МВС: від початку року порушили 63 справи через злочини проти журналістів

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ.

Справи були порушені за статтями: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, погроза або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна журналіста, посягання на життя журналіста.

Як повідомили у МВС, за результатами розслідування до суду направили шість обвинувальних актів, 52 провадження за погодженням прокуратури вирішили закрити.

Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні.

Найбільше кримінальних правопорушень зареєстрували в Києві (47), Закарпатській (30), Чернівецькій (25), Одеській (24), Дніпропетровській (14) областях. У Львівській – 12, Донецькій – 11, Рівненській – 10, Вінницькій, Полтавській, Харківській – по 8, Запорізькій та Херсонській – по 7, Київській – 6, Луганській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях – по 5.

«За вказаний період до суду направлено 26 кримінальних проваджень за 33 кримінальними правопорушеннями… У 243 кримінальних провадженнях протягом звітного періоду слідчими ухвалене рішення про їх закриття», – додали в МВС.

Починаючи з 1994 року, 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.


Пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка у Брюсселі – відео

У Брюсселі 3 травня у Всесвітній день свободи преси відбувся пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, організований Товариством українців Бельгії. Арештований у Росії у вересні 2016 року, він був засуджений до 12 років позбавлення волі 6 червня 2018 року за обвинуваченнями, які в Україні та світі називають несправедливими та політично мотивованими.


Три розслідування «Схем» увійшли до шорт-листа конкурсу «Честь професії»

Розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Приватний загін під крилом Нацполіції», «Американські «Айленди» для українського флоту» та «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка» – увійшли до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2019». 

Розслідування про таємну відпустку президента Порошенка на Мальдівах Михайла Ткача та Наталки Седлецької та про американські «Айленди» Валерії Єгошиної відібрані до номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу». Ще одне розслідування Валерії про таємний загін МВС потрапило в номінацію «Найкращий матеріал з громадянською позицією».

У розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» журналісти розповіли про таємну поїздку президента України Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви. Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень.

​Розслідування «Американські «Айленди» для українського флоту» пролило світло на бюрократичне затягування процесу отримання американських катерів з боку української влади та вказало на існування можливої прихованої причини цього – а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

​А в розслідуванні «Приватний загін під крилом Нацполіції» журналісти викрили, що створення, існування й діяльність відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» у структурі Національної поліції суперечить чинному законодавству, а його працівників можуть використовувати для захисту приватних або політичних інтересів оточення керівництва МВС.

Конкурс професійної журналістики «Честь професії-2019» проводить Незалежна асоціація телерадіомовців та Українська асоціація медіа-бізнесу (попередня назва – Українська асоціація видавців періодичної преси).

​У 2017 році журналіст «Схем» Сергій Андрушко отримав нагороду цього конкурсу у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» зі спецрепортажем «Гра в імітацію», присвяченим реформі державної служби, після якої чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

У червні 2018 року Валерія Єгошина стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань – вона здобула нагороду за матеріал «Управління захисту власних інтересів».

А у грудні 2018-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування» – із матеріалом  «Депутат від БПП Єфімов. Виконроб Донбасу».

 


Радіо Свобода: представники влади в світі продовжують втручання в справи ЗМІ

Влада багатьох країн світу продовжує втручатися в діяльність журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, заявила напередодні Всесвітнього дня свободи преси виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Радіо Свобода протягом багатьох десятиліть висвітлювало події в країнах з високим рівнем ризику, і це завжди було нелегко. Але все більш зухвалі дії урядів і безкарність зловмисників поглиблюють проблеми і ризики, з якими стикаються наші журналісти», – йдеться в заяві Сінделар.

Вона нагадала про обмеження свободи преси, з якими за останній рік зіткнулися журналісти Радіо Свобода.

Зокрема, в російському Пскові порушено кримінальну справу стосовно Світлани Прокоп’євої, яка з 2014 року є позаштатним кореспондентом медіакорпорації. Журналістку підозрюють в публічному виправданні тероризму через коментар в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» в листопаді минулого року. Прокоп’єва висловила свою думку про причини теракту біля будівлі ФСБ в Архангельську. Вона припустила, що вчинок 17-річного хлопця, який сам загинув під час нападу на регіональне управління ФСБ, міг бути викликаний репресивними діями політичного режиму і почуттям «безнадійності», поширеним серед російської молоді.

Крім того, в Росії, на думку Сінделар, викликає побоювання недавно ухвалений закон про «суверенний інтернет». Правозахисники вважають, що у влади з’явилася додаткова можливість для цензури в мережі.

В Україні журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів, йдеться в заяві. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більше двох років перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.

У Казахстані поліцейські перешкоджають діяльності журналістів під час висвітлення протестних акцій. З серйозними обмеженнями з боку влади стикаються в своїй роботі співробітники Радіо Свобода в Афганістані, Пакистані, Туркменистані й інших країнах.

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка фінансується за рахунок грантів, що надаються Конгресом США, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення). Американським чиновникам заборонено втручатися в питання редакційної політики. Радіо Свобода бачить своє завдання в просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або поки що не стала нормою громадського життя.

 


НСЖУ нагородила кримського журналіста Семену грамотою за вірність ідеалам професії

Національна спілка журналістів України на розширеному засіданні правління в Києві нагородила кримського журналіста, автора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену грамотою за плідну творчу і громадську діяльність і вірність ідеалам журналістиці.

