Новини

НБУ знижує вартість своїх кредитів для банків, але не для всіх

НБУ

Нацбанк знижує вартість своїх кредитів для банків. Однак зниження облікової ставки відразу на 5 процентних пунктів в найближчій перспективі не спричинить за собою здешевлення ні роздрібного, ні корпоративного банківського кредитування.

Національний банк з 25 вересня знизив облікову ставку з 27% відразу до 22%. Офіційна причина – уповільнення інфляції. «Дезінфляція стала можливою через нашу монетарну політику і дії адміністративних обмежень», – визнала глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.

Зменшення облікової ставки автоматично здешевлює вартість ресурсів НБУ. Ставки рефінансування прив’язані до облікової ставки і, згідно з положенням про регулювання Нацбанком ліквідності банків, не можуть бути нижче за неї. Коли влітку облікова ставка становила 30%, то кредити «овернайт» під забезпечення ОВДП надавалися під 33%. З 28 серпня облікова ставка знизилася на 3 п.п., а ставка «овернайт» – на 4 п.п. Сьогодні зниження було синхронним – ставки впали на 5 п.п.

До останнього зниження облікової ставки НБУ видавав банкам кредити овернайт під 29%, кредити на підтримку ліквідності – 27%. Стабілізаційні кредити коштували облікову ставку плюс 1,5 п.п., а кредити під відтік депозитів – півтори облікової ставки.

Останнім часом позиції регулятора та ринку зближуються: банки не хочуть брати дорогі кредити в НБУ, а він не горить бажанням їх кредитувати, намагаючись прищепити думку, що він – кредитор останньої інстанції. Після зниження в кінці серпня облікової ставки НБУ всього дев’ять разів видавав кредити «овернайт». У всіх випадках був всього один банк, який отримував завжди одну й ту ж суму – 24 млн грн.

Іншим банкам дешевше було позичити один у одного – на міжбанку середня ставка за кредитами «овернайт» у вересні становить 21,1% при 29% у Нацбанку. Навіть у населення можна позичити дешевше, ніж у НБУ. Роздрібні депозити, відповідно до індексу UIRD, банки залучають на три місяці під 21,06%, на рік – під 21,8%.

Низький попит у банків і на довгі кредити НБУ. Якщо в червні банки всього тричі брали в НБУ кредити на термін довше 30 днів (77,5 млн. грн взяв банк «Хрещатик» і двічі – сумарно на 750 млн грн – банк «Фінанси та Кредит»), то в липні таких випадків не було жодного, а в серпні – лише один (банк «Хрещатик» отримав 70 млн грн під заставу держоблігацій). Тому зниження облікової ставки не надасть відчутний вплив на процентні витрати банків. Це скоріше символ, що гроші поступово дешевшають, а інфляційні і девальваційні ризики – загасають.

І в банків гроші є, особливо короткі. Вони їх несуть в НБУ, викуповуючи його депозитні сертифікати (у серпні – на 224 млрд грн). Регулятор казав, що ці ставки давно вже ринкові і не залежать від облікової. Тому ставки, за якими НБУ залучає гроші у банків, залишилися на колишньому рівні навіть після зниження облікової: депозитний сертифікат «овернайт» коштує 18%, а тижневі і двотижневі сертифікати виставляються на тендер НБУ під 19% і 20%.

Однак не варто очікувати, що завдяки грошам, що подешевшали, банки різко відновлять кредитування економіки і населення. По-перше, ні НБУ, ні МВФ не дозволять перетворити банки в каси з видачі позичальникам рефінансування НБУ. По-друге, бажання банків кредитувати бізнес і населення залежить не від наявності та вартості грошей, тим більше «грошей НБУ», а від здатності банків отримати назад видані кредити. «Щоб банки почали кредитувати, необхідно провести оздоровлення та докапіталізацію всього ринку. Зараз відбувається перезапуск системи – в парламенті знаходиться вісім законопроектів, у тому числі щодо посилення захисту прав кредиторів. Якщо це не буде зроблено, ніхто кредитувати не зможе», – визнає Валерія Гонтарєва.

Банкіри в основному працюють з нинішніми клієнтами і не залучають нових. «Для утримання частки ринку будемо працювати з існуючою базою клієнтів. Враховуючи складну ситуацію в країні, очікування в сфері кредитування фізичних осіб знаходяться на рівні минулого року », – говорить Юлія Гуртовенко.

Поки учасники ринку готові видавати у вигляді кредитів невеликі суми грошей, вимагаючи значне заставне покриття. «Для відродження кредитування необхідні стабілізація роботи і повернення довіри до банківської системи, стабілізація курсу гривні, нормалізація політичної ситуації в країні, економічне зростання, і як наслідок, зростання реальних доходів населення. Без зростання купівельної спроможності потенційних позичальників активізувати ринок іпотечних та автокредитів неможливо. Затребуваними залишаться тільки короткострокові і дрібні споживчі кредити для задоволення поточних потреб населення », – зазначає Олена Трояновська.

У більш віддаленій перспективі учасники ринку бачать можливості для розвитку кредитування. «У великих банків пропав апетит до зростання. Але економіка і населення все-таки повинні кредитуватися. У гру можуть вступити дрібні банки», – вважає Вадим Березовик.

У НБУ не думають, що це буде скоро. «Ставки поступово знижуватимуться. Але зростання кредитування почнеться тільки наступного літа», – очікує Валерія Гонтарєва.

Правда України

domains

ваш коментар: