У САП зреагували на закиди НАБУ про саботаж розслідування щодо «Укроборонпрому»

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкидає звинувачення у ігноруванні вимог Національного антикорупційного бюро щодо корупції в «Укроборонпромі».

«При виявленні будь-яких недоліків в роботі керівництво НАБ України, їх штатні підтримувачі всюди шукають славнозвісну «невістку», як правило, така роль відводиться прокурорам САП, суддям всіх рівнів, працівникам СБУ, поліції, депутатам, просто громадянам України та іншим, хто не підтримує генеральну лінію НАБ України», – заявили у відомстві.

У САП стверджують: прокурори погодили 50 клопотань детективів НАБУ щодо проведення обшуків у Олега та Ігоря Гладковських, посадовців державного концерну «Укроборонпром» та представників фірм-постачальників, а також 21 клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів і три клопотання про арешт майна.

Читайте також: САП звинувачує НАБУ в помилках під час розслідування злочинів в «оборонці»

Також прокурори, додають у САП, затвердили постанову про витребування з іншого правоохоронного органу кримінального провадження, що має стосунок до цієї справи.

«Погоджуючи ці клопотання, прокурор фактично розумів, що на дев’ятий день після виходу в ефір сюжету Дениса Бігуса малоймовірно знайти якісь дані, що мають значення для кримінального провадження, однак надав згоду на їх проведення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження матеріалів справи», – кажуть у прокуратурі.

Щоб спростувати твердження про те, що САП нібито видаляли окремі прізвища з тестів клопотань, прокурори оприлюднили текст одного з погоджених клопотань про обшук.

Раніше 11 квітня НАБУ заявило, що САП саботує розслідування щодо корупційних оборудок в оборонному секторі. Зокрема антикорупційні прокурори, заявили в Бюро, просили не згадувати у клопотаннях детективів прізвища Олега Гладковського та інших осіб, які фігурують у журналістському розслідуванні.

У лютому та березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олега Гладковського спочатку відсторонили від посади, а згодом і звільнили. І він, і його син відкидають звинувачення журналістів.


Порошенко заявив, що не знав про причетність свого соратника Кононенка до корупційної афери в енергетиці

Президент України Петро Порошенко досі не надав оцінку опублікованим фактам щодо причетності свого найближчого соратника та заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігоря Кононенка до однієї з наймасштабніших афер в енергетиці за останні роки – натомість він заявив, що не знав про жодні корупційні схеми. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») оприлюднили записи телефонних розмов за участю Кононенка, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з державних обленерго – на прохання журналістів вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​На запитання журналіста «​Радіо НВ»​ про розслідування «​Схем»​ Петро Порошенко лише запевнив, що сам він не знав про жодні афери і не був до них причетний: «​Ні до яких корупційних схем президент Порошенко не був причетний… Мені не було відомо ні про які корупційні схеми»​, –​ заявив він.

Натомість відповідальність за тривале розслідування він переклав на правоохоронців: «Якщо ми говоримо про справу, яка зараз презентується по енергетичному сектору – справа 15-го року. Чотири роки – що ви шукали?».

При цьому Порошенко наголосив, що не має жодного впливу на правоохоронців та що ні сам він, ні будь-хто інший від його імені не звертався до органів, «щоб забезпечити спеціальний режим розслідування». Крім того, він зазначив, що вважає це «навмисним і свідомим витоком» напередодні виборів.

Крім того, він зазначив, що незалежно від імен чи наближеності до президента, винні мають понести відповідальність – але в разі, якщо це буде доведено в суді: «Коли суд ухвалить рішення – незалежно від того, яку посаду обіймає чи як близько до керівника держави він не знаходився б, ця людина має обов’язково опинитися у в’язниці, – заявив голова держави журналістам. – А якщо ні – швидко, не треба три роки тягнути – немає доказів, проінформуйте суспільство і вибачтесь».

«Схеми» неодноразово просили президента Порошенка дати оцінку причетності його соратника Кононенка до діяльності компанії ПАТ «Енергомережа» та її очільника Дмитра Крючкова, нині розшукуваного НАБУ за виведення сотнів мільйонів гривень із «Запоріжжяобленерго» – утім, він до цього часу він цього не зробив.

