У Мінську за зачиненими дверима зустрілися радники керівників «нормандських» країн

У Мінську завершилися переговори радників керівників чотирьох країн «нормандського формату», повідомили в Міністерстві закордонних справ Білорусі.

Як сказав білоруському агентству «БелТА» речник МЗС країни Дмитро Мирончик, зустріч відбувалася в закритому для преси режимі і протривала близько чотирьох годин.

Інших подробиць він не навів. Сторони теж іще не коментували перебігу чи результатів зустрічі.

Напередодні цих переговорів міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що радники «говоритимуть переважно з акцентом на безпеку, з акцентом на гуманітарні проблеми».

Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв раніше, що однією з головних тем цих переговорів мав стати обмін заручниками і полоненими.

7 грудня питання обміну заручниками обговорювали Клімкін і Лавров.

На останній наразі зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську 5 грудня, всупереч сподіванням, не вдалося домовитися про дату такого обміну, що, як заявляли сторони, мав би відбутися за формулою – 306 бойовиків із окупованої частини Донбасу на 74 українських полонених. Сторони лише заявили, що мають здійснити цей обмін до новорічних і різдвяних свят.

За повідомленнями, нині на окупованій частині Донбасу гібридні російські сили утримують 168 українських заручників.

«Нормандським» називають створений іще 2014 року формат переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України у складі представників чотирьох держав: України, Росії, Німеччини і Франції.

hosting

Головатого обрали на посаду у Венеційській комісії – Кулеба

Сергія Головатого, колишнього міністра юстиції України і колишнього народного депутата, обрали на одну з важливих посад у Венеційській комісії Ради Європи, повідомив постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба.

Як написав він у соцмережах, Головатий став віце-президентом підкомісії з верховенства права, або, в іншому перекладі, підкомісії з правовладдя, Європейської комісії за демократію через право, як офіційно називають Венеційську комісію.

Назвавши Головатого одним із найкращих правників України, Кулеба додав: «Це міжнародне визнання авторитету нашого фахівця».

Сергій Головатий, член-кореспондент Національної академії правових наук України, засновник і перший президент Української правничої фундації, свого часу також президент Асоціації українських правників і президент Світового конгресу українських юристів, двічі був міністром юстиції України (у 1995–97 роках, за президентства Леоніда Кучми, і у 2005–2006 роках, за президенства Віктора Ющенка), шість разів обирався депутатом Верховної Ради України (в 1-му скликанні, в 1990–1994 роках, представляв Народний рух України, у 2-му, в 1994–1996-му, – був у групі «Реформи», у 3-му, в 1998–2002-му, – у групі «Незалежні», в 4-му, у 2002–2005 роках, – був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко», у 5-му, у 2006–2007-му, – у фракції блоку «Наша Україна», а в 6-му, у 2007–2012-му, – у фракції Партії регіонів).

У Венеційській комісії Сергій Головатий працював кілька разів із перервами, починаючи з 1995 року. Нині призначений до складу комісії від України 2017 року, замінивши відкликаного президентом Сергія Ківалова.

hosting

Шлях боротьби з корупцією в Україні ще не пройдений – посол США

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що українська влада, хоч і зробила багато кроків для боротьби з корупцією, втім шлях цей державою поки що не пройдений.

«Хоча українська влада стала більш відкритою для громадян і зробила багато досягнень в боротьбі з корупцією, починаючи з 2014 року, все-таки ми всі визнаємо, що цей шлях ще не пройдений і багато ще потрібно зробити», – цитує слова Йованович посольство США в Україні на своїй Twitter-сторінці.

Згідно з повідомленням, сьогодні, у Всесвітній день боротьби з корупцією посольство провело для української молоді антикорупційну квест-гру.

Днями Посольство Сполучених Штатів Америки закликало українську владу до активізації роботи зі створення антикорупційного суду.

