СБУ не знайшла манікюрницю та слід Кацуби серед власників компаній, що отримали газові площі без аукціону – «Схеми»

Служба безпеки України припустилася помилки під час перевірки кінцевих бенефіціарних власників маловідомих компаній-фігурантів розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), які цього року без аукціону отримали спецдозволи на видобуток газу з родовищ Полтавщини.

Контррозвідники СБУ приписали нафтогазовий бізнес манікюрниці та директорці ТОВ «Твинс Груп», про яку розповіли «Схеми» іншій фірмі зі співзвучною назвою – ТОВ «Твінс Груп».

Це стало відомо з відповіді СБУ на звернення першого заступника голови Полтавської облради Євгенія Холода, опублікованому на сайті облради.

19 жовтня 2018 року під час сесії Полтавської облради Євген Холод закликав СБУ з’ясувати, чи є громадяни Російської Федерації серед кінцевих бенефіціарних власників компаній «Іст Юроуп Петролеум», «Твинс Груп», «Еліон Інвест», «Сенс-Д» та «Прайс Компані», яким Полтавська облрада погодилася надати спецдозволи на користування надрами без аукціону.

Так, СБУ на звернення Холода надіслала перелік даних про кінцевих бенефіціарів п’яти компаній:

– ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» – ПАТ «НАК «Надра України» (м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 54), «Харлог Лімітед» (м. Лімасол, Кіпр);

– ТОВ «Твинс Груп» – Трефілова Яна Борисівна (м. Київ, пр. Петра Григоренка, буд. 19а, кв. 33);

– ТОВ «Еліон Інвест» – Середа Юлія Анатоліївна (м. Київ, вул. Бальзака, буд. 4а, кв. 6);

– ТОВ «Сенс-Д» – Гавриш Андрій Володимирович (Дніпропетровська область, м. Підгорне, вул. Калініна, буд. 18), Ігнатьєв Максим Олександрович (м. Харків, вул. Тургенєвська, буд. 9, кв. 4);

– ТОВ «Прайс Компані» – Войцехівський Сергій Петрович (Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 30, кв. 9).

​Ці відомості, йдеться у відповіді СБУ, взяті з Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Він є загальнодоступними та публічними.

Однак у СБУ переплутали дві фірми – ТОВ «Твинс Груп», директором якої значиться манікюрниця з Києва Віра Акуленко, про яку розповіли «Схеми» у розслідуванні «(Ні)чиї надра», та ТОВ «Твінс Груп», засновником та керівником якої є Трефілова Яна Борисівна. Фірма ТОВ «Твінс Груп» не займається нафтогазовим чи видобувним бізнесом, і, згідно з реєстром, консультує з питань комерційної діяльності.

Відповідь з фактологічною помилкою підписав Сергій Конохов, начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.

Водночас перевірка СБУ не виявила ще одну знахідку журналістів – що один із нових власників спецдозволу, про перевірку якої просив полтавський депутат – компанія «Сенс-Д» – може бути пов’язана з партнерами оточення родини екс-заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби, про що також розповіли журналісти у розслідуванні.

1 листопада журналісти програми «Схеми» розповіли, що за фірмами, які наприкінці серпня 2018 року без аукціону отримали спеціальні дозволи на користування нафтогазовими площами в Полтавській області, може стояти оточення бізнесмена Павла Фукса та колишнього заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби.

31 серпня Державна служба геології та надр України вирішила надати спеціальні дозволи на користування надрами терміном на 20 років компаніям «Сенс-Д», «Еліон Інвест» та «Твинс груп». Для вивчення з можливістю подальшої дослідно-промислової розробки компанії вони отримали нафтогазові площі в Полтавській області. Спецдозволи були видані на підставі купленої в держпідприємстві геологічної інформації та затвердження запасів корисних копалин на площах.



«Схеми» показали, як в Україні мери використовують місцеві варти в своїх політичних інтересах

Місцева влада в регіонах України наділяє муніципальну варту невластивими їй функціями правоохоронних органів та використовує її в своїх власних або політичних цілях. Зокрема, у Харкові, Одесі та Дніпрі такі комунальні охоронці блокують будівлі міськради, не пускаючи активістів та журналістів, беруть участь у силових сутичках із місцевими підприємцями, проявляючи надмірну жорстокість з використанням спецзасобів. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Вартові мерів».

У Харкові працівники комунального підприємства «Муніципальна охорона» неодноразово не допускали активістів на сесію міськради, або й фізично видворяли їх із засідання, застосовуючи спецзасоби.