Ще до публікації матеріалу журналісти направили запит до його Адміністрації – але й досі не отримали звідти відповіді. Крім того, знімальна група «Схем» намагалася двічі отримати коментар Петра Порошенка. У день першого туру виборів президент спочатку пообіцяв відповісти на це запитання після того, як проголосує у Будинку офіцерів в Києві, але згодом проігнорував прохання журналіста про коментар.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, яка обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова та які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій, а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США), створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки. Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти, серед яких нині розшукуваний екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков, бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко, бізнесмени брати Суркіси та народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький – обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

«Схеми» звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит «Схем».

Журналісти також декілька разів приїжджали у офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить досудове розслідування кримінальних правопорушень, з яких вбачається, що Дмитро Крючков та інші особи заподіяли збитків державним обленерго на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень.

 

 


Луценко забрав у НАБУ провадження щодо Бахматюка і передав поліції, яка вже закрила 4 справи проти нього – ЦПК

У лютому 2019 року генеральний прокурор України Юрій Луценко забрав у Національного антикорупційного бюро підслідну йому справу про виведення 1,2 мільярда гривень кредиту Національного банку з «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка – і віддав слідчим Національної поліції. Як зазначають у НАБУ, цим він порушив законну норму щодо підслідності.

Інші справи щодо банку Бахматюка, які раніше розслідували у Нацполіції вже закриті, а частина доказів знищена. У Генпрокуратурі не погоджуються і наполягають, що законні підстави для передачі справи НАБУ в Нацполіцію у них були. Про це йдеться у статті громадської організації «Центр протидії корупції» «Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда».

На запит активістів, у Генпрокуратурі повідомили, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда залишається не підтвердженою».

У НАБУ наполягають, що офіційно повідомляли Генеральну прокуратуру про результати проведеної економічної експертизи, якою було встановлено збитки від операцій з виведення коштів кредиту Нацбанку з банку Бахматюка у розмірі 1,2 мільярди гривень, що є сумою, підслідною саме Антикорупційному бюро.

Таким чином, у НАБУ вважають, що забравши в них справу Бахматюка, Юрій Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

До того ж серед потенційних підозрюваних у справі про виведення 1,2 мільярда гривень із «ВіЕйБі банку» – колишній перший заступник голови НБУ Валерії Гонтаревої Олександр Писарук, сам власник банку Олег Бахматюк і його менеджмент. За законом, як наголошують автори статті, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня – це виняткова підслідність НАБУ.

Такої ж думки дотримуються і в самому Бюро, які у відповідь на запит авторів статті зазначили: «Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму».

Утім, у самій Генеральній прокуратурі дотримуються іншої думки.

На запит журналістів там відповіли наступне: «Готування пред’явити підозри» не є в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру».

У свою чергу, у Бахматюка звинуватили НАБУ в нібито спробі затягування справи та особистісних мотивах детективів. А також заявили, що Олег Бахматюк ще рік тому нібито запропонував повернути збитки: «У «розслідуванні» ГПК вказана сума нібито завданих збитків в 1 млрд грн. СЕО банку Олег Бахматюк ще рік тому звернувся до керівництва Національного банку України і Фонду гарантування внесків фізичних осіб повернути всі борги, що виникли передумови через політику НБУ, спрямовану на знищення всієї банківської системи України». Як зазначено у відповіді Бахматюка, до цього часу представники НБУ чи Фонду не погодились на перемовини.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту мали стати активи банку: комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Але, як встановили детективи НАБУ, в банку підробили висновки й завищили вартість майна, яким забезпечувався кредит.

Як зазначається в ухвалі Солом’янського суду, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення – чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику – йдеться у матеріалі.

Зрештою, як зазначають автори, «слідчі НАБУ вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію – попри численні прохання НАБУ передати справу їм».

Примітно, що Національна поліція вже розслідувала чотири провадження щодо Олега Бахматюка – але всі вони зрештою були закриті. Більше того, поліція «випадково втратила» і частину зібраних доказів щодо нього: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства, що проводить експертизи – і вони згнили там через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Автори матеріалу наголошують, що тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які раніше втратили частину доказів. «Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути», – підсумовують вони.

 


Соратник президента Кононенко скасував обіцяне інтерв’ю «Схемам»

Перший заступник фракції партії «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігор Кононенко попри домовленості відмовився від інтерв’ю журналістам програми «Схеми». Раніше про соратника президента йшлося у розслідування «П. дав добро» – що він разом із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго. У матеріалі журналісти оприлюднили записи розмов між фігурантами розслідування.

