд грн.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95