НБУ продовжив обмеження з продажу готівкової валюти але збільшив максимальну суму її зняття

НБУ

Національний банк України збільшив максимальну суму зняття готівкової валюти за депозитами до еквівалента 20 тис.грн на добу з 15 тис. грн на добу, що діяли раніше. Зазначена норма міститься в постанові правління НБУ №581.

“Послаблення спрямоване на відновлення довіри до банківської системи і притоку валютних депозитів”, – наголошується в повідомленні на сайті регулятора.

При цьому НБУ продовжив до 4 грудня обмеження з продажу готівкової валюти до еквівалента 3 тис. грн на добу в одні руки, а також продовжив обмеження з видачі готівкової гривні через каси та банкомати на рівні 300 тис. грн на добу.

Відзначимо, введені в березні обмеження НБУ були покликані стабілізувати відтік вкладів з банківської системи і зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 і два місяці 2015 знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 рази до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол.

Після введення Нацбанком обмежень і отримання першого траншу Міжнародного валютного фонду в рамках нової програми, гривня менш ніж за два тижні зміцнилася і коливається в межах 20,5-23,5 грн/дол. протягом останніх шести місяців.

Правда України

hosting

За 6 місяців 2015 року Україна імпортувала 717 кг банківських металів 999,9 проби

банківські метали

За півроку 2015 року Україна імпортувала 717 кг банківських металів. Проба всіх металів – 999,9.

Банківські метали в Україну ввозяться літаками і проходять через міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Митне оформлення здійснює Київська митниця ДФС.

Зокрема, за даними джерела в ДФС, за півроку в Україну було ввезено 228 кг золота в злитках і 10,2 кг в гранулах. Срібла в злитках імпортери ввезли в нашу країну – 129 кг, і 333,8 кг в гранулах.

Крім того, за звітний період в Україні імпортували 631,1 г паладію в злитках і 62,2 г платини в злитках. Необробленого паладію у вигляді губки ввезли – 15,3 кг.

Найбільшим імпортером золота в злитках була “Державна скарбниця України”. Це структурна одиниця НБУ, яка здійснює купівлю, накопичення і продажів цінних металів та інших цінностей.

За півроку “Державна скарбниця” ввезла 207 кг золота. Купувався метал у Швеції, у січні-квітні. Принаймні, митні декларації датовані цими місяцями. Ціна кг золота, яке ввіз підрозділ НБУ коливався від $36,7 до 38,4 тис.

У квітні підрозділ НБУ імпортував зі Швейцарії 231 кг срібла в гранулах (по $530/кг).

Державний банк – “Ощадбанк” в січні-лютому імпортував 13,4 кг золота в злитках (по $39-43 тис/кг) і 102 кг срібла. Срібло коштувало $630/кг. Метали купувалися у німецьких компаній. У червні держбанк ввіз з Нидерландів ще 4,8 кг золота в злитках.

Крім державних структур банківські метали в Україні імпортували компанії, що займаються збиранням і переробкою (афінаж) відходів дорогоцінних металів.

Всі вони возять товар, який у декларації має наступний опис: повернення готового продукту (банківського металу), який здобутий чи вилучений з брухту електронного обладнання.

Зокрема, ТОВ “Інновест” за півроку імпортувало в Україну 8,5 кг срібла по $531 за кг і 1,4 кг золота в злитках по $37-42,7 тис/кг. Крім цих металів, компанія імпортувала 661 г паладію ($ 26 тис/кг) у зливках і 62 г платини ($ 45,8 тис/кг). Всі обсяги металів компанія купувала в Литві. Походження металів – Німеччина, Швейцарія та Бельгія.

ТОВ “Управлінська компанія” ввезла 18 кг срібла ($614 кг) і 2 кг золота в злитках ($41,1 тис/кг). Метали компанія купувала у Словаччині. ТОВ “Управлінська компанія” також займається збором і переробкою відходів дорогметалу.

Крупний обсяг срібла в гранулах ввезло ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “БЕРКОМ”. За півроку компанія імпортувала 102 кг срібла в гранулах ($550 за кг), 9 кг золота, необробленого у вигляді гранул і 15,3 кг необробленого паладію у вигляді губки – за $26,8 тис/кг.

ТОВ “Виробниче Об’єднання” Адамс “ввезло 1,324 кг золота в гранулах з Чехії. Ціна за кг – $ 40,3 тис.

На експорт з України за шість місяців пішло 81 кг золота. Ціна за один кілограм склала приблизно $38 тис. Цей обсяг Нацбанк продав швейцарському банку Credit Suisse. Дата митної декларації – 25 червня.

