$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

У Нью-Йорку протестували проти виступу російських музикантів, які підтримали анексію Криму

В американському Нью-Йорку пройшли акції протесту проти виступу російського піаніста Дениса Мацуєва і джазмена Ігоря Бутмана, які в 2014 році підтримали анексію Криму.

Як написала на своїй сторінці в Facebook українська журналістка Юлія Городецька, 19 січня ввечері активісти двічі збиралися біля «Карнегі-Холл», де грав піаніст Мацуєв і один раз біля «Лінкольн-центру», де виступив Ігор Бутман.

«Слухачі Мацуєва агресивні, кидаються з кулаками і образами, слухачів Бутмана, як і раніше, не видно і не чутно … З концерту Мацуєва пішли троє: жінка і двоє чоловіків. Розмовляла лише з першою: у неї трагедія: «Дуже не хотіла на концерт, тому що померла близька людина, я не можу сказати, що вірю вам – піду додому і погуглю все на тему цього листа», – написала журналістка.

Публічних коментарів Мацуєва і Бутмана з приводу акцій протесту немає.

Раніше активісти вже проводили акцію в перший день виступу Ігоря Бутмана в Нью-Йорку 16 січня.

У березні 2014 року в російській газеті «Известия» було опубліковано колективне звернення російської громадськості і діячів культури на підтримку позиції президента Росії щодо України і Криму. Зокрема, під ним підписалися Денис Мацуєв і Ігор Бутман. Всього свої підписи залишили понад 500 осіб, повідомляло російське видання.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Геращенко назвала «словоблуддям» заяви про загрози Мінським домовленостям через закон про реінтеграцію Донбасу

Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську Ірина Геращенко назвала «словоблуддям і спробою перекласти із хворої голови на здорову» заяви про те, що закон про деокупацію Донбасу загрожує Мінським домовленостям.

Про це вона написала у Facebook, реагуючи на заяви з боку російського МЗС на цю тему.

«Закон про реінтеграцію не лише фіксує реальність – окупацію, вводить певну міжнародну термінологію, як то «ефективний контроль», але й направлений на вирішення низки гуманітарних питань, а отже, апріорі не вибивається з логіки мирного врегулювання ситуаціі на Донбасі», – зазначила Геращенко.

Як повідомила прес-служба Кремля 19 січня, президент Росії Володимир Путін обговорив із членами Ради безпеки Росії ухвалений Верховною Радою України закон про реінтеграцію Донбасу. Згідно з повідомленням, учасники засідання зазначили, що закон «може в найбільш негативний спосіб вплинути на перспективи внутрішньо українського врегулювання». 

У свою чергу, Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило заяву 18 січня, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України.

Крім того, російські дипломати заявляють, що Україна, говорячи про «злочинний акт агресії» Росії, «намагається зняти з себе всю відповідальність за руйнування і страждання і перекласти вину на Росію».

Верховна Рада України 18 січня ухвалила у другому читанні та в цілому закон про реінтеграцію Донбасу. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

Закон зустріли критикою деякі депутати, політичні експерти та правозахисні організації. Фактично закон запровадив «воєнний стан без оголошення війни», стверджують правозахисники: розширення повноважень силовиків у районі здійснення заходів для забезпечення національної безпеки та оборони та особисто президента України.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд переніс розгляд скарги щодо запобіжного заходу Саакашвілі

Апеляційний суд Києва переніс засідання з розгляду апеляційної скарги на відмову призначити запобіжний захід лідерові партії «Рух нових сил», екс-голові Одеської ОДА Міхеїлу Саакашвілі.

Засідання, як пояснив у залі суду Саакашвілі, перенесли на 22 січня у зв’язку з «подіями у родині одного з суддів». Він не став уточнювати, що саме сталося, а згодом використав наявність у залі представників ЗМІ для того, щоб зробити політичні заяви.

Офіційного повідомлення про причину перенесення й дату нового засідання наразі немає.

Це судове засідання переноситься вже не вперше. 11 січня воно не відбулося через неявку депутатів Верховної Ради, які заявили про готовність взяти Саакашвілі на поруки.

22 грудня минулого року перенесли через те, що матеріали справи ще не надійшли до апеляційної інстанції, а на початку січня перенесли у зв’язку з тим, що не всі з 12 народних депутатів, які раніше заявляли про готовність взяти Саакашвілі на поруки, з’явилися на засідання суду.

5 грудня минулого року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. Його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд у Києві розглядає скаргу щодо запобіжного заходу Саакашвілі (трансляція)

Апеляційний суд Києва 19 cічня розглядає апеляційну скаргу прокуратури на відмову призначити запобіжний захід лідерові партії «Рух нових сил», екс-голові Одеської ОДА Міхеїлу Саакашвілі.

Засідання з цього питання кілька разів переносилося, востаннє це сталося 11 січня. Тоді рішення про перенесення суд ухвалив у зв’язку з неявкою депутатів Верховної Ради, які заявили про готовність взяти Саакашвілі на поруки.

22 грудня 2017 року засідання перенесли, оскільки матеріали справи ще не надійшли до апеляційної інстанції, а на початку січня також перенесли у зв’язку з тим, що не всі з 12 народних депутатів, які раніше заявляли про готовність взяти Саакашвілі на поруки, з’явилися на засідання суду.

