Добір суддів у справі про скасування націоналізації «Приватбанку» відбувся з порушеннями системи авторозподілу ​– «Схеми»

Добір суддів для розгляду позову Ігоря Коломойського проти Національного банку, в результаті чого приватизація «Приватбанку» була визнана незаконною, відбувся з порушеннями – через маніпуляції зі спеціалізаціями. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

​Журналісти виявили, що під час вибору того, хто в Окружному адміністративному суді Києва розглядатиме позов олігарха, суддів продовжили ділити за спеціалізаціями –​ коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати –​ хоча на той момент спеціалізації вже начебто були скасовані. Про це свідчать дані авторозподілу.

Так, 20 березня 2018 року під час повторного авторозподілу у справі Ігоря Коломойського проти Національного банку були виключені 36 суддів. Залишилося лише двоє суддів, які могли розглядати позов.

Навпроти прізвищ виключених суддів вказувалась причина – «не слухає категорію». 

Водночас, в 2018-2019 роках спеціалізації в цьому суді вже були скасовані – про це йдеться в офіційній відповіді апарату Окружного адмінсуду.

Працівники державного підприємства «Інформаційні судові системи», які здійснюють технічний супровід судових електронних баз даних та реєстрів, відкидають можливу помилку із зазначенням спеціалізацій під час авторозподілу.

Якщо у звіті зазначені «категорії справ», на їхню думку, це означає, що на той момент спеціалізації дійсно у суді брались до уваги.

Читайте також: «Суддівська рулетка»: як в Окружному адмінсуді обходять авторозподіл справ між суддями​

В той же час суддя-спікер Окружного адмінсуду Богдан Санін не зміг назвати точної дати скасування спеціалізації:

– У нас зараз немає спеціалізації. У нас усі абсолютно судді розглядають абсолютно усі категорії справ. Спеціалізація була навмисно виключена для того, щоб кожен суддя працював з тією справою, яка заходить до Окружного адміністративного суду. Такий універсальний боєць – знає все. 

– Як довго у вас існує така система, що немає спеціалізацій?

– Треба з’ясувати, підняти інформацію. Наскільки я пам’ятаю, відсутні спеціалізації чи з 2014-го, чи з 2015-го. 

«Схеми» також виявили, що у справі Коломойського загалом було два авторозподіли у 2017 та 2018-му роках – з різницею у дев’ять місяців. При чому, в обох випадках була одна і та ж спеціалізація, а саме: «державне регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі». Але кількість суддів, які підпадали під цю категорію – звузилася.

Наприклад, згідно зі звітом, ще у 2017 році судді Григорович, Кузьменко, Огурцов, Смолій, Федорчук «слухали» таку спеціалізацію, та вже під час повторного авторозподілу 2018-го – припинили.

«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Національного банку та щодо конкурсу на голову митниці. Серед інших способів визначити суддю в обхід авторозподілу – масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ.



​«Схеми» показали, як в Окружному адмінсуді Києва обходять систему авторозподілу справ між суддями

Масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ – журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») в розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» показали, якими способами в Окружному адміністративному суді Києва обходять систему автоматичного розподілу справ між суддями.

​«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва – та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Нацбанку та щодо конкурсу на голову митниці.

Зокрема, журналісти виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи. Зокрема, голова суду Павло Вовк разом із 28 іншими суддями не могли через «хворобу». Інші судді, як виявилось, були у відпустці або на навчанні. Навпроти кількох прізвищ суддів у звіті причина виключення зазначена як «інше».

​Водночас ​«Схеми» виявили, що частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення. Наприклад, за 17 квітня у судовому реєстрі є ухвали судді Ігоря Смолія, хоча він мав перебувати того дня на оцінюванні у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. У судді Олексія Огурцова, який, у тому числі, був виключений з авторозподілу, також є судова ухвала за той день. Сам суддя пояснив, що 17 квітня проєкт ухвали готувала його помічниця, а він пізніше в документі цю дату забув виправити. 

​Ще один спосіб обійти авторозподіл – помилкова спеціалізація, й ілюстрацією цьому – справа Романа Насірова, йдеться у розслідуванні. 

Відповідно до звіту авторозподілу від 7 червня 2017-го року, 12 суддів були виключені зі списку тих, хто міг розглядати позов Насірова. Кількість суддів скоротилася до п’яти – саме через помилковий вибір спеціалізації, зазначають журналісти. Головуючим суддею був обраний суддя Євгеній Аблов.