Останнім часом до України прикута особлива увага країн Заходу і міжнародних організацій, які висловили свою підтримку роботі антикорупційних органів в Україні після низки подій – критики, зокрема на адресу НАБУ, з боку генпрокурора України Юрія Луценка; після реєстрації у Верховній Раді законопроекту про можливість парламенту звільняти керівників антикорупційних органів; після усунення народного депутата від «Самопомочі» Єгора Соболєва з посади голови комітету з питань запобігання і протидії корупції.

hosting

У Мінську проходить зустріч радників президентів країн «нормандської четвірки» – Клімкін

Дипломатичні радники президентів країн «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції, Росії – проводять в суботу у Мінську зустріч. Як повідомили в МЗС Білорусі, зустріч проходить у закритому для преси режимі.

«Вони говоритимуть переважно з акцентом на безпеку, з акцентом на гуманітарні проблеми. Це для нас дуже важливо», – прокоментував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Минулого тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що переговори про врегулювання в Україні в так званому «нормандському форматі», а саме за лінією помічників керівників держав, відновляться «найближчим часом».

«Нормандським» називають створений іще 2014 року формат переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України у складі представників чотирьох держав: України, Росії, Німеччини і Франції.

Раніше зустріч зовнішньополітичних радників керівників чотирьох держав анонсували на серпень, але повідомлень про те, чи відбулася вона, не було. Самі керівники держав час від часу проводять чотиристоронні телефонні переговори, востаннє наразі наприкінці серпня.

hosting

Звинувачення на адресу Саакашвілі є політичними – адвокат Чорнолуцький

Адвокат лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі Руслан Чорнолуцький заявив уночі 9 грудня, що складу злочину у висунутих на адресу його підзахисного звинуваченнях немає, а справа є політичною.

«Він (Саакашвілі – ред.) наголошує, що ніяких грошей від ні від кого не отримував… Більше того – ніякі гроші не спрямовувалися на повалення влади, ви бачите, що відбувалися лише мирні ходи, мирні акції», – сказав захисник, виступаючи перед кількома десяткками прихильників Саакашвілі після виходу з ізолятора тимчасового тримання, де відбувалися слідчі дії.

«Склад злочину відсутній тут, і я вам, як представник захисту, хочу довести, що ми максимально готуємося до, скоріш всього, запобіжного заходу, який буде протягом декількох днів (обраний – ред.)… Але кажу вам, аналізуючи перший процесуальний документ, який ми отримали, це повідомлення про підозру, що складу злочину там немає, і справа політична на 200 відсотків», – наголосив адвокат Чорнолуцький.

Він також оприлюднив на своїй Facebook-сторінці звернення, написане рукою Саакашвілі.

Сторона обвинувачення клопотатиме про домашній арешт із носінням електронного браслета як запобіжний захід для лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі. Про це вночі 9 грудня повідомила речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

hosting

Прокурори клопотатимуть про домашній арешт для Саакашвілі – Сарган

Сторона обвинувачення клопотатиме про домашній арешт як запобіжний захід для лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі. Про це вночі 9 грудня повідомила речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Прокурори клопотатимуть перед судом про обрання запобіжного заходу для затриманого Саакашвілі у вигляді домашнього арешту із носінням електронного браслета. Слідчі дії завершено. Чотири адвокати залишають наразі ізолятор тимчасового тримання. Прокурори готують клопотання до суду», – написала речниця в Twitter.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

«Згідно постанови про розшук працівники Нацполіції виявили місцеперебування Саакашвілі на вулиці Відрадній міста Києва та затримали його. Затриманий поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Плануються слідчі дії та звернення в суд про обрання запобіжного заходу. Як і обіцяли, силовики зробили все, щоб уникнути крайніх силових дій і крові», – написав у Facebook генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

hosting

Кількадесят активістів ночують під будівлею СБУ в Києві, де може утримуватися Саакашвілі

Кілька десятків активістів залишилися на нічліг біля будівлі Служби безпеки України, де, як вони вважають, силовики утримують лідера партії «Рух нових сил», екс-голову Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Ці люди принесли діжки, в яких розпалили багаття, щоб зігрітися.

