Радіо Свобода: представники влади в світі продовжують втручання в справи ЗМІ

Влада багатьох країн світу продовжує втручатися в діяльність журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, заявила напередодні Всесвітнього дня свободи преси виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Радіо Свобода протягом багатьох десятиліть висвітлювало події в країнах з високим рівнем ризику, і це завжди було нелегко. Але все більш зухвалі дії урядів і безкарність зловмисників поглиблюють проблеми і ризики, з якими стикаються наші журналісти», – йдеться в заяві Сінделар.

Вона нагадала про обмеження свободи преси, з якими за останній рік зіткнулися журналісти Радіо Свобода.

Зокрема, в російському Пскові порушено кримінальну справу стосовно Світлани Прокоп’євої, яка з 2014 року є позаштатним кореспондентом медіакорпорації. Журналістку підозрюють в публічному виправданні тероризму через коментар в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» в листопаді минулого року. Прокоп’єва висловила свою думку про причини теракту біля будівлі ФСБ в Архангельську. Вона припустила, що вчинок 17-річного хлопця, який сам загинув під час нападу на регіональне управління ФСБ, міг бути викликаний репресивними діями політичного режиму і почуттям «безнадійності», поширеним серед російської молоді.

Крім того, в Росії, на думку Сінделар, викликає побоювання недавно ухвалений закон про «суверенний інтернет». Правозахисники вважають, що у влади з’явилася додаткова можливість для цензури в мережі.

В Україні журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів, йдеться в заяві. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більше двох років перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.

У Казахстані поліцейські перешкоджають діяльності журналістів під час висвітлення протестних акцій. З серйозними обмеженнями з боку влади стикаються в своїй роботі співробітники Радіо Свобода в Афганістані, Пакистані, Туркменистані й інших країнах.

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка фінансується за рахунок грантів, що надаються Конгресом США, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення). Американським чиновникам заборонено втручатися в питання редакційної політики. Радіо Свобода бачить своє завдання в просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або поки що не стала нормою громадського життя.

 


НСЖУ нагородила кримського журналіста Семену грамотою за вірність ідеалам професії

Національна спілка журналістів України на розширеному засіданні правління в Києві нагородила кримського журналіста, автора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену грамотою за плідну творчу і громадську діяльність і вірність ідеалам журналістиці.

Грамоту передали представникам редакції Крим.Реалії, бо Микола Семена, згідно з рішенням підконтрольного Кремлю суду в Криму, не може залишати територію анексованого півострова.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Захист Семени подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Однак ЄСПЛ відмовив в пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений журналістові вирок.

Екс-президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент називав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, і зазначав, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом в Криму, має бути скасований.


Поліція затримала двох підозрюваних у вбивстві журналістки у Північній Ірландії

Двоє чоловіків були заарештовані у зв’язку з убивством журналістки Ліри МакКі під час заворушень у Лондондеррі, адміністративному центрі північно-західної частини одноіменного графства регіону Північної Ірландії, повідомила 20 квітня британська поліція.

Обидва підозрюваних, яким відповідно18 і 19 років, були заарештовані в Деррі за антитеррористичними законами і передані до Белфасту на допит, йдеться у заяві.

29-річна розслідувачка МакКі була на місці подій в районі Ленд-Роверз, коли протестувальники почали закидати поліцейських коктейлями Молотова, цеглою і пляшками. Вона загинула від випадкової кулі.

За словами журналіста Джейка Ганрагана, який також був присутній на місці сутичок, його колега «потрапила під перехресний вогонь».

Читайте тут: Під час протестів у Північній Ірландії застрелили журналістку

У останньому дописі в Twitter МакКі назвала протистояння між поліцією і учасниками акції протесту «повним божевіллям».

Ліра МакКі була редактором новинного сайту Mediagazer, який базується у столиці Північної Ірландії Белфасті.

Вона зокрема висвітлювала вплив десятків років насильства у Північній Ірландії, зокрема, через спроби відділитись від Великої Британії. У 2018 році її називали майбутньою зіркою розслідувальної журналістики.

 

 

 


В Україні вручатимуть премію імені Гонгадзе

В Україні вручатимуть премію для журналістів імені Георгія Гонгадзе. Про це оголосили 9 квітня в Києві.

Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда», засновником премії виступив Український ПЕН (національне представництво міжнародної неурядової організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів) у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи й «Українською правдою», засновником якої був убитий журналіст.

Премію присуджуватимуть журналістам, які слідують принципам і цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що приводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіа-середовища в цілому.

Розмір щорічної винагороди становитиме три тисячі доларів, перший лауреат отримає її вже цього року.

2019 року до журі входитимуть Мирослава Гонгадзе, Андрій Курков, Олена Притула, Микола Демченко, Євген Глібовський, Алла Лазарева, Олександр Саврук, Лариса Денисенко, Сергій Плохій. 

Дивіться також: 18 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе: 6 архівних відео, які показують, яким був журналіст 

Церемонія нагородження відбуватиметься щороку 21 травня у день народження Георгія Гонгадзе. Цього року журналістові виповнилося б 50 років.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.


Крим: заарештований у березні ялтинський журналіст Гайворонський вийшов на волю

Заарештований 26 березня ялтинський журналіст Євген Гайворонський вийшов 7 квітня на свободу з ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) Сімферополя. Про це Гайворонський повідомив в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії. Він також розповів про подробиці арешту і тиску на нього.

«Вони, мабуть, щоб мене зламати, тримали в камері на трьох самого. Хоча в інших камерах місць не вистачало. Приїжджали співробітники центру «Е», МВС Криму, все керівництво прямо, погрожували мені … Сказали: «Те, що ти вибрав собі політику називати себе громадянином України, тобі не допоможе … Ми тебе далі будемо упаковувати, ми тобі наркоманію прідумаємо. І ще на 12 днів закриємо за те, що ти відмовлявся з нами проїхати і чинив опір співробітникам поліції. Твої ж родичі тут живуть» … Ось такий був пресинг всі 12 днів », – сказав Гайворонський.

