Світ дивується з приводу відсутності в Україні кримінальних проваджень проти оточення януковича

янукович

В іноземній пресі дивуються з приводу відсутності в Україні кримінальних проваджень проти оточення колишнього президента.

Чому через 1,5 року після Майдану жоден з представників минулої влади не сидить у в’язниці?

В Україні все голосніше звучить критика на адресу керівництва країни: через 15 місяців після “євромайдану” воно так і не виконало одну з основних вимог демонстрантів – притягнути до судової відповідальності наближених колишнього президента Віктора Януковича, яких підозрюють у розтраті бюджетних коштів, кумівстві та зловживанні службовими повноваженнями.

Зараз вони масово ховаються від слідства, причому, як вважають деякі, при потуранні правоохоронних органів.

Свіжий приклад – втеча мультимільйонера і колишнього парламентарія Сергія Клюєва. Його підозрюють у незаконній приватизації та ухиленні від податків. 3 червня бізнесмена позбавили депутатської недоторканності, і минуло кілька днів, перш ніж його викликали на допит.

9 червня Клюєв за повісткою не з’явився, однак Генеральна прокуратура не стала посилювати прикордонний контроль, дозволивши йому безперешкодно покинути територію України, йдеться в статті. Ходять чутки, що Сергій Клюєв і його брат є співвласниками кількох австрійських банків і мають австрійське громадянство.

Юрій Дерев’янко в ефірі українського телебачення припустив, що Клюєв домовився з владою: “Подібні угоди – звичайна справа у нас в країні … У Клюєва достатньо грошей і зв’язків, щоб відкупитися від чого завгодно. Саме це він , очевидно, і зробив, і не важливо, хто в Києві стоїть біля керма”.

Депутат від фракції “Блок Петра Порошенка” Світлана Заліщук в інтерв’ю висловила думку, що генеральний прокурор України Віктор Шокін у зв’язку з тим, що відбувається, має подати у відставку. Вона поділилася побоюваннями, що одного разу терпіння українців лопне, і вони почнуть вступати в екстремістські угруповання або вершити самосуд.

Як заявила керівниця київського Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, президент Петро Порошенко “помилився”, коли в статті для The Wall Street Journal заявив, що до відповідальності притягнуто вже більше 2,7 тис. осіб з оточення Януковича.

Жоден з цих випадків їй не відомий, сказала вона, припустивши, що мова йде про “дрібних службовців і нетяжкі випадки”

Якщо українська влада незабаром не займеться судовим переслідуванням соратників Януковича, то ті можуть знову отримати доступ до своїх мільярдним станам, заморожених на рахунках в європейських банках.

Уряду тепер належить відповісти на безліч питань: чому Клюєву в жовтні минулого року дозволили ще раз обратися до парламенту? Чому попередникові Шокіна, колишньому генеральному прокурору Ренату Кузьміну дозволили безперешкодно втекти до Москви?

Як так вийшло, що колишні міністри епохи Януковича, як, наприклад, міністр енергетики Юрій Бойко, міністр соціальної політики Наталія Королевська і колишній керівник президентської адміністрації Сергій Льовочкін, досі мають можливість безперешкодно виконувати депутатські повноваження і на них не заведені кримінальні справи?

До війни Оксана Гімракова працювала податковим інспектором і ніколи в житті не тримала в руках зброю. Рік потому, після того, як вона вступила в сепаратистські війська ДНР, вона стала самим грізним снайпером свого підрозділу.

“Я вбила 24 українця”, – похвалилася 28-річна мати. “І за її голову дають 200 тисяч доларів”, – додав з усмішкою її чоловік Руслан.

Хоча справжність суми винагороди виявилося важко перевірити, чоловік і дружина займають помітне місце в українському списку відстеження терористів “Миротворець”

Додатково до 24 офіційних вбивств, про які заявила Оксана, є, щонайменше, два неофіційні. Руслан повідомив, що його дружина стратила двох полонених під час битви за Майорськ, передмістя Горлівки. Один полонений був офіцером, а інший – 22-річним піхотинцем, як і сам Руслан.

“Він просив про помилування, – продовжив Руслан. – Він казав, що у нього є дружина і дитина”.

Оксана сказала йому: “Ні, ти так само винен, як і всі інші. Я боюся за свого сина”. Потім, за словами її чоловіка, вона застрелила обох.

“Тут жодного дня не дотримувалося перемир’я”, – сказав командир їх роти Олександр Шумаков.

У траншеях Горлівки, в 800 метрах від українських позицій, колишній бізнесмен згадував інцидент, що трапився в червні минулого року. Шумаков розповів, що за їх лініями виявилося три вантажівки з солдатами української армії. Вони відпустили їх і навіть вказали, як проїхати до їх бази.

