Медіарух – Зеленському: суспільство – це не лише ваші френди і фоловери

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» застерігає команду президента України Володимира Зеленського від провокацій, спрямованих проти засобів масової інформації.

Медійники нагадали, що 1 серпня низка медіа та інформаційних агентств поширили новину щодо заяви про звільнення з посади за власним бажанням, яку нібито написав керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Фотографію цієї заяви кілька ЗМІ отримали від джерела в ОП. Наступного дня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Богдан, як і всі інші члени команди, написав заяву про звільнення без дати. Водночас він заявив, що не вважає дезінформацією поширення копії цієї заяви.

Сам Богдан сказав у коментарі Радіо Свобода: «Це мій крок стосовного свого керівництва – президента України і до суспільства, а не до журналістів. Класичні журналісти звикли саме себе усвідомлювати як суспільство. Але, як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів».

«Слід зауважити, що представники Офісу президента свідомо сприяли поширенню неправдивої новини: передали копію заяви одночасно декільком журналістам та протягом доби не підтверджували і не спростовували її достовірність. Отже, йдеться про цілеспрямовану провокацію проти засобів масової інформації. Ми вважаємо неприпустимою ситуацію, коли державні службовці та політики свідомо поширюють неправдиву інформацію, підриваючи довіру суспільства до ЗМІ. Особливе занепокоєння викликає реакція глави держави Володимира Зеленського, який не визнав некоректності дій своїх підлеглих», – йдеться в заяві.

Медіарух вважає маніпулятивним протиставлення безпосереднього спілкування політиків із громадянами через соціальні мережі та «опосередкованої» комунікації через ЗМІ, оскільки і те, й інше – необхідні складові прозорості політичної діяльності.

«Контролювати політиків, ставити їм запитання, зокрема й незручні, та добиватися відповіді, – одне з головних завдань засобів масової інформації, а влада, у свою чергу, зобов’язана бути відкритою до медіа. Підзвітність влади суспільству через медіа не можна замінити комфортним спілкуванням народних обранців у соцмережах, адже суспільство – це не лише їхні френди та фоловери», – заявили медійники.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» створений у лютому 2019 року. Ініціаторами створення руху стали Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», МГО «Інтерньюз Україна», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та інші.



Чорноморська телерадіокомпанія заявляє про зупинку мовлення через кібератаку

На ефірний сервер Чорноморської телерадіокомпанії, яка після анексії Криму Росією переїхала на материкову Україну і мовить із Києва, була здійснена кібератака. Як йдеться в повідомленні на сайті телеканалу, це сталося ввечері 3 серпня.

За повідомленням, одномоментно були виведені з ладу всі ключові елементи управління ефіром, так само як і всі резервні копії й запасні інструменти, що вказує на те, що атака була попередньо підготовлена. Це призвело до серйозного збою роботи, і тепер ефір може бути недоступний до 8 серпня, кажуть на телеканалі.

«Ми пов’язуємо атаку з професійною діяльністю телерадіокомпанії, в тому числі з висвітленням теми російсько-української війни і вибудовуванням мосту через створену російською пропагандою ментальну прірву між громадянами України – жителями Криму, Донбасу і вільної частини країни», – сказав президент Чорноморської телерадіокомпанії Євген Каленський.

Чорноморська телерадіокомпанія створена в грудні 1993 року, здійснювала мовлення в Криму на ефірних аналогових частотах (сьогодні на них мовить російський державний телеканал «Россия 24» – ред.). Після анексії Криму Росією переїхала до Києва, звідки веде супутникове мовлення.



У Мінінформі назвали абсурдною заочну справу проти кримськотатарської журналістки в Криму

Міністерство інформаційної політики України «категорично засуджує переслідування журналістів в анексованому Російською Федерацією Криму» – таким чином у відомстві прокоментували інформацію про те, що підконтрольний Росії суд в анексованому Криму заочно заарештував та оголосив у міжнародний розшук кримськотатарську журналістку Гульсум Халілову.

Мінінформ закликав міжнародні інститути та журналістські організації надати належну оцінку діям Росії щодо Халілової.

«Абсурдна справа проти Гульсум Халілової є продовженням такої політики, коли окупант з 2014 року знищував свободу слова в Криму нападами на журналістів та ЗМІ, а сьогодні вже перейшов до переслідування громадянських журналістів. Мета одна – тотальний страх та підпорядкування системі, придушення свободи слова та руйнація громадянських інститутів», – цитують у прес-службі міністерства його очільника Юрія Стеця.

