Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп

Народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Микола Паламарчук, Артур Палатний, Олег Велікін пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради.

«Останнім часом в Україні, на жаль, свободу слова в країні дедалі частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів», – йдеться в пояснювальній записці.

Депутати заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні.

«Вважаємо, що такі дії не тільки шкодять об’єктивному проведенню досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні та встановленню реальних винуватців у цьому жахливому злочині, а й насамперед, порушують конституційний принцип, відповідно до якого будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», – зазначили депутати.

Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2 – «наклеп».

На їхню думку, наклеп, «тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію», повинен каратися штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 8 500 гривень) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

Якщо наклеп буде поширений шляхом публічного демонстрування у творах, у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, депутати пропонують штрафувати винних на суму від 8 500 до 25 500 гривень або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала до 2001 року, доки діяв Кримінальний кодекс УРСР іще 1960 року. У нинішньому Кримінальному кодексі 2001 року статті за наклеп немає.

Декриміналізацію дій, що раніше кваліфікувалися як наклеп, привітали правозахисники. Наступними роками в Україні було здійснено вже кілька спроб повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Правозахисники різко критикували ті спроби, які врешті не були запроваджені.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!


Поліція не побачила криміналу в побитті журналістів «Схем» співробітниками УДО – НСЖУ

Головне управління Нацполіції на Київщині не виявило кримінального правопорушення в побитті журналістів «Схем» Михайла Ткача і Бориса Троценка співробітниками Управління державної охорони біля місця проведення приватної вечірки генпрокурора у вересні минулого року.

Про це йдеться у відповіді, яку Національна спілка журналістів України отримала від Головного управління Національної поліції в Київській області щодо стану розслідування інцидентів фізичної агресії проти журналістів, які були зафіксовані в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у своєму Facebook.

«Журналістська спільнота була обурена цинізмом співробітників УДО, чия нахабна поведінка була зафіксована на відео.. Але…. Пройшов рік. І показовий напад на журналістів, які мають сміливість вимагати від Топ-посадовців підзвітності, поповнює сумний список системної безкарності», – написав Томіленко.

​У ніч на 16 вересня минулого року на журналістів «Схем» Михайла Ткача та Бориса Троценка напали співробітники УДО поряд з ресторанним комплексом у Козині, де журналісти знімали святкування з нагоди весілля сина генерального прокурора Юрія Луценка.

​Під час зйомок на в’їзді до комплексу знімальна група неодноразово демонструвала журналістські посвідчення співробітникам УДО. Але щойно з закритої вечірки зібрався виїжджати президент України Петро Порошенко, двоє представників УДО застосували фізичну силу до журналістів – щоб перешкодити зйомці виходу і виїзду президента.

​У результаті нападу оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку й пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.

У підсумку, трьох військовослужбовців Управління державної охорони України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перешкоджання зйомці знімальною «Схем».

У вересні на зустрічі з журналістами одразу після нападу, начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей повідомив, що перевірка не виявила порушень у діях його підлеглих.

«Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора», – зазначив Гелетей, коментуючи напад на знімальну групу програми.

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня 2017 року в ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

Приватний захід із участю голови держави охоронявся силами Управління державної охорони. Біля місця святкування до другої години ночі чергували швидкі, реанімобіль і пожежні машини. Також журналісти помітили снайперів, які охороняли вечірку.

​На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка скоїли фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!


Слідчі ГПУ не полишають спроб отримати доступ до телефону журналістки Бердинських, але попросили у суду перерву

Печерський районний суд Києва оголосив перерву у розгляді клопотання слідчого Генпрокуратури про доступ до широкого масиву даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

На початку засідання слідчий Генеральної прокуратури Руслан Іжук просив суд відкласти розгляд клопотання про доступ до смс, дзвінків та місцезнаходження телефону Крістіни Бердинських протягом 17 місяців, до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у аналогічній справі щодо журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Захист Бердинських з проханням слідчого відкладати судовий розгляд не погодився і наполягав, аби Генпрокуратура повністю відмовилась від спроб отримувати дані з мобільного журналістки. Утім, суддя оголосив перерву – наступне засідання відбудеться 20 грудня 2018 року.

«Враховуючи клопотання слідчого, а також позицію Європейського суду з прав людини, у судовому засіданні оголошується перерва», – повідомив суддя Володимир Карабань.

18 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі Наталки Седлецької та присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року» на невизначений термін.