Зараз би він уже так не зробив. Шумаков звинуватив українських військових у тому, що вони катують полонених і використовують протипіхотні міни.

Як збанкрутував легендарний виробник зброї в США

Слава богу, що Клінт Іствуд живий-здоровий, а то новина про банкрутство Colt Defense, заводу з виробництва самого знаменитого в Америці револьвера, не рахуючи Smith & Wesson.

Захід ери цієї легенди настав через зниження продажів і скорочення держзамовлення. Colt Defense виробляє не тільки пістолети, але штурмові гвинтівки M4 і M16.

Думається, Colt не зникне в одну мить, але компанії слід змиритися з тим, що через 179 років безперервної діяльності вона піде по руках. Легендарна марка американського вогнепальної зброї буде передана під зовнішнє управління.

Рішення про долю Colt Defense, на думку компетентних джерел, було очікуваним після того, як підприємство, засноване в 1836 році Семюелем Кольтом, не змогло домовитися з кредиторами. На 3 серпня призначені торги. Відомий і передбачуваний покупець – Sciens Capital Management.

В Ізраїлі порно дивляться всі

Опубліковане минулого тижня дослідження, що стосується порнографічного контенту, свідчить про те, що 71 відсоток дітей в Ізраїлі молодше 13 років дивляться подібного роду фільми. Такі результати опитування. Висновок простий: 29 відсотків інших ізраїльських дітей – брехуни.

Експерти, які складали дослідження, відзначають, що в ході випадкової перевірки, яку проводили співробітники армійської поліції, лише в одному з двох тисяч мобільних телефонів, що належать ЦАХАЛ, не було якогось порнографічного контенту.

Це явище не має меж: порнографію дивляться представники всіх груп і секторів ізраїльського населення, включаючи релігійних євреїв і ультраортодоксів.

Ці дані, в яких немає нічого нового, не викликали б особливого занепокоєння, якби не існували численні дослідження, які доводять, що перегляд порнографії завдає шкоди здатності людей формувати здорові партнерські відносини.

Такі явища, як ставлення до жінки виключно як до сексуального об’єкту, нездатність будувати відносини, сексуальна і мастурбаційна аддикція – все це пов’язано з переглядом порнографічного контенту.

У зв’язку з цим в Ізраїлі виникає питання, чи не пора ввести цензуру на подібного роду контент і змусити постачальників інтернету фільтрувати порнографію в Мережі. Звичайно, мова йде про ситуацію, що зачіпає свободу індивіда. Але ж існують обмеження на швидкість руху на дорогах.

Однією з основних проблем такого законодавства стане визначення того, що можна, а що не можна. Тобто, що буде визначено порнографічним, а що еротичним, художнім змістом, який завдає меншої шкоди. Хоча зрозуміло, що фільм, який представляє тіло чоловіка і жінки в якості об’єкта, є забороненим для перегляду та розповсюдження. Особливо серед дітей.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

База користувацького контенту склала рейтинг країн світу за рівнем життя

база користувацького контенту склала рейтинг країн світу за рівнем життя

Росія виявилася гіршою Білорусі та Молдови і всього на три пункти випередила Україну.

Найбільша в світі база користувацького контенту Numbeo склала рейтинг країн світу за рівнем життя. У списку з 86 країн лідирують Швейцарія, Німеччина і Швеція, тоді як Росія і Україна зайняли 72-е і 75-е місця відповідно.

Перша десятка країн з найкращими умовами для життя виглядає наступним чином:

1. Швейцарія
2. Німеччина
3. Швеція
4. США
5. Фінляндія
6. Данія
7. Австрія
8. Австралія
9. Канада
10. Нова Зеландія

Естонія в цьому рейтингу зайняла 21-й рядок, Литва опинилася на 32-му місці, Латвія – на 39-му. 54-у позицію зайняла Білорусь, 57-у – Грузія, 60-у – Вірменія. Казахстан займає 63-е місце, Молдова – 66-е. Росія отримала 72-у сходинку, Україна – 75-у. Останнє, 86-е місце, дісталося Венесуелі.

Індекс якості життя визначався за кількома критеріями за допомогою онлайн-досліджень, без використання офіційних урядових звітів.

Раніше повідомлялося, що в рейтингу сприятливих країн для материнства Україна посіла 69 місце.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

В адміністрації президента України представили портал урядових електронних послуг

портал урядових електронних послуг

У Києві представили портал урядових електронних послуг, який на волонтерських засадах розробила команда ІТ-фахівців, громадських активістів і бізнесменів.

