День боротьби з насильством проти жінок: кожна третя жінка хоч раз страждала від насильства – Денісова

Кожна третя жінка у світі хоч раз у житті страждала від фізичного, психологічного, економічного чи сексуального насильства – такі дані наводить Уповноважена Верховної Ради з питань прав людини Людмила Денісова.

Цю заяву вона зробила з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, який відзначають 25 листопада.

Денісова додає, що в Україні жінки стають більш вразливими внаслідок російської агресії на Донбасі.

«В умовах збройного конфлікту кількість випадків насильства по відношенню до жінок зростає в рази», – зазначає вона.

День боротьби з насильством щодо жінок у 2018 році проходить під гаслом Hear Me Too («Почуй мене також»). Як пояснюють в організації «ООН Жінки в Україні», мета акції Hear Me Too – заохотити жінок до солідарності.

«Це заклик слухати і вірити жертвам та постраждалим від насильства, покласти край культурі замовчування і поставити постраждалих у центр уваги при реагуванні на насильство», – йдеться в заяві організації.

Читайте також: Третина українців мала справу з домашнім насильством у дорослому віці –​ опитування​

З 25 листопада по 10 грудня триватиме акція «16 днів активізму проти гендерно обумовленого насильства», присвячена боротьбі з порушенням прав жінок.

В жовтні 2018 року Нобелівський комітет присудив премію миру за боротьбу проти сексуального насильства єзидській активістці та колошній полонянці «Ісламської держави» Надії Мурад і лікарю з Демократичної республіки Конго Денісу Муквеге.


ДСНС попереджає про сніг і ожеледицю 26 і 27 листопада

26 і 27 листопада у 16 областях України внаслідок впливу активного циклону очікується сніг, місцями сильний снігопад і ожеледиця, попереджають у Державній службі надзвичайних ситуацій.

За даними Укргідрометцентру, погодні умови ускладняться у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, на півдні Тернопільської, Хмельницької, на півночі Одеської, Миколаївської, Донецької й Луганської областей.

«Сніг та мокрий сніг, місцями сильний сніг (приріст снігового покриву 8-15 сантиметрів), на дорогах ожеледиця, в окремих районах налипання мокрого снігу та ожеледь, 27 листопада у південних та центральних областях пориви вітру 15-20 метрів на секунду», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС попереджають: зміна погоди може спричинити порушення руху транспорту на автомобільних шляхах у цих регіонах.

При цьому, за прогнозом Укргідрометцентру, температура повітря 26 листопада по Україні не опуститься нижче -1 градусу за Цельсієм. 27 числа в більшості регіонів очікується -1 – -6 градусів морозу, а на півдні – 5-7 градусів тепла вдень.


ГПУ розповіла, як розслідує справу щодо організаторів та підбурювачів убивства Ґонґадзе

Головне слідче управління Генпрокуратури продовжує розслідування справи щодо організаторів та підбурювачів до умисного вбивства українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Про це йдеться у відповіді ГПУ на запит Радіо Свобода.

За даними відомства, наразі проводиться низка комплексних експертиз.

«Слідчим шляхом перевіряється на причетність до вчинення злочину значне коло вищих посадових осіб України… На теперішній час будь-кому з вищезазначеного кола осіб повідомлення про підозру не оголошувалися. Водночас, касаційне оскарження вироку Олексія Пукача – виконавця вбивства Георгія Ґонґадзе – унеможливлює слідству з’ясування остаточної кваліфікації дій замовників та організаторів злочину», – йдеться у листі.

5 листопада під час круглого столу на тему «Міжнародні зобов’язання України: стан виконання зобов’язань України щодо розслідування та правосуддя в справах Ґонґадзе, Подольського та Єльяшкевича» у Верховній Раді урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що Генпрокуратура проводить слідство щодо факту організації і підбурення до умисного убивства журналіста Гонгадзе. Від ГПУ тоді на круглий стіл ніхто не прийшов.

Олексій Подольський, який раніше також проходив у справі Ґонґадзе як потерпілий (його викрали, вивезли до лісу поблизу Прилук і побили), заявив, що у цьому провадженнійого потерпілим не визнають. У своїй відповіді Генпрокуратура це підтвердила.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.

Як повідомляли ЗМІ, суд продовжить касаційний розгляд у його справі 28 листопада.

 

 


В Ужгороді до роковин Голодомору встановили кількаметрову «Свічу пам’яті»

В Ужгороді 24 листопада відкрили монумент жертвам Голодомору. Композицію «Свіча пам’яті» авторства скульптора Ігора Гречаника розташували неподалік площі Народної. Закарпаття до сьогодні було єдиною областю, де не було встановлено меморіального знаку жертвам Голодомору.