При цьому, вже в липні НБУ збільшив свої запаси золота – на 2,2 тонни. У грошовому еквіваленті загальні запаси золота НБУ склали $912, 5 млн.

Правда України

hosting

Власники автомобілів вартістю вище 1 млн грн і не старше 5 років повинні платити 25 тис. грн на рік

податки

Податок на розкіш у розмірі 25 тис. грн на рік будуть платити власники автомобілів класу “люкс” вартістю вище 1 млн грн і не старше 5 років (незалежно від об’єму двигуна).

Відповідна норма міститься в проекті Податкового кодексу, представленого 3 вересня на Національній раді реформ.

Попередньо список марок автомобілів, які відносяться до класу “люкс”, виглядає так: Mercedes-Benz, BMW, Lexus, Audi, Porsche, Infiniti, Land Rover, Jaguar, Bentley, Maserati, Rolls-Royce, Maybach, Aston Martin, Ferrari, Lamborghini і ін.

Однак як запевнили в Міністерстві фінансів, остаточний список марок і моделей автомобілів, володіння якими оподатковуватиметься, буде затверджений Кабінетом міністрів.

Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, кількість автомобілів, які підпадають під оподаткування, становить близько 138 тис. (Авто 2011-2013 року випуску безвідносно їх вартості).

Таким чином, кількість платників податку на авто виросте в 8 разів.

В даний час податок на розкіш платять 15,8 тис. власників автомобілів. Зазначені зміни до Податкового кодексу збільшать надходження до бюджету на 3,1 млрд грн.

Нагадаємо, Податковий кодекс України в поточній редакції містить транспортний податок на розкішні авто у розмірі 25 тис. грн на рік, який стягується з автомобілів з об’ємом двигуна більше 3 л і не старше п’яти років. Експерти не одного разу відзначали, що таким чином під оподаткування підпадають і автомобілі, які не відносяться до розкішних, тоді як багато авто преміум-сегмента мають двигуни менш 3 л.

Правда України

hosting

В Україні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів

корупція

Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж висловив особливу думку: незважаючи на зниження фінансових ризиків, в країні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів.

За його словами, домовленості про списання частини боргу за єврооблігаціями України дозволять країні виплисти з нинішньої ситуації і існувати далі.

“Коли ми говоримо з інвесторами, вони скаржаться на значну невизначеність у всьому, що стосується України. Реструктуризація прибирає цей елемент невизначеності. Уряду вдалося зробити досить багато, але йому також належить зробити ще більше з поліпшення бізнес-клімату в країні”, – заявив представник ЄБРР.

Франсіс Маліж вважає, насамперед потрібно спрямувати зусилля на подолання корупційних моментів у суспільстві та бізнесі, на прозорість роботи бізнесу.

“Україна залишається ризикованою країною для інвестицій. Країна являє собою цікавий сплав конкурентоспроможності та вартості продукції, пов’язаної з невисокою вартістю робочої сили. Кваліфікація працівників, динаміка бізнесу, технічна освіченість в Україні достатньо високі. І якщо порівняти їх з рівнем оплати праці, то цей показник набагато нижче, ніж по регіону. У цьому плані Україна дуже приваблива для інвестицій. І маржа, яку інвестор може отримати, дуже велика. Разом з цим залишаються бізнес-ризики, на які впливає рівень корупції. Тому боротьба з нею повинна бути продовжена. Ми говоримо про реформу в силових структурах, юриспруденції, реформі держпідприємств. І якщо покласти на одну чашу терезів ризики, а на другу – потенційну вигоду від інвестицій, то ризики, на жаль, поки переважують“, – вважають в ЄБРР.

Правда України

hosting

З 20 вересня в Україні починає працювати закон, що регулюватиме якість харчових продуктів

якість харчових продуктів

Вже з 20 вересня в Україні почне працювати новий закон, що регулюватиме якість харчових продуктів. Тепер, якщо споживач поскаржиться, що ковбаса несмачна, на підприємство, яке її виробило, нагряне перевірка. А харчові добавки, заборонені в ЄС, будуть не дозволені і у нас. Таким чином, через кілька тижнів для заводів харчопрому настануть важкі часи.

“Зараз виробники відповідають за якість тільки де-юре”, – зазначила Марія Гулич, співробітник Інституту гігієни та медичної екології АМНУ. Де-факто заводи можуть відхилятися від норм скільки завгодно: зараз в країні діє безліч перевіряючих органів. Більше того, контролювати вигідно тільки великі партії товару, оскільки розмір штрафу за неналежну якість вираховується від обсягу товару. Маленькі залишаються без нагляду.

