Суд взяв під варту Крючкова, підозрюваного у розкраданні грошей обленерго – із заставою в 7 мільйонів замість 346

Солом’янський суд міста Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, який звітував соратнику президента Ігорю Кононенку про афери в енергетиці і якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7,11 мільйонів гривень – замість 346 мільйонів гривень, про які клопотали детективи і прокурори.

Раніше у програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи його телефонних розмов із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у ВР Кононенком і братами-бізнесменами Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.Захисник Крючкова не погодився із розміром запропонованої обвинуваченням застави, заявивши, що обґрунтовані ризики є безпідставними.

Суддя Максим Вишняк частково відмовив у клопотанні детектива НАБУ, погодженого з прокурором САП. Вони просили для Крючкова тримання під вартою до 30 травня, але із альтернативою застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків.

Натомість суддя знизив розмір застави до 7,11 мільйонів гривень – як тільки ця сума буде внесена, Крючков буде звільнений. Прокурор САП вже заявив, що це рішення буде оскаржене.

При цьому, під час засідання захист Крючкова просив суд повністю відмовити прокурорам у призначенні запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою з правом внесення 346 млн грн застави – оскільки вважали, що обґрунтовані ризики, які згадувало обвинувачення, є безпідставними.

На початку засідання в приміщення суду зайшли невідомі люди з плакатами і пропорами, їх вивела поліція і зараз вони перебувають поблизу будівлі суду.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, а 15 квітня 2019-го – його екстрадували з Німеччини в Україну.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

«Схеми» звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит «Схем».

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали у офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

«Схеми» неодноразово просили президента Порошенка дати оцінку причетності його соратника Кононенка до діяльності компанії ПАТ «Енергомережа» та її очільника Дмитра Крючкова, нині розшукуваного НАБУ за виведення сотнів мільйонів гривень із «Запоріжжяобленерго» – утім, він до цього часу цього не зробив. Натомість, нещодавно він заявив, що не знав про причетність Кононенка до корупційної афери в енергетиці.

У свою чергу, редакція на запит Національного антикорупційного бюро передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.


Справа на 7 мільярдів: Конституційний суд може позбавити НАБУ права розривати в суді незаконні угоди

Конституційний суд України 17 квітня може ухвалити рішення, яке позбавить Національне Антикорупційне бюро права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. У такому разі держава може втратити 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів через суди угоди, порахували в ЦПК. Відповідне провадження КС відкрив у жовтні 2018-го за скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» – підприємства, що входить до умовної групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Розгляд скарги «Запорізького заводу феросплавів» запланований на 10-ту ранку 17 квітня під час закритої частини пленарного засідання Другого сенату Конституційного суду.

​Завод Коломойського оскаржує повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів корупційних розслідувань. За чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими недійсними були визнані 92 угоди.

Як пише ГО «Центр протидії корупції», за таким принципом у суді за позовом НАБУ було визнано недійсним договір між «Запоріжжяобленерго» та «Енергомережа» на суму понад 112 мільйонів гривень.

Раніше «Схеми» у фільмі-розслідуванні розповіли, що ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Дмитра Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

​У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Його підозрюють у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку. 15 квітня Крючкова екстрадували в Україну.

Наприкінці лютого Конституційний суд уже визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення – за конституційним поданням 59 народних депутатів України.

27 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що закрила 65 кримінальних проваджень через скасування статті про незаконне збагачення.

 

 


Не купили квартиру дочці та продали будинок – «Схеми» розшукали донорів виборчого фонду Зеленського

Сім’я киянина Дмитра Кучука, яка переказала 368 тисяч гривень до виборчого фонду кандидата на пост президента України Володимира Зеленського, стверджує, що для цього їм довелося відмовитись від купівлі власного житла. Про це йдеться у блозі журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Сама родина Дмитра Кучука, зазначають журналісти, мешкає у звичайній багатоповерхівці на Виноградарі – одному зі спальних районів Києва.

Дружина Кучука розповіла журналістам, що сім’я вирішила відмовитися від купівлі нової квартири для дочки і натомість переказала накопичені кошти у виборчий фонд Володимира Зеленського.

«Гроші з депозиту зняли. 300 тисяч там з чимось… Це наші особисті збереження, на які ми хотіли дочці купити квартиру, але ми зрозуміли, що потрібно щось змінювати в країні, тому ми профінансували. Сподіваємось на краще», – сказала вона.

На схожу самопожертву пішла родина з Одещини, мовиться у матеріалі.

Відповідно до фінансового звіту, оприлюдненого на сайті Центральної виборчої комісії, Сергій та Світлана Івашковські з села Ліски Одеської області, а також їхній син Денис разом переказали майже 3 мільйони гривень до виборчого фонду кандидата Зеленського. Ці кошти, за їхніми словами, – від продажу нерухомості.