Проект киянина Ігора Гречаника став переможцем конкурсу, який оголошувала обласна влада. Робота над скульптурою тривала майже рік.

Бронзовий монумент заввишки 5,5 метрів зображує жінку, яка простягає до неба складені у молитві руки. Монумент підсвічується зсередини, позаду висіяли ділянку озимої пшениці.

Ще до відкриття пам’ятника, ужгородці активно обговорювали його вигляд у соціальних мережах, адже затверджений проект дещо відрізнявся від остаточної роботи скульптора.

«Змінилась трохи фактура, вона більш напружена, більш драматична. І це найголовніша праця мого життя», – прокоментував свою роботу Ігор Гречаник.

Після освячення пам’ятника представниками різних релігійних конфесій ужгородці поклали до підніжжя колоски пшениці та запалили свічки, долучившись до загальнонаціональної акції «Запали свічку».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

24 листопада 2018 року по всій Україні проводиться громадська акція «Запали свічку». Кожен охочий може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні, нагадують в Українському інституті національної пам’яті.


У Празі вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору

У столиці Чехії на площі святого Вацлава зібралися українці та чехи, щоб вшанувати пам‘ять мільйонів загиблих українців під час Голодомору 1932-33 років.

На жалобному мітингу виступив посол України Євген Перебийніс, який нагадав присутнім про те, як комуністичний режим намагався приборкати українців, і про те, як намагався приховати свій злочин впродовж довгих десятиліть.

За словами посла, прорвати стіну мовчання намагалися 85 років тому місцеві українці, які публікували брошури, газети, виступали на мітингах. Євген Перебийніс зачитав одне з таких повідомлень, опублікованих у брошурі «Голод на Україні» у листопаді 1933 року чеською та французькою мовою.

«Цей Голодомор не є ані природнім, ані випадковим, він є спробою підкорити український народ», – процитував він.

Також під час жалобного мітингу виступив представник чеської недержавної організації «Без комуністів» Петр Марек. Він нагадав, що українці не лише у роки Голодомору потребували солідарності світу, а потребують її зараз, адже війна Росії проти України триває і досі.

Присутні кілька десятків учасників жалобного мітингу вшанували померлих хвилиною мовчання. А священик греко-католицької церкви отець Василь Сливоцький відслужив заупокійний молебень за душі померлих від голоду.

Чеський парламент визнав Голодомор геноцидом у 75 річницю трагедії.

Читайте також: «Змова мовчання». Ставлення Заходу до Голодомору

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.


Сьогодні в Україні пройде акція «Запали свічку» 

Сьогодні, 24 листопада, в Україні проводиться громадська акція «Запали свічку». О 16:00 пам’ять жертв Голодомору-геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. 

Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні, нагадують в Українському інституті національної пам’яті.

В інформаційній кампанії використовуються хештеги: #Голодомор85, #Holodomor85, а також гасла: «Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!», «Україна пам’ятає! Світ визнає!». 

1 вересня в Києві розпочалася міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85 днів проходила у 85 куточках світу.

Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід завершиться у Києві 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору. 

Міжнародна акція ініційована Світовим конгресом українців, підтримана Міністерством закордонних справ України, Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору».

* * *

Український інститут національної пам’яті до 24 листопада опублікував ролик, який закликає віддати шану загиблим.

Відео зняте Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики України, за участі Генерального штабу ЗСУ і Центру досліджень визвольного руху.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«До московської окупації тут ніколи не було голоду!» – Іван Малкович про геноцид 1932–1933 років

Нищення інтелігенції і духовенства в 1932–33 роках: чому Голодомор є геноцидом

«Люди йшли на кулемети, співаючи «Ще не вмерла Україна!» – історик про причини Голодомору 1932–1933

Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл

Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор


Курці в середньому в 20 разів частіше хворіють на рак легень – МОЗ

Люди, які курять, у середньому в 20 разів частіше отримують рак легень або вмирають від цієї хвороби, ніж некурці, повідомляє виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

«Що довше та частіше ви курите, то вищі ризики. Шкідливі у цьому випадку не тільки сигарети, а й сигари і люльки. Пасивні курці також потрапляють у зону ризику», – наголосила Супрун.

За даними МОЗ, у світі щорічно виявляють понад два мільйони нових випадків раку легень. За даними ВООЗ, рак легень став причиною близько одного мільйона 700 тисяч смертей за 2018 рік. Висока захворюваність на рак легень спостерігається і в Україні. Щороку фіксується близько 13 тисяч нових випадків хвороби, кажуть медики.

