ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.


Радіо Свобода закликає бойовиків звільнити полоненого журналіста Асєєва

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) закликає підтримуваних Росією бойовиків звільнити полоненого журналіста, автора Радіо Свобда Станіслава Асєєва.

«Станіслава утримують практично без зв’язку із зовнішнім світом впродовж двох років через його безстрашні репортажі з його рідного Донецька. Я знаю, що я говорю від імені дедалі більшої кількості правозахисників, урядовців, законодавців та журналістів, засуджуючи його затримання та вимагаючи його звільнення», – заявила виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар.

На початку липня міжнародна коаліція One Free Press включила справу  Асєєва до переліку 10 «найбільш термінових».

16 липня голова Комітету із закордонних справ Палати представників США Еліот Енджел закликав до негайного звільнення журналіста.

Асєєв перебуває в ув’язненні підконтрольного Росії угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

17 серпня 2018 року телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Це було вперше, коли бойовики показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.


Радник Зеленського навів приклад Ізраїлю з військової цензури

Радник президента України з політичних питань Микита Потураєв навів приклад Ізраїлю з військової цензури, говорячи про Раду з питань свободи слова при президенті, створення якої ініціюють в ОП. При цьому у відповідь на питання Радіо Свобода він сказав, що не певен, чи такі цензори потрібні в Україні.

Потураєв виступав під час експертної наради «Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення» 17 липня в Києві.

«Є країна, абсолютно демократична, в якій, наскільки мені відомо, є військові цензори у засобах масової інформації… Звичайно, що вони не всю інформацію цензурують, а лише те, що стосується армії, бойових дій, який веде ЦАХАЛ. Не певен, що Україні потрібні військові цензори. Я певен, що Україні потрібна міцна інформаційна оборона і стійка інформаційна безпека, а якими інструментами ми будемо цього досягати – це питання, яке ми маємо вирішувати», – сказав Потураєв Радіо Свобода.

Раніше сьогодні заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що ОП ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові України.

За даними ОП, до складу Ради увійдуть по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Рада допомагатиме фіксувати й усувати загрози для свободи слова, прояви цензури, йдеться в повідомленні. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.


При Офісі президента створять Раду з питань свободи слова

Офіс президента України ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові України, повідомив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.

«Нам важливий діалог з медіаспільнотою, тому ми запускаємо роботу Ради. Вона збиратиметься регулярно», – сказав Тимошенко 17 липня під час експертної наради «Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення».

За даними ОП, до складу Ради увійдуть по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Рада допомагатиме фіксувати й усувати загрози для свободи слова, прояви цензури, йдеться в повідомленні. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.

Аналогічні ради, до складу яких увійдуть представники регіональних засобів масової інформації, запропоновано створити при кожному голові ОДА.

Як йшлося у звіті, оприлюдненому у червні правозахисниками Freedom House, журналісти в Україні продовжують перебувати під загрозою насилля і залякування. Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.


Суд над Вишинським, на якому його можуть звільнити з-під варти, перенесли

Подільський районний суд Києва переніс на 19 червня засідання у справі керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, на якому його можуть звільнити з-під варти. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Засідання з розгляду подальшого запобіжного заходу Вишинського було призначено на 15 червня, але воно було перенесено, оскільки стало відомо, що один з членів суддівської колегії перебуває в нарадчій кімнаті. Це означає, що суддя ухвалює рішення в іншій справі і не може брати участь в процесі.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає Кирила Вишинського, у коментарі журналістам заявив, що суд перенесено з технічної причини, але не виключив можливий політичний підтекст.

«Я думаю, що це саме збіг технічних обставин, але я не виключаю політичних моментів, оскільки ми розуміємо, що до цієї справи прикуто дуже багато уваги, як з боку преси, так і з боку міжнародних спостерігачів», – заявив Доманський.

Він додав, що 19 червня клопотатиме про звільнення Кирила Вишинського під особисте зобов’язання.

Прокурор Євген Комаровський заявив, що наполягатиме на продовженні арешту журналіста без права виходу під заставу. За його словами, необхідність такої міри обґрунтована тим, що на волі Вишинський може сховатися від слідства.