У сім’ї Івашковських стверджують, що для того, щоб підтримати кандидата Зеленського, вони продали один зі своїх будинків і переказали виручені від цього гроші у його фонд.

«Я поважаю його не тільки як коміка, але і як людину, яка говорить правду в обличчя. Будинок я продав за 280 тисяч доларів. Помножте на суму (курсу долара – ред.) на сьогоднішній день», – пояснив журналістам Сергій Івашковський.

Сергій Івашковський показав журналістам маєток у селі Ліски, який продав торік – поруч із будинком, де він мешкає зараз, і на вигля значно елітніший, ніж нинішнє помешкання родини.

Загалом, відповідно до звіту про формування виборчого фонду кандидата на посаду президента України, з 8 лютого по 18 березня цього року фізичні особи перерахували 68,36 мільйона гривень до фонду Володимира Зеленського.

Також журналісти раніше розповіли про те, як протягом двох останніх років Володимир Зеленський щонайменше одинадцять разів літав до Женеви, коли там мешкав олігарх Ігор Коломойський, а після переїзду олігарха в Ізраїль влітку 2018-го Зеленський ще двічі злітав до Тель-Авіва. У кожній другій поїздці Зеленського супроводжував юрист олігарха Андрій Богдан, який зрештою став головним юридичним радником кампанії Зеленського на виборах президента.

Також стало відомо, що уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму.


Коломойський: юрист Зеленського Андрій Богдан – мій особистий адвокат

Про це журналістам програми «Схеми: корупція в деталях» розповів сам олігарх


За два роки Зеленський 13 разів злітав до Женеви та Тель-Авіва, де мешкає Коломойський – «Схеми»

Отримати пояснення Зеленського про причини частих перельотів у Тель-Авів та Женеву з юристом олігарха не вдалось


У САП зреагували на закиди НАБУ про саботаж розслідування щодо «Укроборонпрому»

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкидає звинувачення у ігноруванні вимог Національного антикорупційного бюро щодо корупції в «Укроборонпромі».

«При виявленні будь-яких недоліків в роботі керівництво НАБ України, їх штатні підтримувачі всюди шукають славнозвісну «невістку», як правило, така роль відводиться прокурорам САП, суддям всіх рівнів, працівникам СБУ, поліції, депутатам, просто громадянам України та іншим, хто не підтримує генеральну лінію НАБ України», – заявили у відомстві.

У САП стверджують: прокурори погодили 50 клопотань детективів НАБУ щодо проведення обшуків у Олега та Ігоря Гладковських, посадовців державного концерну «Укроборонпром» та представників фірм-постачальників, а також 21 клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів і три клопотання про арешт майна.

Читайте також: САП звинувачує НАБУ в помилках під час розслідування злочинів в «оборонці»

Також прокурори, додають у САП, затвердили постанову про витребування з іншого правоохоронного органу кримінального провадження, що має стосунок до цієї справи.

«Погоджуючи ці клопотання, прокурор фактично розумів, що на дев’ятий день після виходу в ефір сюжету Дениса Бігуса малоймовірно знайти якісь дані, що мають значення для кримінального провадження, однак надав згоду на їх проведення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження матеріалів справи», – кажуть у прокуратурі.

Щоб спростувати твердження про те, що САП нібито видаляли окремі прізвища з тестів клопотань, прокурори оприлюднили текст одного з погоджених клопотань про обшук.

Раніше 11 квітня НАБУ заявило, що САП саботує розслідування щодо корупційних оборудок в оборонному секторі. Зокрема антикорупційні прокурори, заявили в Бюро, просили не згадувати у клопотаннях детективів прізвища Олега Гладковського та інших осіб, які фігурують у журналістському розслідуванні.

У лютому та березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олега Гладковського спочатку відсторонили від посади, а згодом і звільнили. І він, і його син відкидають звинувачення журналістів.


Порошенко заявив, що не знав про причетність свого соратника Кононенка до корупційної афери в енергетиці

Президент України Петро Порошенко досі не надав оцінку опублікованим фактам щодо причетності свого найближчого соратника та заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігоря Кононенка до однієї з наймасштабніших афер в енергетиці за останні роки – натомість він заявив, що не знав про жодні корупційні схеми. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») оприлюднили записи телефонних розмов за участю Кононенка, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з державних обленерго – на прохання журналістів вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​На запитання журналіста «​Радіо НВ»​ про розслідування «​Схем»​ Петро Порошенко лише запевнив, що сам він не знав про жодні афери і не був до них причетний: «​Ні до яких корупційних схем президент Порошенко не був причетний… Мені не було відомо ні про які корупційні схеми»​, –​ заявив він.