Раніше українська прокуратура Автономної республіки Крим відкрила провадження через порушення кримінальної справи в Криму проти ведучої кримськотатарського каналу ATR Гульсум Халілової та її заочного арешту.

1 серпня стало відомо, що «кримське управління» Федеральної служби безпеки Росії порушило кримінальну справу проти журналістки телеканалу ATR Гульсум Халілової за статтею 208 Кримінального кодексу Росії («Участь у збройному формуванні на території іноземної держави»).

Як повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Халілової Еміль Курбедінов, російські слідчі звинувачують її в тому, що вона нібито вступила до батальйону Номана Челебіджихана 2016 року. Дослідча перевірка за справою тривала близько року.

Читайте також: Суд у Криму подовжив арешт трьом фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»​

За версією російського слідства, Халілова надавала батальйону інформаційну підтримку. Підконтрольний Кремлю Київский районний суд анексованого Сімферополю 12 липня постановив заочно заарештувати ведучу на два місяці.

Як повідомляє ATR, сама журналістка дізналася про справу проти себе з соцмереж.

Гульсум Халілова – ведуча кримськотатарського телеканалу ATR. Вона виїхала з анексованого Криму на материкову частину України чотири роки тому.



Держава забезпечить фінансування НСТУ, але вимагатиме ефективності – Офіс президента

Держава забезпечить фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України, але вимагатиме від неї ефективності, повідомив заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Ми кілька разів зустрічалися з керівництвом «Суспільного», з донорами, котрі йому допомагали. Ми гарантуватимемо суспільному мовленню фінансування, яке забезпечуватиме Кабмін. Але в них буде чіткий KPI (ключові показники ефективності) – ми це розуміємо за фідбеками донорів», – сказав Тимошенко.

Він наголосив, що «це не лише рейтинг, хоча це основне, а ще багато різних завдань».

Заступник голови Офісу президента заявив, що «Суспільному» допоможуть позбутися всього, у чому немає потреби.

«Наразі на суспільному мовленні працює 4,5 тисячі осіб. Так, раніше їх було, якщо не помиляюся, 7,5-7,8 тисячі, але це все одно забагато. Багато будівель та іншого, в чому немає потреби. Вони не могли домогтися, щоб уряд дозволив їм це продавати. Для цього є майданчик «ProZorro. Продажі», – розповів Тимошенко.

Згідно із законодавством, державне фінансування НСТУ повинне становити не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

У 2019 році на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України виділили 1 млрд 5 млн 100 гривень замість 1 млрд 816 млн, передбачених законом.



Офіс президента: в Україні створять світовий російськомовний канал для «боротьби за уми»

В Україні створять світовий російськомовний канал, повідомив заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

За його словами, такий канал потрібен, щоб Україна могла боротися і за уми українців на окупованих територіях Донбасу та Криму, і за уми росіян на території Росії.

«У нас розроблений варіант запуску українського російськомовного каналу, яким ми зможемо покривати російськомовне населення у всьому світі», – сказав Тимошенко.

Він зазначив, що в команді президента Володимира Зеленського хочуть, щоб це був державний канал.

«Але ми домовляємося з приватними каналами про передання прав на використання їхнього найкращого контенту», – заявив Тимошенко.

Перший помічник Зеленського говорив про наміри створити інформаційно-розважальний телеканал «для широких мас».



Розслідування вбивства Шеремета має ознаки саботажу – Мусаєва-Боровик

Існує ризик, що розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета може повторити долю справи Георгія Гонгадзе. Таку думку висловила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик у коментарі Радіо Свобода.

Після брифінгу президента Володимира Зеленського та голови Нацполіції Сергія Князєва про перебіг розслідування цього резонансного убивства вона зазначила, що до справи Гонгадзе була прикута увага медіа, зокрема світових.

«Що ж до справи Павла Шеремета – то до неї стає дедалі менше інтересу, бо немає жодної нової інформації. Це пригнічує… Мати Павла, Людмила Шеремет, казала торік: вона не очікує, що справу буде розслідувано. Хочу, щоб вона помилялася. Бо для мене це особисто дуже важливо. І для України це важливо. У справі Гонгадзе замовники убивства досі не названі. Якщо це повториться, це означатиме, що в Україні нічого не змінилося», – наголосила Мусаєва-Боровик

Колега Павла Шеремета вбачає в тому, як триває розслідування, ознаки саботажу.