Працівник апарату суду обрав спеціалізацію «звільнення з публічної служби», хоча йшлося про повноваження: чи міг Насіров, як голова Державної фіскальної служби, надавати податкові розстрочки компаніям на мільярди гривень, чи ні.

Пізніше помилковість визначення спеціалізації підтвердила експертиза.

«Певну експертизу було призначено в Інституті експертиз СБУ. Було встановлено, що позовні вимоги, які висувалися Насіровим у своєму позові, не відносяться до категорії «Звільнення з публічної служби», а відносяться до категорії «Адміністрування податків і зборів та інших платежів», – пояснив прокурор САП Роман Симків. – Ми вважаємо, що головуючий повинен був переконатися в тому, що порушено порядок визначення категорій справ, він повинен був визначити правильну категорію справи та передати на новий розподіл, але цього всього не було зроблено».

Інший спосіб обійти авторозподіл, як виявили ​«Схеми» – це маніпуляції зі спеціалізаціями або обмеження кількості суддів за категоріями.

У 2018 та 2019 роках була відсутня спеціалізація суддів в окружному адмінсуді Києва – коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати, про що офіційно повідомили в апараті Окружного адмінсуду. 

Водночас, «Схеми» помітили, що спеціалізації продовжували зазначатися навпроти прізвищ суддів у звітах автоматизованого розподілу судових справ і у 2018 році.

Зокрема, це можна побачити по справі, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

​Скарги щодо ймовірного втручання в авторозподіл надходять до Державної судової адміністрації як до органу контролю щомісяця.

«Точної статистики не знаю – скажімо, в місяць може надходити до 10 таких запитів.​ Жаліються, знову ж таки, на те, що неправильно обраний суддя, – розповів заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький. – Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що в авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів».

У свою чергу, ексголова Ради суддів Олег Ткачук розповів, що звертався до Окружного адмінсуду Києва, але «безрезультатно»: «Ми запросили спеціаліста. І запропонували суддям, щоб він подивився, наскільки злагоджено діє система в цьому суді. Але нас не допустили туди до цієї перевірки».

У Вищій раді правосуддя – органі, який має забезпечувати незалежність судової влади – повідомили, що розглядали лише одну скаргу щодо ймовірного втручання в систему авторозподілу справ в Окружному адміністративному суді. 

«Що могло би унеможливити чи мінімізувати втручання у розподіл справ в українських судах? З’ясувалося, вже запропоноване рішення – і це Єдина судова телекомунікаційна інформаційна система, щоб розподіл буде централізованим, це дозволить уникнути маніпуляцій на місцях», – йдеться у розслідуванні.

На даний момент, зазначають ​«Схеми», досі не затверджений графік запуску цієї системи.

 



Партія «Слуга народу» зняла з виборів трьох кандидатів, про яких повідомляли «Схеми»

Партія «Слуга Народу» під час з’їзду у неділю виключила зі свого виборчого списку сімох кандидатів у депутати, про трьох із яких  раніше повідомляли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – №71 Романа Боярчука, №99 Михайла Соколова та №170 Анастасію Рагімову. Водночас, інші кандидати «Слуги Народу», про яких розповідали журналісти як про осіб із суперечливою репутацією – такі як №22 Андрій Холодов – зберегли свої місця у виборчому списку.

​На з’їзді президентської партії «Слуга Народу» 7 липня на підставі надісланої інформації було ухвалено рішення про зняття з виборчих перегонів 5-х кандидатів від політсили. Крім вищезгаданих Боярчука, Рагімової та Соколова, серед них також Вітікач Віталій Вікторович (№177) та Кавун Ольга Олександрівна (№78).

​Ще двоє кандидатів – Юрій Баланюк і Олена Коробкова – як повідомили у партії, звернулись до голови політсили із заявою «про виключення зі списку за власним бажанням». Хоча ще одна виключена зі списку кандидатка від «Слуги Народу» – Анастасія Рагімова – напередодні у фейсбуці повідомила, що також «написала заяву про вихід зі списку партії». Раніше журналісти «Схем» виявили, що низка кандидатів від президентської партії мають суперечливу репутацію – зокрема, і троє виключених кандидатів

№71 Роман Боярчук, за даними «Схем», був пов’язаний з історією про реєстрацію нібито фальшивої е-декларації від імені тодішнього члена НАЗК і нинішнього заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки. Згодом група експертів дійшла висновку, що електронний ключ був виданий фальшивому Рябошапці держпідприємством «Українські спеціальні системи». Одразу декілька джерел «Схем» назвали Романа Боярчука одним з відповідальних за технічну сторону підробки «електронного ключа Рябошапки».