Як повідомив заступник голови адміністрації президента України, один з ініціаторів створення порталу Дмитро Шимків, наразі доступні дев’ять сервісів, у розробці перебувають ще близько півтисячі послуг.

За його словами, нинішня модель створення порталу електронних послуг є ефективною, оскільки у її розробку і функціонування залучені різні урядові, ділові і громадські інституції.

«Це громадські групи разом з бізнесом досить прозоро створюють інформаційні ресурси, держава бере на себе зобов’язання їх використовувати. Вона не витрачає державні кошти на їх побудову, але вона їх використовує і надає інформацію, які потрапляє у систему послуг і люди можуть з цим взаємодіяти. Такий розподіл є класичним прикладом приватно-державного партнерства», – зазначив Шимків.

При розробці порталу використали технології, які дозволяють швидко впроваджувати послуги, витримувати великі навантаження і захищати від атак хакерів, наголосив Шимків.

На сьогодні в Україні запроваджені система електронних торгів і тендерів, системи електронного документообігу (програми електронного самоврядування) працюють у низці міст України, серед яких Київ і Львів. Верховна Рада ухвалила закон про відкриття урядових даних у квітні цього року.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

Протестувальники перекрили рух на вулиці Грушевського напроти КабМіну

протестувальники

Раніше профспілки і фінансовий Майдан протестували під стінами Ради.

Близько 200 протестувальників перекрили дорожній рух на вулиці Грушевського напроти Кабінету Міністрів. Про це повідомляє прес-служба київської міліції.

На місце проведення акції виїхали правоохоронці. Працівники міліції проводять роз’яснювальну бесіду з громадянами про недопущення порушень громадського порядку та відновлення дорожнього руху.

Співробітники ДАІ на місці проведення заходів забезпечують регулювання дорожнього руху і спрямовують потік машин об’їзними вулицями.

Порушень громадського порядку не допущено. Правоохоронці продовжують забезпечувати правопорядок на акції протесту.

Раніше сьогодні профспілки і фінансовий Майдан протестували під стінами Верховної Ради. Мітинги біля стін парламенту проводили з вимогою люстрації та індексації зарплат.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

У Печерському районі Києва знайшли 120 патронів і тротилову шашку

зброя

З-під опори однієї з естакад у Печерському районі дістали 120 патронів і тротилову шашку.

У Києві СБУ виявила тайник боєприпасів біля опори однієї з естакад, повідомляє прес-служба відомства.

“З-під опори однієї з естакад в районі Дніпровського шосе в Печерському районі співробітники СБУ дістали 120 патронів калібру 5,45 мм, 2 толові і 1 тротилову шашку”, – зазначено в повідомленні.

Розпочато кримінальне провадження за ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), зброю направили на експертизу.

Як повідомлялося, наприкінці травня на столичному залізничному вокзалі міліціонери затримали 2 чоловіків у камуфляжній формі з арсеналом боєприпасів.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

Валентин Наливайченко хоче винести підозру голові Конституційного суду України

Юрій Баулін

Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко підписав і направив до Генеральної прокуратури України докази для винесення підозри голові Конституційного суду України Юрію Бауліну, повідомляє прес-центр СБУ.

Як наголошується в повідомленні, Бауліна підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), який спричинив «тяжкі наслідки – узурпацію влади Віктором Януковичем».

Коментарів від Генпрокуратури і з Конституційного суду з цього приводу наразі немає.

У квітні в СБУ повідомили, що розслідують кримінальну справу проти колишнього президента Віктора Януковича за узурпацію влади, зокрема щодо скасування Конституції 2004 року.

У 2010 році після обрання Віктора Януковича президентом, Конституційний суд України повернув президенту повноваження, втрачені після конституційної реформи 2004 року.

Тоді КСУ визнав неконституційною політичну реформу 2004 року через порушення конституційності процедури її розгляду й ухвалення, при цьому КСУ повернув чинність Конституції в редакції до змін 2004 року.

Згідно з даними на сайті КСУ, у 2010 році Баулін був суддею Конституційного суду.  

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

Кошмар путіна – Європа відмовляється від російського газу

газ

Російський газ в колишній кількості вже не потрібен Європі. Незважаючи на катастрофічне зниження внутрішнього видобутку, втрату частки на більшості зовнішніх ринків, відтік технологій, стрімке піке курсу рубля, акцій компанії і довіри інвесторів – «Газпром», не втрачаючи оптимізму, все ще планує нові рекордні рівні виробничих показників.

