Президент підписав зміни до Бюджетного, Податкового та Земельного кодексів України

Президент України Петро Порошенко підписав в суботу зміни до бюджетного, податкового та земельного кодексів України, інформує прес-служба президента.

Змінами до Бюджетного кодексу передбачено уточнення порядку формування і виконання місцевих бюджетів, фінансового забезпечення охорони здоров’я та освіти, соціального захисту громадян тощо.

У новому Податковому кодексі , серед іншого, змінюються правила безмитного ввезення товарів на територію України, у тому числі в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів набирають чинності, за винятком окремих пунктів, з 1 січня 2018 року.

Змінами до Земельного кодексу продовжується на один рік термін дії мораторію на продаж чи відчуження земель сільськогосподарського призначення. Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


За майже рік статус біженця у Польщі отримали 56 українців – посольство

Упродовж десяти місяців 2017 року компетентні органи Польщі надали статус біженця 56 громадянам України, повідомили у Посольстві України в Польщі. Згідно з повідомленням, торік кількість таких громадян становила 32.

«При цьому, станом на 1 липня 2017 року дійсні дозволи на проживання в Польщі мали більш ніж 128 тисяч громадян України (з них 79 осіб мали статус біженця)», – повідомляється на сторінці посольства у Facebook.

Крім того, польська сторона ухвалила 175 рішень про надання українцям статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

За даними дипломатів, протягом першого півріччя 2017 року громадянам України видали понад  91 тисячу дозволів на працю різних типів у Польщі, що майже вдвічі більше, ніж торік. Водночас кількість виданих віз (національні та шенгенські) залишилася практично незмінною у порівнянні з минулим роком – понад 988 тисяч.

Посольство України у Польщі оприлюднило заяву про «реальну кількість біженців» у Польщі після того, як 29 грудня у польській пресі речниця уряду Йоанна Копцінська заявила про те, що Польща прийняла «дуже багато біженців з України, в якій триває війна». Копцінська заявила, що таким чином Варшава допомагає долати «напруженість на східному фланзі ЄС», що не враховують західні партнери.


Геращенко: звільнені з полону бойовиків українці мають ознаки тортур

Звільнені 27 грудня з полону бойовиків на Донбасі українські заручники мають ознаки тортур. Про це увечері 29 грудня повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.

Вона вказала, що 24 колишні полонені лікуються у військовому госпіталі в Києві, ще 41 – у лікарні Державного управління справами.

«Звільнені особи мають численні очевидні наслідки тортур: травми шкіри голови та відсутність зубів (більшість із них зазнали серйозного побиття на початку полону)», – відзначила Геращенко у Facebook.

«Необхідна медична допомога та стоматологічне лікування будуть надані тим, хто їх потребує. Міністерство соціальної політики опрацьовує всі супутні аспекти: незабаром буде здійснено єдиноразовий фінансовий платіж. Команда психологів на чолі з Вадимом Свириденком уже надає необхідну психологічну допомогу звільненим та їхнім родичам», – додала Ірина Геращенко.

Вона також запевнила, що «робота над другим етапом звільнення (заручників – ред.) триває».

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна особа вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території, де живуть члени її родини. Київ передав бойовикам 233 осіб.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.


Сайт президента України оприлюднив укази про реорганізацію місцевих судів

На сайті голови держави 29 грудня оприлюднено укази президента, якими передбачено ліквідацію місцевих судів і створення замість них окружних.

Відповідно до указу №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», в Україні ліквідовуються 117 районних судів та замість них утворюється 50 окружних судів. Крім того, на сайті президента розміщено указ №450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Згідно з цим документом, в країні замість ліквідованих 25 міськрайонних судів утворюється 25 окружних судів. Також указом президента №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» утворюється ще 205 окружних судів.

Згідно з указом «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452/2017, в Україні ліквідується 27 апеляційних судів та замість них утворюється 26 апеляційних судів в апеляційних округах. Указом президента №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» передбачено ліквідацію 27 господарських судів та створення замість них 27 окружних господарських судів.