5 грудня минулого року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. Його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Наступне засідання контактної групи в Мінську відбудеться 31 січня – речниця Кучми

Тристороння контактна групи з врегулювання ситуації на Донбасі проведе наступне засідання в Мінську 31 січня, повідомила речниця колишнього президента України, представника Києва в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську заплановане на 31 січня», – заявила Оліфер.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, зі свого боку, заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.

«Сьогодні на засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів», – цитує Лутковську її прес-служба.

Вона додала, що Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.

18 січня у Мінську відбулося перше в 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі. Оліфер повідомила, що українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками заручників.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Дочка Ноздровської заявляє про погрози в соцмережах від фейкових акаунтів

Дочка загиблої юристки Ірини Ноздровської Анастасія заявляє про погрози, які надходять їй у соціальних мережах.

«Це відбувається у соціальних мережах. Мені постійно пишуть у коментарі, в особисті повідомлення, що там «ти хочеш до матусі?», «тобі, собаці, сказали, як поводитись, що потрібно говорити, а ти каламутиш воду». Такого роду погрози мені лунають постійно від різних людей. А коли я заходжу на сторінки цих людей, то виявляється, що це звичайні фейки. Тобто сторінки навмисно створюються, щоб отак залякувати мене», – розповіла Анастасія Ноздровська після засідання Апеляційного суду Київщини, де розглядалося оскарження арешту підозрюваного у вбивстві її матері.

За словами дівчини, вона подала заяву про це у правоохоронні органи. Анастасія Ноздровська підтвердила призначення родині державної охорони. 

У поліції наразі цю інформацію не коментували. 

18 січня Апеляційний суд Київщини залишив під вартою до 8 березня підозрюваного у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрія Россошанського.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли його ДНК. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій». За словами заступника голови Національної поліції В’ячеслава Аброськіна, Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

ФСБ затримала «провокатора» Соколова, щоб відмежуватися від його діяльності  – Грицак

Федеральна служба безпеки Росії затримала експерта російського «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека» Сергія Соколова, керівника цієї організації Руслана Мільченка та інших осіб, щоб відмежуватися від їхньої діяльності, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«Ми вважаємо, що керівництво ФСБ було змушено затримати Соколова, намагаючись мінімізувати репутаційні втрати, відмежуватися від дій «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека», Мільченка, Соколова та інших задіяних осіб, враховуючи також й те, що сам Соколов почав виходити з-під контролю спецслужб Росії», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в серпні 2017 року СБУ оприлюднила «конкретні факти причетності вказаних осіб, зокрема Соколова, до цинічної провокації російських спецслужб щодо інсценування низки терористичних актів на території Росії на об’єктах критичної інфраструктури у Москві, Курчатові, Тольятті, Курську із залученням громадян України з числа  колишніх учасників АТО».

За словами Грицака, свідчення учасників цих подій та речові докази дають усі підстави вважати, що «ця спецоперація російських спецслужб могла бути приводом для відкритого збройного вторгнення Збройних сил Росії в Україну».

Голова СБУ зазначив, що досудове розслідування цієї справи закінчене. За даними українських слідчих, провокація була спланована спецслужбами Росії.

«Причому нами встановлені прізвища конкретних співробітників, які керували діями Соколова, у тому числі близького родича одного з членів комітету Ради Федерації Росії з оборони і безпеки», – сказав Грицак.

Він заявив, що за оперативною інформацією СБУ, останнім часом Соколов шукав можливість виїзду до однієї з країн Євросоюзу «для оприлюднення деталей цинічних провокацій російських спецслужб, безпосереднім виконавцем яких він був протягом декількох років».

Про затримання Соколова стало відомо 17 січня. Лефортовський суд Москви арештував його за звинуваченням в незаконному обігу зброї й вибухових речовин. Соколов раніше очолював приватну охоронну компанію «Атолл-1», яка охороняла російського підприємця й політика Бориса Березовського.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Російські силовики в окупованому Криму затримали учасника одиночних пікетів Гірая Куламетова

У місті Старий Крим на окупованому півострові російські силовики зранку 18 січня затримали кримськотатарського активіста, учасника одиночних пікетів проти репресій Гірая Куламетова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Перед тим силовики вилучили телефони у жителів будинку, серед яких двоє дітей Куламетова. За повідомленням родичів затриманого, його хочуть звинуватити в поширенні «екстремістської інформації» в соціальних мережах.

Інформації про проведення цього обшуку немає на сайтах російських силових структур.

14 жовтня 2017 року в окупованому Криму відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Пізніше учасники цих пікетів були оштрафовані російськими судами.

Після анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд у справі Єфремова допитав депутата про сесію Луганської облради у 2014 році – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області, який розглядає справу колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, 17 січня допитав депутата Луганської обласної ради, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

Депутат, імені якого не уточнюють, є свідком сторони обвинувачення.

«Серед іншого свідок повідомив про обставини проведення сесії Луганської обласної ради у 2014 році, на якій депутати визнали нелегітимними центральні органи виконавчої влади, сформовані Верховною Радою України, і проголосували за те, що у випадку невиконання їхніх вимог, подальшої ескалації громадського протистояння і виникнення прямої загрози життю й здоров’ю населенню Луганської області, депутати залишають за собою право звернутися по допомогу до «братського народу Російської Федерації», – розповіли в ГПУ.

Початок наступного засідання суду призначений на 10:00 18 січня, під час нього планують допитати інших свідків сторони обвинувачення.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Генеральна прокуратура України 4 січня 2017 року направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Апеляційний суд переніс розгляд у справі Россошанського на 18 січня

Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.

За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95