ВРП взялася за баришівську суддю із розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp

Вища рада правосуддя 19 липня відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко, яка раніше винесла ухвалу про тимчасове припинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp. Про ймовірні порушення з боку судді під час винесення цього рішення журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Таємниця баришівського суду».

Перша Дисциплінарна палата ВРП отримала скарги від адвоката авіакомпанії SkyUp Дмитра Толкачова та народного депутата Антона Геращенка та вирішила, що отримані відомості «можуть свідчити про наявність у діях судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. ознак дисциплінарного проступку».

«Істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків», – йдеться у повідомленні Вищої ради правосуддя.

У ВПР вважають, що суддя Олена Литвиненко, яка винесла ухвалу про призупинення ліцензії SkyUp на право перевезення пасажирів – «фактично зупинила господарську діяльність авіакомпанії, що є втручанням в діяльність товариства», а під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для забезпечення позову «взяла до уваги лише думку позивача, проігнорувавши інтереси відповідача та інших користувачів, пасажирів».

24 червня Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко на підставі розслідування «Схем». ​

Провадження розпочате за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали» – тобто за ознаками правопорушення передбаченого ч.1. статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Суддя Олена Литвиненко подала заяву про відставку, яку мали розглянути на засіданні ВРП 18 липня. Але за кілька днів до розгляду, 15 липня, вона цю заяву відкликала.

Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp суддя Баришівського суду Олена Литвиненко винесла 24 травня цього року. Водночас тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутися до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що Литвиненко у відпустці.

«Схеми» виявили, що позов, у результаті якого суддя Литвиненко ухвалила рішення, був фіктивним – жителька Баришівки, вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала його. Окремо юристи звернули увагу, що суддя в принципі не могла ухвалювати зазначене рішення, оскільки воно не підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду. Не зміг пояснити логіку судді Олени Литвиненко і голова суду.

Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств з так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.

У копії звернення, яке опинилося в розпорядженні «Схем» йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.

На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалася до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».

На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?» Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».


Баришівська суддя, яка зупинила ліцензію лоукостера SkyUp, передумала звільнятись – «Схеми»

Суддя Баришівського районного суду Київської області Олена Литвиненко, яка виносила ухвалу про призупинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp, відкликала свою заяву про відставку. Про це сьогодні стало відомо на засіданні Вищої ради правосуддя. Раніше суддя подала заяву після того, як справу щодо неї розпочало Державне бюро розслідувань на підставі розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця баришівського суду».

​Під час засідання ВРП 18 липня, де мало б розглядатися питання щодо відставки судді Литвиненко, з’ясувалося, що вона забрала свою заяву ще 15 липня.

«Відповідно до регламенту Вищої ради правосуддя, постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви про звільнення судді», – повідомив член ВРП Віктор Матвійчук.

​​24 червня Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко на підставі розслідування «Схем». ​

Провадження розпочато за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали» – тобто, за ознаками правопорушення передбаченого ч.1. статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp суддя Баришівського суду Олена Литвиненко винесла 24 травня цього року. Водночас, тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутись до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що Литвиненко у відпустці.

«Схеми» виявили, що позов, у результаті якого суддя Литвиненко ухвалила рішення, був фіктивним – жителька Баришівки, вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала його. Окремо юристи звернули увагу, що суддя в принципі не могла ухвалювати зазначене рішення, оскільки воно не підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду. Не зміг пояснити логіку судді Олени Литвиненко і голова суду.

Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств з так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.

У копії звернення, яке опинилось у розпорядженні «Схем» йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.

На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалась до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».

На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?». Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».


Зять Медведчука став бізнес-партнером великого російського забудовника

Зять лідера партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Андрій Рюмін став бізнес-партнером родини Павла Тьо – голови ради директорів будівельного холдингу Capital Group, який у Москві спеціалізується на будівництві комплексів, іншої житлової та комерційної нерухомості. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Відповідно до даних із російського реєстру юридичних осіб, чоловік доньки Медведчука від попереднього шлюбу Андрій Рюмін, який до останнього часу мав інтерес в енергетичних компаніях (на даний час є генеральним директором ПАТ «Ленэнерго», почав займатися нерухомістю.

