Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії

Незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії, з яким Наглядова рада «Суспільного» на засіданні 31 січня 2019 року достроково розірвала договір, та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34».

«Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни», – йдеться в оприлюдненій заяві.

Журналісти вимагають «негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу Наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви».

Підписанти заявили, що вважають рішення щодо звільнення Аласанії неприйнятним – адже воно було здійснено «непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду». А голосування Наглядової ради називають «огидним проявом боягузтва та підлабузництва».

«Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів у тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за два місяці до президентських виборів», – зазначено в заяві.

Відтак журналісти заявили про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива «34» – адже саме 34-та стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

До нового об’єднання увійшли незалежні журналісти, в тому числі учасники відомого руху «Стоп Цензурі», який протидіяв наступу на свободу слова за часів президентства Віктора Януковича. Серед підписантів: Катя Горчинська, Олексій Мацука, Сергій Андрушко, Наталка Седлецька, Михайло Ткач, Олександр Чорновалов, Катерина Каплюк, Олена Притула, Євген Будерацький, Роман Романюк, Наталія Судакова, Катерина Сергацкова, Тетяна Пеклун, Денис Бігус, Крістіна Бердинських, Ольга Руденко, Кіра Толстякова, Валерія Єгошина, Анна Бабінець, Дарина Шевченко, Євгенія Моторевська, Катерина Лихогляд, Настя Станко, Наталя Гуменюк, Олег Новіков, Аліса Юрченко, Дмитро Дєнков, Ірина Андрейців, Аліна Полякова, Сергій Сидоренко, Максим Савчук, Федір Попадюк, Христина Бондарєва, Данило Мокрик, Анатолій Марциновський, Катерина Гладка, Андрій Яніцький, Тетяна Козак, Дмитро Бобрицький, Іван Верстюк, Наталка Ричкова, Катерина Шаповал, Наталія Міняйло, Юрій Бутусов, Наталія Гривняк, Інна Борзило, Олександр Чекмишев.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

У ймовірному фрагменті проекту рішення Наглядової ради щодо відсторонення Аласанії, який він згодом оприлюднив, йому закидали «деполітизацію новин» і «відсторонення від влади».

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність того, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 


«Деполітизація новин» і «відсторонення від влади» – Аласанія оприлюднив фрагмент проекту рішення про звільнення

Зураб Аласанія опублікував у Facebook фрагмент ймовірного проекту рішення наглядової ради «Суспільного мовлення» про його звільнення з посади голови правління НСТУ. У викладеному фрагменті вказано, що за час керівництва Аласанія «не організував мовлення телеканалу «UA: Перший» ні як «суспільно-політичного каналу» (відповідно до вимог закону), ні як каналу «інформаційного і суспільно-політичного мовлення з елементами просвітництва».

«Не рішення, але частина проекту такого рішення НР, на якому НР базує відсторонення. Хоч би не палилися так відкрито…», – написав Аласанія.

В оприлюдненому документі, зокрема, вказано, що телеканал не висвітлив або частково висвітлив «такі важливі події», як хресна хода за помісну церкву влітку 2018 року, засідання Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року «з вкрай важливих для України питань (включно з виступом президента України).

Також у проекті вказано, що за керівництва Зураба Аласанії «компанія впродовж 2018 року впроваджувала хибно зрозумілий принцип «відсторонення від влади», аж до повної деполітизації новин, що прямо суперечить вимозі ПАТ «НСТУ» – «Надавати суспільству достовірну і збалансовану інформацію про Україну і світ».

Радіо Свобода не має підтверджень чи спростувань автентичності тексту, який оприлюднив Аласанія.

Читайте також: «Шок» чи «нарешті»? Реакції на звільнення Зураба Аласанії

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа. Причини розірвання контракту не повідомляли.

Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування. 

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 

 


НСЖУ: 175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки

175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки, повідомила Національна спілка журналістів України під час презентації «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2018 року.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2018 році зафіксували 86 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, ще 89 інцидентів у 2017 році. Найбільше інцидентів – 13 – сталося в травні, 12 – у березні, по 9 – у лютому та вересні 2018. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів у 2018 році супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю, внаслідок чого чимало представників ЗМІ отримали серйозні травми.

Відповідно до оприлюднених даних «Індексу», у 12 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, також у 10 – правоохоронці, один інцидент стався із застосуванням зброї.

Національна спілка стверджує, що на 50 відсотків зросла кількість атак на жінок-журналісток. У 2018 році таких випадків зафіксували 37.

«Якщо ж говорити про регіони, то очевидне лідерство в цьому антирейтингу веде місто Київ та область, зокрема, зафіксовано 29 інцидентів фізичної агресії. На другому місці – Дніпропетровська область – 10 випадків застосування сили до журналістів. На третьому – Одеська область із 7 інцидентами. Відзначу, що торік Одещина посіла друге місце – у 2017 було зафіксовано 10 інцидентів», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.


Засудженого у Білорусі українського журналіста Шаройка етапували у колонію в Бобруйську

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.


Дочка Сущенка оприлюднила нові його малюнки (фото)

Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.

«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.