Він також зазначив, що побоюється за своє життя, тому хоче виїхати на материкову частину України.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.

 


Агентство Reuters видалило текст про 400 тисяч доларів за зустріч Порошенка й Трампа

Раніше, 28 березня, BBC вибачилася перед президентом України через статтю про нього і заявила, що виплатить йому компенсацію


Кривий Ріг: суд визнав екс-посадовця винним у нападі на журналіста

Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині визнав винним в перешкоджанні журналістській діяльності екс-посадовця КП «Швидкісний трамвай» Юрія Островського, причетного інциденту з журналістом інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколою Чирвою на території комунального підприємства.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 125 (легкі тілесні ушкодження) Кримінального кодексу України. 

Екс-посадовця засудили до 200 годин громадських робіт та виплати 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) штрафу. Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві. 

Раніше адвокат підсудного просив своєму підзахисному покарання у вигляді штрафу. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі. 

18 липня 2018 року в Кривому Розі на території комунального підприємства «Швидкісний трамвай» стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території КП.

До інциденту був причетний працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово «хохли», і вдарив журналіста в обличчя. Поліція спершу відкрила кримінальне провадження за статтею «легкі тілесні ушкодження», а потім перекваліфікувала його на «погрози журналісту».

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити «невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту».

Редакція інформаційного порталу «Перший Криворізький», де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент «як перешкоджання журналістській діяльності», а також звернулась до СБУ, зазначивши, що «у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)».


Невідомі намагалися зламати профілі журналістів «Схем» у соцмережах і месенджерах

Протягом декількох тижнів невідомі намагалися отримати доступ до профілів щонайменше чотирьох співробітників програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – під атаку потрапили їхні акаунти в месенджерах Telegram, WhatsApp і соцмережі Facebook.

7 лютого о 4:07 ранку за Києвом невідомі отримали доступ до Телеграм-акаунту журналіста Максима Савчука. За декілька хвилин – о 4:15 – відбулася спроба отримати доступ до Telegram-акаунту журналістки Валерії Єгошиної.

​До того ж, атака на Telegram-акаунти і Валерії, і Максима з різницею в кілька хвилин здійснювалися з однієї IP-адреси.

​Сама Валерія Єгошина припустила, що спроба зламу її акаунту може бути пов’язана із виходом її розслідування «Ілюзіоністи» про ботів, що діють в інтересах впливових політиків партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка та Миколи Мартиненка.

Уже на початку березня невідомі намагалися зламати сторінку журналістки «Схем» Катерини Каплюк у Facebook та отримали доступ до WhatsApp-акаунту SMM/Web-редакторки Дар’ї Мартиненко.

​Головний редактор і ведуча «Схем» Наталка Седлецька вважає ці спроби зламу тривожним сигналом, і прямо пов’язує з професійною діяльністю.

«Схоже, зловмисники шукають «точку входу» у нашу внутрішню комунікацію. Думаю, це може відбуватись з двох причин – або для отримання даних про наші джерела інформації, або для розуміння, про що готуються наступні розслідування. Я можу зрозуміти інтерес зловмисників, але, нагадую, що втручатись в роботу редакції – це протизаконно. До того ж, аби дізнатися про наше нове гучне розслідування достатньо просто увімкнути ефір програми «Схеми» вже сьогодні, 28 березня. Також попереджаю, що у випадку зламу акаунтів наших журналістів, ви можете дізнатись про одну з наймасштабніших афер за часів президентства Петра Порошенка, а значить ефір, який ми наразі ретельно готуємо, вам буде вже не так цікаво дивитись», – каже головний редактор «Схем» Наталка Седлецька.

Журналісти-розслідувачі «Схем» стають об’єктами кібератаки не вперше.

У січні 2018-го, за тиждень після виходу розслідування про таємну відпустку президента Петра Порошенка на Мальдівах його автор Михайло Ткач повідомив про спроби зламу його пошти й акаунтів у соцмережах.

«За цей тиждень мені намагались ламати пошту, месенджери, присилали фейкові листи з фейковими платіжками, попереджали «по тобі працюють», була розгорнута кампанія по дискредитації провладною армією ботів і ломів. Це був дуже насичений тиждень тиску, тиждень, коли машина пропаганди влади працювала, не покладаючи рук. Тиждень маніпуляцій і образ», – написав журналіст у Facebook.

​Згодом тодішній президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент зробив заяву на підтримку «Схем», у якій засудив спроби перешкоджання роботи редакції.

«Робота журналістів «Схем» сприяє здійсненню прагнень, які висловлюють українці по всьому політичному спектру, до прозорості, належного урядування і боротьби з корупцією як передумов зростання плюралізму й добробуту. Їхня робота є свідченням їхньої відданості своїй країні. У зв’язку з цим Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода засуджує будь-які спроби перешкодити їхнім зусиллям, дискредитувати чи залякати їх, в інтернеті чи будь-яким іншим способом».

А вже в жовтні 2018-го року невідомі особи від імені Михайла Ткача розсилали фішингові листи з фейкової електронної адреси. Шахраї, як повідомила редакція «Схем», створили «цифрового двійника» Михайла Ткача: електронну адресу з його ім’ям, прізвищем та фото, а також використали у підписі журналіста логотип редакції Радіо Свобода. Сам текст листа імітує запит на коментар, які в такій формі ніколи не розсилалися ані від імені «Схем», ані від імені авторів-розслідувачів програми.


Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.


На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 

 



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95