«Ваша честь, я вважаю, що це може бути відкладено і на п’ять років, тому що Європейський суд подекуди розглядає справи і п’ять і шість років. Я вважаю, що було б доцільно взагалі відмовитися від такого клопотання з огляду на розгляд справи Європейським судом, але, звісно, це позиція слідчого», – заявила адвокатка Бердинських Людмила Опришко.

​«Ми очікували на те, що клопотання слідчого не буде задоволено в будь-якій формі щодо доступу. І що український суд нарешті припинить ганьбитися в цій історії, а винесе чітке і зрозуміле рішення. Мені здається, що українські суди бояться брати на себе відповідальність і відмовляти українській прокуратурі, чітко вказувати, що вони порушили права журналістів», – коментує рішення суду Крістіна Бердинських.

26 вересня Апеляційний суд Києва направив на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефона журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

Читайте також: Закон про захист викривачів: навіщо потрібен та чому важливий​

Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Доступ до даних до журналістів викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.


НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.


Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».


Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.


Журналістка Радіо Свобода перемогла на конкурсі «Лови фейк» із матеріалом про українського військового

Журналістка Київського бюро Радіо Свобода Євгенія Тюхтенко посіла перше місце на конкурсі «Лови фейк». Матеріал про фотофейк із українським військовим, що повертався із зони бойових дій на Донбасі додому, став найкращим у номінації «Виявлення фейкових зображень у медіа». Кореспондентці вдалося відшукати військового зі світлини і він розвінчав неправдиві твердження, що масово поширювали про це фото.

Фото військового з дівчиною біля поїзда супроводжував підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину в Москву». Сам солдат розповів, що насправді він повертався із зони бойових дій на Донбасі до Тернополя.

Конкурс «Лови фейк» проводив Інститут масової інформації у межах проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Мета конкурсу – популяризація якісної журналістики, виявлення фейків, неправдивих заяв політиків та підвищення медіаграмотності населення.


ЄСПЛ продовжив заборону українській владі на доступ до телефону Седлецької на невизначений термін

Про це йдеться в офіційному листі з суду, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня


Нацрада призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі»

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі».

У регуляторі пояснили, що ухвалили рішення на підставі моніторингу ефіру у вересні-жовтні, а також звернень народного депутата, члена фракції «Блок Петра Порошенка» Тетяни Ричкової, понад 30 громадян і низки інших громадських організацій.

«У своїх листах громадяни і представники громадянського суспільства нарікають на порушення правил розповсюдження інформації, журналістських стандартів, використання мови ненависті й ворожнечі, а також поширення в ефірі телеканалу «112 Україна» інформації, яка, на думку заявників, є кліше російської пропаганди, підриває основи державності, провокує на протести, маніпулює думкою людей», – повідомляє прес-служба Нацради.

Телеканал «112 Україна» наразі не коментував інформацію.

Читайте також: Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?

4 жовтня депутати Верховної Ради ухвалили постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne.


Йованович: українські журналісти зазнають погроз, насильства і тиску. Це неприпустимо

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила на важливості професіоналізму та збалансованості в журналістиці у світі загалом та особливо в Україні, коли вона входить у період виборів.

Про це дипломат сказала в Києві під час виступу на презентації онлайн-колекції «Як КҐБ стежив за Радіо Свобода» – проекту Радіо Свобода та Центру дослідження визвольного руху та Галузевого державного архіву СБУ.

«Українські журналісти, включно з деякими вашими колегами (журналістами Радіо Свобода – ред.), зазнають погроз, фізичного насильства та тиску. Зокрема, йдеться про Наталію Седлецьку. Це неприпустимо у сучасній демократії», – зауважила посол. 

Вона також нагадала про двох інших журналістів Радіо Свобода, які утримуються у непідконтрольних Україні Донецьку та Криму – Станіслава Асєєва та Миколу Семену.

«Ви чули про Станіслава Асєєва, який із величезним особистим ризиком і самопожертвою працював на Донбасі, щоб інформувати Україну та світ про те, що відбувається. Так само Микола Семена, якого незаконно утримують (у Криму – ред.)», – зазначила посол.

Доступ до масиву даних з телефонів Наталки Седлецької (журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях») та Крістіни Бердинських (журналістки видання «Новое время») за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Журналіст Станіслав Асєєв (Васін), який співпрацював, зокрема, із проектом Радіо Свобода Донбас.Реалії, перебуває в ув’язненні угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

У Криму автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Підконтрольний Кремлю суд призначив Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на два роки.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95