У Львові відкрили Дім воїна

У Львові 13 жовтня, у переддень свята Покрови і Дня захисника України відкрили Дім воїна. Тут створена експозиція, де представлена частина мілітарної колекції львів’янина, майданівця, учасника бойових дій на Донбасі Володимира Правосудова. А це старовинна зброя часів Наполеона, Першої та Другої світових воєн – пістолети, гармати, гвинтівки, шаблі, військова форма різних військових формувань.

«Це п’ята частина моєї колекції, бо наразі ще все формуємо, вирішуємо організаційні питання. Хотів представити найцікавіші речі з усіх періодів – від козаччини, перші визвольні змагання, другі, Майдан, АТО. Ми представили і світлини полеглих на Майдані та на війні українців – вихідців із Львівської області», – сказав Володимир Правосудов у коментарі Радіо Свобода.

Дім воїна розташований у приміщенні, що перебуває в комунальній власності Львівської обласної ради, по сусідству з церквою УПЦ (МП). З 1990 року у цій будівлі був російський культурний центр, але згідно з рішенням облради та судовими рішеннями у травні цього року товариство звідти виселили, було знайдено антиукраїнські матеріали.

Львівська облрада створила Дім воїна і залишає його у комунальній власності. Протягом двох тижнів мають вирішити всі організаційні питання і призначити керівника. Це має бути спільний громадський простір для тих українських воїнів, які воюють, хто звільнився з війська і пройшов бойові дії на Донбасі, кажуть ініціатори його створення.

«Коли вранці бійці приїжджають у Львів, треба, щоб цей Дім воїна став для них першим місцем, куди б вони могли прийти і де їх чекають, пригостять кавою чи чаєм, щоб вони знали, у який бік тут відчиняються двері», – наголосив під час освячення будівлі військовий капелан, отець УГКЦ Степан Сус.

У Домі воїна буде збільшено експозицію зброї, військового одягу, карт, фотографій, починаючи від XVII століття і до сьогодення, які знаходяться у приватній колекції Володимира Правосудова. Також тут планують презентувати книжки, фільми, виставки про бойові дії на Донбасі, про сучасних українських героїв.

«Хотілося б бачити простір, під яким могли би об’єднатись люди, які повернулись зі служби. Тут можна проаналізувати тяглість військової української традиції», – говорить Богдан Кухарук, учасник бойових дій на Донбасі.

На відкриття Дому воїна прийшли сотні людей, а це учасники бойових дій, волонтери, представники влади, духовенство різних конфесій, зокрема і УПЦ (МП).


У Дніпрі відкрили меморіальну дошку бійцю-добровольцю

У Дніпрі відкрили меморіальну дошку бійцю-добровольцю Олександру Малолітньому. Пам’ятний знак встановили на середній школі № 52, яку він закінчив.

Вшанувати пам’ять бійця прийшов батько загиблого, друзі, бойові побратими, школярі та вчителі. За словами організаторів, це вже другий меморіальний знак загиблому на сході випускникові школи. Перший, присвячений пам’яті бійця батальйону «Айдар» Миколи Ніколаєва, відкрили раніше.

«Я пам’ятаю Олександра як веселого, завжди життєрадісного хлопчика. У нього були надзвичайно красиві карі очі… Коли я дізналась про його смерть, це був великий удар, адже це мій однокласник. У своїй школі я працюю вчителем історії, у нас діє музей, де є куточок, присвячений воїнам на сході України, і там вже є у нас фото і Олександра. На своїх уроках у школі я згадую ще раз і ще раз про ці події, бо дуже важливо виховувати в нашої молоді гордість за те покоління, яке поклало життя, аби ми в майбутньому жили в мирній, єдиній державі», – розповіла однокласниця загиблого бійця і вчителька історії Олена Златова.

Діти запалили свічки й поклали квіти до меморіалу, священик прочитав заупокійну молитву.