Ідея закону – залишити тільки одного контролера – Держпродспоживслужбу, і змінити систему штрафів – тепер платити будуть не за обсяги товару, а за рівень шкідливих речовин. Наприклад, одну з компаній-виробників солодощів у Німеччині змусили заплатити 140 млн євро штрафу за наявність у цукерках надлишкової кількості бензолу.

Також буде впроваджена система контролю на самих підприємствах: обов’язкові халати, рукавички, шапочки для волосся – все, як прийнято в ЄС. Правда, нововведення прийдуть не відразу.

“Це 3-5 років, і тільки тому, що для більшості підприємств це складна річ, яка вимагає багато часу і грошей”, – сказав Геннадій Кузнєцов, директор Ліги виробників харчових продуктів.

Конкретною користю для споживачів буде можливість скаржитися на виробників. Перевіряти кожне конкретне підприємство будуть залежно від наявності (і кількості) повідомлення про погану якість. “Очікуємо валу скарг на м’ясо-молочну продукцію через наявність в ній консервантів”, – сказали в службі з захисту прав споживачів.

Експерти кажуть, що харчові добавки, які потрапили під заборону в ЄС, будуть заборонені і в Україні. “Все законодавство приведеться у відповідність з європейським”, – підкреслила Галина Петровська, науковий співробітник Національного університету харчових технологій.

Поки в Україні називають дві добавки, які є у нас, але не в ЄС: Е 250, що використовується для додання копченостям і ковбасам характерною рожевого забарвлення (міститься в сосисках, беконі, шинці, солонині, копченій рибі та м’ясі). Лікарі кажуть, що вона може бути канцерогеном, викликати авітаміноз і харчові отруєння. А також Е 102, частково дозволена в ЄС. Це синтетичний барвник для газованої води, який негативно діє на увагу дітей.

Правда України

hosting

Мультимільйонер Наталя Яресько не бачить користі від додаткових податків на предмети розкоші

Яресько

Міністр фінансів України Наталя Яресько повідомила, що не бачить користі від додаткових податків на предмети розкоші. Про це в інтерв’ю заявила міністр фінансів України Наталя Яресько.

Мінфін підкреслила, що оподатковувати предмети розкоші складно так, як більшість з них не зареєстровані в Україні.

“Я пробувала врахувати всі ці яхти, вертольоти і т.д. Справа в тому, що більшість з них не зареєстровані в Україні”, – заявила Яресько.

Вона додала, що пошук та адміністрування тих, кому вони належать, обійдеться дорожче, ніж податки, які б отримала країна.

“Тобто, поки я не бачу плюсів від додаткових податків від цих форм”, – підкреслила Наталя Яресько.

Правда України

hosting

Найближчим часом НБУ зменшить граничну суму готівкових розрахунків до 50 тисяч гривень

НБУ

Громадське обговорення проекту рішення Національного банку України про зменшення граничної суми готівкових розрахунків з 150 до 50 тисяч гривень завершилося 25 серпня і найближчим часом правління НБУ має намір ухвалити рішення щодо цього. Про це повідомив заступник глави НБУ Яків Смолій, повідомляє прес-служба регулятора в четвер, 3 вересня.

“Станом на початок вересня 2015 року поза банками враховувалося 276 млрд грн. Одним із головних завдань, які переслідує регулятор, пропонуючи зменшити обмеження на розрахунки готівкою до рівня 50 тисяч гривень, – залучення цих коштів у банківську систему”, – зазначив він.

Водночас Смолій зазначив, що було б доречно врегулювати це питання на законодавчому рівні, а також зосередити спільні зусилля всіх державних органів на стимулювання розвитку безготівкових платежів в країні.

Нагадаємо, Нацбанк ввів обмеження в 150 тисяч гривень на граничний розмір розрахунків готівкою за операціями з фізособами 1 вересня 2013 року. Граничний розмір готівкових розрахунків підприємств між собою цією ж постановою було встановлено на рівні 10 тисяч гривень на день.

Влітку 2014 року НБУ запропонував знизити граничний обсяг розрахунків готівкою в угодах за участю фізосіб до 100 тисяч гривень.

Правда України

hosting

Міністр Аваков все надмірніше гладшає і все більше бреше

аваков

За два дні після подій 31 серпня ми ДОСІ НЕ ЗНАЄМО, що відбулося під ВР. Переважна частина інформації надходить із відомства Авакова – причому найсуперечливіша її частина.

Офіційна версія, яку озвучує МВС, постійно змінюється і грішить, м’яко кажучи, непостійністю, як дама легкої поведінки.