У листопаді 2018 року Рюмін став співзасновником компанії ТОВ «Прайм-Инвест». Напрямок діяльності фірми – покупка і продаж власного нерухомого майна. Крім Рюміна, який володіє часткою в 50%, співзасновниками «Прайм-Инвест» виступили бізнесмен-забудовник Павло Тьо, його син Герман Тьо, Валентина Становова та Михайло Хвесько. Тьо, Становова та Хвесько – безпосередні керівники корпорації Capital Group.

​Capital Group – холдинг, який веде кілька амбітних будівельних проектів у самому центрі Москви. Зокрема, це Capital Towers біля Москва-Сіті, The Book на Арбаті та резиденція Mandarin Oriental навпроти Кремля.

Андрій Рюмін і донька Віктора Медведчука Ірина побралися у 2006 році. Тоді про Рюміна було відомо небагато. Зокрема, Нестор Шуфрич, який, за даними ЗМІ, був на весіллі, лише міг сказати, що Рюмін – із професорської родини.

У 2016 році російські ЗМІ повідомляли, що Ірина Медведчук має квартиру у будинку, де мешкає керівництво «Газпрому».

Зараз Андрій Рюмін, крім бізнесу в енергетиці і віднедавна – у нерухомості, веде і громадську діяльність. Він є членом опікунської ради клубу «Спорт-Правопорядок» у Санкт-Петербурзі, куди також входить, зокрема, і давній друг Путіна Василь Шестаков.

 

 

 

 


Зеленський поки не призначатиме головою Одеської ОДА Андрейчикова, про якого розповідали «Схеми», обіцяє конкурс

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не призначатиме на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації Андрія Андрейчикова, і анонсував проведення конкурсу. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») з’ясували, що схвалений Кабінетом міністрів кандидат на посаду очільника Одещини Андрій Андрейчиков заробляє на продажі українського металобрухту в невизнану «Придністровську Молдовську республіку» і за 4 роки продав тамтешньому заводу брухту на майже 400 мільйонів гривень.

Під час наради з питань розвитку морських портів в Одесі у відповідь на запитання журналістів щодо майбутнього голови ОДА президент зазначив, що знає Андрейчикова особисто, однак «не може ризикувати», і анонсував проведення відкритого конкурсу на посаду голови ОДА.

«Ми проведемо конкурс в Одесі. Так, буде конкурс, тому що це дуже відповідальна місія – не хочемо вас, одесити, підвести», – сказав Зеленський.  

Сам Андрейчиков такий перебіг подій поки що не коментував. 

Кандидатуру Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської ОДА Кабмін схвалив на засіданні 26 червня разом із ще сімома майбутніми очільниками областей.

Як виявили журналісти, Андрій Андрейчиков заробляє на експорті українського металобрухту до невизнаної «Придністровської Молдовської республіки». Журналісти проаналізували дані української митниці за період з 2015-го до 2018 року і виявили – лише за цей час підприємство ТОВ «Балкер» Андрейчикова експортувало металобрухту на «Молдовський металургійний завод» (м. Рибниця) на 379,1 млн гривень. 

Також Андрейчиков є засновником в ТОВ «Мисливець-2007». Його партнером у цій фірмі вказаний одеський бізнесмен Дмитро Череп – у 2015 році його було засуджено за спроби захопити місцеву владу. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в місті, які мали прибути з так званих «ДНР»/«ЛНР». У новому «сепаратистському» уряді Одеси він мав зайняти керівну посаду. Череп свою провину визнав і пішов на угоду зі слідством.

Другий партнер Андрейчикова у ТОВ «Мисливець-2007» – Сергій Кушнір. Він на Одещині керує проросійською партією «Родина», яка виступає за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник цієї партії Ігор Марков після Революції Гідності втік до Росії.

