Суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу екс-командувачу НГУ Аллерову

Солом’янський районний суд Києва 17 травня розпочав слухати клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу колишньому командувачу Національної гвардії Юрію Аллерову. Прокурори просять обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 11 мільйонів гривень.

Суд має продовжити розгляд клопотань прокурорів САП щодо запобіжних заходів для керівника компанії «Укрбуд» Олега Майбороди та незалежного оцінювача Аліси Гринчук, які проходять в одній із Аллеровим справі.

Усім трьом фігурантам справи інкримінують ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

14 травня детективи НАБУ провели обшуки за місцем роботи та проживання окремих службових осіб Нацгвардії, а також в офісах низки приватних компаній. Розслідування в цій справі НАБУ здійснює із грудня 2017 року. 15 травня НАБУ повідомило Аллерову, Майбороді та Гринчук про підозру в заволодінні майном Нацгвардії на понад 81 мільйон гривень.


Прокурор САП дозволив Крючкову виїхати за кордон за сімейними обставинами

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України дозволили виїхати за кордон на 10 днів екс-депутату та колишньому голові правління «Енергомережі» Дмитру Крючкову, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень. З нього зняли електронний браслет і повернули паспорт. Він уже вилетів до Німеччини.

Як пояснив Радіо Свобода заступник голови САП Володимир Кривенко, дозвіл на виїзд за кордон Крючкову надали на 10 днів, а приводом для цього стала операція його сину. При цьому, в спеціалізованій прокуратурі розраховують на те, що по завершенню цього терміну бізнесмен повернеться в Україну.

Раніше в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи телефонних розмов Крючкова із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігорем Кононенком і братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

 


Компанію з орбіти депутата Микитася, яка будує Шулявську розв’язку, оштрафували за змову на інших тендерах

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася –  «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендерів на будівництво лікарні Амосова та гімназії у Києві на загальну суму майже 150 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

«​Сьогодні нарешті ми ухвалили рішення щодо змови двох компаній корпорації «​Укрбуд»​, а саме: ТОВ «​Спецбудплюс»​ і компанії «​Північно-український будівельний альянс»​ щодо змови на торгах –​ це лікарня Амосова і торги щодо реконструкції гімназії Бойченка на загальну суму порядка 3 мільярдів гривень. Київським обласним територіальним відділенням було зібрано докази, цих доказів достатньо, в сукупності доказів було повністю доведено вину та змову цих двох компаній»​, –​ заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

​Присутні на засіданні представники «Північно-українського будівельного альянсу»​ в коментарі журналістам заявили, що оскаржуватимуть це рішення.

В АМКУ також підозрюють змову між двома вищезгаданими компаніями під час проведення тендеру на ремонт Шулявського мосту. Раніше комітет вже відкрив справу за ознаками «антиконкурентних узгоджених дій». За словами Хмельницького, рішення АМКУ може бути наприкінці травня.

«Там докази схожі, але є ще докази, які нам надали правоохоронні органи. По Шулявському мосту надіслані подання з попередніми висновками, це є проекти рішень, одна компанія вже їх отримала, іншій компанії або сьогодні вручили або вона отримає на днях, –​ пояснив Хмельницький. –​ Із цього моменту в них буде 10 днів на надання заперечень, після чого ми їх вивчимо і призначимо колегію для розгляду цього питання. Я планую, що це буде кінець травня –​ початок червня», –​ додав він.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

​Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

 

 

 

 


Стало відомо, коли НАБУ чекає соратника президента Кононенка на допит

Допит у НАБУ соратника президента і заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігоря Кононенка у справі щодо масштабної енергетичної афери призначений на четвер, 25 квітня – це Радіо Свобода підтвердили два незалежні джерела в правоохоронних органах.

Офіційно в НАБУ цю інформацію не підтверджують і не спростовують.

Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») оприлюднили записи телефонних розмов за участю Кононенка та братів Суркісів, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень із українських обленерго – на прохання журналістів вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​Після виходу розслідування «П. дав добро» редакція на запит НАБУ передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком і братами Суркісами – згодом їх долучили до матеріалів офіційного розслідування. Згодом стало відомо, що НАБУ викликало на допит депутата Ігоря Кононенка та бізнесменів Григорія й Ігоря Суркісів.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, що обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена й екс-голови правління компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

Для верифікації телефонних розмов «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США), створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки. Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року.

Під час спілкування фігуранти, серед яких нині розшукуваний екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков, бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко, бізнесмени брати Суркіси та народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький – обговорюють у тому числі незаконні способи отримання і збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них не відповіли, частина – заперечила свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар і повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав у редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

Самого Крючкова 15 квітня екстрадували з Німеччини в Україну. 17 квітня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в 7 мільйонів гривень. А вже 19 квітня його випустили із СІЗО – його адвокат заявив, що вніс заставу із власних коштів.

 

 


Коломойський і Боголюбов вивели 5,5 мільярдів із «Приватбанку» через філію на Кіпрі – OCCRP

За кілька місяців до початку націоналізації гроші були виведені на особисті рахунки Коломойського в Швейцарії, Австрії та Люксембурзі – журналісти


Суд взяв під варту Крючкова, підозрюваного у розкраданні грошей обленерго – із заставою в 7 мільйонів замість 346

Солом’янський суд міста Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, який звітував соратнику президента Ігорю Кононенку про афери в енергетиці і якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7,11 мільйонів гривень – замість 346 мільйонів гривень, про які клопотали детективи і прокурори.

Раніше у програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи його телефонних розмов із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у ВР Кононенком і братами-бізнесменами Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.Захисник Крючкова не погодився із розміром запропонованої обвинуваченням застави, заявивши, що обґрунтовані ризики є безпідставними.

Суддя Максим Вишняк частково відмовив у клопотанні детектива НАБУ, погодженого з прокурором САП. Вони просили для Крючкова тримання під вартою до 30 травня, але із альтернативою застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків.

Натомість суддя знизив розмір застави до 7,11 мільйонів гривень – як тільки ця сума буде внесена, Крючков буде звільнений. Прокурор САП вже заявив, що це рішення буде оскаржене.

При цьому, під час засідання захист Крючкова просив суд повністю відмовити прокурорам у призначенні запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою з правом внесення 346 млн грн застави – оскільки вважали, що обґрунтовані ризики, які згадувало обвинувачення, є безпідставними.

На початку засідання в приміщення суду зайшли невідомі люди з плакатами і пропорами, їх вивела поліція і зараз вони перебувають поблизу будівлі суду.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, а 15 квітня 2019-го – його екстрадували з Німеччини в Україну.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

«Схеми» звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит «Схем».

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали у офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

«Схеми» неодноразово просили президента Порошенка дати оцінку причетності його соратника Кононенка до діяльності компанії ПАТ «Енергомережа» та її очільника Дмитра Крючкова, нині розшукуваного НАБУ за виведення сотнів мільйонів гривень із «Запоріжжяобленерго» – утім, він до цього часу цього не зробив. Натомість, нещодавно він заявив, що не знав про причетність Кононенка до корупційної афери в енергетиці.

У свою чергу, редакція на запит Національного антикорупційного бюро передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.


Справа на 7 мільярдів: Конституційний суд може позбавити НАБУ права розривати в суді незаконні угоди

Конституційний суд України 17 квітня може ухвалити рішення, яке позбавить Національне Антикорупційне бюро права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. У такому разі держава може втратити 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів через суди угоди, порахували в ЦПК. Відповідне провадження КС відкрив у жовтні 2018-го за скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» – підприємства, що входить до умовної групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Розгляд скарги «Запорізького заводу феросплавів» запланований на 10-ту ранку 17 квітня під час закритої частини пленарного засідання Другого сенату Конституційного суду.