Олександр Малолітній (позивний «Мальок») народився у Дніпрі, 1994 року закінчив школу, навчався на електрозварювальника та водія, працював водієм автобуса. У лютому 2014 року був зарахований до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Загинув 12 серпня того ж року, коли автобус з українськими бійцями потрапив у засідку на блокпосту під Донецьком.

За даними з Книги пам’яті, станом на липень 2018 року на Донбасі загинуло найбільше бійців із Дніпропетровської області – 449.


Мінкульт і громадські активісти започаткували конкурс імені Героя Небесної сотні Максима Шимка

У Києві 12 жовтня оголосили конкурс на здобуття відзнаки імені Героя Небесної сотні Максима Шимка. Як повідомив голова громадської організації «Родина Героїв Небесної сотні» Володимир Бондарчук, кінцева мета проекту – створити історичний музей (скансен) просто неба на Трухановому острові у Києві.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, ініціатори конкурсу – громадські організації «Родина Героїв Небесної сотні», «Коло медіа», «Труханівська січ». Підтримку у реалізації проекту з побудови скансена надають Міністерство культури України і Київська міська держадміністрація.

Прийом заявок розпочнеться 21 жовтня 2018 року, у день народження Шимка. Оголошення переможців заплановане на двадцяті числа січня 2019 року, повідомив Бондарчук.

За його словами, музей-скансен функціонуватиме як просвітницький центр, де історію України подаватимуть через розповіді про героїв-оборонців козацької доби, де можна буде побачити реконструкції боїв воїнів Запорізької Січі, оскільки Максим Шимко цікавився історичними реконструкціями і брав участь у дослідженнях і змаганнях, присвячених історії українського війська.

Міністр культури України Євген Нищук заявив про важливість використання сучасних методів у системі просвіти і патріотичного виховання українців.

«Реконструкторство – це не просто хлоп’яча гра, це можливість вивчення персоналій – героїв, князів, полководців, воїнів, лицарів – котрі становили ту славу, якою починає цікавитись кожне наступне покоління. Тож відзнака імені Максима Шимка має велике значення у плані тяглості і зв’язку (між поколіннями – ред.)», – відзначив Нищук.

Максим Шимко загинув 20 лютого 2014 року від кульового поранення у шию, коли він виносив з-під снайперського вогню пораненого. Останнім повідомлення Шимка у соціальних мережах незадовго до загибелі на Майдані було звернення до небайдужих українців: «Всі, хто може, – до Києва! Ми йдемо на битву». Про це розповіла мати Героя Небесної сотні Зоя Кузьменко.


Російські чиновники в Армянську не хочуть відповідати на питання про екологічну ситуацію – активістка

Підконтрольна Кремлю влада Армянська не хоче відповідати на питання про екологічну ситуацію в місті. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла жителька Армянська Катерина Пивовар, яка 11 жовтня відвідала адміністрацію з іншими місцевими жителямию

«Все було дуже «слизько». Ти ставиш питання, а на нього нічого не відповідають. Ми вислухали геть непотрібну інформацію. Уникали цієї теми. В принципі, як завжди, наші політики не відповідали на питання», – сказала Пивовар.

За її словами, після цієї зустрічі з місцевою владою частина сімей змушена була залишити Армянськ.

Напередодні голова підконтрольної Росії Армянської міської ради Ігор Нижник заперечив інформацію про нові хімічні викиди в Армянську.

11 жовтня співробітники російської поліції і прокуратури прийшли до Катерини Пивовар після того, як вона закликала містян зібратися біля адміністрацїі міста через ситуацію після викидів на заводи «Кримський титан».

Раніше ЗМІ повідомили, що жителі Армянська скаржаться на нові шкідливі викиди в атмосферу.

В Армянську 14 запровадили режим надзвичайної ситуації після викидів шкідливих речовин на заводі «Кримський титан». Однак згодом його скасували.

У ніч із 23 на 24 серпня в Армянську на півночі анексованого Криму стався викид невідомої речовини.

Читайте також: «Перевірка дамби кислотонакопичувача «Кримського титану» в Херсонській області не виявила руйнувань – документ​»

Місцеві чиновники заявили, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного підприємством «Кримський титан».