Андрейчиков у коментарі «Думская.нет» заперечив, що окрім мисливства, має інші справи з Черепом та Кушніром. «Ми співзасновники у мисливському клубі «Мисливець-2007», моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу і справ з ними я ніколи не вів», – заявив тоді він.


В Окружному адмінсуді Києва відреагували на розслідування «Схем» про те, як там обходять авторозподіл справ

Йдеться про розслідування: «Суддівська рулетка: збій системи»


В Окружному адмінсуді Києва відреагували на розслідування «Схем» про те, як там обходять авторозподіл справ

Йдеться про розслідування: «Суддівська рулетка: збій системи»


Добір суддів у справі про скасування націоналізації «Приватбанку» відбувся з порушеннями системи авторозподілу ​– «Схеми»

Добір суддів для розгляду позову Ігоря Коломойського проти Національного банку, в результаті чого приватизація «Приватбанку» була визнана незаконною, відбувся з порушеннями – через маніпуляції зі спеціалізаціями. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

​Журналісти виявили, що під час вибору того, хто в Окружному адміністративному суді Києва розглядатиме позов олігарха, суддів продовжили ділити за спеціалізаціями –​ коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати –​ хоча на той момент спеціалізації вже начебто були скасовані. Про це свідчать дані авторозподілу.

Так, 20 березня 2018 року під час повторного авторозподілу у справі Ігоря Коломойського проти Національного банку були виключені 36 суддів. Залишилося лише двоє суддів, які могли розглядати позов.

Навпроти прізвищ виключених суддів вказувалась причина – «не слухає категорію». 

Водночас, в 2018-2019 роках спеціалізації в цьому суді вже були скасовані – про це йдеться в офіційній відповіді апарату Окружного адмінсуду.

Працівники державного підприємства «Інформаційні судові системи», які здійснюють технічний супровід судових електронних баз даних та реєстрів, відкидають можливу помилку із зазначенням спеціалізацій під час авторозподілу.

Якщо у звіті зазначені «категорії справ», на їхню думку, це означає, що на той момент спеціалізації дійсно у суді брались до уваги.

Читайте також: «Суддівська рулетка»: як в Окружному адмінсуді обходять авторозподіл справ між суддями​

В той же час суддя-спікер Окружного адмінсуду Богдан Санін не зміг назвати точної дати скасування спеціалізації:

– У нас зараз немає спеціалізації. У нас усі абсолютно судді розглядають абсолютно усі категорії справ. Спеціалізація була навмисно виключена для того, щоб кожен суддя працював з тією справою, яка заходить до Окружного адміністративного суду. Такий універсальний боєць – знає все. 

– Як довго у вас існує така система, що немає спеціалізацій?

– Треба з’ясувати, підняти інформацію. Наскільки я пам’ятаю, відсутні спеціалізації чи з 2014-го, чи з 2015-го. 

«Схеми» також виявили, що у справі Коломойського загалом було два авторозподіли у 2017 та 2018-му роках – з різницею у дев’ять місяців. При чому, в обох випадках була одна і та ж спеціалізація, а саме: «державне регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі». Але кількість суддів, які підпадали під цю категорію – звузилася.

Наприклад, згідно зі звітом, ще у 2017 році судді Григорович, Кузьменко, Огурцов, Смолій, Федорчук «слухали» таку спеціалізацію, та вже під час повторного авторозподілу 2018-го – припинили.

«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Національного банку та щодо конкурсу на голову митниці. Серед інших способів визначити суддю в обхід авторозподілу – масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ.


Добір суддів у справі про скасування націоналізації «Приватбанку» відбувся з порушеннями системи авторозподілу ​– «Схеми»

Добір суддів для розгляду позову Ігоря Коломойського проти Національного банку, в результаті чого приватизація «Приватбанку» була визнана незаконною, відбувся з порушеннями – через маніпуляції зі спеціалізаціями. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

​Журналісти виявили, що під час вибору того, хто в Окружному адміністративному суді Києва розглядатиме позов олігарха, суддів продовжили ділити за спеціалізаціями –​ коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати –​ хоча на той момент спеціалізації вже начебто були скасовані. Про це свідчать дані авторозподілу.