Грамоту передали представникам редакції Крим.Реалії, бо Микола Семена, згідно з рішенням підконтрольного Кремлю суду в Криму, не може залишати територію анексованого півострова.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Захист Семени подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Однак ЄСПЛ відмовив в пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений журналістові вирок.

Екс-президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент називав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, і зазначав, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом в Криму, має бути скасований.


Поліція затримала двох підозрюваних у вбивстві журналістки у Північній Ірландії

Двоє чоловіків були заарештовані у зв’язку з убивством журналістки Ліри МакКі під час заворушень у Лондондеррі, адміністративному центрі північно-західної частини одноіменного графства регіону Північної Ірландії, повідомила 20 квітня британська поліція.

Обидва підозрюваних, яким відповідно18 і 19 років, були заарештовані в Деррі за антитеррористичними законами і передані до Белфасту на допит, йдеться у заяві.

29-річна розслідувачка МакКі була на місці подій в районі Ленд-Роверз, коли протестувальники почали закидати поліцейських коктейлями Молотова, цеглою і пляшками. Вона загинула від випадкової кулі.

За словами журналіста Джейка Ганрагана, який також був присутній на місці сутичок, його колега «потрапила під перехресний вогонь».

Читайте тут: Під час протестів у Північній Ірландії застрелили журналістку

У останньому дописі в Twitter МакКі назвала протистояння між поліцією і учасниками акції протесту «повним божевіллям».

Ліра МакКі була редактором новинного сайту Mediagazer, який базується у столиці Північної Ірландії Белфасті.

Вона зокрема висвітлювала вплив десятків років насильства у Північній Ірландії, зокрема, через спроби відділитись від Великої Британії. У 2018 році її називали майбутньою зіркою розслідувальної журналістики.

 

 

 


В Україні вручатимуть премію імені Гонгадзе

В Україні вручатимуть премію для журналістів імені Георгія Гонгадзе. Про це оголосили 9 квітня в Києві.

Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда», засновником премії виступив Український ПЕН (національне представництво міжнародної неурядової організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів) у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи й «Українською правдою», засновником якої був убитий журналіст.

Премію присуджуватимуть журналістам, які слідують принципам і цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що приводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіа-середовища в цілому.

Розмір щорічної винагороди становитиме три тисячі доларів, перший лауреат отримає її вже цього року.

2019 року до журі входитимуть Мирослава Гонгадзе, Андрій Курков, Олена Притула, Микола Демченко, Євген Глібовський, Алла Лазарева, Олександр Саврук, Лариса Денисенко, Сергій Плохій. 

Дивіться також: 18 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе: 6 архівних відео, які показують, яким був журналіст 

Церемонія нагородження відбуватиметься щороку 21 травня у день народження Георгія Гонгадзе. Цього року журналістові виповнилося б 50 років.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.


Крим: заарештований у березні ялтинський журналіст Гайворонський вийшов на волю

Заарештований 26 березня ялтинський журналіст Євген Гайворонський вийшов 7 квітня на свободу з ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) Сімферополя. Про це Гайворонський повідомив в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії. Він також розповів про подробиці арешту і тиску на нього.

«Вони, мабуть, щоб мене зламати, тримали в камері на трьох самого. Хоча в інших камерах місць не вистачало. Приїжджали співробітники центру «Е», МВС Криму, все керівництво прямо, погрожували мені … Сказали: «Те, що ти вибрав собі політику називати себе громадянином України, тобі не допоможе … Ми тебе далі будемо упаковувати, ми тобі наркоманію прідумаємо. І ще на 12 днів закриємо за те, що ти відмовлявся з нами проїхати і чинив опір співробітникам поліції. Твої ж родичі тут живуть» … Ось такий був пресинг всі 12 днів », – сказав Гайворонський.

Він також зазначив, що побоюється за своє життя, тому хоче виїхати на материкову частину України.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.

 


Агентство Reuters видалило текст про 400 тисяч доларів за зустріч Порошенка й Трампа

Раніше, 28 березня, BBC вибачилася перед президентом України через статтю про нього і заявила, що виплатить йому компенсацію


Кривий Ріг: суд визнав екс-посадовця винним у нападі на журналіста

Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині визнав винним в перешкоджанні журналістській діяльності екс-посадовця КП «Швидкісний трамвай» Юрія Островського, причетного інциденту з журналістом інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколою Чирвою на території комунального підприємства.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 125 (легкі тілесні ушкодження) Кримінального кодексу України. 

Екс-посадовця засудили до 200 годин громадських робіт та виплати 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) штрафу. Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві. 

Раніше адвокат підсудного просив своєму підзахисному покарання у вигляді штрафу. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі. 

18 липня 2018 року в Кривому Розі на території комунального підприємства «Швидкісний трамвай» стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території КП.

До інциденту був причетний працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово «хохли», і вдарив журналіста в обличчя. Поліція спершу відкрила кримінальне провадження за статтею «легкі тілесні ушкодження», а потім перекваліфікувала його на «погрози журналісту».

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити «невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту».

Редакція інформаційного порталу «Перший Криворізький», де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент «як перешкоджання журналістській діяльності», а також звернулась до СБУ, зазначивши, що «у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)».



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95