№99 «Слуги народу» Михайло Соколов є заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, яка «налагоджує співпрацю з партіями та кандидатами в президенти». Приміром, у лютому 2019-го Соколов був присутній на підписанні меморандуму про співпрацю між Аграрною радою та Юрієм Бойком – на той момент кандидатом в президенти від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Сам Соколов у коментарі «Схемам» це пояснив так: «Такі ж меморандуми були підписані і з Юлією Тимошенко, і з Андрієм Садовим. Даний меморандум був запропонований для підписання усім парламентським партіям і включав в себе список законів, прийняття яких необхідно для розвитку аграрного сектору. Він включав у себе зобов’язання Юрія Бойка підтримати закон «Про вибори за відкритими списками». А також і про те, що єдина причина, з якої він не був підписаний з БПП і НФ, – їх власне небажання це робити».

Кандидат Соколов також має російський паспорт. Станом на 4 липня на сайтах Федеральної податкової служби та Управління з питань міграції Російської Федерації, можна побачити, що цей документ досі дійсний, хоча сам Соколов наголошує, що подав декларацію про відмову від російського громадянства після 2017 року – коли отримав українське. І стверджує, що російського паспорта у нього немає.

№170 Анастасія Рагімова у 2014 році, вже під час війни на Донбасі, виступала на партійному з‘їзді «Опозиційного блоку», а її чоловік Насіб Рагімов у 1997 році був затриманий за хуліганство, у 1999 – за непокору співробітникам міліції, а у 2017-му розшукувався поліцією як особа, яка переховувалась від органів досудового розслідування.

Сама Рагімова у коментарі «Схемам» запевнила, що на з’їзді «Опозиційного блоку» в 2014 році була як викладач. І додала, що у її чоловіка «немає жодних проблем із законом.

Крім того, журналісти повідомляли про сумнівну репутацію ще кількох кандидатів, які залишилися у виборчому списку партії після з’їзду. Серед них, 22 номер у списку «Слуги народу» Андрій Холодов має родинні зв‘язки з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком, а дружині цього кандидата належить австрійська вілла вартістю у 6 мільйонів євро.

Сам Холодов на дзвінки «Схем» не відповів. Його родичка, до якої додзвонились журналісти, обіцяла передати кандидату контакти для отримання коментаря.

24 номер у списку «Слуга народу» Сергій Кальченко допоміг російському акторові Федору Добронравову, відомому антиукраїнськими заявами, у суді скасувати заборону на в’їзд в Україну.

Номер 56 Олена Мошенець під час та після Революції Гідності працювала заступницею головного редактора видання з неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем’єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Сама вона, щоправда, наполягає, що до її компетенції на цій посаді «входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)».

Віднайдену інформацію «Схеми» надсилали керівництву партії «Слуга народу» ще 14 червня і запитували, яким чином до партійного списку потрапили люди з таким бекграундом. Однак відповіді тоді не отримали.

Крім того, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков 3 липня не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до Верховної Ради президентської політсили – заявивши, що всі рішення будуть ухвалюватися на з’їзді партії.

9 червня партія «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

13 червня політсила оприлюднила оновлений список партії з 200 осіб – з якого були виключені деякі кандидати. Серед них – і 23-річний кандидат Роман Карабаджак, про якого раніше написали журналісти «Схем».

21 червня стало відомо, що президентська партія «Слуга народу» подала в ЦВК документи для реєстрації 199 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня.

 

 



Разумков не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до ВР

Раніше журналісти виявили, що низка кандидатів від пропрезидентської партії мають суперечливу репутацію



Майбутній очільник Одещини за 4 роки продав заводу в Придністров’ї брухту на майже 400 млн гривень – «Схеми»

Схвалений Кабінетом міністрів кандидат на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації Андрій Андрейчиков заробляє на експорті українського металобрухту в невизнану «Придністровську Молдовську республіку». Журналісти проаналізували дані української митниці за період з 2015-го до 2018 року і виявили – лише за цей час підприємство Андрейчикова експортувало металобрухту на «Молдовський металургійний завод» (м. Рибниця) на 379,1 млн гривень. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Аналіз даних з митниці, проведений журналістами «Схем», показав, що фірма ТОВ «Балкер», якою керує та володіє Андрейчиков, постачає в Придністров’я побутовий металобрухт і відходи з вуглецевих сталей.