Так, 20 березня 2018 року під час повторного авторозподілу у справі Ігоря Коломойського проти Національного банку були виключені 36 суддів. Залишилося лише двоє суддів, які могли розглядати позов.

Навпроти прізвищ виключених суддів вказувалась причина – «не слухає категорію». 

Водночас, в 2018-2019 роках спеціалізації в цьому суді вже були скасовані – про це йдеться в офіційній відповіді апарату Окружного адмінсуду.

Працівники державного підприємства «Інформаційні судові системи», які здійснюють технічний супровід судових електронних баз даних та реєстрів, відкидають можливу помилку із зазначенням спеціалізацій під час авторозподілу.

Якщо у звіті зазначені «категорії справ», на їхню думку, це означає, що на той момент спеціалізації дійсно у суді брались до уваги.

Читайте також: «Суддівська рулетка»: як в Окружному адмінсуді обходять авторозподіл справ між суддями​

В той же час суддя-спікер Окружного адмінсуду Богдан Санін не зміг назвати точної дати скасування спеціалізації:

– У нас зараз немає спеціалізації. У нас усі абсолютно судді розглядають абсолютно усі категорії справ. Спеціалізація була навмисно виключена для того, щоб кожен суддя працював з тією справою, яка заходить до Окружного адміністративного суду. Такий універсальний боєць – знає все. 

– Як довго у вас існує така система, що немає спеціалізацій?

– Треба з’ясувати, підняти інформацію. Наскільки я пам’ятаю, відсутні спеціалізації чи з 2014-го, чи з 2015-го. 

«Схеми» також виявили, що у справі Коломойського загалом було два авторозподіли у 2017 та 2018-му роках – з різницею у дев’ять місяців. При чому, в обох випадках була одна і та ж спеціалізація, а саме: «державне регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі». Але кількість суддів, які підпадали під цю категорію – звузилася.

Наприклад, згідно зі звітом, ще у 2017 році судді Григорович, Кузьменко, Огурцов, Смолій, Федорчук «слухали» таку спеціалізацію, та вже під час повторного авторозподілу 2018-го – припинили.

«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Національного банку та щодо конкурсу на голову митниці. Серед інших способів визначити суддю в обхід авторозподілу – масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ.


​«Схеми» показали, як в Окружному адмінсуді Києва обходять систему авторозподілу справ між суддями

Масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ – журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») в розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» показали, якими способами в Окружному адміністративному суді Києва обходять систему автоматичного розподілу справ між суддями.

​«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва – та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Нацбанку та щодо конкурсу на голову митниці.

Зокрема, журналісти виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи. Зокрема, голова суду Павло Вовк разом із 28 іншими суддями не могли через «хворобу». Інші судді, як виявилось, були у відпустці або на навчанні. Навпроти кількох прізвищ суддів у звіті причина виключення зазначена як «інше».

​Водночас ​«Схеми» виявили, що частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення. Наприклад, за 17 квітня у судовому реєстрі є ухвали судді Ігоря Смолія, хоча він мав перебувати того дня на оцінюванні у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. У судді Олексія Огурцова, який, у тому числі, був виключений з авторозподілу, також є судова ухвала за той день. Сам суддя пояснив, що 17 квітня проєкт ухвали готувала його помічниця, а він пізніше в документі цю дату забув виправити. 

​Ще один спосіб обійти авторозподіл – помилкова спеціалізація, й ілюстрацією цьому – справа Романа Насірова, йдеться у розслідуванні. 

Відповідно до звіту авторозподілу від 7 червня 2017-го року, 12 суддів були виключені зі списку тих, хто міг розглядати позов Насірова. Кількість суддів скоротилася до п’яти – саме через помилковий вибір спеціалізації, зазначають журналісти. Головуючим суддею був обраний суддя Євгеній Аблов.