«Це комунальне підприємство створювалося, на мій погляд, як легальний загін «тітушок». Приміром, влітку цього року під стінами міськради відбулися сутички, де представниками, в тому числі, цього КП, використовувалися сльозогінний газ, піротехніка» – розповів керівникгромадської організації «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах.

Отримати коментарі з цього приводу ані від керівництва муніципалів, ані від міського голови Харкова журналістам не вдалось.

В Одесі така сама структура, тільки з іншою назвою – комунальна установа «Муніципальна варта» – також застосовує силу до мешканців міста, які проявляють свою активну громадянську позицію. Жертвою їхніх дій, наприклад, став активіст Віталій Устименко – на відео зафіксовано, як силовики-муніципали фізично його вигнали з сесії, коли той намагався поставити питання щодо відведення землі міста під забудову приватній фірмі.

«На сесії з голосу було піднято питання щодо виділення громадської території у власність будівельної фірми. З голосу, тупо, нахабно це питання підняли – звісно, що ми мали заперечення проти цього. В результаті того, що ми почали висловлювати свій протест – а ми жодним чином не орієнтувались на силове протистояння, – співробітники варти нас почали витягати із зали», – розповів голова одеської організації «Автомайдану» Устименко.

​Міський голова Одеси Геннадій Труханов вважає, що «шум довкола варт – провокація»: «Це – надумано, по-перше. По-друге, це добре організована провокація. Якби ви влаштувалися попрацювати в міськраду, ви змінили би свою думку».

Колишні працівники муніципальних варт, підтверджують, що місцеві керівники міст використовують їх у власних політичних цілях, наприкладпід час зібрань депутатів.

«Попереджали, що це людина, яку можна пускати, а це – яку не можна – розповів екс-співробітник дніпровської «Муніципальної варти» Ярослав Копил.

Муніципали забезпечуються спецзасобами. Зокрема, у 2017 тоді одеські дружинники отримали з бюджету міста 750 тисяч гривень на придбання «засобів індивідуального захисту» – йшлося про півтисячі газових балончиків, майже 3 сотні гумових палиць, більше півсотні бронежилетів, каски, щитки, тощо.

Прояв силової агресії з боку муніципалів був зафіксований і в Дніпрі. Зокрема, у липні, коли влада ухвалила рішення знести МАФи, а підприємці намагалися відстояти своє право там торгувати – камінням та зеленкою в бік муніципалів. Протистояння перейшло у сутички з постраждалими – із розпилюванням газу та побиттям муніципалами підприємців.

«Муніципальна варта» вишикувалась у шеренгу й почала бризкати на людей газом. Мене особисто під цим деревом завалили. На мені сиділо четверо чоловіків і били ногами. Вибили зуби» – розповів дніпровський фермер і підприємець Євген Корнієнко.

Міський голова Борис Філатов у коментарі «Схемам» визнав, що «Муніципальна варта» виконує ті функції, з якими не справляється поліція – або з якими вона не хоче справлятися: «Комусь може здаватися, що це приватні армії регіональних феодалів, це їхній силовий блок. Це ті, завдяки кому вони борються з демократією, активістами. Так, ми маємо групу, яка виїжджає забезпечувати громадський порядок під час знесення, яка їздить разом з інспекторами з благоустрою, разом з інспекторами з парковок. Тому що є на них і напади, і різні хуліганські дії. Але, при цьому пріоритет, який я ставлю перед «Муніципальною вартою», це, насамперед, охорона громадського порядку».

«З одного боку вони були створені начебто з благородною метою: займатись благоустроєм, допомагати правоохоронцям та, зрештою, охороняти громадський порядок. Та з іншого боку, в окремих випадках їх використовує місцева влада у власних інтересах. Не складно уявити, яким потужним може бути цей інструмент в руках міських голів із наближенням виборів. Адже правова неврегульованість залишає за мерами виключне право контролювати таких вартових, а самим вартовим дає можливість не відповідати за законом так само суворо, як наприклад поліцейський – хоча вони вже частково мають схожі функції», – йдеться у спецрепортажі.

«Схеми» проаналізували кілька статутів цих структур разом з юристами та виявили, що в такому вигляді їхнє існування створює певний ризик для суспільства. Адже вони часто приписують собі функції, притаманні виключно правоохоронцям – зокрема, в частині охорони громадського порядку.

Юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та один з розробників закону «Про Нацполіцію» Євген Крапивін пояснює: «Вони знайшли певну юридичну форму, хоча насправді вона доволі сумнівна, і фінансуються з коштів місцевого бюджету. Яка їхня чисельність і чому часто вони використовуються для незаконних дій? Тому що, з одного боку, це все виглядає дуже гарно, а з іншого, повторююсь, законодавство недостатньо якісне. І якщо дивитися чітко з урахуванням принципів верховенства права і юридичної визначеності, то взагалі групи людей, в яких немає жодних повноважень, алевони їх на себе перебрали і застосовують – це незаконна діяльність по суті».

Муніципальні варти – це структури, які контролюються виключно місцевою владою і фінансуються з місцевих бюджетів. В регіонах існують різні варіації назв – «гвардія», «охорона», «варта», раніше навіть була «Муніципальна поліція», але після 2017 заборонено використовувати слово «поліція» в назві. Є також різні форми: як комунальні підприємства, так і громадські формування. У першому випадку вони підпорядковуються виключно місцевій владі, а в другому – лише собі, час від часу взаємодіючи із поліцією. Головне завдання – підтримувати порядок у містах та охороняти комунальну власність.

 

 

 



Справу Мартиненка прискорюють, щоб виправдати його до запуску Антикорсуду – ЦПК

Справу екс-депутата Миколи Мартиненка прискорюють у його інтересах, сказала Радіо Свобода виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк під час перерви у засіданні Шевченківського суду у цій справі.

«Ми спостерігаємо прискорення справи. Припускаю, в інтересах Мартиненка встигнути отримати виправдувальний вирок до того, як почне роботу Антикорупційний суд. Це дасть йому змогу виправдатися і в суді Швейцарії», – зазначила вона.

У ЦПК справу Мартиненка називають знаковою, адже пов’язані з ним «менеджери у різних галузях працювали на нього, а не в інтересах держави».

Сьогодні суд продовжив долучення доказів до справи, і встиг розглянути понад 20 томів. Прокурори попросили перерву, щоб занести ще частину з понад 200 томів, «цілої автівки» доказів. 

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

 



У Шевченківському райсуді почалося засідання у справі Мартиненка: долучають докази

У Шевченківському районному суді Києва почалося засідання у справі екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У залі засідань присутній сам Мартиненко, його адвокат та прокурори. На прохання прокуратури суд долучив докази у цій справі, зокрема, відповіді Швейцарії про рух коштів на офшорну фірму. Таким чином уже долучено близько десяти томів. 

Детективи вручали повістку Мартиненку 5 листопада в Шевченківському районному суді Києва. Екс-депутат кинув її на підлогу та заявив, що детектив не мав права це робити. На його думку, дії НАБУ свідчать про те, що справа проти нього провальна. НАБУ пізніше висловило обурення з цього приводу.

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. 

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

22 квітня 2017 року суд відпустив Мартиненка на поруки.



У НАБУ оприлюднили перелік своїх справ, які суди ігнорують

Тільки у 35 серед 166 кримінальних проваджень, у яких Національне антикорупційне бюро завершило розслідування, ухвалено судові рішення, повідомляє НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

За даними бюро, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.

«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо», – пояснюють в НАБУ.

На переконання представників бюро, ця проблема вирішиться зі створенням антикорупційного суду.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного антикорупційного бюро. Бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці.

 



Луценко розповів про число затриманих Генінспекцією ГПУ за підозрою в корупції

Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України за час своєї роботи затримала за підозрою в корупції 538 працівників Міністерства внутрішніх справ, 156 працівників Державної фіскальної служби, 26 прокурорів, 9 працівників СБУ, заявив 10 листопада у Facebook генпрокурор Юрій Луценко.

«За 2 роки свого існування за заявами громадян разом з колегами з СБУ та ВБ МВС ми затримали на корупції 538 працівників МВС, 156 ДФС, 26 прокурорів, 9 з СБУ», – зазначив Луценко.

У відповіді на один із коментарів генпрокурор додав, що за цей же час суди ухвалили «2500 вироків по корупції».

Наприкінці 2017 року на сайті ГПУ з’явився лічильник фактів хабарництва. Станом на 10 листопада у 2018 році в ГПУ нарахували 8267 фактів хабарництва та iнших корупцiйних злочинiв, повідомили про засудження 612 осіб та передачу до суду 2850 справ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!



Адміністрація Порошенка та його банк відреагували на розслідування «Схем»

«Міжнародний інвестиційний банк» заявив, що відповідно до законодавства не міг відмовити у відкритті рахунків фізособам-фігурантам розслідування «Схем»



«Схеми» показали, як із банку Януковича через банк Порошенка вивели до 2 мільярдів гривень

Із майже двох мільярдів гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку Олександра Януковича «ВБР» після втечі його батька, екс-президента протягом 2016-2017 років були зняті всі арешти. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) «Великий куш».