​У відповідь щодо обіцяного інтерв’​ю у прес-службі народного депутата у понеділок, 1 квітня, зазначили: «У передвиборчому штабі Ігор Кононенко дуже чітко відповів вашому журналісту: «Зустрінемося у європейському суді». До цього Ігор Кононенко запрошував журналістів «Схем»​ на інтерв’ю на наступний після виходу розслідування тиждень: «до середи включно»​.

«Схеми» планували запитати, у тому числі, чи використовував Кононенко своє становище і наближеність до президента для встановлення лояльного керівництва на обленерго з державною часткою в обмін на фінансову винагороду, а також чи сприяв він бізнесменам Ігорю і Григорію Суркісам та екс-голові правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитру Крючкову у виведенні грошей з обленерго.

​Натомість після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Окремо редакція спростовує заяви Кононенка про нібито ненадання йому можливості надати коментарі до ефіру.

«Ми зробили все можливе, щоб отримати його офіційну позицію до виходу матеріалу в ефір. Телефонували йому на мобільний, відправляли повідомлення з запитаннями у месенджер Телеграм, які він прочитав, відправили письмовий запит. Більше того, два дні поспіль їздили до депутата під офіс, просили передати наше прохання про зустріч», – розповіла Наталка Седлецька, головний редактор програми «Схеми».

«У своєму запиті ми чітко зазначили, що програма виходить ввечері у четвер, 28 березня. Але Кононенко не скористався можливістю надати коментарі до ефіру. Його прес-служба надіслала письмову відповідь не по суті поставлених нами запитань, а лише повідомила, що він готовий з нами зустрітися наступного тижня», – додала Седлецька.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, яка обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова та які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій, а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.


Соратник Порошенка обіцяє позиватися до Радіо Свобода, «Схеми» передали записи його розмов в НАБУ

Перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» в Раді Ігор Кононенко готує позов до Радіо Свобода після виходу розслідування програми «Схеми» «П. дав добро», в якому йшлося про те, що він разом із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими викопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго. Про це спікер виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв розповів на брифінгу 29 березня. Він наголосив, що позов буде подано не до українського, а закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

«Ми не боїмося суду, оскільки впевнені у правдивості викладених у розслідуванні фактів, які були ретельно перевірені нашою редакцією», – повідомила головний редактор Схем Наталка Седлецька.

Окремо редакція спростовує заяви Кононенка про нібито ненадання йому можливості надати коментарі до ефіру:

«Ми зробили все можливе, щоб отримати його офіційну позицію до виходу матеріалу в ефір. Телефонували йому на мобільний, відправляли повідомлення з запитаннями у месенджер Телеграм, які він прочитав, відправили письмовий запит. Більше того, два дні поспіль їздили до депутата під офіс,просили передати наше прохання про зустріч», – розповіла Наталка Седлецька, головний редактор програми «Схеми».

«У своєму запиті ми чітко зазначили, що програма виходить ввечері у четвер, 28 березня. Але Кононенко не скористався можливістю надати коментарі до ефіру. Його прес-служба надіслала письмову відповідь не по суті поставлених нами запитань, а лише повідомила, що він готовий з нами зустрітися наступного тижня. Це його вибір, і наступного тижня ми обов’язково поїдемо до Кононенка на інтерв’ю, якщо він сам, звісно, не передумає», – додала Седлецька.


Фігурантку розслідування «Схем» про привласнення земель Академії аграрних наук відпустили на поруки

Суд відпустив на поруки заступницю президента Національної академії аграрних наук України Ануш Балян, якій НАБУ 18 березня оголосило підозру в розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 мільйони гривень.

Про земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин, де, в тому числі, згадувалась Ануш Балян, раніше йшлося в розслідуванні програми «Схеми: корупція в детялях» (спільний проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Аграрні барони».

​Рішення відпустити на поруки віце-президентку академії ухвалила слідча суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вікторія Жовноватюк за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, повідомляє «Слово і Діло». Водночас детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд обрати Балян запобіжний захід у вигляді застави.

Також суд залишив її на посаді віце-президентки НААН, голови земельної комісія та члена президії.

Як встановили раніше журналісти «Схем», віце-президентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян володіє 10 сотками у селище Гатне на Київщині, які є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, у якому регулярно бувала віце-президентка академії аграрних наук.