Однак, їх досягнення вже виглядає менш імовірним з урахуванням сформованої кон’юнктури і ставлення світового співтовариства, яке нарешті почало усвідомлювати, що енергетична (в даному випадку – газова) зброя в руках РФ – страшна сила і має далекосяжні наслідки. Незважаючи на втрату позицій за всіма статтями, «профі» брудної інформаційної війни і тут знаходять меткі формулювання, щоб підкреслити, що «Газпром» не тоне …

За даними нового щорічного статистичного огляду компанії ВР, світове споживання природного газу зросло за рік лише на 0,4%, що значно нижче середньорічного показника на рівні 2,4% за останні 10 років.

Зростання було нижче середнього як для країн ОЕСР, так і для країн з економікою, що розвивається. У країнах ЄС споживання газу впало на 11,6%, показуючи найбільше – рекордне зниження як в об’ємних, так і у відносних одиницях. У регіоні Європи та Євразії споживання газу впало на 4,8% (на 51,2, млрд куб. м). Таке падіння забезпечили п’ять найбільш об’ємних знижень споживання газу за результатами року у світі: у Німеччині (на 14% з 82,5 до 70,9 млрд куб. м), Італії (11,6%), Україні (на 15,7 ), Франції (на 16,3), Великобританії (на 9,2%). Причини зниження були різними, але Україна була в тренді.

У той же час рекордні показники зростання споживання були зафіксовані в США (+ 2,9%), Китаї (+ 8,6%) та Ірані (+ 6,8%). За результатами року частка природного газу в світовому споживанні первинної енергії залишилася на рівні 23,7%. Світовий видобуток газу зріс на 1,6%, що було нижче 2,5% – середньорічного рівня за останні 10 років. Зростання було нижче середнього по всіх регіонах світу, крім Північної Америки. Видобуток в ЄС різко скоротився на 9,8% до найнижчого рівня з 1971 року. США показали рекордне зростання (+ 6,1%), яке склало 77% світового зростання показника. Найбільше зниження обсягів видобутку газу було відзначено в РФ (-4,3%) та Голландії (-18,7%).

У світовій торгівлі газом в 2014 р зафіксовано дивний випадок – зниження на 3,4%. Постачання газу трубопроводами знизилися на 6,2%. Найбільше, рекордне зниження трубопровідного експорту газу забезпечили РФ (-11,8%) і Голландія (-29,9%). Найбільш суттєво знизили обсяги імпорту трубопровідного газу Великобританія (-28,2%), Німеччина (-10,1%) і Україна (-29,9%). У той же час обсяги світової торгівлі СПГ зросли на 2,4%. Збільшення обсягів імпорту СПГ в Китай (+ 10,8%) і Великобританію (+ 20,1%) було частково нівельовано зниженням в Південній Кореї (-6%) та Іспанії (-15,7%). Міжнародна торгівля природним газом забезпечила 29,4% світового споживання цього ресурсу. Частка СПГ у світовій торгівлі газом зросла до 33,4%.

На межі 2014-2015 рр. Норвегія, перебуваючи умовно в рівних умовах, вперше змогла обійти РФ щодо поставок газу в Європу. Перший квартал 2015 продовжив тенденцію, що почалася в кінці 2014 року. У 1-му кварталі 2015 компанія Gassco поставила в Західну Європу 29,2 млрд. куб. м газу, в той час як «Газпром» – 20,29 млрд. куб. м (у 4-му кварталі 2014 «Газпром» поставив на експорт до Західної Європи 19,8 млрд. куб. м газу проти 29,5 млрд. куб. м, поставлених Норвегією.

Падіння обсягу закупівель «Газпром» назвав прагненням західноєвропейських покупців диверсифікувати джерела газових поставок на тлі української кризи. Україна як і раніше є основним транзитером російського газу на його шляху до Західної Європи. Крім того, частина європейських клієнтів «Газпрому» відклала закупівлі в очікуванні більш низьких цін на паливо (тому контрактна ціна російського газу прив’язана до вартості нафти з лагом в 6-9 місяців, вплив торішнього падіння цін на нафту га ціну закупівлі газу очікувалося лише з 2-го кварталу 2015 року).

Незважаючи на це, за даними самого «Газпрому» його частка зростає, незважаючи на вище зазначене.

Таким чином, на тлі істотних змін у галузі 2014, серед яких: значне зростання видобутку газу в США, а з ним і перспективи його появи в Європі, зниження споживання газу в ЄС, збільшення поставок з Норвегії і у вигляді СПГ, і в теж час скорочення трубопровідних поставок, в першу чергу російського газу, – «Газпром» як і раніше зберігає оптимізм або ж лукавить, приховуючи справжній стан.