Так, боєць Нацгвардії Ігор Дебрін спочатку був застрелений в голову, але недовго. Занадто дрібним був отвір, з нехарактерно нерівними як для кульового пострілу краями. Потім він був убитий осколком в серце, практично зразу ж ця версія обросла уточненням: осколок зайшов через бік – ту частину тіла, яку не захищає штатний бронежилет. Однак на відео, де з Дебріна знімають бронежилет, чітко видно кров від рани майже посеред грудної клітини., тобто саме на частині тіла, яка мала бути прикритою бронежилетом. Тому МВС швидко відмовилося і від цієї версії.

Сьогодні Аваков і компанія знову повернулися до версії вогнепального поранення, але вже в серце. При цьому досі ніхто і ніде не назвав бодай приблизно калібр і вид зброї, з якої стріляв убивця. Так само, до речі, досі не відомо, що саме терорист кинув за спини шеренг бійців НГУ і МВС.

Першою версією, яку озвучило відомство Авакова, була граната РГД-5. Але кожен, хто хоч раз за життя мав справу з цією гранатою (а таких у нас нині багато, бо ж війна), анізащо не повірить у цю маячню. Більше сотні поранених від такої гранати – це нонсенс. Для цього потрібно було б кинути щонайменше з десяток РГД-5.

Потім слідство почало говорити про гранату типу РГО. Фахівці кажуть, що вона майже настільки ж потужна та небезпечна, як і Ф-1 (т.з. “лимонка”). Однак навіть Ф-1 не змогла би поранити стількох і так важко – люди часто виживають навіть при вибухові, який стався в метрі від них (особисто знаю таких людей). Причому існує відео, зняте щонайбільш з 3-5 метрів від місця ймовірного вибуху – оператор взагалі лишився неушкодженим.

Сьогодні відомство Авакова говорить вже і про те, що граната була обматана цвяхами і гайками. Але це все одно не пояснює нехарактерного димового сліду, який лишила граната в повітрі і який добре видно на відео.

Що стосується кількості поранених, то тут ситуація з об`єктивною інформацією не краща. МВС оприлюднює все нові і нові версії, щораз збільшуючи кількість поранених. Перша інформація була про приблизно 20 потерпілих. Далі цифра почала рости – 40, 70, і наступного після подій дня коливалася у межах 110-120 людей. Але осколки продовжували летіти навіть через два дні після вибуху, і кількість поранених сягнула більш ніж 140 осіб.

Але єдиної версії немає. Ольга Богомолець повідомляє про 130 осіб. А на особистій сторінці Авакова у фейсбук і досі висить повідомлення про 125 жертв. Причому Аваков до цієї кількості зарахував і того французького журналіста, якому бійці Нацгвардії влучили цеглиною в голову вже ПІСЛЯ вибуху – я це бачив з відстані двох метрів на власні очі, допомагав прикривати пораненого від наступаючих нацгвардійців. “Пострадали журналисты 5 Канала, канала 1+1, французский корреспондент”, – написав Аваков у своєму блозі. Зрозуміло, що він навмисно змішує потерпілих від дій міліції і потерпілих від дій терориста – усі так засліплені фатальним образом гранатометника, що геть забули про “подвиги” міліції, яка нещадно била усіх без розбору – і правих, і винуватих.

Я на власні очі спостерігав, як виносили бійців МВС до “швидких”. Як на мене, то кількість поранених гранатою (чи що то був за вибуховий пристрій) приблизно відповідає першим повідомленням – 20 чоловік.

Що стосується самого гранатометника -то тут теж питань значно більше ніж відповідей. Від єдиного на сьогодні підозрюваного Ігоря Гуменюка відмовляються всі. “Свобода” заявляє, що він не “свободівець”, хоча Гуменюк присутній навіть на агітаційних плакатах партії Тягнибока. При цьому сам затриманий повідомив, що міліція на допитах змушувала його визнати свою партійну приналежність, отже – міліція явно педалює цей напрямок суспільної дезінформації, акцентуючи увагу на “Свободі” і відволікаючи суспільство від інших даних, зокрема про належність Гуменюка до лав МВС

МВС спочатку заявляло, що Гуменюк у відпустці до 3 вересня, а потім змінило думку – і тепер гранатометник, як виявилося, вже тільки КОЛИШНІЙ боєць спецпідрозділу МВС “Січ”. Нам навіть продемонстрували нібито рапорт про звільнення з лав МВС, який написав Гуменюк.

Однак як слушно зазначає журналіст Володимир Бойко, “…фальсифікатори навіть не спробували поворушити своїми звилинами для того, щоби придати рапорту бодай видимість правдоподібності – тобто поставити на ньому реєстраційний вхідний номер канцелярії ГУ УМВС України в м.Києві, візу командира батальйону та візу начальника або заступника начальника міліцейського главку. Бо без цих віз та розрахунку суми виплати грошового забезпечення наказ про звільнення міліціонера не міг бути виданий навіть теоретично”.