Працівник апарату суду обрав спеціалізацію «звільнення з публічної служби», хоча йшлося про повноваження: чи міг Насіров, як голова Державної фіскальної служби, надавати податкові розстрочки компаніям на мільярди гривень, чи ні.

Пізніше помилковість визначення спеціалізації підтвердила експертиза.

«Певну експертизу було призначено в Інституті експертиз СБУ. Було встановлено, що позовні вимоги, які висувалися Насіровим у своєму позові, не відносяться до категорії «Звільнення з публічної служби», а відносяться до категорії «Адміністрування податків і зборів та інших платежів», – пояснив прокурор САП Роман Симків. – Ми вважаємо, що головуючий повинен був переконатися в тому, що порушено порядок визначення категорій справ, він повинен був визначити правильну категорію справи та передати на новий розподіл, але цього всього не було зроблено».

Інший спосіб обійти авторозподіл, як виявили ​«Схеми» – це маніпуляції зі спеціалізаціями або обмеження кількості суддів за категоріями.

У 2018 та 2019 роках була відсутня спеціалізація суддів в окружному адмінсуді Києва – коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати, про що офіційно повідомили в апараті Окружного адмінсуду. 

Водночас, «Схеми» помітили, що спеціалізації продовжували зазначатися навпроти прізвищ суддів у звітах автоматизованого розподілу судових справ і у 2018 році.

Зокрема, це можна побачити по справі, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

​Скарги щодо ймовірного втручання в авторозподіл надходять до Державної судової адміністрації як до органу контролю щомісяця.

«Точної статистики не знаю – скажімо, в місяць може надходити до 10 таких запитів.​ Жаліються, знову ж таки, на те, що неправильно обраний суддя, – розповів заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький. – Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що в авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів».

У свою чергу, ексголова Ради суддів Олег Ткачук розповів, що звертався до Окружного адмінсуду Києва, але «безрезультатно»: «Ми запросили спеціаліста. І запропонували суддям, щоб він подивився, наскільки злагоджено діє система в цьому суді. Але нас не допустили туди до цієї перевірки».

У Вищій раді правосуддя – органі, який має забезпечувати незалежність судової влади – повідомили, що розглядали лише одну скаргу щодо ймовірного втручання в систему авторозподілу справ в Окружному адміністративному суді. 

«Що могло би унеможливити чи мінімізувати втручання у розподіл справ в українських судах? З’ясувалося, вже запропоноване рішення – і це Єдина судова телекомунікаційна інформаційна система, щоб розподіл буде централізованим, це дозволить уникнути маніпуляцій на місцях», – йдеться у розслідуванні.

На даний момент, зазначають ​«Схеми», досі не затверджений графік запуску цієї системи.

 


Партія «Слуга народу» зняла з виборів трьох кандидатів, про яких повідомляли «Схеми»

Партія «Слуга Народу» під час з’їзду у неділю виключила зі свого виборчого списку сімох кандидатів у депутати, про трьох із яких  раніше повідомляли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – №71 Романа Боярчука, №99 Михайла Соколова та №170 Анастасію Рагімову. Водночас, інші кандидати «Слуги Народу», про яких розповідали журналісти як про осіб із суперечливою репутацією – такі як №22 Андрій Холодов – зберегли свої місця у виборчому списку.

​На з’їзді президентської партії «Слуга Народу» 7 липня на підставі надісланої інформації було ухвалено рішення про зняття з виборчих перегонів 5-х кандидатів від політсили. Крім вищезгаданих Боярчука, Рагімової та Соколова, серед них також Вітікач Віталій Вікторович (№177) та Кавун Ольга Олександрівна (№78).