Інша частина прихильників Саакашвілі залишається в таборі поблизу будівлі Верховної Ради. Раніше цієї ночі депутат Верховної Ради Семен Семенченко спростував повідомлення про штурм наметового містечка біля будівлі парламенту.

Після повідомлень про затримання Саакашвілі частина активістів з табору протестувальників під Верховною Радою рушили до будівлі, де правоохоронці можуть утримувати лідера їхнього протесту.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

«Згідно постанови про розшук працівники Нацполіції виявили місцеперебування Саакашвілі на вулиці Відрадній міста Києва та затримали його. Затриманий поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Плануються слідчі дії та звернення в суд про обрання запобіжного заходу. Як і обіцяли, силовики зробили все, щоб уникнути крайніх силових дій і крові», – написав у Facebook генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

hosting

Україна має втілити всі зауваження Венеціанської комісії до закону про освіту – МЗС Угорщини

Україна має імплементувати всі зауваження Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) до мовної норми свого закону про освіту, заявляє міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

«Ті права, які вже мають національні меншини не можуть бути відібрані. Це принципове й фундаментальне питання, що передбачені конвенціями ООН і Ради Європи, а також заключною заявою саміту «Східного партнерства». По-друге, ми можемо бути задоволені будь-чим, що пов’язане із законом про освіту, але тільки у випадку, якщо цим задоволена й угорська нацменшина. Я сказав прем’єр-міністрові Гройсману, що, якщо ви робите такі фундаментальні зміни в законі, які можуть мати вплив на меншини, то ви попередньо мали б провести всі необхідні серйозні консультації, чого зроблено не було. І по-третє, Україна має повністю імплементувати всі зауваження і думки Венеційської комісії, що, як я зрозумів, Україна має намір зробити», – заявив Сійярто 8 грудня після зустрічі з представниками України на засіданні Ради асоціації у Брюсселі.

Раніше прес-служба Міністерства освіти і науки з посиланням на висновки Венеціанської комісії повідомила, що комісія рекомендує Україні продовжити перехідний період для застосування мовної статті закону «Про освіту». Наразі закон «Про освіту» визначає, що повноцінно набути чинності мовна стаття має у 2020 році.

МОН погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим, і повністю підтримує цю рекомендацію.

Комісія також наголошує, що Україна має «максимально широко» використати можливості пункту 4 статті 7 закону про освіту, який передбачає, що у закладах освіти можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Євросоюзу. У МОН заявили, що планують дотриматися і цієї рекомендації.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

hosting

Україна й Литва підписали меморандум про співпрацю в галузі енергетики – АП

Україна та Литва підписали меморандум про співпрацю в галузі енергетики, повідомили в Адміністрації президента України Петра Порошенка.

Це відбулося у Вільнюсі під час десятого засідання ради президентів України та Литви за присутності Порошенка та його литовської колеги Далі Ґрібаускайте.

Згідно з повідомленням на сайті українського президента, співпраця здійснюватиметься через обмін досвідом у розвитку газових ринків України та Литви, виведенні з експлуатації та демонтажу атомних електростанцій, а також у сфері відновлюваних джерел енергії.

В Адміністрації президента заявили, що сторони також підписали угоду про співробітництво між Державною міграційною службою України та міграційним департаментом Міністерства внутрішніх справ Литви, метою якої є «створення ефективної платформи співпраці у галузі міграції та надання притулку».

Крім того, згідно з повідомленням, сторони підписали спільний протокол засідання, у якому, зокрема, засуджується агресія Російської Федерації проти України.

Наприкінці минулого місяця уряд Литви ухвалив рішення передати Україні озброєння і боєприпаси майже на два мільйони євро.

У литовському оборонному відомстві нагадали, що з початку військової агресії Росії Литва активно підтримує незалежність і територіальну цілісність України усіма можливими і допустимим з юридичної точки зору способами.

Вперше Литва передала Україні озброєння в 2014 році. Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс заявляв, що литовський уряд надавав Україні летальне озброєння і за можливості продовжуватиме таку підтримку.

hosting