«Миші плакали, кололися, але продовжували гризти кактус»

За останні 2 роки положення «Газпрому» істотно змінилося, про що нескладно зробити очевидний висновок, поглянувши на показники. Лише за останній рік видобуток газу «Газпромом» впав * з 487,4 до 443, 9 млрд куб. м * (майже на 9% або 43,5 млрд куб. м).

Незважаючи на це, а також на власний прогноз відсутності зростання споживання газу в Європі в короткостроковій перспективі, на 2015 р. «Газпром» встановлює для себе планку – добути 485 млрд. куб. м, а на 2020 мета – повернення до колишніх високим рівням видобутку: «До 2020 р при наявності платоспроможного попиту російських споживачів і сприятливої кон’юнктури зовнішнього ринку обсяг видобутку газу « Газпром » може скласти до 490-555 млрд. куб. м», – зазначає «Газпром». Але ж може і не скласти, так як ринок для РФ звужується …

У той час як в 2014 р США впевнено нарощували видобуток традиційного і сланцевого газу при його середньорічною ціною на американському ринку $157/тис.куб.м, РФ, яка продає свій газ країнам Західної Європи в 2 рази дорожче (по $345/тис. куб.м) при умовно аналогічній собівартості на кордоні ЄС, – вимушено скорочує його виробництво і експорт.

Зниження виробничих показників «Газпрому» не заважає компанії добре заробляти на споживачах Європи за рахунок солідної маржі.

Щороку «Газпром» «знімає вершки» в середньому $ 170-250 з кожною тис. куб. м газу, поставленого європейським споживачам. У період 2011-2012 рр. був зафіксований максимум цього показника на рівнях $240-250/тис. куб. м, в 2014 рр. – Зниження до $175/тис. куб. м, в той же час компанія продовжувала заробляти скромні $ 50-60 на постачання кожної тис. куб. м газу російським споживачам.

РФ заспокоює клієнтів, що не все так погано і в зниженні можна знайти «плюси». Тим більше, що пріоритети змінилися. Якщо раніше, з року в рік «Газпром» нарощував свою присутність на ринку Європи, щорічно збільшуючи обсяги поставок і середню ціну на свій газ, то тепер в умовах зниження кон’юнктури, яка далеко не на руку грає планам РФ, новий пріоритет – «ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ В ЄВРОПУ». І не важливо, що знизилися обсяги, звалилася ціна, виручка, капіталізація, – головне те, що хоч хтось бачить і в цьому позитив, як би світло в кінці тунелю. Однак тунель може виявитися дуже довгим, і тоді – як у притчі: «або віслюк, або падишах …».

Ірраціональна, нав’язлива політика «Газпрому» у сфері газу починає давати збій. Це проявляється в цифрах, в яких сила компанія і сама вже заплуталася. Як випливає з презентації «Газпрому», підготовленої річних зборів акціонерів в 2014 р до Європи (країни далекого зарубіжжя) було поставлено 146,6 млрд. куб. м газу (цифру підтверджував заступник голови парвління «Газпром» О.Медведєв, РІА Новості.ru, 29.04.2015), проте в довідці до цього ж заходу вказується інша цифра: «… в 2014 році Група«Газпром» реалізувала в країнах далекого зарубіжжя 159, 4 млрд. куб. м газу …».

Новий звіт ВР дає ще одну цифру 147,7 млрд. куб. м, яка на одній тільки Бельгії завищена на 9,9 млрд. куб. м *, тобто максимум, за даними ВР, з урахуванням зазначеного коригування складе *137,8 млрд куб. м, що не досягає рівня 5-ти річної давності, найнижчого за останні 10 років!

За останні півроку О.Медведєв неодноразово озвучував можливий рівень поставок газу в Європу на 2015 152-155 млрд куб м.

Повертаючись до даних огляду ВР, за 2014 обсяг світової торгівлі газом знизився з 1032,8 до 997,2 млрд. куб. м, причому якщо торгівля СПГ зросла з 325,3 до 333,3 млрд куб. м, то трубопровідним газом – скоротилася з 707,5 до 663,9 млрд куб м, т.е на 6% або 43,6 млрд куб. м (цифра аналогічна зниження видобутку газу в РФ в 2014 р, збіг? Не думаю) . Примітно, що 56,4% (або 24,6 млрд куб. м) цього зниження відбулося внаслідок скорочення поставок російського газу! Однак з наявної інформації складно зробити однозначний висновок на 15 або 26 млрд. куб. м скоротився експорт російського газу. Ймовірно, цифра ще більше і відповідає зниженню обсягів видобутку.