Тим більше, що рапорт датований 23 серпня, себто неділею, коли Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в м.Києві не працювало. Таким чином можна говорити про те, що цей рапорт фальшивий – і, ймовірно, Гуменюка змусили його написати вже після арешту.

Про те, що затриманого побили і змусили свідчити проти себе, вже заявив його адвокат. За словами адвоката, у матеріалах справи відсутні згадки про вилучені у Гуменюка гранату і кільце від другої. Хоча про ці докази вже більше доби розповідають усі підспівувачі Авакова і боти Мінстеця. Навіщо терорист лишив при собі кільце – єдиний, по суті, речовий доказ проти себе – “ніхто об’яснить не може”(с).

Чи повинен Аваков відповідати за своїх підлеглих – питання у цих обставинах риторичне. Але на сьогодні нам не відомо про жодну справу, відкриту проти бійців МВС чи НГУ за побиття мирних людей. Навпаки, правоохоронцям видадуть премії (цікаво, скільки бійців отримали премії за ДАП, Дебальцеве, Іловайськ, Волноваху, Широкіне і т.д. – за місяці під обстрілами?), а поранених запишуть в “учасники АТО”.

Також були затримані члени “Чорного комітету” на чолі з Богданом Тицьким, якому при затриманні зламали руку і кілька годин відмовляли у медичній допомозі. Більшість із них на момент початку зіткнень перебували біля Будинку Офіцерів разом із бійцями “Правого сектора”.

Слід сказати і про те, що влада кілька разів намагалася прив’язати до гранатометника і “Правий сектор”. Одразу ж після вибуху боти Мінстеця агресивно почали засмічувати інтернет-простір повідомленнями про те, що теракт є справою рук ПС. Вже за кілька хвилин після вибуху журналісти відомого телеканалу питали у мене: “Чи правда, що це зробили бійці ПС? Скільки ваших затримано?”. Їм “злили” таку інформацію “по секрету” джерела у відомстві Авакова.

Але усі ці “вкиди” виявилися марними. Ще вранці, прийшовши до ВР, ми побачили ознаки того, що тут готуються якісь провокації – втричі більше міліції, ніж протестувальників, замкнений простір під парламентом, групки непевних і просто підозрілих людей, що ховають обличчя від об’єктивів, “відрізані” шляхи відступу і просто неймовірна кількість мєнтовських “тіхушників”. Порадившись, ми під власну відповідальність змінили план дій і замість брати участь у загальному мітингу – заблокували вулицю Грушевського біля Будинку Офіцерів та Кабміну. Тому коли почалися зіткнення під стінами ВР – там не було бійців ПС.

На момент вибуху гранати ми вже оголосили відхід і збирали своїх бійців біля пам’ятника Ватутіну, а біля ВР чергувала лише група медиків. Тому шквал звинувачень у наш бік виявився безпідставним.

Другу спробу звинуватити ПС хоч у чомусь зробив особисто Петро Порошенко, який заявив, що через перекриття вулиці нашими бійцями “швидкі” не могли вчасно проїхати до місця події. Це теж відверта брехня. Майже одразу після перших зіткнень ми зняли блокаду, а коли стався вибух – наш транспорт вже стояв біля готелю “Київ”. Тому коли “швидкі” їхали до ВР – вулиця вже була вільна.

Отже, що ми маємо у підсумку? Троє загиблих і багато поранених, про яких відомо лише те, що сталося це біля ВР. Хто і в який спосіб це зробив – зусиллями МВС досі ЖОДНИХ ОДНОЗНАЧНИХ ДАНИХ НЕМАЄ.

Натомість усі забули про те, що причиною для цих подій послужив акт узурпації влади, вчинений з подачі Порошенка депутатами парламентської коаліції. За Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Наскільки голосування в парламенті відповідає волі народу – можна судити з кількості правоохоронців, які захищали це засідання від народного гніву, щурячої втечі депутатів через підземний хід і подальших подій біля стін ВР.

Правда України

hosting

Песимістичні прогнози для китайської економіки і новий виток валютних війн

Китай

Навіть помірне зниження курсу національної валюти, яке дозволив собі китайський центральний банк, призвело до здешевлення валют багатьох інших країн.

Валютний “розпродаж” спричинив обвал біржових індексів. Водночас впали ціни на нафту. Ця дата, 24 серпня, увійшла в історію як “чорний понеділок”.