​«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Балян не єдина з очільників Національної академії аграрних наук, хто разом з родичами володіє земельними ділянками на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами.

Подібні факти «Схеми» встановили і щодо президента академії Ярослава Гадзала. Його родичі є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ – зокрема, на ділянці, якої стосується розслідування НАБУ. Крім цього журналісти виявили не відображене в декларації місце проживання Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналісти неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії.

За даними «Схем», підозра була підготовлена і президенту академії Ярославу Гадзалу, але її поки не погодили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше «Схеми» зафіксували, що в НААН працює колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша. Його брат Микола Голомша – колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький – нинішній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиє відомство і погоджує повідомлення про підозру.

«Схеми» встановили факти отримання колись підпорядкованих установам НААН земель і щодо родичів віце-президента та головного вченого секретаря академії аграрних наук Анатолія Заришняка. Поки САП також не погодив вручення йому підозри, підготовленої детективами.

Справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині, в рамках якої отримала підозру Ануш Балян та інші посадові особи, в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного, зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

Також «Схеми» розповідали, що діяльність академії аграрних наук вивчають не тільки правоохоронці, але й контролюючі органи. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Під час підготовки розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається НААН, на знімальну групу «Схем» напали.

Загалом Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).​


Вища рада правосуддя схвалила кандидатів до Верховного суду, серед них – фігуранти розслідувань «Схем»

Вища рада правосуддя (ВРП) схвалила внесення президенту Петру Порошенку подання про призначення на посади суддів Верховного суду України 69 кандидатур, серед яких голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, член цієї ж ради Микола Гусак і суддя Наталя Волковицька. Про них раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Відповідно до списків, оприлюднених ВРП, Ігор Бенедисюк і Наталя Волковицька опинилися серед схвалених кандидатів на посади суддів до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, а Микола Гусак – на посади суддів до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

​Водночас, ВРП вирішила відкласти розгляд матеріалів щодо подання про призначення на посаду судді до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Сергія Могили, племінника народного депутата та екс-очільника ЦВК Сергія Ківалова.

Як раніше встановили журналісти, рекомендований до призначення суддею Верховного суду Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, коли була різко збільшена кількість спеціалізацій, тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

Нині Бенедисюк – голова Вищої ради правосуддя (ВРП, реорганізованої Вищої ради юстиції), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

​Призначив Ігоря Бенедисюка до ВРП президент Петро Порошенко, який через кілька місяців після цього нагородив його іменною зброєю. Як встановили «Схеми», із порушенням закону – на думку юристів, це йшло врозріз із законом «Про судоустрій і статус суддів».

Ще один рекомендований на зайняття посади судді Верховного суду Микола Гусак – чинний член Вищої ради правосуддя (ВРП), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

Гусак був доповідачем під час повторного розгляду у ВРП справи судді-викривачки Лариси Гольник. Ця рада притягнула Гольник до дисциплінарної відповідальності, винісши догану, зокрема, за її критичний пост у мережі Facebook. Вона повідомила про намагання підкупити її мером Полтави у справі, яку вона розглядала.

Наталя Волковицька – суддя, яка працювали за керівництва Віктора Татькова і, за даними «Схем», брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

Раніше «Схеми» розповідали, що судді-фігуранти розслідувань успішно склали іспит до нового Верховного суду та навіть стали фіналістами конкурсу.


Тимошенко: СБУ і ГПУ «стали департаментом корпорації «Roshen»

Кандидатка в президенти України та лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко засуджує дії Служби безпеки України та Генеральної прокуратури напередодні виборів і водночас задоволена роботою Міністерства внутрішніх справ. Про це йдеться у спецрепортажі «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Силовики для кандидатів».

​На прохання журналістів «Схем» прокоментувати ситуацію, коли Служба безпеки та Генпрокуратура, які перебувають у вертикалі президента, публічно розкривають можливі схеми фальсифікацій виборів штабом Тимошенко, а міністр внутрішніх справ публічно говорить про підкуп виборців начебто в інтересах президента Порошенка, лідерка «Батьківщини» заявила наступне:

​«По-перше, це не так. Те, що я чую від міністра внутрішніх справ – він всю інформацію дає дуже збалансовано. Служба безпеки і Генеральна прокуратура, на жаль, стали департаментом корпорації ​Roshen, а Міністерство внутрішніх справ, на наш погляд, стало над політичним процесом і намагається захистити вибори від фальші», – відповіла Тимошенко.