Водночас у Міноборони України наполягають, що викид хімічних речовин на території анексованого Криму трапився через військових Збройних сил Росії, які на тренуваннях обстріляли відстійники відходів титанового й содового заводів.

Пізніше, 13 вересня, в Армянську відбувся повторний викид шкідливих речовин, і їхня концентрація у повітрі перевищила допустиму норму в п’ять разів.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, завод «Кримський титан» становить екологічну загрозу для Херсонської області.


Теніс: українка Ястремська вперше в кар’єрі вийшла у півфінал турніру WTA

За вихід у фінал Даяна Ястремська побореться зі словачкою Крістіною Кучовою


Теніс: Кіченок вийшла у півфінал турніру в Гонконзі у парному розряді

Українська тенісистка Надія Кіченок вийшла у півфінал турніру WTA у Гонконзі – Prudential Hong Kong Tennis Open у парному розряді.

Кіченок в дуеті з австралійкою Анастасією Родіоновою обіграли першу сіяну пару тайванку Чжен Хаоцин та китаянку Ян Чжаосюань – 6:4, 6:3.

В 1/2 фіналу українка і австралійка зустрінуться з дуетом Суко Аояма / Людмила Морозова.

У четвертьфіналі турніру в одиночному розряді зіграють ще дві українки: перша ракетка країни Еліна Світоліна і Даяна Ястремська.


Капличку Пшонки з ГПУ роздали у храми УПЦ Московського патріархату – «Схеми»

Капличку в Генеральній прокуратурі України, побудовану в часи керівництва відомством Віктора Пшонки, розібрали на фрагменти та роздали у храми Української православної церкви Московського патріархату. Про це йдеться у спецвипуску «Пострепорт» Сергія Андрушка програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший).

За словами речника Генпрокуратури Андрія Лисенка, капличку демонтували за рішенням керівника відомства Юрія Луценка. Нині у приміщеннях колишньої молитовної кімнати працюють співробітники ГПУ. Капличку, яка належить УПЦ МП, з 2014 року і дотепер Генеральна прокуратура не мала і немає на балансі.

«Було прийнято рішення про те, щоб всі приміщення, які займає ГПУ, були у складі саме структурних підрозділів. І саме підрозділи мають займати ці приміщення. Тому і було прийняте рішення про видалення каплички, так званої, за межі ГПУ. На цьому місці, тобто тих приміщеннях, де вона раніше розміщувалась, зараз працює Департамент міжнародно-правового співробітництва ГПУ», – розповів Лисенко.

Саму капличку розібрали на фрагменти та вивезли в різні храми – підтвердили журналістам столичні священнослужителі.

«Прийшла нова влада, і подзвонили в Митрополію Київську, і сказали, що треба прибрати і щоб вона тут не була. І ми так і зробили. Митрополія дала завдання владиці, він пішов, там все розібрали, все роздали, іконостас віддали в монастир жіночий один, бідний, іконочки теж роздали по монастирях», – повідомив архідиякон Платон з Введенського монастиря.

Вперше капличку екс-генпрокурора Віктора Пшонки показали у 2014-му році – дозвіл на зйомку журналістам програми «Схеми» прямо на прес-конференції надав тодішній керівник Генпрокуратури Віталій Ярема.

Приміщення на 9-му поверсі будівлі було повністю обладнане під молитовну кімнату. Під час свого перебування там журналісти зустріли співробітницю Генпрокуратури, яка підтвердила, що до цієї каплички навідуються прокурори.


УПЦ (МП) хоче анафеми для Варфоломія за зняття прокляття з Філарета

Тим часом Вселенський патріархат продовжує процедуру надання томосу про автокефалію Українській православній церкві


Українці здобули ще два золота на Юнацьких Олімпійських іграх

Українські спортсмени вибороли ще дві золоті медалі в командних змаганнях. 11 жовтня Національний олімпійський комітет повідомив, що 15-річний гімнаст Назар Чепурний переміг у командної першості з мультидисциплінарної гімнастики у складі «Команди Сімони Байлз».