Останнім часом аналітики озвучують песимістичні прогнози для китайської економіки. Крім того, у медіа почастішали заяви про новий виток валютних війн.

Ослаблення юаня змусило низку країн корегувати валютні курси, аби вирівняти торговий баланс. Однак чи є лібералізація курсу ренмінбі загрозою для світу, зокрема для України, для якої Китай стає важливим торговельним партнером?

На перший погляд, девальвація юаня лише на 3% – не надто важлива подія.

Валюти інших країн азіатсько-тихоокеанського регіону – як японська єна та австралійський долар – за рік подешевшали значно більше. З січня 2015 року навіть сінгапурський долар втратив до американського долара близько 6,5%. Мексиканський песо лише в лютому впав на майже 13%.

За рік падіння курсів валют країн пострадянського простору – Азербайджану, Молдови, Білорусі, Росії, України – також характеризується двозначними цифрами. Навіть євро протягом останнього року ослаб більш ніж на 14%. Дешевшають валюти у різних кутках світу і значно більше, ніж юань.

Ренмінбі за останній рік втратив до долара всього 3,8%. Якщо ж додати до цього об’єм економіки Китаю і подивитися на його ВВП, який сягає 10 трлн дол, то ситуація постає зовсім в іншому світлі. Цікаво, що ні за азіатської кризи 1997 року, ні під час фінансового шторму 2008 року Китай не відпускав курс юаня.

Чому ж саме зараз центробанк Піднебесної зважився на девальвацію?

Схоже, рішення Народного банку Китаю було зумовлене двома причинами.

По-перше – для подолання негативних тенденцій в економіці країни, що стало особливо помітно у липні 2015 року. У Китаї впав експорт, підсилилася дефляція, скоротилися продажі, промислове виробництво та капітальні вкладення.

Пекіну довелося думати над більш активними заходами для стимулювання економіки та досягнення запланованого показника зростання ВВП на 7%.

Девальвація юаня, вочевидь, також є способом допомогти китайським експортерам. Водночас виникають сумніви, що це була єдина мета Пекіна, адже недавнє падіння ренмінбі не досягло навіть 4%, тоді як обсяги китайського експорту в липні, наприклад, скоротилися на 8%.

По-друге, дії китайського центробанку, очевидно, мали ще один підтекст. Девальвація юаня може бути кроком на шляху до мрії Піднебесної перетворити ренмінбі на міжнародну резервну валюту. Китай давно хотів потрапити у “клуб обраних”, які впливають на вартість віртуальної валюти МВФ – SDR.

Зараз у кошик валют, які визначають вартість SDR, входять долар, євро, єна та фунт. Закріплення за юанем статусу п’ятої резервної валюти означає для Китаю збільшення глобального авторитету, отримання більшої влади у світовій фінансовій системі та торгівлі, особливо в азіатському регіоні.

Китай і раніше озвучував план, згідно з яким він збирається досягти зростання ролі ренмінбі у світі. Передбачалося запровадження розрахунків з іноземними партнерами у юанях, відкриття ринку довгострокових капіталів, заохочення іноземних фінансових установ, які поповнятимуть резерви юанями.

Водночас МВФ умовою включення юаня у кошик резервних валют називає збільшення гнучкості ренмінбі і повну лібералізацію валютного ринку країни за кілька років. У цьому контексті девальвація юаня може виглядати виправданою.

Китайська економіка сповільнюється вже півтора року. Це негативно впливає на інші країни, зокрема на держави, які експортують в Китай сировину та пальне, а також на ті, що постачають в Піднебесну товари та комплектуючі.

Не дивно, що несподівана девальвація юаня викликала занепокоєння на валютних ринках та призвела до падіння курсів інших валют. Паніка зачепила валюти країн азіатсько-тихоокеанського регіону та валюти ринків, що розвиваються.

Здешевлення юаня – це точка відліку нової хвилі валютних війн, зауважує керівник інформаційно-аналітичного центру Микола Івченко.

Так, 12 серпня на тлі новин про падіння юаня на 1,4% впав курс індонезійської рупії. Малайзійська валюта скотилася нижче 4 рингітів за долар вперше за 17 років. До піврічного мінімуму обвалився російський рубль, на який і так тиснули ціна на нафту та санкції на ринку запозичень.

До валютних війн долучилися і країни, які експортують в Китай сировину. Ще 11 серпня на 1,7% знизився aстралійський долар та на 1,3% новозеландський долар.

Як сигнал для особливо активних дій сприйняв девальвацію юаня Казахстан, який експортує азіатському гіганту нафту. Спочатку центральний банк країни прийняв рішення про разову 5-відсоткову девальвацію, розповідає Івченко.

