У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми


CPJ закликає владу України розслідувати стеження за журналістами «Схем» і «Бігус.інфо»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) висловила занепокоєння питанням безпеки українських журналістів-розслідувачів програм «Схеми» і «Бігус.інфо», які заявили про стеження. Організація закликає владу України швидко розслідувати справу.

«Стеження за роботою журналістів чітко має на меті залякати пресу і є неприйнятним. Ті, хто стоїть за стеженням за журналістами зі «Схем» і «Бігус.Інфо», мають зупинитися, а українська влада повинна провести розслідування, щоб з’ясувати, хто за це відповідальний, і притягнути їх до відповідальності», – заявила Гульноза Саїд, дослідниця відділу Європи і Центральної Азії в Комітеті захисту журналістів у Нью-Йорку.

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач минулого тижня подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила 21 лютого.

Водночас в Ахметова звинуватили журналіста програми «Схеми» Ткача у втручанні в приватне життя олігарха.

​Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».


«Схеми» звернулися в поліцію через систематичне стеження охоронців Ахметова

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила напередодні, 21 лютого.

У заяві журналіст просить порушити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.

«Протягом останніх кількох місяців (з осені 2018 року і до сьогодні) за мною та знімальною групою відбувається регулярне переслідування, – йдеться в заяві Михайла Ткача. – Одні й ті ж 2-3 автомобілі переслідують редакційну машину, коли я з оператором їду на зйомки, як у місті Києві, так і поза містом».

Всі ці автівки належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є український олігарх Рінат Ахметов. До того ж, за спостереженнями «Схем», стеження за знімальною групою відбувалося в ті дні, коли Рінат Ахметов перебував у Києві.

«На моє переконання, Ахметов Рінат Леонідович є організатором цього злочину, тобто відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України такою особою, яка організувала вчинення злочину, забезпечувала фінансування злочинної діяльності організованої групи. Натомість, встановити усіх виконавців, організатора/-ів, підбурювача/-ів та пособника/-ів можливо лише під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відкрити яке, зокрема з цією метою, я й прошу цією заявою», – зазначає у своїй заяві в поліцію Михайло Ткач.

«Редакція програми «Схеми» та я особисто переконані, що такі дії спрямовані на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста. Така позиція є обґрунтованою, оскільки журналісти програми «Схеми» неодноразово викривали інформацію щодо самого Ахметова за часів після Революції Гідності, а також продовжують фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – йдеться в заяві.

Раніше медіаюристи на прохання редакції «Схем» ознайомились із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Заяву в поліцію журналісти склали разом з юристами Інституту розвитку регіональної преси, які надають юридичний супровід програмі «Схеми».

Редакція звернулася до прес-служби Ріната Ахметова з питанням, із чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше із закликом розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» виступили учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».

Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 

 


Луценко про «Новое время»: не йдеться про ущемлення журналістської діяльності

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявляє, що в ситуації з вимогою ГПУ доступу до внутрішніх документів видання «Новое время» не йдеться про «жодне ущемлення журналістської діяльності». Про це він сказав 20 лютого на брифінгу. Фрагмент відео у Facebook оприлюднила журналістка Альона Лунькова.

За словами генпрокурора, йдеться лише про «прохання надати інформацію».

«Якщо хтось із журналістів вважає такі дії такими, що перешкоджають здійсненню журналістської діяльності, прошу дуже: можете звернутися або до мене безпосередньо, або письмово, і ми обов’язково знайдемо оптимальний шлях», – сказав Луценко.

Він додав, що слідство «інколи потребує даних, які публікують журналісти».

«Не для того, щоб розслідувати роль журналістів, а для того, щоб виявляти витоки всередині правоохоронних органів, а також інколи отримувати невідомі слідству факти. І тоді ми не маємо іншого варіанту, як звертатися із проханням надати інформацію від ЗМІ. І не більше того. Ні про які наслідки для журналістів або видань не йдеться взагалі», – сказав генпрокурор.

«Я, як колишній журналіст, можу вам гарантувати, що жоден журналіст і жодне видання, крім тих, які пропагандують антидержавну діяльність і підтримують кремлівську практику, в Україні за мою каденцію не потерпіли і не потерплять», – наголосив він.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикували також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) і ОБСЄ. А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».


ОБСЄ закликає владу України поважати право журналістів на конфіденційність джерел

Представник ОБСЄ з питань свободи преси Арлем Дезір закликає українську владу поважати право журналістів на конфіденційність джерел інформації. Про це йдеться в заяві Дезіра, оприлюдненій 20 лютого через ситуацію довкола видання «Новое время».

«Право журналістів захищати конфіденційні джерела є ключовим для вільної преси і розслідувальної журналістики. Закликаю владу поважати цю конфіденційність, особливо коли журналісти висвітлюють питання, що становлять суспільний інтерес», – сказав Дезір.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикував також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ). А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

 

 


Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

Неформальна спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» закликала комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики терміново скликати позачергове засідання за участі представників Генпрокуратури стосовно її дій щодо журналу «Новое время».

«Ми висловлюємо підтримку журналістам видання «Новое время» у їхній готовності захищати свої права через суд. Водночас закликаємо невідкладно провести засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики за участю представників Генеральної прокуратури, на якому розглянути дії підлеглих Луценка на предмет дотримання ними українського та міжнародного законодавства у галузі свободи слова», – йдеться у відкритій заяві журналістів-учасників «Ініціативи 34».