У 2015-2016 роках ТОВ «Балкер» Андрейчикова експортував брухту на суму 195,6 млн гривень, у 2017-му – 96,6 млн гривень, у 2018 році – 86,8 млн гривень.

Усього за цей період підприємство Андрейчикова поставило понад 60 тисяч тонн металобрухту на «Молдовський металургійний завод» на загальну суму 379,1 млн гривень.

Кандидатуру Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської ОДА Кабмін схвалив на засіданні 26 червня разом із ще сімома майбутніми очільниками областей.

Як виявили журналісти, Андрій Андрейченко є засновником в ТОВ «Мисливець-2007». Його партнером у цій фірмі вказаний одеський бізнесмен Дмитро Череп – у 2015 році його було засуджено за спроби захопити місцеву владу. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в місті, які мали прибути з так званих «ДНР»/«ЛНР». У новому «сепаратистському» уряді Одеси він мав зайняти керівну посаду. Череп свою провину визнав і пішов на угоду зі слідством.

Другий партнер Андрейчикова у ТОВ «Мисливець-2007» – Сергій Кушнір. Він на Одещині керує проросійською партією «Родина», яка виступає за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник цієї партії Ігор Марков після Революції Гідності втік до Росії.

Сам Андрейчиков в коментарі «Думская.нет» заперечив, що окрім мисливства, має інші справи з Черепом, та Кушніром. «Ми співзасновники в мисливському клубі «Мисливець-2007», моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу і справ з ними я ніколи не вів», – заявив він.

Санкції України стосовно придністровського металургійного заводу, якими було заборонено торгувати із ним брухтом, були введені у травні 2018 року, але проіснували недовго.

Розслідування «Схем» і RISE. Moldova показало, що напередодні першого туру виборів у березні 2019 року президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу» («ММЗ») – на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка. Плахотнюк, як встановили журналісти, опосередковано пов’язаний з роботою цього підприємства і, як він сам визнавав, є давнім знайомим самого Петра Порошенка. У листі від 7 березня 2019 року Філіп звернувся до президента Петра Порошенка з проханням «виключити «ММЗ» зі списку суб’єктів, що підлягають санкціям».

Лист від молдовської сторони в Україні «спрацював» рівно за тиждень – уже 19 березня 2019 року РНБО ухвалило рішення вивести ВАТ «ММЗ» з-під санкцій. Тодішній президент Петро Порошенко це рішення підписав.



Партія Вакарчука зняла з виборів мажоритарника після викриття його зв’язків «Схемами»

Політична партія «Голос» музиканта Святослава Вакарчука вирішила відкликати свого кандидата у народні депутати в одномандатному окрузі №121 Львівської області Дмитра Огньова після того, як журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та Українського радіо викрили його зв’язок з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. 

​Таке рішення номінаційний комітет партії ухвалив за результатами внутрішньої перевірки – Дмитро Огньов «не відповідає критеріям партії», йдеться в заяві «Голосу».

«Результати внутрішнього розслідування та дії Дмитра Огньова дали підстави стверджувати, що кандидат схильний ставити особистий інтерес вище результату командної роботи. Це прямо суперечить одному з дев’яти критеріїв, які партія висуває до своїх кандидатів», – йдеться у заяві «Голосу».

Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія.

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загоріїв – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії.

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді.

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу.

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу.



Дружина Медведчука збільшила частку в нафтовому бізнесі в Росії і змінила бізнес-партнера

Вона контролює вже не 50, а 61% російської компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії



Після розслідування «Схем» АМКУ оштрафував компанії з орбіти депутата Микитася на понад 100 мільйонів

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендеру на будівництво Шулявської розв’язки в центрі Києва на загальну суму 112 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

Штраф для «Північно-українського будівельного альянсу» склав 56 мільйонів, на таку ж суму оштрафували «Спецбуд-Плюс». Представники обох цих компаній вже заявили, що оскаржуватимуть таке рішення Антимонопольного комітету.

​Раніше представники ТОВ «Північно-український будівельний альянс» заявляли, що штраф, накладений АМКУ, може заблокувати роботу компанії і зупинити реконструкцію Шулявського мосту. В Антимонопольному комітеті такі заяви «Альянсу» спростовують.