Все ж бачачи світло в кінці тунелю «Газпром» заспокоює себе: «… все одно попит на газ в Європі зростатиме, і ми забезпечимо потреби цього зростання». Однак з урахуванням планів майбутнього переформатування європейського ринку стає очевидним, що навіть поновлення зростання найближчим часом, буде компенсуватися постачаннями з Норвегії та СПГ, які будуть лише розбавлені зрозуміло російським газом, який «Газпром» буде вже змушений продавати за цінами десятирічної давності (нижче $300/тис.куб.м) за довгостроковими контрактами або коригувати формульний підхід в ціноутворенні. Заступник голови правління «Газпрому» О.Медведєв вже бачить цю цифру на 2015 на рівні $245-250/тис. куб. м. Хоча і в цьому багато побачать позитив, але «Газпром» навряд чи.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

41,5% громадян підтримують введення смертної кари для чиновників-корупціонерів

смертна кара

Відсутність успіхів у боротьбі з корупцією стала причиною радикальних настроїв. 41,5% громадян підтримують введення смертної кари для державних службовців, які вчинили корупційні дії.

Про це йдеться в соціологічному дослідженні Центру Разумкова “Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ”. Ще 42% опитаних таку позицію не підтримують. 16,5% не визначилися з відповіддю.

У дослідженні наголошується, 67,6% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в неправильному напрямку, 14,3% – що в правильному. У порівнянні з минулим роком, частка тих, хто позитивно оцінює ситуацію в країні, істотно знизилася, зокрема, в березні 2014 р. вона становила 32,3%, йдеться в тексті дослідження.

Воно проводилося з 22 по 27 травня 2015 року. Було опитано майже дві тисячі респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками.

Нагадаємо, що Україна є однією з найбільш корумпованих країн Європи.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

Чи буде прийнятий в Україні закон про провокацію дачі хабаря

хабарі

Процедуру «провокації хабара» для боротьби з корупцією потрібно застосовувати до всіх чиновників, включаючи суддів. Про це заявив заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе.

“Такі механізми повинні проводитися у всіх напрямках і всіх корупційних справах. Не має значення, суддя чи прокурор, або депутат, або олігарх. І всі слідчі органи, які мають повноваження, повинні цим займатися, коли мова йде про хабар“, – сказав Сакварелідзе.

Як повідомлялося, президент Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді 4 червня заявив, що в Україні можуть прийняти закон про провокацію хабара.

«Я все більше замислююся про провокацію хабара. Це коли спеціально мотивовані люди перевіряють чиновника на схильність брати (хабар)», – сказав він.

Порошенко визнав, що цей «інструмент багатьма вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровоковано, деяких позбавить бажання ризикувати».

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting

Вся правда про дуже багатих і бідних державних службовців України

корупція

Українці, які заробляють більше 200 млн грн на рік, лише в одному випадку можуть бути товаришами по службі людей з доходом менше 20 тис. грн на рік – якщо ті й інші займають ключові пости в українському уряді. Саме такий спектр заробітків виявили експерти громадської ініціативи та інвесткомпанії, вивчивши декларації 114 топ-чиновників – всієї верхівки української влади. Дослідження стосувалося таких можновладців: від президента країни до міністрів та їхніх заступників, а також керівників Генпрокуратури, Нацбанку і НАК Нафтогаз України разом з їх заступниками.

Трійку найбільш забезпечених вітчизняних державних діячів з урахуванням їх особистих і сімейних доходів склали президент Петро Порошенко, заступник голови НБУ Яків Смолій та Борис Ложкін, глава Адміністрації президента (АП). А найбіднішими топ-чиновниками виявилися заступник міністра юстиції Оксана Іванченко, права рука керівника Мінекології Сергій Курикін, а також Ігор Ліховий, заступник голови Мінкультури. Причому прірву між річними доходами найбагатшого – Порошенка з його 821 млн грн – і небагатої Іванченко з 29,9 тис. грн за рік – величезна. І це найкращий показник різнорідності нової української влади, в якій офіційні мільйонери зі звичайними людьми, які декларують життя на одну зарплату.

Таке розшарування топ-чиновників показує головну особливість нової влади – поряд з професійно бідними чиновниками-політиками тепер у ній виявилося досить багато представників корпоративного сектора, які не приховують пристойні доходи і дороге майно.

Дійсно, у десяти найбільш забезпечених держчиновників основним джерелом добробуту є дивіденди, цінні папери та відсотки від вкладів, а в топ-10 їх найбідніших колег, основа заробітку у восьми випадках з десяти – зарплата.