​Завод Коломойського оскаржує повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів корупційних розслідувань. За чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими недійсними були визнані 92 угоди.

Як пише ГО «Центр протидії корупції», за таким принципом у суді за позовом НАБУ було визнано недійсним договір між «Запоріжжяобленерго» та «Енергомережа» на суму понад 112 мільйонів гривень.

Раніше «Схеми» у фільмі-розслідуванні розповіли, що ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Дмитра Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

​У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Його підозрюють у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку. 15 квітня Крючкова екстрадували в Україну.

Наприкінці лютого Конституційний суд уже визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення – за конституційним поданням 59 народних депутатів України.

27 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що закрила 65 кримінальних проваджень через скасування статті про незаконне збагачення.

 

 


Не купили квартиру дочці та продали будинок – «Схеми» розшукали донорів виборчого фонду Зеленського

Сім’я киянина Дмитра Кучука, яка переказала 368 тисяч гривень до виборчого фонду кандидата на пост президента України Володимира Зеленського, стверджує, що для цього їм довелося відмовитись від купівлі власного житла. Про це йдеться у блозі журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Сама родина Дмитра Кучука, зазначають журналісти, мешкає у звичайній багатоповерхівці на Виноградарі – одному зі спальних районів Києва.

Дружина Кучука розповіла журналістам, що сім’я вирішила відмовитися від купівлі нової квартири для дочки і натомість переказала накопичені кошти у виборчий фонд Володимира Зеленського.

«Гроші з депозиту зняли. 300 тисяч там з чимось… Це наші особисті збереження, на які ми хотіли дочці купити квартиру, але ми зрозуміли, що потрібно щось змінювати в країні, тому ми профінансували. Сподіваємось на краще», – сказала вона.

На схожу самопожертву пішла родина з Одещини, мовиться у матеріалі.

Відповідно до фінансового звіту, оприлюдненого на сайті Центральної виборчої комісії, Сергій та Світлана Івашковські з села Ліски Одеської області, а також їхній син Денис разом переказали майже 3 мільйони гривень до виборчого фонду кандидата Зеленського. Ці кошти, за їхніми словами, – від продажу нерухомості.

У сім’ї Івашковських стверджують, що для того, щоб підтримати кандидата Зеленського, вони продали один зі своїх будинків і переказали виручені від цього гроші у його фонд.

«Я поважаю його не тільки як коміка, але і як людину, яка говорить правду в обличчя. Будинок я продав за 280 тисяч доларів. Помножте на суму (курсу долара – ред.) на сьогоднішній день», – пояснив журналістам Сергій Івашковський.

Сергій Івашковський показав журналістам маєток у селі Ліски, який продав торік – поруч із будинком, де він мешкає зараз, і на вигля значно елітніший, ніж нинішнє помешкання родини.

Загалом, відповідно до звіту про формування виборчого фонду кандидата на посаду президента України, з 8 лютого по 18 березня цього року фізичні особи перерахували 68,36 мільйона гривень до фонду Володимира Зеленського.

Також журналісти раніше розповіли про те, як протягом двох останніх років Володимир Зеленський щонайменше одинадцять разів літав до Женеви, коли там мешкав олігарх Ігор Коломойський, а після переїзду олігарха в Ізраїль влітку 2018-го Зеленський ще двічі злітав до Тель-Авіва. У кожній другій поїздці Зеленського супроводжував юрист олігарха Андрій Богдан, який зрештою став головним юридичним радником кампанії Зеленського на виборах президента.

Також стало відомо, що уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму.


Коломойський: юрист Зеленського Андрій Богдан – мій особистий адвокат

Про це журналістам програми «Схеми: корупція в деталях» розповів сам олігарх


За два роки Зеленський 13 разів злітав до Женеви та Тель-Авіва, де мешкає Коломойський – «Схеми»

Отримати пояснення Зеленського про причини частих перельотів у Тель-Авів та Женеву з юристом олігарха не вдалось



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95