Натомість відповідальність за тривале розслідування він переклав на правоохоронців: «Якщо ми говоримо про справу, яка зараз презентується по енергетичному сектору – справа 15-го року. Чотири роки – що ви шукали?».

При цьому Порошенко наголосив, що не має жодного впливу на правоохоронців та що ні сам він, ні будь-хто інший від його імені не звертався до органів, «щоб забезпечити спеціальний режим розслідування». Крім того, він зазначив, що вважає це «навмисним і свідомим витоком» напередодні виборів.

Крім того, він зазначив, що незалежно від імен чи наближеності до президента, винні мають понести відповідальність – але в разі, якщо це буде доведено в суді: «Коли суд ухвалить рішення – незалежно від того, яку посаду обіймає чи як близько до керівника держави він не знаходився б, ця людина має обов’язково опинитися у в’язниці, – заявив голова держави журналістам. – А якщо ні – швидко, не треба три роки тягнути – немає доказів, проінформуйте суспільство і вибачтесь».

«Схеми» неодноразово просили президента Порошенка дати оцінку причетності його соратника Кононенка до діяльності компанії ПАТ «Енергомережа» та її очільника Дмитра Крючкова, нині розшукуваного НАБУ за виведення сотнів мільйонів гривень із «Запоріжжяобленерго» – утім, він до цього часу він цього не зробив.

Ще до публікації матеріалу журналісти направили запит до його Адміністрації – але й досі не отримали звідти відповіді. Крім того, знімальна група «Схем» намагалася двічі отримати коментар Петра Порошенка. У день першого туру виборів президент спочатку пообіцяв відповісти на це запитання після того, як проголосує у Будинку офіцерів в Києві, але згодом проігнорував прохання журналіста про коментар.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, яка обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова та які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій, а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США), створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки. Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти, серед яких нині розшукуваний екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков, бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко, бізнесмени брати Суркіси та народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький – обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

«Схеми» звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит «Схем».

Журналісти також декілька разів приїжджали у офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить досудове розслідування кримінальних правопорушень, з яких вбачається, що Дмитро Крючков та інші особи заподіяли збитків державним обленерго на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень.

 

 


Луценко забрав у НАБУ провадження щодо Бахматюка і передав поліції, яка вже закрила 4 справи проти нього – ЦПК

У лютому 2019 року генеральний прокурор України Юрій Луценко забрав у Національного антикорупційного бюро підслідну йому справу про виведення 1,2 мільярда гривень кредиту Національного банку з «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка – і віддав слідчим Національної поліції. Як зазначають у НАБУ, цим він порушив законну норму щодо підслідності.

Інші справи щодо банку Бахматюка, які раніше розслідували у Нацполіції вже закриті, а частина доказів знищена. У Генпрокуратурі не погоджуються і наполягають, що законні підстави для передачі справи НАБУ в Нацполіцію у них були. Про це йдеться у статті громадської організації «Центр протидії корупції» «Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда».

На запит активістів, у Генпрокуратурі повідомили, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда залишається не підтвердженою».

У НАБУ наполягають, що офіційно повідомляли Генеральну прокуратуру про результати проведеної економічної експертизи, якою було встановлено збитки від операцій з виведення коштів кредиту Нацбанку з банку Бахматюка у розмірі 1,2 мільярди гривень, що є сумою, підслідною саме Антикорупційному бюро.

Таким чином, у НАБУ вважають, що забравши в них справу Бахматюка, Юрій Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

До того ж серед потенційних підозрюваних у справі про виведення 1,2 мільярда гривень із «ВіЕйБі банку» – колишній перший заступник голови НБУ Валерії Гонтаревої Олександр Писарук, сам власник банку Олег Бахматюк і його менеджмент. За законом, як наголошують автори статті, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня – це виняткова підслідність НАБУ.

Такої ж думки дотримуються і в самому Бюро, які у відповідь на запит авторів статті зазначили: «Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму».

Утім, у самій Генеральній прокуратурі дотримуються іншої думки.

На запит журналістів там відповіли наступне: «Готування пред’явити підозри» не є в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру».

У свою чергу, у Бахматюка звинуватили НАБУ в нібито спробі затягування справи та особистісних мотивах детективів. А також заявили, що Олег Бахматюк ще рік тому нібито запропонував повернути збитки: «У «розслідуванні» ГПК вказана сума нібито завданих збитків в 1 млрд грн. СЕО банку Олег Бахматюк ще рік тому звернувся до керівництва Національного банку України і Фонду гарантування внесків фізичних осіб повернути всі борги, що виникли передумови через політику НБУ, спрямовану на знищення всієї банківської системи України». Як зазначено у відповіді Бахматюка, до цього часу представники НБУ чи Фонду не погодились на перемовини.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту мали стати активи банку: комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Але, як встановили детективи НАБУ, в банку підробили висновки й завищили вартість майна, яким забезпечувався кредит.