Про те, що Кирила Вишинського можуть відпустити з СІЗО, обравши інший запобіжний захід, написала сьогодні вранці речниця Генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

Це стало можливим тому, що 25 червня Конституційний суд скасував норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою до обвинувачених у державній зраді застосовується тільки найжорсткіший запобіжний захід – тримання під вартою.

Головний редактор «РИА Новости-Украина» Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року за підозрою в державній зраді (ст. 111 ККУ). Через два дні він був заарештований і відтоді перебуває в СІЗО.

4 травня його справу почав розглядати Подільський районний суд Києва. Крім держзради Вишинському інкримінують спробу повалення конституційного ладу (ст. 109 ККУ), сепаратизм (ст. 110), розпалювання національної ворожнечі (ч. 1 ст. 161) і незаконне зберіганні зброї (ч. 1 ст. 263).

Вишинський обвинувачується в тому, що на посаді керівника «РИА Новости-Украина» він «сприяв підривній діяльності Росії проти України». За версією прокуратури, сприяння полягало в тому, що в період з 2014 по 2018 року Вишинський розмістив на сайті своєї агенції 72 статті «антиукраїнського спрямування», а гроші на цю діяльність підсудному переказувало МІА «Россия Сегодня» через через кіпрський офшор і фірму з Сербії.

Сам Вишинський відкидає всі обинувачення і вважає справу проти себе політично вмотивованою. Він заявляє, що всі матеріали на сайті «РИА Новости-Украина», в яких обвинувачення вбачає склад злочину, відповідали стандартам журналістики.

Після арешту Вишинський відмовився від українського громадянства і звернувся за допомогою до президента Росії Володимира Путіна. Російське МЗС неодноразово вимагало від України звільнити Вишинського і називало його переслідування політично мотивованим.


«112 Україна» вночі обстріляли з гранатомета – поліція

На сьогодні анонсований протест проти трансляції телеканалом скандального фільму Revealing Ukraine за участі Віктора Медведчука


Українські журналістки отримали премію за відвагу від Міжнародного жіночого медіафонду

Журналістка «Громадського» Анастасія Станко і керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.Інфо» Анна Бабінець отримали нагороду за відвагу від Міжнародного жіночого медіафонду (The International Women’s Media Foundation, IWMF).

Як йдеться в повідомленні на сайті організації, нагорода демонструє, що «жінки-журналістки не збираються відступати, їх не можна змусити замовкнути, і вони заслуговують на визнання за їхню силу, попри труднощі».

«Премією відзначають сміливих журналісток, які висвітлюють табуйовані теми, працюють у ворожому щодо жінок середовищі й розповідають «важку правду», – йдеться в повідомленні.

За даними організації, від 1990 року премію отримали понад 100 жінок із 56 країн світу.

 


Власник NewsOne: заява Луценка про зв’язок телеканалу із російським банком – цинічна брехня

Заява генерального прокурора України Юрія Луценка про зв’язок телеканалу NewsOne із російським «Промсвязьбанком» є «цинічною брехню», заявив власник NewsOne Тарас Козак, якого пов’язують із проросійським політиком Віктором Медведчуком.

Він наголосив, що кінцевим бенефіціаром і власником телеканалу не є жодна кіпрська компанія.

«Інші твердження генерального прокурора, зокрема щодо участі телеканалу в терористичній діяльності, є абсолютно безпідставними. Я розглядаю їх як штучне створення підстав для застосування санкцій проти телеканалу NewsOne і закриття телеканалу з політичних мотивів», – йдеться в заяві Козака.

Депутат оприлюднив документи, які, за словами Козака, підтверджують його «одноосібну участь як власника телеканалу».

8 липня низка українських політичних сил і їхніх лідерів виступили з критикою телемосту, який державний телеканал «Россия 24» планував провести з українським каналом NewsOne з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука.

Під стінами NewsOne відбулася акція протесту. За кілька годин до цього телеканал оголосив про скасування планованого телемосту.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про виклик на допит власника і ведучого телеканалу NewsOne через намір провести спільний телеміст із російським державним каналом. Він також стверджував, що кінцевим власником NewsOne є кіпрська компанія. Один із її керівників є одночасно співзасновником іншої кіпрської компанії, що є співвласником російського ПАТ «Промзв’язокбанк».