«Так, це можна назвати саботажем. Ми попросили у Володимира Зеленського зокрема і про політичну відповідальність з боку правоохоронних органів. Я сподіваюся, так само, як і суспільство, що новий парламент сформовано, а тому і керівники правоохоронних органів будуть звільнені. І тому я маю надію на якийсь зсув у справі Павла Шеремета», – припустила співрозмовниця Радіо Свобода.

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.
23 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у позитивному результаті розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Його заява пролунала після доповіді голови Національної поліції України Сергія Князєва про хід розслідування злочину та після того, як слідчі надали Зеленському доступ до частини секретних даних про вбивство Шеремета.
Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016. Замовників убивства так і не встановили.
29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.



Зеленському надали доступ до секретних даних про вбивство Шеремета

Голова Національної поліції України Сергій Князєв повідомив, що може надати президенту Володимиру Зеленському секретні дані слідства щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це він заявив під час спільного з Зеленським брифінгу в Офісі президента.

«Пане президенте, якщо ви бажаєте, я можу надати вам дані з обмеженим доступом – я отримав на це дозвіл. Вам лише треба заповнити певні документи», – заявив очільник Нацполіції.

Зеленський погодився та підписав папери. Наразі в Офісі президента триває закрита зустріч, на якій голову держави знайомлять із секретною частиною слідства.

Згідно з оприлюдненою інфографікою, у межах розслідування допитали 3,5 тисячі осіб. З метою ідентифікації підозрюваних була здійснена перевірка за допомогою систем Інтерполу, Європолу та глобальних пошукових систем.

«Встановлено та відпрацьовано всі автомобілі, які потрапили в поле зору Національної поліції та їх власники… На підставі отриманих ухвал суду в операторів мобільного зв’язку отримано інформацію по майже 44 тисячах абонентських номерів, 15 тисячах серійних номерів телефонів, 400 моніторингів, у кожному з яких від 4 до 200 тисяч з’єднань», – розповів Князєв.

Він зазначив, що з метою збереження доказової бази 28 червня повторно отримана ухвала суду про накладення арешту на інформацію всіх операторів мобільного зв’язку із січня по серпень 2016 року.

«Слідством висунута наступна версія злочину: професійна діяльність громадянина Шеремета на території України та за кордоном, зокрема в Білорусі та Росії; дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні; побутові та міжособистісні конфліктні ситуації; помилка в об’єкті злочину з огляду на те, що автомобіль належить та використовувався співмешканкою загиблого, тобто власником був не загиблий Шеремет (а співзасновниця «Української правди» Олена Притула – ред.). Окремо перевіряється причетність до вбивства екстремістськи налаштованих груп», – заявив Князєв.

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

Національна спілка журналістів України вимагає від української владиякнайшвидшого розслідування вбивства Павла Шеремета і публічного звіту слідства про його результати.



Майкл Щур залишає посаду члена правління Суспільного

Журналіст Роман Вінтонів, відомий під псевдонімом Майкл Щур, залишає посаду члена правління Національної суспільної телерадіокомпанії України.

«Для мене настав той етап, коли доводиться обирати – або Суспільне, або свій проєкт. Я вибрав свій проєкт. Та я залишаюся адептом Суспільного назавжди», – цитує Вінтоніва пресслужба НСТУ.

У компанії Вінтонів відповідав за інформаційне мовлення та цифрові платформи.

Відповідно до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» члени правління ПАТ НСТУ обираються наглядовою радою за пропозицією голови правління.

Вінтонів був обраний за пропозицією Зураба Аласанії 15 травня 2017 року й з того часу обіймав посаду члена правління.

Із осені 2016 року Майкл Щур – ведучий програми під назвою #@)₴?$0 («Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль»).



ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.



Радіо Свобода закликає бойовиків звільнити полоненого журналіста Асєєва

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) закликає підтримуваних Росією бойовиків звільнити полоненого журналіста, автора Радіо Свобда Станіслава Асєєва.

«Станіслава утримують практично без зв’язку із зовнішнім світом впродовж двох років через його безстрашні репортажі з його рідного Донецька. Я знаю, що я говорю від імені дедалі більшої кількості правозахисників, урядовців, законодавців та журналістів, засуджуючи його затримання та вимагаючи його звільнення», – заявила виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар.

На початку липня міжнародна коаліція One Free Press включила справу  Асєєва до переліку 10 «найбільш термінових».

16 липня голова Комітету із закордонних справ Палати представників США Еліот Енджел закликав до негайного звільнення журналіста.

Асєєв перебуває в ув’язненні підконтрольного Росії угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

17 серпня 2018 року телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Це було вперше, коли бойовики показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.




    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95