«Це маніпуляція, тому що прибуток кожної з цих компаній як «Спецбуд-Плюс», так і «Північно-українського будівельного альянсу» близько мільярда гривень – тобто чистий прибуток за 2018 рік. На будівництво у них є розрахунок, в тому числі на зарплату робітникам – ці всі гроші не стосуються їх чистого прибутку, тому жодні маніпуляції на кшталт «ми не зможемо будувати цей міст» – це неправда», – заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

«До того ж, у них є можливість звернутись до нас із клопотанням про реструктуризацію виплати цього штрафу», – додав Хмельницький.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.



Новий управитель «Межигір’я» до цього за безцінь придбав активи збанкрутілого банку Курченка – «Схеми»

Співвласник компанії ТОВ «Скомпані», яку на конкурсі АРМА обрали новим управителем колишньої резиденції Віктора Януковича «Межигір’я», раніше придбав на аукціоні активи збанкрутілого «Брокбізнесбанку», власниками якого є структури, наближені до біглого українського олігарха Сергія Курченка. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​22 березня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів аукціон з продажу пулу активів «Брокбізнесбанку»​ на 23,83 мільярда гривень. Переможцем конкурсу виявилася компанія ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​, яка запропонувала викупити активи банку за 15,68 мільйона гривень – 0,066% від балансової вартості активів.

У пулі значилися права вимоги (тобто кредити) на різноманітні активи: житлові будинки, низку земельних ділянок, будівля гуртожитку, нежитлова будівля та кредитний портфель із займів фізичних осіб.

Згідно з реєстром юридичних осіб, керівником ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​ є Сергій Коренєв. Ця людина також є співвласником компанії ТОВ «Скомпані»​ – фірми, яка перемогла на конкурсному відборі Агентства з розшуку та управління активами, отримані від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА) щодо управителя резиденції «Межигір’я».

​Керуючий партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний розповідає, що активи таких банків зазвичай викуповують особи, пов’язані із власниками банку.

«Дуже часто купують ці активи якраз пов’язані з реальними власниками цих активів люди або компанії, які, фронтують цих людей, тобто за гроші цих власників викуповують свої активи за безцінь, – розповідає Чорний, – з огляду до переліку активів, які ви називали, я не знаю таких універсальних компаній, які б одразу розумілися як працювати з усіма цими активами. Найшвидше це, що дійсно можуть бути пов’язані з реальними власниками цих активів, вони викуповують свої активи за безцінь».

​Сам Сергій Коренєв в інтерв’ю «Схемам» заперечив будь-який зв’язок з олігархом Курченком.

«Нічого нас не пов’язує. Ми звичайна фінансова компанія, яка займається факторингом, ось, викупом прав по кредитам, якщо ви поглянете по Prozorro, ми не тільки «Брокбізнесбанк» купили. Це чисто, як кажуть, наша удача, що ми купили цей портфель і зараз над ним працюємо», – розповів Коренєв.

​29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Обрання ТОВ «Скомпані» переможцем тендеру АРМА на управління резиденцією «Межигір’я» викликало великий суспільний резонанс.

У міжнародній організації Transparency International, яка наглядає за АРМА, закликали Агентство переглянути своє рішення та оголосити новий конкурс. Там вважають, що прецедент з обранням управителем компанію, наближену до екс-регіоналів, має призвести до вдосконалення законодавства.

«Переможці тендеру на управління активами повинні мати бездоганну ділову репутацію і не бути заплямовані діяльністю, що приносить шкоду державі. Задля виходу з цієї чергової «Межигір’я_кризи», ми закликаємо тендерний комітет АРМА переглянути своє рішення», – заявили в Transparency International.

Паралельно Громадська рада при АРМА висловила незадоволення результатами конкурсу з відбору нового управителя для «Межигір’я». Громрада вирішила залучити європейських партнерів для пошуку рішення для «Межигір’я», представники якої звернулися до Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні – органу, який в тому числі допомагає у становленні Агентства з питань управління корупційними активами.

Громадська рада звернулася з проханням звернути увагу на проблему з «Межигір’ям» і допомогти знайти альтернативний шлях повернення «Межигірʼя» в держвласність. За інформацією «Схем», в Антикорупційній ініціативі ЄС таке обговорення заплановане на початок липня.