​Зрештою ці гроші були виведені з фінустанови попри публічні обіцянки правоохоронців повернути ці гроші в бюджет. Готівка знімалась десятками мільйонів за раз через касу «Міжнародного інвестиційного банку», який належить президенту України Петру Порошенку. На чому його фінустанова заробила близько 20 мільйонів «комісійних». ​

Журналісти дослідили, як і в якій кількості після зняття судом арештів із рахунків у банку «ВБР» протягом 2016-2017 років виводили гроші – загалом близько 2 мільярдів гривень.

«Схеми» проаналізували список осіб, які за президентства Януковича відкривали багатомільйонні рахунки в банку його сина, куди поклали сотні мільйонів гривень незрозумілого походження. Журналісти виявили, що більшість з цих осіб –​ це працівники середньої ланки самого банку «ВБР», які офіційно не мали таких доходів.

«Схемам» вдалось зв’язатись із ними телефоном. Дехто з них навіть не знав, що на них були оформлені депозити у десятки мільйонів гривень, виведені зрештою готівкою вже за нової влади. Інші, почувши запитання, відмовлялися спілкуватися з журналістами.

​Зокрема, відповідно до інформації про банківські перерахування, у 2017-му колишня старша офіс-менеджер банку Валерія Єсаулкова зняла зі свого рахунку близько 80 мільйонів гривень готівкою. Колишній керівник сектору дизайнерських розробок Євген Ткачук –​ майже 70 мільйонів гривень.

Екс-начальник департаменту бізнес-аналітики Роман Ємелін отримав готівкою близько 50 мільйонів гривень. А колишній начальник відділу цінних паперів «ВБР» Олександр Костілов зняв через довірену особу більше 20 мільйонів гривень.

Єсаулкова, почувши телефоном питання про 80 мільйонів, поклала слухавку. Ткачук відповів, що не спілкується з журналістами. Ємелін у телефонній розмові підкреслив, що це «банківська таємниця», водночас на запитання, чи мав він мільйони на депозитному рахунку зазначив: «ніколи в житті, ви що».

Натомість Костілов взагалі заперечив, що мав депозитний рахунок у «ВБР» і що знімав такі кошти готівкою: «Нісенітниця якась, такого не було. Я не знаю, про що ви».

Журналісти «Схем» також звернули увагу, що у більшості випадків працівники банку Януковича знімали гроші готівкою через касу «Міжнародного інвестиційного банку» –​ фінустанови, контрольний пакет акцій якої належить Петру Порошенку.

«Якщо врахувати, що комісія за видачу готівки складає один відсоток, то тільки на комісії «МІБ» міг заробити до 20 мільйонів гривень», –​ йдеться в розслідуванні.

Як виявили «Схеми», не всі працівники банку знімали гроші особисто. Частина доручала це довіреним особам. Однією із таких осіб був адвокат Олександр Салазський. Він співвласник адвокатського об’єднання «Бона Фідес». Раніше Салазський працював у структурі МАКО-Холдингу Олександра Януковича.

​Він підтвердив «Схемам», що представляв інтереси кількох осіб з «ВБР», водночас, пояснив, звідки вони могли мати такі кошти на рахунках. Їх позичив Яшар Ходжаєв, не чужа родині Януковичів особа.

«Наскільки законним є походження коштів самого Ходжаєва, слідство особливо не цікавилось, попри те, що ця людина перебувала у близькому оточенні самого сина колишнього президента, і на нього навіть після Майдану переписали «вертолітний майданчик Януковича» у центрі Києва. У МВС це пояснюють тим, що «не змогли допитати Ходжаєва» – «у зв’язку з перебуванням у Російській Федерації.

Зрештою таке пояснення –​ про позику від Ходжаєва –​ влаштувало Печерський суд Києва. Саме тому, зокрема, з’явились рішення про зняття арештів з рахунків», –​ зазначають журналісти.

​Юрій Луценко у коментарі журналістам зазначив, що, на його думку прокурори зробили все можливе, а провину поклав на українські суди.

У 2015 році Арсен Аваков написав про ці кошти на своїй сторінці у Facebook.

«Чи буде законодавча можливість конфіскувати активи на користь України, буде вирішуватися якісним слідством і судовим рішенням. Факт надаю публічності, щоб на тлі величезних грошей працював інструмент громадянської уваги –​ і не було у жодного суду чи іншого органу спокуси», – пояснив він тоді.

«Всеукраїнський банк розвитку» був фінансовим центром бізнес-імперії Олександра Януковича, який акумулював активи «родини». Внаслідок Революції Гідності до близьких президента-втікача та інших високопосадовців були застосовані міжнародні санкції. Це і стало формальною причиною для Нацбанку розпочати ліквідацію банку, яка триває з 2015 року і донині.

Після того, як банк Януковича був визнаний неплатоспроможним, він перейшов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –​ установи, яка займається виведенням збанкрутілих банків з ринку. Тепер там вирішують, у яку чергу і скільки грошей отримають вкладники цього банку.



У Монако затримали російського олігарха – ЗМІ

Російський мільярдер, власник футбольного клубу «Монако» Дмитро Риболовлєв був затриманий у Монако для допиту у справі про корупцію, повідомляє французька газета Le Monde.

За даними видання, олігарха затримали вранці 6 листопада і провели обшук в його будинку.

Що відбувалося потім, наразі невідомо. 

Читайте також: Russiagate: Сенат США розслідує операцію Трампа з продажу росіянину землі

Риболовлєв врятував ФК «Монако» від банкрутства в грудні 2011 року, купивши 66-відсотковий пакет акцій та надаючи команді фінансову підтримку. Раніше медіа повідомляли, начебто олігарх вкладає гроші в клуб в обхід формули fair play через офшорні фірми. Але в ФК це заперечують.

Дмитро Риболовлєв фігурує у рейтингах Forbes як 242 найбагатша людина у світі з оцінкою 6,8 мільярда доларів.

 



«Схеми» знайшли слід Фукса та Кацуби за фірмами, що отримали газові площі без аукціону

За трьома фірмами, які наприкінці серпня 2018 року без аукціону отримали спеціальні дозволи на користування нафтогазовими площами в Полтавській області, може стояти оточення бізнесмена Павла Фукса та колишнього заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»).

​31 серпня Державна служба геології та надр України вирішила надати спеціальні дозволи на користування надрами терміном на 20 років компаніям «Сенс-Д», «Еліон Інвест» та «Твинс груп». Для вивчення з можливістю подальшої дослідно-промислової розробки компанії вони отримали нафтогазові площі в Полтавській області. Спецдозволи були видані на підставі купленої в держпідприємстві геологічної інформації та затвердження запасів корисних копалин на площах. Компанії в один день подали документи до Мінекології та в один день отримали погодження на сесії обласної ради.

​Як виявили «Схеми», ще ряд створених близько року тому компаній мають намір отримати без аукціону нафтогазові площі в Полтавській та кількох інших областях України. Зокрема, Полтавська обласна рада на сесії 19 жовтня 2018 року погодила видачу спецдозволу ще чотирьом таким компаніям.

У більшості отримувачів чи претендентів на спецдозволи є лише по одному засновнику, який також вказаний директором. Згадки про їхній нафтогазовий досвід у публічних джерелах відсутні. Ці люди, переважно, не живуть за місцем реєстрації, а говорити з журналістами відмовляються.

«Схеми» отримали в Держгеонадрах копію пакетів документів, які компанії подавали для здобуття спецдозволу без аукціону. Виявилося, що частина з них підписані досить подібним почерком. Схожим почерком підписані і подані до Держгеонадр документи фірми «Іст Юроуп Петролеум», яка раніше називалася «Голден Деррік» і була скандально відомою на газовидобувному ринку. Її пов’язували з екс-міністром енергетики уряду часів Януковича Едуардом Ставицьким.

​Нині ЗМІ пов’язують «Іст Юроуп Петролеум» із бізнесменом Павлом Фуксом. Сам Фукс неодноразово заперечував таку інформацію.

Журналісти дослідили, що один із нових власників спецдозволу – компанія «Сенс-Д» – може бути пов’язаний з оточенням родини екс-заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби.

Так, співвласники «Сенс-Д» є водночас директором та співвласником іншої компанії – «Газ-МДС», 50% якої, згідно з Єдиним державним реєстром юросіб, належать екс-дружині Кацуби – Тетяні Гузенко. Нині ці компанії розташовані в одному офісі.

За словами Олександра Кацуби, він не має стосунку до бізнесу екс-дружини. При цьому, журналісти знайшли свідчення того, що колишнє подружжя продовжує періодично відпочивати разом.

У фірмі «Сенс-Д» також заперечують відношення Кацуби до компанії.




    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95