Пере місце визначали за сумою місць, які члени команди посіли у кваліфікаційних змаганнях своєї дисципліни, відповідно, перемогла та, що набрала найменшу суму очок.

«Команда Сімони Байлз» набрала 293, «Команда Макса Уітлока» із сумою 349 очок посіла друге місце, а «Команда Оксани Чусовітіної» з результатом 352 – третє.

Шпажистка Катерина Чорній 10 жовтня також перемогла у змішаній командній першості у складі команди «Європа 1». Перемогу команді присудили за результатами поєдинків, останній з яких провела українка. Друге місце з рахунком 28:25 посіла команда «Азія-Океанія».

9 жовтня Чорній виборола своє перше золото на цій Олімпіаді в індивідуальних змаганнях.

Участь у Юнацьких Олімпійських іграх беруть спортсмени від 15 до 18 років. Від України на цих змаганнях виступають 55 олімпійців у 22 видах спорту. На минулих двох Олімпіадах українці здобули 64 нагороди, 19 з яких – золоті.


Оприлюднено півсотні розсекречених документів КДБ про стеження за Радіо Свобода

Українська редакція Радіо Свобода спільно з Центром дослідження визвольного руху та Галузевим державним архівом СБУ публікує 47 документів про те, як Комітет державної безпеки СРСР стежив за радіостанцією протягом майже 30 років.

До колекції увійшли інформаційні записки та спецповідомлення працівників радянської спецслужби на адресу вищого партійного керівництва Союзу. Найбільш ранній документ датований 1965 роком, а останній – 1991-м. У них чекісти повідомляли про тематичне спрямування радіопередач «ворожого голосу», а також доповідали про його редакційний устрій та діяльність журналістів.

«Чому КДБ так прискіпливо стежило за цим радіо? Бо воно повідомляло про несвободу у Союзі. Коли в ефірі говорили про злочини «совєтів», Комітет одразу починав контрзаходи: дискредитацію самої радіостанції або її окремих представників», – зазначає керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Окрім того, що ці матеріали дозволяють нині краще зрозуміти специфіку роботи радянської спецслужби, вони є важливими в контексті розуміння історії Радіо Свобода.

«Завдяки ним ми можемо дізнатися, як саме «ворожий голос» проривав тодішню залізну завісу, що відділяла СРСР від решти цивілізованого світу», – пояснює співавтор проекту, журналістка київського бюро Радіо Свобода Софія Середа.

Розсекречені матеріали демонструють, що українську редакцію особливо цікавили теми дисидентів, репресій, порушення прав і свобод людини в СРСР, переслідування релігійних громад, а також внутрішня і зовнішня політика Союзу загалом. У колекції можна, зокрема, знайти кілька розшифровок тогочасних програм Радіо Свобода.

«Розповідати про демократичні цінності та інститути завжди було одним із аспектів нашої місії. Ця тематика не зникла з матеріалів журналістів Радіо Свобода і донині. Без поваги до прав і свобод громадян існування вільного і демократичного суспільства просто неможливе», – говорить головний редактор київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

«Розсекречені документи КДБ дають змогу зрозуміти, що та інформація, яка поширювалась про Радіо Свобода за часів СРСР і подекуди продовжує поширюватися донині, є штучною вигадкою радянських спецслужб. Цей набір штампів був вигідний пропаганді Союзу з єдиною метою – не допустити демократизації суспільства, яка означала б смерть для репресивного комуністичного режиму», – зауважує директор української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч.

Підготовка та публікація онлайн-колекції «Як КҐБ стежив за Радіо Свобода» з Галузевого державного архіву СБУ стала можливою завдяки підтримці посольства Чеської Республіки в Україні, програмі Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Радіо Свобода є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через Агентство США з глобальних медіа (United States Agency for Global Media). Українська редакція існує з 1954 року. Місія полягає у просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або наразі ще не стала нормою суспільного життя.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95