Як зазначається в ухвалі Солом’янського суду, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення – чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику – йдеться у матеріалі.

Зрештою, як зазначають автори, «слідчі НАБУ вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію – попри численні прохання НАБУ передати справу їм».

Примітно, що Національна поліція вже розслідувала чотири провадження щодо Олега Бахматюка – але всі вони зрештою були закриті. Більше того, поліція «випадково втратила» і частину зібраних доказів щодо нього: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства, що проводить експертизи – і вони згнили там через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Автори матеріалу наголошують, що тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які раніше втратили частину доказів. «Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути», – підсумовують вони.

 


Соратник президента Кононенко скасував обіцяне інтерв’ю «Схемам»

Перший заступник фракції партії «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігор Кононенко попри домовленості відмовився від інтерв’ю журналістам програми «Схеми». Раніше про соратника президента йшлося у розслідування «П. дав добро» – що він разом із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго. У матеріалі журналісти оприлюднили записи розмов між фігурантами розслідування.

​У відповідь щодо обіцяного інтерв’​ю у прес-службі народного депутата у понеділок, 1 квітня, зазначили: «У передвиборчому штабі Ігор Кононенко дуже чітко відповів вашому журналісту: «Зустрінемося у європейському суді». До цього Ігор Кононенко запрошував журналістів «Схем»​ на інтерв’ю на наступний після виходу розслідування тиждень: «до середи включно»​.

«Схеми» планували запитати, у тому числі, чи використовував Кононенко своє становище і наближеність до президента для встановлення лояльного керівництва на обленерго з державною часткою в обмін на фінансову винагороду, а також чи сприяв він бізнесменам Ігорю і Григорію Суркісам та екс-голові правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитру Крючкову у виведенні грошей з обленерго.

​Натомість після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Окремо редакція спростовує заяви Кононенка про нібито ненадання йому можливості надати коментарі до ефіру.

«Ми зробили все можливе, щоб отримати його офіційну позицію до виходу матеріалу в ефір. Телефонували йому на мобільний, відправляли повідомлення з запитаннями у месенджер Телеграм, які він прочитав, відправили письмовий запит. Більше того, два дні поспіль їздили до депутата під офіс, просили передати наше прохання про зустріч», – розповіла Наталка Седлецька, головний редактор програми «Схеми».

«У своєму запиті ми чітко зазначили, що програма виходить ввечері у четвер, 28 березня. Але Кононенко не скористався можливістю надати коментарі до ефіру. Його прес-служба надіслала письмову відповідь не по суті поставлених нами запитань, а лише повідомила, що він готовий з нами зустрітися наступного тижня», – додала Седлецька.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, яка обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова та які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій, а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.


Соратник Порошенка обіцяє позиватися до Радіо Свобода, «Схеми» передали записи його розмов в НАБУ

Перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» в Раді Ігор Кононенко готує позов до Радіо Свобода після виходу розслідування програми «Схеми» «П. дав добро», в якому йшлося про те, що він разом із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими викопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго. Про це спікер виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв розповів на брифінгу 29 березня. Він наголосив, що позов буде подано не до українського, а закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

«Ми не боїмося суду, оскільки впевнені у правдивості викладених у розслідуванні фактів, які були ретельно перевірені нашою редакцією», – повідомила головний редактор Схем Наталка Седлецька.

Окремо редакція спростовує заяви Кононенка про нібито ненадання йому можливості надати коментарі до ефіру:

«Ми зробили все можливе, щоб отримати його офіційну позицію до виходу матеріалу в ефір. Телефонували йому на мобільний, відправляли повідомлення з запитаннями у месенджер Телеграм, які він прочитав, відправили письмовий запит. Більше того, два дні поспіль їздили до депутата під офіс,просили передати наше прохання про зустріч», – розповіла Наталка Седлецька, головний редактор програми «Схеми».

«У своєму запиті ми чітко зазначили, що програма виходить ввечері у четвер, 28 березня. Але Кононенко не скористався можливістю надати коментарі до ефіру. Його прес-служба надіслала письмову відповідь не по суті поставлених нами запитань, а лише повідомила, що він готовий з нами зустрітися наступного тижня. Це його вибір, і наступного тижня ми обов’язково поїдемо до Кононенка на інтерв’ю, якщо він сам, звісно, не передумає», – додала Седлецька.



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95