За його словами, наступного дня було прийняте рішення перейти до інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Протягом дня відбулася девальвація на 35%. “Казахстан, розуміючи, що інші країни, очевидно, підуть шляхом зниження курсів, не став чекати і девальвував тенге навіть більше, ніж потрібно”, – каже експерт.

Валюти країн, що розвиваються, давно під тиском. Південноафриканський ранд перебуває на найнижчих значеннях за десять років, мексиканський песо за рік подешевшав на четверть, турецька ліра 2015 року втратила близько 19% вартості.

Однак послаблення юаня стало додатковим фактором негативу на глобальному валютному ринку, тим більше, що девальвація зазвичай є каскадною.

Вступ у валютну війну Казахстану був пов’язаний не лише з девальвацією юаня, а і з низькими цінами на нафту. “Це було правильне рішення, адже ціни на метал, нафту і газ у короткостроковій перспективі не будуть рости”, – пояснює Івченко.

“Крім низької ціни на нафту, Казахстан страждає і через послаблення рубля”, – стверджує аналітик Том Левінсон.

Падіння цін на нафту, безумовно, впливає і на рубль, адже РФ забезпечує 12% поставок нафти у світі. Крім Росії, коли дешевшала Brent, втрачали в ціні валюти інших країн, які залежать від експорту цієї сировини.

За даними Світового банку, 60 країн забезпечують більш ніж 1% ВВП доходами від нафти, а десять країн отримують завдяки нафті третину свого ВВП.

Нерідко здоров’я таких економік залежить не лише від вартості чорного золота, а й від цін на інші сировинні товари, наприклад, залізну руду, платину, алюміній, мідь, але ціни на них останнім часом також відчутно знижувалися.

“Падіння сировинних активів може тривати до кінця 2015 року, однак цю тенденцію здатне розвернути підвищення відсоткової ставки ФРС у жовтні або грудні”, – відзначає Івченко. За його словами, якщо ФРС підвищить ставку, ціни на нафту та метали можуть почати рости, а інтенсивність валютних війн може зменшитися.

“Тоді країнам доведеться посилювати свої валюти. До цього моменту сировинні валюти, у тому числі рубль, зберігатимуть тенденцію до падіння. Може спостерігатися і незначне зростання, але за ним йтиме спад. У контексті російської валюти це діапазон 71-73 руб за дол”, – каже аналітик.

Очевидно, дешевшатимуть валюти Вірменії та Узбекистану. “Ці країни настільки пов’язані з державами-сусідами, з країнами Митного союзу, що їм без девальвації важко буде вирівняти торговий баланс”, – каже Івченко.

На його думку, курс гривні близький до рівноважного. “Якщо зважати на те, що середній рівень девальвації у країнах колишнього СРСР – 22,3%, то курс гривні до долара повинен бути на рівні 23,23. Але це спрощений варіант”, – каже Івченко.

В цілому напруга на валютних ринках в найближчі місяці зберігатиметься. До подальшої девальвації валют різних країн може призвести як зниження цін на сировинні товари, так і ймовірне продовження падіння курсу юаня.

Як пише видання Bloomberg, деякі китайські економічні відомства почали будувати прогнози з урахуванням падіння курсу до 7 юанів за дол до кінця 2015 року та 8 юанів за дол до кінця 2016 року.

Тенденції на валютних ринках можуть вплинути на українську економіку. Китай стає все важливішим торговим партнером України, адже обсяги імпорту та експорту в цю країну поступово збільшується. Так, за перше півріччя 2015 року частка імпорту в Китай сягнула 10,2%, а експорту – 7,9%.

Китайські виробники є великими гравцями на сировинних ринках, ринках металів, хімічної продукції та машинобудування, де вони визначають значну частину пропозиції. Як зауважує аналітик Роман Тополюк, у разі істотної девальвації юаня китайські виробники зможуть знижувати свої ціни.

Старший аналітик Денис Саква відзначає, що девальвація юаня дозволяє китайським сталеварам заощаджувати близько 5 дол на тонні сталі. “Це пропорційно позначиться на експортних цінах з України”, – каже він.

Втім, переконані експерти, девальвація китайської валюти у нинішніх масштабах не призведе до такого зниження цін, яке нашкодить українським експортерам.

“Якби юань девальвував на 20%, то виробники могли б знизити ціни на 15% чи 20%. Відповідно зменшилася б ринкова ціна, і зменшувати ціни довелось би й іншим експортерам.

Це важливо для країн, орієнтованих на виробництво сировини: Бразилії, України, Росії. Коли ціни ідуть вниз, це призводить до девальвації валюти. Оскільки відбувається девальвація, то прибутки також падають, але меншими темпами, ніж виручка”, – пояснює Тополюк.