Бізнесмени і топ-менеджери корпоративного сектора, що стали виконавчою владою, – це не просто їх особисті амбіції, а й єдино можливе для України рішення поповнити ряди чиновників чесними кадрами. Адже дозволити собі без самовиснаження працювати на вкрай низькі офіційні зарплати можуть лише дві категорії працівників. Перша – досить забезпечені люди, якість життя яких не залежить від щомісячної получки і запас міцності яких також обмежений. І друга – ті, хто живе на нетрудові доходи, показує в офіційних деклараціях мізерні фінансові надходження і конвертує в гроші власну посаду.

Декларації про доходи показують, що частина українських держчиновників рівня уряду зобов’язані в якості представників малозабезпечених верств населення звернутися в одне міністерство – соцполітики. І першим кандидатом на таку роль є сам керівник цього відомства Павло Розенко. Міністр соцполітики взагалі не має задекларованого житла. Зате у нього багатий чиновницький досвід – він з 1994 року перебуває на держслужбі.

У розмові з нашим кореспондентом Розенко заявив, що 40 років живе в квартирі, яка належить його родичам. “Але так як родичі, на яких записана квартира, зі мною не живуть, то я не вказав її в декларації”, – пояснив міністр.

У цьому уряді він не один такий бідний – ще 22 людини рівня керівництва міністерств не мають ні будинків, ні квартир.

Один клієнт відомства Розенко в уряді вже є – це представник “десятки найбідніших” – заступник глави Мінекології Курикін. За минулий рік він отримав дохід у 53,9 тис. грн, джерелом якого стала допомога по безробіттю. Для українських чиновників це унікальний випадок.

Маючи дохід нижче середньої зарплати, яка торік становила 3,4 тис. грн, за допомогою у 2014-му могла б звернутися і Іванченко – № 1 по бідності серед українських чиновників. Вона жила на одну зарплату, що і пояснює її низькі доходи.

Але у деяких її колег низькі доходи пояснити складніше. Наприклад, Володимир Шульмейстер, перший заступник міністра інфраструктури: у своїй декларації за 2014-й він вказав дохід, який дає йому право називатися представником соціально незахищених верств населення: цілий рік він жив приблизно на 1,5 тис. грн на місяць. При цьому Шульмейстер у минулому – директор фінансової групи компаній і фахівець з прямих інвестицій.

Ще більш скромні гроші в 2014-му задекларував Антон Янчук, заступник міністра юстиції: людина, що працювала в юркомпанії, зуміла заробити за минулий рік лише 18 тис. грн. Схоже, від голодної смерті його врятувала сім’я, річний дохід якої склав 113 тис. грн.

“Диявол криється в деталях, в українських чиновників таких деталей сотні тисяч”, – говорить Світлана Русакова, фахівець відділу міжнародних продажів боргових цінних паперів.

В уряді є ще кілька прикладів чиновників, в деклараціях яких важко звести дебет і здоровий глузд.

Так, володарем одного з найшикарніших гаражів в нинішньому уряді виявився Ігор Діденко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості. В його особистій і сімейній власності знаходиться шість автомобілів, включаючи елітний Bentley Continental R і ексклюзивний Mercedes CL55 AMG. При цьому за останні 15 років доля нещадно била Діденко – він поперемінно перебував то під арештом, то в чиновницькому кріслі. У підсумку в 2011-му отримав три роки з відстрочкою і в черговий раз потрапив в уряд лише недавно.

Втім, якщо Діденко дивує своїм рухомим майном, то Геннадій Зубко, віце-прем’єр і міністр ЖКГ, – нерухомим. Цей чиновник вміє телепортувати подібні об’єкти – інакше як пояснити той факт, що в 2013 році він показував у декларації заміський будинок на 100 кв. м, а в 2014 році будівля з його офіційних документів зникла, не залишивши після себе навіть такого згадки, як пункт про продаж.

Чудеса з нерухомістю на цьому не закінчуються – у родичів Андрія Гевко, заступника міністра освіти і науки, знаходиться у власності унікальну будова: його житлова площа становить аж 5,5 кв. м.

Подібні казуси Віталій Шабунін, голова центру з протидії корупції, пояснює чиновницьким менталітетом. “Змінюється влада, а не менталітет. Спроба заховати, як страус голову, свої доходи говорить тільки про те, що вони отримані тіньовим шляхом “, – говорить він.

Втім, нова влада куди прозоріше за своїх попередників, і шокуючих невідповідностей декларацій і реального життя топ-чиновників у них не так багато, як було у команди Віктора Януковича.

Перший раз українських чиновників зобов’язали заповнювати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в 1997 році. Минуло 18 років, а Україна так само залишається найбільш корумпованою країною в Європі. Згідно з індексом сприйняття корупції, складеному міжнародною організацією Transparency International, Україна в 2014 році зайняла 142-е місце з 175.