За словами Луценка, цей банк «є уповноваженим банком для фінансування та обслуговування державного оборонного замовлення країни-агресора». У зв’язку з цим генпрокурор наголосив на необхідності запровадження санкцій проти NewsOne.


Коаліція One Free Press включила справу Асєєва до переліку 10 «найбільш термінових»

Міжнародна коаліція One Free Press включила справу журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва, який перебуває в полоні бойовиків на Донбасі, до переліку 10 «найбільш термінових».

Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Національна спілка журналістів України закликає звільнити Асєєва.

Також до переліку «найбільш актуальних» справ включили вбивства саудівського опозиційного журналіста Джамаля Хашокджі та мексиканки Норми Сарабії.

До складу коаліції One Free Press входять 36 засобів масової інформації з різних країн світу, зокрема Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, Reuters, The Associated Press, Bloomberg News, Deutsche Welle та The Washinghton Post. One Free Press працює в партнерстві із Комітет захисту журналістів (CPJ) та Міжнародною жіночою медіафундацією (IWMF).

Коаліція складає перелік із 10 «найбільш термінових» справ журналістів щомісяця.


Зеленського і СБУ закликають запобігти «повзучій окупації медіапростору Росією»

Колишні співробітники телеканалу ZIK, медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», українські громадські організації, медіаексперти і журналісти закликають керівництво держави й органи правопорядку запобігти використанню українських телеканалів для «просування прокремлівської пропаганди та повзучій окупації медіапростору Росією».

Текст заяви оприлюднений на сайті «Детектор медіа». Звернення з’явилося після того, як минулого місяця народний депутат від «Опозиційного блоку» і соратник проросійського політика Віктора Медведчука Тарас Козак став власником телеканалу Zik.

«Віктор Медведчук і його політична сила не приховують наміру повернути Україну в зону політичного та економічного впливу Росії. Медіаресурс при цьому використовується як знаряддя тиску на владу та формування громадської думки. Образ Медведчука «миротворця» і незамінного посередника між Україною й Росією значною мірою створений засобами масової інформації, лояльними до «Опозиційної платформи — За життя» чи контрольованими її засновниками. Моніторинг громадської організації «Детектор медіа» регулярно засвідчує, що програми «112 Україна» і NewsOne дослівно відтворюють пропагандистські меседжі, що лунають в ефірі російських федеральних ЗМІ», – йдеться в заяві.

Автори звернення заявляють про початок цензури на телеканал Zik після зміни власника і масове звільнення через це журналістів.

«Закликаємо президента України Володимира Зеленського визначитись із позицією щодо інформаційної інтервенції Росії в український медіапростір та запровадження цензури на телеканалах, контрольованих проросійськими політиками. Ми закликаємо президента та його команду, зокрема й майбутніх народних депутатів нового скликання, докласти всіх зусиль для запровадження дієвих механізмів, які б дозволили демонополізувати телебачення, гарантували редакційну незалежність, захист від диктату власників, прозорість джерел фінансування медіа, а також підтримати розвиток незалежного Суспільного мовлення», – наголошується в зверненні.

Автори заяви також закликали Національну раду з питань телебачення і радіомовлення ретельно контролювати відповідність ефірного наповнення телеканалів NewsOne, «112 Україна» і ZIK до українського законодавства та умов їхніх ліцензій, а Службу безпеки України – дати відповідь, чи використовувались кошти країни-агресора для скуповування українських медіаактивів, що веде до підриву суверенітету й територіальної цілісності України.

«Якщо це підтвердиться, вимагаємо вжити всіх законних дій для припинення цього процесу. Закликаємо публічних людей – політиків, громадських діячів, експертів, діячів культури, мистецтва тощо, – уникати участі в ефірах телеканалів, контрольованих Віктором Медведчуком», – йдеться в заяві.

Zik – вже третій куплений нещодавно соратником Медведчука телеканал: восени 2018 року стало відомо про купівлю ним каналу Євгенія Мураєва NewsOne, а в грудні 2018 року Тарас Козак став власником каналу «112 Україна».



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95