Крім того, указ глави держави №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідує 8 апеляційних господарських судів та утворює замість них 7 апеляційних господарських судів в апеляційних округах.

Ці укази підписані президентом України Петром Порошенком 29 грудня та набирають чинності з дня опублікування. Порошенко підписав укази в присутності голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, вказали в Адміністрації президента. Згідно з повідомленням, він «закликав юристів-науковців і адвокатів до активної участі в конкурсах на посади суддів».

21 грудня 2017 року Вища рада правосуддя погодилася з проектами указу президента України, які передбачають ліквідацію 142 місцевих судів і створення замість них 74 окружних.


Суд в Одесі продовжив перебування під вартою фігуранта «справи 2 травня» Мефьодова

Приморський районний суд Одеси 29 грудня продовжив термін перебування під вартою фігуранту «справи 2 травня» росіянину Євгену Мефьодову. Засідання відбувалося в закритому режимі, без допуску представників ЗМІ.

Раніше цього тижня Мефьодова повернули до Одеси зі Святогірська Донецької області як одного з 15 росіян, не переданих Україною до обміну.

14 грудня суд в Одесі скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо росіянина Євгена Мефьодова. Тоді прес-служба прокуратури Одеської області повідомляла, що суд скасував запобіжний захід і застосував «заходи охорони з метою подальшого обміну на українських військовополонених та інших осіб, що незаконно утримуються на території злочинних формувань».

Громадянина Росії Євгена Мефьодова, якого 18 вересня суд у Чорноморську Одеської області виправдав у «справі 2 травня», того ж дня затримали за новим обвинуваченням (частиною 2 статті 110 КК України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

У вересні суд у Чорноморську визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події в Одесі 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов.

Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.


Суд відпустив заступника мера Запоріжжя під заставу – адвокат

Червонозаводський районний суд Харкова призначив запобіжний захід заступнику мера Запоріжжя Анатолію Пустоварову у вигляді застави в розмірі 1,5 мільйона гривень. Клопотання прокуратури Харківської області щодо тримання посадовця під вартою суд відхилив.

«Судове засідання було передбачуваним. Ми підготувались добре. Будь-яких доказів для найсуворішого запобіжного заходу з тих доказів, які були, ми не передбачали. На сьогодні рішення нас влаштовує, воно ніяк не буде обмежувати мого довірителя Пустоварова Анатолія Івановича. Після виходу з лікарняного він почне виконувати свої обов’язки як заступник міського голови. Що стосується застави, сума 1,5 мільйона», – повідомив адвокат Анатолія Пустоварова Ігор Чумаченко.

Він уточнив, що сума застави має бути внесена протягом п’яти днів, у цей же термін може бути оскаржене й рішення суду.

Ігор Чумаченко повідомив, що Анатолію Пустоварову наразі видали лікарняний на близько два тижні. Він не виключає, що через важкість травми хребта цей термін може бути продовжений. 

21 грудня співробітники Харківської обласної прокуратури та Служби безпеки України провели в Запоріжжі 30 обшуків у справі заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка. Тоді генпрокурор України Юрій Луценко повідомив, що «справа стосується депутата облради (Марченка – ред.) та його брата, які через вплив на посадових осіб організовували фіктивні тендери на благоустрій парку (2,7 мільйона гривень) та шкільні спортмайданчики (84 мільйони гривень) з наперед визначеним переможцем».

За його інформацією, Марченко, який є «підозрюваним організатором схеми», разом з братом «лобіювали свої фірми» через зв’язки із заступником мера Запоріжжя Анатолієм Пустоваровим.

21 грудня прес-служба СБУ повідомила, що встановлює місце перебування посадовця, а 23 грудня газета міськради Запоріжжя «Запорізька Січ» оприлюднила заяву Пустоварова, що він з адвокатом перебуває в Харкові і готовий дати свідчення слідству. 26 грудня окремі запорізькі ЗМІ повідомили, що заступника запорізького мера шпиталізовано у Харкові з травмою хребта.