21 лютого цього року СБУ вийшла із заявою про побудовану начебто в інтересах лідерки «Батьківщини» мережі з агітаторів – людей, які за гроші переконують інших, чому треба голосувати саме за цю кандидатку.

7 березня вже Генпрокуратура виступила із заявою, що начебто член команди Тимошенко причетний до спроби зняти з перегонів іншого кандидата – теж Тимошенка, але Юрія.

​Тоді майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і розповів про інші схеми з підкупу виборців, до організації яких, за його словами, ймовірно причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

За словами директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, «зараз в Україні унікальна ситуація»:

«Правоохоронні органи мають розслідувати потенційні злочини, реагувати на них. Але під впливом певних обставин можуть не реагувати або реагувати лише вибірково –​ закривати очі на представників одних кандидатів і ретельно виконувати свої обов’язки щодо інших», –​ вважає Шевченко.

У спецрепортажі «Силовики для кандидатів» журналісти проаналізували та показали на конкретних прикладах як правоохоронціпідіграють окремим кандидатам. При тому, що керівники структур, які по закону мають бути аполітичними, заявили про спільну позицію задля забезпечення прозорих виборів, СБУ та ГПУ, які знаходяться і прямій вертикалі глави держави, грають на його боці. Тоді як МВС та підпорядкована йому Нацполіція, схоже, підіграють Юлії Тимошенко –​ йдеться у розслідуванні.

Також раніше «Схеми» показали, як Юлія Тимошенко неодноразово зустрічалася з Арсеном Аваковим напередодні виборів.



Тимошенко неодноразово зустрічалась з Аваковим перед виборами – «Схеми»

​Так, 16 березня – в день акції «Нацкорпусу» і «Нацдружин» – «Схеми» зафіксували, як «Мерседес» і авто супроводу Тимошенко, заїхали на територію МВС без жодної перевірки


НАБУ вручило підозру фігурантці розслідування «Схем» щодо розкрадання держземлі

Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили семи особам про підозру у розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 мільйонів гривень. Про земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин, раніше йшлося в розслідуванні «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший) «Аграрні барони».

«Детективи НАБУ встановили, що впродовж 2013–2014 років підозрювані ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 гектарів державних земель незаконно перейшли в приватну власність. Йдеться про ділянки в передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою», – повідомляють у Національному антикорупційному бюро.

Зокрема, за даними «Схем», перш за все йдеться про віце-президента Національної академії аграрних наук України Ануш Балян. Також НАБУ повідомило про підозру керівнику дослідного господарства «Чабани» Олександру Іщуку, директору Інституту землеробства НААН Віктору Камінському, колишньому президенту НААН Василю Петриченку та ще трьом особам, зазначає видання «Слово і діло». За даними НАБУ, наразі встановлюється коло інших осіб, причетних до злочину. Стосовно низки з них триває процес погодження зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомлень про підозру.

Як встановили раніше журналісти «Схем», віце-президент Національної академії аграрних наук України Ануш Балян володіє 10 сотками у селище Гатне на Київщині, які є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, у якому регулярно бувала віце-президентка академії аграрних наук.

«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Балян не єдина з очільників Національної академії аграрних наук, хто разом з родичами володіє земельними ділянками на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами.

Подібні факти «Схеми» встановили і щодопрезидента академії Ярослава Гадзала. Його родичі є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ – зокрема, на ділянці, якої стосується розслідування НАБУ.

Крім цього журналісти виявили не відображене в декларації місце проживання Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналісти неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії.

За даними «Схем», підозра була підготовлена і президенту академії Ярославу Гадзалу, але її поки не погодили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше «Схеми» зафіксували, що в НААН працює колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша. Його брат Микола Голомша – колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький – нинішній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиє відомство і погоджує повідомлення про підозру.

«Схеми» встановили факти отримання колись підпорядкованих установам НААН земель і щодо родичів віце-президента та головного вченого секретаря академії аграрних наук Анатолія Заришняка. Поки САП також не погодив вручення йому підозри, підготовленої детективами.

Справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині, в рамках якої отримала підозру Ануш Балян та інші посадові особи, в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного, зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

Також «Схеми» розповідали, що діяльність академії аграрних наук вивчають не тільки правоохоронці, але йконтролюючі органи. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Під час підготовки розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається НААН, на знімальну групу «Схем» напали.

Загалом Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95