Наступне засідання профільного комітету Верховної Ради призначене на 27 лютого – утім, як зазначають журналісти, «немає гарантій, що Генеральна прокуратура не скористається отриманою в суді ухвалою і не прийде в редакцію «Нового времени» з обшуком до цього. Саме тому існує нагальна потреба в публічному заслуховуванні цієї справи у парламенті».

У своїй заяві учасники спільноти «Ініціатива 34» називають дії Генпрокуратури щодо журналіста та редакції видання «Новое время» «грубим порушенням законів України, та її міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та захисту роботи журналістів».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Своєю чергою, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время». А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

Незалежні журналісти заявили про створення неформальної спільноти «Ініціатива 34» після звільнення Зураба Аласанії – для протидії проявам цензури. Назва спільноти відсилає до 34-тої статті Конституції України – адже саме вона гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.


Медіарух обурений загрозою розкриття джерел видання «Новое время»

Рух «Журналісти за усвідомлений вибір» (Медіарух) висловлює обурення з приводу загрози розкриття джерел видання «Новое Время» та журналіста-розслідувача Івана Верстюка.

«Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації», – ідеться в заяві спільноти, яка об’єднує «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», регіональні медіа, громадські організації та окремих журналістів.

«Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на «Новое время», та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню. Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів», – вказано в заяві.

Доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування», заявила 18 лютого речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган.

Раніше того ж дня видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.


«Новое время» заявляє, що ГПУ вимагає доступ до внутрішніх документів редакції

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Відповідну постанову 13 лютого редакції вручив слідчий ГПУ.

«Якщо НВ не надасть запитувану слідчими інформацію, на видання чекає обшук», ­– заявили журналісти.

Вони розповіли, що Верстюк є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

«Корнієць – один з двох так званих «діамантових прокурорів»,  високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд», – пояснили журналісти.

Стаття була оприлюднена в серпні 2016 року. У ній йдеться про те, що заступник прокурора Київщини, маючи зарплату 200 тисяч гривень на рік, заплатив понад 120 тисяч фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.

Згідно з повідомленням, Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.

«Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації», – підкреслили журналісти.

Генеральна прокуратура України наразі не коментує заяву «Нового времени».

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.


ОБСЄ назвало «тривожним» звільнення Аласанії з посади голови «Суспільного»

Звільнення Зураба Аласанії з посади голови Національної суспільної телерадіокомпанії України є «тривожним», повідомив представник ОБСЄ в справах свободи засобів масової інформації Арлем Дезір.

«Це швидке рішення є тривожним і може негативно вплинути на незалежність і життєздатність суспільного медіа в Україні, зокрема перед двома важливими виборами цьогоріч», – сказав Дезір.

В ОБСЄ нагадали, що створення суспільного мовника є складним процесом, зокрема через суттєве недофінансування з боку держави впродовж останніх двох років.

«Я повторюю: будь-які сподівання, що суспільне медіа зможе надавати надійне, високоякісне та інформативне програмування, є можливе лише за умови незалежності та фінансової стабільності», – наголосив Дезір.

Він висловив сподівання, що в майбутньому наглядова рада НСТУ забезпечить незалежність суспільного мовника.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

7 лютого «Суспільне» оприлюднило протокол засідання Наглядової ради 31 січня, на якому ухвалили дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Він працював на цій посаді з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, Аласанія мав продовжувати роботу до 14 травня 2021 року.


Міжнародна федерація журналістів закликає кандидатів у президенти гарантувати свободу слова

Голова Міжнародної федерації журналістів Філіп Лерут звернувся до кандидатів у президенти України з відкритим листом, в якому закликав підтримати Декларацію на захист свободи слова. Лист поширила Національна спілка журналістів України.

У листі Лерут зазначає, що виступає на підтримку заклику НСЖУ до всіх кандидатів гарантувати та захищати свободу слова відповідно до міжнародних стандартів.

Читайте також: Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії​

«Я заохочую всіх кандидатів ухвалити Декларацію на захист свободи слова, розроблену НСЖУ, і в такий спосіб заявити про свою готовність поважати свободу слова й самовираження, не вчиняти жодних дій, що неправомірно обмежують ці свободи, та публічно засуджувати такі спроби. Кандидати повинні зобов’язатися не втручатися в журналістську роботу, не використовувати правоохоронні органи та регулятори для переслідування», – зазначає Лерут.

Він також попросив кандидатів у президенти взяти на себе зобов’язання публікувати щорічний звіт про результати розслідувань нападів на журналістів.

Декларація на захист свободи слова, розроблена НСЖУ, передбачає, що кандидати в разі обрання президентом зобов’язуються:

поважати свободу слова і самовираження
не вчиняти жодних дій, що незаконно обмежують ці свободи. Публічно засуджувати подібні спроби
не перешкоджати журналістській роботі, не чинити тиск на журналістів та ЗМІ
не використовувати силові органи і регуляторів для переслідування журналістів
щорічно проводити публічні звіти керівників правоохоронних органів про результати розслідувань злочинів проти журналістів та боротьбу із безкарністю.
з повагою ставитися до роботи журналістів; не ділити їх на «своїх» і «поганих», на чіпляти ярликів і не заохочувати ворожнечу
поважати існуючі закони у сфері свободи слова, а законодавчі новації мають бути погоджені з журналістською спільнотою і медіа в ході проведення широких консультацій

За даними НСЖУ, Декларацію вже підписали 11 учасників передвиборчих перегонів: Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Дмитро Добродомов, Ольга Богомолець, Віталій Купрій, Ігор Смешко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко і Віктор Бондар.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. Восени 2019 року мають відбутися парламентські вибори.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95