​Ще двоє кандидатів – Юрій Баланюк і Олена Коробкова – як повідомили у партії, звернулись до голови політсили із заявою «про виключення зі списку за власним бажанням». Хоча ще одна виключена зі списку кандидатка від «Слуги Народу» – Анастасія Рагімова – напередодні у фейсбуці повідомила, що також «написала заяву про вихід зі списку партії». Раніше журналісти «Схем» виявили, що низка кандидатів від президентської партії мають суперечливу репутацію – зокрема, і троє виключених кандидатів

№71 Роман Боярчук, за даними «Схем», був пов’язаний з історією про реєстрацію нібито фальшивої е-декларації від імені тодішнього члена НАЗК і нинішнього заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки. Згодом група експертів дійшла висновку, що електронний ключ був виданий фальшивому Рябошапці держпідприємством «Українські спеціальні системи». Одразу декілька джерел «Схем» назвали Романа Боярчука одним з відповідальних за технічну сторону підробки «електронного ключа Рябошапки».

№99 «Слуги народу» Михайло Соколов є заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, яка «налагоджує співпрацю з партіями та кандидатами в президенти». Приміром, у лютому 2019-го Соколов був присутній на підписанні меморандуму про співпрацю між Аграрною радою та Юрієм Бойком – на той момент кандидатом в президенти від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Сам Соколов у коментарі «Схемам» це пояснив так: «Такі ж меморандуми були підписані і з Юлією Тимошенко, і з Андрієм Садовим. Даний меморандум був запропонований для підписання усім парламентським партіям і включав в себе список законів, прийняття яких необхідно для розвитку аграрного сектору. Він включав у себе зобов’язання Юрія Бойка підтримати закон «Про вибори за відкритими списками». А також і про те, що єдина причина, з якої він не був підписаний з БПП і НФ, – їх власне небажання це робити».

Кандидат Соколов також має російський паспорт. Станом на 4 липня на сайтах Федеральної податкової служби та Управління з питань міграції Російської Федерації, можна побачити, що цей документ досі дійсний, хоча сам Соколов наголошує, що подав декларацію про відмову від російського громадянства після 2017 року – коли отримав українське. І стверджує, що російського паспорта у нього немає.

№170 Анастасія Рагімова у 2014 році, вже під час війни на Донбасі, виступала на партійному з‘їзді «Опозиційного блоку», а її чоловік Насіб Рагімов у 1997 році був затриманий за хуліганство, у 1999 – за непокору співробітникам міліції, а у 2017-му розшукувався поліцією як особа, яка переховувалась від органів досудового розслідування.

Сама Рагімова у коментарі «Схемам» запевнила, що на з’їзді «Опозиційного блоку» в 2014 році була як викладач. І додала, що у її чоловіка «немає жодних проблем із законом.

Крім того, журналісти повідомляли про сумнівну репутацію ще кількох кандидатів, які залишилися у виборчому списку партії після з’їзду. Серед них, 22 номер у списку «Слуги народу» Андрій Холодов має родинні зв‘язки з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком, а дружині цього кандидата належить австрійська вілла вартістю у 6 мільйонів євро.

Сам Холодов на дзвінки «Схем» не відповів. Його родичка, до якої додзвонились журналісти, обіцяла передати кандидату контакти для отримання коментаря.

24 номер у списку «Слуга народу» Сергій Кальченко допоміг російському акторові Федору Добронравову, відомому антиукраїнськими заявами, у суді скасувати заборону на в’їзд в Україну.

Номер 56 Олена Мошенець під час та після Революції Гідності працювала заступницею головного редактора видання з неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем’єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Сама вона, щоправда, наполягає, що до її компетенції на цій посаді «входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)».

Віднайдену інформацію «Схеми» надсилали керівництву партії «Слуга народу» ще 14 червня і запитували, яким чином до партійного списку потрапили люди з таким бекграундом. Однак відповіді тоді не отримали.

Крім того, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков 3 липня не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до Верховної Ради президентської політсили – заявивши, що всі рішення будуть ухвалюватися на з’їзді партії.

9 червня партія «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

13 червня політсила оприлюднила оновлений список партії з 200 осіб – з якого були виключені деякі кандидати. Серед них – і 23-річний кандидат Роман Карабаджак, про якого раніше написали журналісти «Схем».

21 червня стало відомо, що президентська партія «Слуга народу» подала в ЦВК документи для реєстрації 199 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня.

 

 



    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95