За нинішніх цін, переконаний експерт, говорити про збитки, наприклад, виробників металургійної продукції зарано.

Українська валюта за темпами девальвації уже випередила багато держав, тому ситуація на світовому валютному ринку матиме на курс гривні обмежений вплив.

“Міжбанківський ринок України функціонує в умовах адміністративних обмежень та контролю НБУ за заявками імпортерів на купівлю валюти. Навряд чи гривня найближчим часом вийде за рамки 21-23 грн за дол на міжбанку”, – каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами Юрій Товстенко.

Найважливішим фактором тиску на гривню є падіння цін на сировинні матеріали у світі, переконаний він. За словами Івченка, Україні за прикладом Китаю потрібно дотримуватися курсу повільної девальвації.

“Якщо подивитися на графік юань – гривня, темпи девальвації гривні та юаня збігаються. З цієї точки зору політика України правильна, оскільки будь-які дисбаланси в курсі впливатимуть на торговий баланс”, – відзначив експерт.

Девальвації у різних країнах світу відбуваються під дією комплексу факторів, тому важко прогнозувати масштаби “валютних війн”. У короткостроковій перспективі тиск на валюти буде зберігатися через ціни на нафту, ситуацію на сировинних ринках, рішення США щодо процентної ставки і, звичайно, “фактор Китаю”.

Ці ризики існують і для України, але вони не визначальні. Для гривні найбільшими загрозами залишаються можлива ескалація воєнних дій на Донбасі та доступ до ринку запозичень. Загострення ситуації на цих напрямках може в будь-який момент призвести до значного падіння курсу української валюти.

Правда України

hosting

Міліціонер Пашинський з подільниками викрадали паливо з магістрального нафтопроводу “Дружба”

врізка

Серед підозрюваних у розкраданні нафти виявилися двоє співробітників МВС. Компанія “Укртранснафта” закликає вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності. Про це повідомляє прес-служба компанії.

“У 21:01 диспетчерською службою філії” магістрального нафтопроводу “Дружба” зафіксовано падіння тиску на ділянці 122 км – 147 км МН “Мозир – Броди” (II черга)”, – йдеться в повідомленні.

У повідомленні компанії наголошується, що про даний випадок було невідкладно повідомлено підрозділ безпеки філії.

Також повідомляється, що завдяки вжитим заходам спецпідрозділу охорони служби безпеки нафтоперекачувальної станції “Чижівка” на автодорозі в районі села Велень Коростенського району Житомирської області було затримано автомобіль марки DAF білого кольору, д.н.с. СВ 3047 НД, з причепом-автоцистерною об’ємом 40 куб. г, д.н.с. ВМ 3601 ХТ.Одна із секцій автоцистерни частково була наповнена нафтою. Разом з автомобілем затримали водія – гр-на Куликівського А.М.

“На відстані близько 300 м від автоцистерни також був виявлений і затриманий автомобіль марки “Opel Frontera”, в якому знаходилося двоє громадян. Попередньо встановлено, що один з них є співробітником спеціальної міліції на прізвище Пашинський, другий – слідчим (прізвище встановлюється) Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області. Ще одному автомобілю, імовірно марки “Нива”, вдалося втекти з місця події“, – наголошується в повідомленні.

У ході подальшого обстеження місцевості в районі с. Велень Коростенського району Житомирської області на 126 км МН “Мозир-Броди” (II черга) працівниками безпеки ПАТ “Укртранснафта” виявлена ​​“врізка” в нафтопровід.

Про дану подію було повідомлено Коростенський МВ УМВС України в Житомирській області та Коростенське відділення УСБУ в Житомирській області. Місце події оглянуто слідчо-оперативною групою Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області та працівниками СБУ після проведених підрозділом безпеки філії “МН” Дружба “вищезазначених затримань і виявлення “врізки” в нафтопровід, через яку здійснювалося розкрадання нафти.

Прес-служба компанії підкреслює, що повідомлення про злочин внесено в єдиний державний реєстр досудових розслідувань 01.09.2015, №12015060060001131, за частиною 1 статті 292 КК України.

Затримані особи і автомобільний транспорт передані правоохоронним органам. Але, за наявною інформацією, на працівників районної міліції здійснюється величезний тиск з боку різних впливових осіб з метою умисного “розвалу” розслідування даного виробництва та уникнення винними особами відповідальності. Більше того, навіть ставляться вимоги повернути вилучені у злочинців автотранспорт та обладнання, яким здійснювалася “врізка” в нафтопровід.

Правда України

hosting