28 грудня прес-служба прокуратури Харківської області оприлюднила інформацію, що у Харкові посадовцю була вручена підозра.


У Криму арештованого активіста Дегерменджі продовжують лікувати в коридорі лікарні – сім’я

Заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Бекіра Дегерменджі досі не перевели до палати відділення пульмонології, він продовжує перебувати в коридорі лікарні, повідомила 29 грудня проектові Радіо Свобода Крим.Реалії дружина активіста Аліє.

За словами жінки, вона щодня відвідує пульмонологічне відділення, де перебуває її чоловік, але побачитися з ним або передати посилку їй не вдається, оскільки Дегерменджі перебуває під охороною, і передачі дозволені тільки через СІЗО.

«У лікарні йому повністю зробили обстеження, до 2 січня він буде перебувати в пульмонологічному відділенні, з 2 січня знову повний обсяг аналізів. Його стан покращується, але він ще слабкий, йому дозволили вставати, але довго бути на ногах він не може», – розповіла Аліє Дегерменджі.

20 грудня Аліє Дегерменджі повідомила, що її чоловіка перевели з реанімації і розмістили в коридорі відділення пульмонології, так як відділення переповнене.

Активіст кримськотатарського національного руху Бекір Дегерменджі був затриманий 23 листопада 2017 року разом з іншими активістами за звинуваченням у здирництві.

У Бекіра Дегерменджі – хронічна астма, його стан погіршився в СІЗО. У залі підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму 6 грудня активісту викликали «швидку допомогу». У ніч на 14 грудня Дегерменджі потрапив у реанімацію.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».


Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби поранень зазнав один військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, усього бойовики напередодні здійснили шість прицільних обстрілів позицій ЗСУ – усі донецькому напрямку.

Згідно з повідомленням, бойовики вели вогонь біля Павлополя, Талаківки, Красногорівки, Верхньоторецького, шахти Бутівка. Українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали. На інших ділянках оборони порушень режиму припинення вогню не було, додали у штабі.

«Ворог активізував повітряну розвідку із застосуванням безпілотних літальних апаратів, які заборонені Мінськими домовленостями. Проліт безпілотника противника було зафіксовано у районі Світлодарської дуги, а неподалік Курдюмівки близько 22:00 українські військовослужбовці збили російський БПЛА типу «Орлан-10». Зараз тривають пошуки уламків безпілотника», – повідомили у штабі АТО.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ в обстрілі у четвер західної околиці Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення озброєння.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.


Коли Путін забереться з Донбасу і Криму? – Ранковий ефір Радіо Свобода

Як змусити себе не відкладати на завтра те, що треба робити зараз?;

Чому 43% українців не бачать достойних політиків?;

Чи є причини у Кремля домовлятися щодо Криму та Донбасу?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: практичний психолог Антоніна Юрченко, керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Катерина Криворученко; політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий; голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, керівник платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян.


США вітають звільнення полоненими на Донбасі і закликають виконувати пункт «Мінська» про обмін «всіх на всіх»

Сполучені Штати вітають вчорашній обмін понад трьома сотнями затриманих між владою України і підтримуваними Росією силами на сході України, йдеться 28 грудня у заяві Державного департаменту США.

«Цей обмін є кроком до імплементації Мінських угод. Ми знову закликаємо усі сторони повністю виконати взяті ними на себе зобов’язання щодо Мінських угод, у тому числі через реальний обмін затриманими за формулою «всіх на всіх»; повного припинення вогню; виведення важкого озброєння; гарантування безпечного доступу спостерігачам спеціальної спостережній місії ОБСЄ; гуманітарного доступу до зони конфлікту», – йдеться у заяві.

У тексті нагадують, що держсекретар США Рекс Тіллерсон у розмові з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим цього тижня акцентував на важливості того, щоб Росія повернула на Донбас  своїх представників в Спільний центр контролю та координації.

Раніше сьогодні у посольстві США в Україні також привітали звільнення 74 українських бранців на Донбасі і заявили, що очікують звільнення інших утримуваних осіб у 2018 році.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна людина вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95