При цьому чоловіки хворіють у п’ять разів частіше за жінок.

Листопад – місяць обізнаності про рак легень.


Дитяче Євробачення: стартує онлайн-голосування за учасників конкурсу

О 21:00 23 листопада на офіційному сайті дитячого Євробачення розпочинається онлайн-голосування за учасників пісенного конкурсу, фінал якого відбудеться 25 листопада у Мінську.

Як йдеться в повідомленні на сторінці заходу, голосувати можна до 17:00 25 листопада – при чому голосувати можна за кількох улюбленців (від трьох до п’яти), навіть за представника своєї країни.

Другий етап онлайн-голосування розпочнеться одразу після виступу останнього конкурсанта у фіналі і триватиме 15 хвилин.

Україну на дитячому Євробаченні з піснею Say Love представляє одинадцятирічна Дарина Красновецька.


У Римі відкрилася виставка іноземних митців про Голодомор

У Римі в історичній бібліотеці «Анджеліка» іноземні художники жанру сучасного мистецтва вперше представили свої твори на тему Великого голоду в Україні 1932-1933 років. На виставці під назвою Out of memory («Поза межами пам’яті») – три художніх полотна італійців Алессіо Анчіллаї, Андреа Пінкі, іспанки Евіти Андухар та інсталяція на підлозі швейцарської мисткині Сімон Гауг.

Виставка демонструє рефлексії чотирьох творців модерного мистецтва про драматичні події Голодомору, розповіла Радіо Свобода кураторка Крістіна Мерегалья.

«Художні роботи покликані продемонструвати також брак осмислення теми в історичному контексті. Символічним вважаємо ще й місце експозиції – бібліотека «Анджеліка» – місце збереження пам’яті і передачі її наступним поколінням», – додала вона.

45-річний Алессіо Анчіллаї, автор картини Overnight Writing («Пишучи поза ніччю»), розповів Радіо Свобода, що Голодомор для нього – родинна драма: його родичі, будучи землевласниками, втекли з Одеси у часи сталінських переслідувань.

На чорному тлі полотна розвішані довгі чорні нитки (чорний голод) і одна серед них – червона – символ спротиву.

«Працюючи над картиною, я уявляв своїх предків темної ночі, які, знесилені від недоїдання, писали історію сумного досвіду червоною ниткою, що зображає силу духу виживання і боротьби проти негуманності, що веде людину до спротиву, відмови від жахливого», – пояснив творчий задум митець Анчіллаї.

Андреа Пінкі каже, що його робота розповідає про велику брехню, яка була схована під снігом. Чорне тло вгорі картини, а внизу – вісім білих сердець – чисті серця жертв і вісім білих хрестів – це загиблі. Число 8 як символ справедливості і безкінечності. Картина називається Nuda Veritas («Гола правда»).

«У школі нам нічогісінько не розповідали про трагедію, тепер мене вражає, що стільки десятиліть ми на Заході про це не знали», – ділиться думками художник Пінкі.

Подібна реакція і в іспанської художниці Евіти Андухар, яка кілька місяців тому відкрила для себе страшну правду про мало знаний геноцид у Європі XX століття.

«Я плакала, мене сильно вразила ця трагічна історія. Щойно я зрозуміла, що ж насправді сталося в Україні, у мене виринуло слово «убивство» і погляд мільйонів людей перед смертю», – каже художниця Андухар. Картину вона так і назвала «Останній погляд»: у верхній частині – силует убитого тіла, а внизу – жіночі образи перед смертю.

При вході до ошатної зали Бібліотеки Анджеліка швейцарська художниця Сімон Гауг розташувала на підлозі інсталяцію «Чорне зерно»: розкидані паперові порожні і порвані мішки, розфарбовані чорним і зеленим.

«Це мішки з-під зерна, як образ України – житниці Європи, потенціал, який не використали, убили. Моя робота також демонструє поле битви за життя», – пояснила художній зміст Сімон Гауг.

Митці висловили бажання показати свої роботи на виставці в Україні, якщо така буде організована. У цьому їх обіцяють підтримати українські дипломати в Італії, які долучилися до організації експозиції в Римі.

Посол України в Італії Євген Перелигін вважає, що ця виставка сучасного мистецтва стане додатковим внеском до вивчення в країні теми Голодомору, сприяючи науковим дослідженням та мистецьким проектам. Дипломат закликає Італію долучитися до країн, які на сьогодні визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.


Із будівлі КНУ зняли пам’ятну дошку організатору Голодомору після статті на сайті Радіо Свобода

Це зробили оперативно після статті «Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років»



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95