Раніше депутати закликали АРМА не підписувати договір на управління «Межигір’ям» з фірмою ТОВ «Скомпані» екс-помічника Мураєва. Вони вже звернулись до правоохоронних органів з вимогою розслідувати можливі зловживання під час проведення відбору управлінця «Межигірʼя».

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 

 



Фірма, якій АРМА хоче віддати «Межигір’я», вигадала свій попередній досвід – «Схеми»

ТОВ «Скомпані», яку в АРМА обрали переможцем конкурсу на управління колишньою резиденцією екс-президента України Віктора Януковича, з часу заснування не здійснювала реальної господарської діяльності і не управляла до цього іншими об’єктами, як повідомляла в своїй презентації на конкурсі. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​Журналісти «Схем» проаналізували податкові фінансові звіти ТОВ «Скомпані» – фірми, яка на тендерному конкурсі Агентства з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), виборола право управляти нині арештованою резиденцією «Межигір’я».

​У 2015-2017 роках компанія не отримувала жодних доходів. У 2018 році дохід «Скомпані» склав 112 тисяч гривень. Ці гроші компанія не заробила прямою бізнес-діяльністю: трохи більше 40 тисяч вона взяла в кредит (вони позначені у звітності як «поточні зобов’язання»), а ще 51,5 тисяч – це гроші власників, які вони вклали в статутний капітал «Скомпані».

Це означає, що фірма за останні чотири роки – тобто, з моменту заснування – фактично не проводила жодної реальної господарської діяльності.

Фінансовий консультант «Скомпані» Руслан Зарум’янюк обіцяв уточнити ці дані в бухгалтера компанії – і повідомити журналістам, чому в фінзвітності компанії відсутні доходи, попри її заяви про активну роботу на ринку нерухомості.

«Я переговорю з бухгалтером компанії і буду мати відповідь на це питання. Я надам вам такі дані, тому що, за моєю інформацією, вони повинні бути. Тому що без них не може відбуватися наша робота, ми б не пройшли конкурсний відбір в АРМА», – заявив Зарум’янюк.

Однак ці дані до ефіру у «Скомпані» так і не надали.

Також як попередній досвід управління нерухомістю, компанія називає участь в аукціонах на управління об’єктами «Укрпошти». Про це журналістам повідомив Руслан Зарум’янюк: «Ми брали участь по «Укрпошті» в системі Прозорро. Ми беремо їх об’єкти, так би мовити, під своє крило і вже повністю займаємося. Знімаємо з клієнта всі зайві рухи з приводу пошуку контрагентів, пошуку орендатора, орендою займаємося». Проте назвати конкретні об’єкти відмовився.

«Схеми» звернулися до «Укрпошти» із запитом – якими саме об’єктами управляє «Скомпані». В держпідприємстві «Схемам» відповіли, що така компанія ніколи не брала участі в аукціонах на управління майном держпідприємства.

​Також у своїх презентаційних матеріалах «Скомпані» вказала низку партнерів, які будуть залучені до управління «Межигір’ям», серед яких український шеф-кухар Євген Клопотенко, благодійна ярмарка «Кураж базар», фонд «Життєлюб» та інші. «Схеми» зв’язалися із ними напряму та з’ясували, що жодних офіційних домовленостей між ними та «Скомпані» не існує.

«Офіційних домовленостей немає. Є лише один дзвінок від Анни Герман (юристка «Скомпані» Анна Герман – тезка політикині, наближеної до Віктора Януковича – ред.) – вона, мабуть, фігурує в цій компанії. Вона зателефонувала, казала, що подається на тендер для того, щоб розвивати «Межигір’я». Ні деталей, ні складу цієї компанії, ні якихось домовленостей, офіційних умов – нічого такого не було», – пригадав шеф-кухар Клопотенко.

«Ми з ними не співпрацюємо і нічого про них не знаємо. Це інформація, яку вони взяли самі і без нашого дозволу додали її в презентацію», –розповіла менеджерка з комунікацій «Кураж Базару» Марія Маркіна.

29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Читайте також: «Межигір’я»: «конкуренція» за резиденцію Януковича​

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Громадська рада при АРМА закликала провести новий конкурс на управителя резиденцією.

В АРМА заявляють, що угода з переможцем конкурсу буде підписана не раніше, ніж через два тижні, оскільки перед цим має поставити свої підписи на документах прокуратура, а управитель – провести оцінку об’єкту.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.




    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95