Нинішній склад виконавчої влади виглядає вже трохи краще попередників. За словами Русакова, декларації керівництва Генпрокуратури, НБУ, а також 13 з 17 міністерств опубліковані на офіційних сайтах цих структур. А у відповідь на запит відповідні документи майже в повному обсязі надали всі відомства, крім Мінкультури.

Але навіть подібна дисципліна навряд чи втішить вітчизняних борців з корупцією.

Про реальне фінансове становище чиновника і його сім’ї дізнатися з декларації дуже складно, каже Юрій Лец, фінансовий менеджер юркомпанії. У такому документі декларанти можуть відображати не всі активи і мають право ігнорувати операції щодо покупки чого-небудь, якщо вони не перевищують 80 тис. грн. Якщо розбити велику покупку на відповідні частини, вона “зникне”.

Тому декларацію треба звіряти з реальним життям чиновників. А саме – з їх справжніми витратами. В Україні держменеджери можуть пред’являти ідеальні декларації з мізерними офіційними доходами, але при цьому відпочивати на фешенебельних курортах в Дубаї, робити від свого або чужого імені дорогі покупки. У той же час у Польщі жорстко контролюють всі: якщо чиновник купить автомобіль, вартість якого перевищує його річний дохід, у нього гарантовано будуть неприємності і проти нього почнуть розслідування. У США ж контроль ще більш всеосяжний: великих операцій з готівкою там немає, а інші відслідковуються онлайн і доступні ФБР вже наступного дня після їх проведення – наприклад, покупки нерухомості.

В Україні ж поки є тільки строгий закон – стаття Кримінального кодексу “незаконне збагачення”. Для чиновників вищої категорії по ній “світить” до 10 років позбавлення волі, пояснює Артем Ситник, голова Національного антикорупційного бюро (НАБ).

Але перевіряти нинішніх держменеджерів нікому – НАБ, як і аналогічна кабмінівська структура, лише створюються.

Не тільки жорсткий контроль може бути вирішенням завдання “Як змусити чиновників не красти?”. Варто підняти їх офіційні доходи. Адже людина, яка отримує кілька тисяч гривень і контролює мільйонні бюджетні потоки, – це пряме запрошення до корупції.

У Сінгапурі, який прославився своїми радикальними реформами, цю проблему зрозуміли. І тому зарплата міністрів там визначається як дві третини від середньої зарплати найбільш високооплачуваних топ-менеджерів країни. Щорічно спеціально найнята дослідницька компанія проводить моніторинг заробітків керівників корпоративного сектора. Виходячи з цих даних і коригуються офіційні виплати держчиновникам.

А в Україні топ-менеджери уряду задовольняються копійками, сильно відстаючи по зарплатах навіть від сусідів – Польщі та Росії. Наприклад, міністр інфраструктури в Кабміні отримує 6,1 тис. грн на місяць, а його польський і російський колеги в перекладі на гривні – 106 тис. і 112,5 тис. відповідно.

Низькі зарплати, а також небажання Кабміну реструктуризувати держапарат багато експертів називають головною перешкодою в боротьбі з корупцією. Вже близько року аналітики безуспішно закликають владу різко скоротити кількість чиновників та підвищити зарплати що залишилися.

Зараз, за визнанням самих держслужбовців топ-рівня, цю проблему влада вирішує своєрідно: багато з “топів” отримують неофіційні доплати в конвертах. Джерела цих грошей невідомі – експерти припускають, що вони йдуть з бюджетів партій владної коаліції. Це ставить чиновників в пряму залежність від своїх політичних або урядових керівників.

“Якщо є зарплати в конверті, то перша проблема – що за це вимагають”, – задається питанням Тимофій Милованов, професор Університету Пітсбурга.

Він радить зробити максимально прозорим все, що стосується матеріального становища чиновників. А скорочення штатів держструктур почати з обрізання повноважень окремих міністрів і відомств – щоб звільнення “зайвих” працівників не привели до фатального напрузі залишилися.

Піти на такий крок і не зіткнутися із звинуваченнями з боку правоохоронців у саботажі важливих держфункцій керівники міністерств зможуть лише під прямі гарантії президента і прем’єра, – “урізати функції, прибирайте непотрібні процедури”. У Грузії саме так і зробили – пішли в лобову і виграли. “Але, схоже, український уряд йти в лобову боїться, не хоче і не може”, – переконаний експерт.

Милованов закликає владу хоча б створювати такі умови, за яких корупціонери або люди, які хочуть жити на приховані доходи, не могли цього робити. “Тоді вони самі зберуться і підуть. І система очиститься “, – переконаний він.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

hosting