16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.


ІМІ: 235 порушень свободи слова зафіксували в Україні 2018 року

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щорічного дослідження ІМІ «Барометр свободи слова». Як повідомляє організація, ця цифра є меншою, ніж за аналогічний період 2017 року, коли зафіксували 281 порушення.

За даними дослідження, в першому півріччі 2018 року спостерігалося зростання кількості порушень, особливо фізичної агресії, порівняно з 2017 роком, але у другому півріччі, орієнтовно з серпня, «відбулася певна «стабілізація» кількості порушень прав журналістів».

«Ми пов’язуємо це з кількома причинами: по-перше, з публічним резонансом після жорсткого нападу на активістку Катерину Гандзюк і надзвичайно негативною реакцією суспільства та міжнародної спільноти на цей випадок, що, можливо, дещо охолодило потенційних нападників. Так само ми не виключаємо, що убивство Гандзюк могло мати і певний охолоджувальний ефект на журналістів, особливо в регіонах, які почали більш обережно критикувати, це питання потребує окремого дослідження. І нарешті, ми спостерігаємо затишшя перед традиційною «бурею» виборчих процесів 2019 року», – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Основним викликом для свободи слова у 2018 році в ІМІ називають фізичну агресію щодо журналістів. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози і напади на журналістів. Із загальної кількості порушень 173 випадки стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Читайте також: «Індекс свободи преси» 2018: ненависть до журналістики загрожує демократіям

Згідно з дослідженням, регіоном-лідером за кількістю порушень прав журналістів із початку року так і залишається Київ з областю (97). Далі йдуть Миколаївщина (16 випадків), Дніпропетровщина і Полтавщина (по 12), Одещина (11), Львівщина (10).

Порушували переважно право журналістів на професію, згідно з моніторингом, приватні особи, представники центральної й місцевої влади та правоохоронці.

В ІМІ уточнили, що ці дані стосуються неокупованої території України. На окупованих територіях Донецької й Луганської областей, у зв’язку з дуже обмеженими можливостями доступу до цих територій, ІМІ вдалося зафіксувати лише два порушення (у 2017 році – три), йдеться в повідомленні. Зокрема, 2018 року на сепаратистських сайтах знову оприлюднили персональні дані журналістів 11 українських ЗМІ. Крім того, в організації звернули увагу на те, що в полоні підтримуваних Росією бойовиків у Донецьку продовжує перебувати журналіст Станіслав Асєєв.

Читайте також: Комітет захисту журналістів: у 2018 році 34 журналісти загинули через свою професійну діяльність

В анексованому Росією Криму в 2018 році було зафіксовано 12 нових випадків порушень свободи слова (у 2017 році – 16 випадків).

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів», Україна посіла торік 101-е місце в «Індексі свободи преси».


Радіо Свобода відновлює роботу своєї редакції в Румунії

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода 14 січня відновила роботу своєї редакції в Румунії.

Сервіс Radio Europa Liberă працюватиме винятково на цифрових платформах.

Згідно з даними незалежних спостерігачів, включно з «Репортерами без кордонів», останніми роками рівень свободи слова в Румунії поступово знижується. Через контроль ЗМІ з боку влади або місцевих олігархів редакційна незалежність та збалансована інформація стали менш доступними для багатьох румунів. Крім того, поширеною стала дезінформація про західні інституції та демократичні практики.

Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав відновлення роботи Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода й заявив, що «вільну Румунію не можна уявити у вільній Європі без… вільної преси». Редакція в цій країні не працювала з 2008 року.

Румунську службу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода очолила журналістка Сабіна Фаті.

У січні запланований перезапуск ще однієї служби РВЄ/РС – болгарської. Вона припинила функціонування у 2004 році.

Раніше Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювало в країнах Східної Європи до їхнього вступу в Європейський союз та НАТО. 

РВЄ/РС є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM).

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.


Керівника «РИА Новости Украина» судитимуть у Києві – прокуратура

Керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського судитимуть у Києві, повідомили Радіо Свобода в прес-службі прокуратури Автономної Республіки Крим.

У відомстві додали, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Вишинського завершене. Йому та адвокатам надали доступ до матеріалів справи.

До цього судові засідання в справі керівника «РИА Новости Украина» відбувалися в Херсоні.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.


У Польщі в автокатастрофі загинув український журналіст – посольство

Посольство України у Польщі підтверджує загибель у ДТП журналіста Романа Киселя.

Як повідомляє Укрінформ, аварія трапилася вранці 10 січня в місті Ілжа Мазовецького воєводства, у ній загинули 37-річний журналіст та його мати. За даними агентсва, окрім них, у машині також була дружина Романа Киселя (зараз у реанімації), та його дитина (за даними агентства, вона у задовільному стані).


Томос із Стамбула полетів у Рівне – відео

Подячний молебень із нагоди отримання томосу пройшов у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівного. Разом із главою ПЦУ Епіфанієм на молебень прибув президент Петро Порошенко. В центрі презентували документ, який повернувся із Стамбула, де напередодні його підписали усі члени Синоду Вселенського патріархату. (Відео Адміністрація президента)



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95