Новини

Гурман-тури за недорогою та якісною їжею в Україну, виїзд з Севастополя вночі

гурман-тури за недорогою та якісною їжею в Україну

Розповіді про порожні полиці кримських магазинів – міф. Але ціни кусаються, і тому «гурман-тури» в континентальну України стають все популярнішими серед жителів півострова.

Віктор неспішно закурює сигарету – до рейсу у нього є ще півгодини. Його білий мікроавтобус Mercedes Sprinter під зав’язку набитий сумками і коробками. Ще кілька років тому його маршрут з Сімферополя до Києва влітку був цілком буденним явищем. Сьогодні шлях складний і непередбачуваний.

– Не боїтеся чужий вантаж через кордон перевозити? – цікавлюся у водія.
– У нас з цим суворо. Перевозимо тільки особисті речі, не більше 30 кг, – відповідає він.

Віктор та Ірина – молода пара з Донецька, виховують трирічну дочку Машеньку. Війна змусила їх залишити рідне місто, і тепер, за їхніми словами, живуть вони на дві країни: Віктор влаштувався в Києві, а дружина з дитиною – в Криму. У «минулому житті» чоловік працював водієм маршрутки, дружина викладала англійську дітям. Пара планувала завести ще одного малюка.

– А зараз бачите, як життя крутонуло, – розповідає Віктор, мружачись від літнього сонця. – Бігли від автоматних черг куди подалі. У столиці житло не знайшли – біженців в шию женуть. Я зупинився у друга, а дружину з донькою відправив до сестри в Сімферополь – так спокійніше. Налагодили невеликий бізнес з перевезень з Києва до Криму. Якось виживаємо.

– Але ж доводиться людям на слово вірити чи перевіряєте сумки? А раптом контрабанда? – запитую я.

У відповідь Віктор охоче ділиться історіями з життя своїх колег. Мовляв, передали одному водію коробку в Крим, щедро заплатили, а в ній виявилися нові айфони й інші мобілки на суму мінімум 50 тис. грн. Все це конфіскували на кримській митниці, а шофера оштрафували.

– Інший віз так сумку, набиту новим жіночим барахлом. Ну бірки познімали б, чи що, адже зараз з цим суворо, – продовжує водій. – Хоча раз у раз по-іншому. Тиждень тому я віз автобус людей у Крим, на митниці ні в кого сумки не дивилися.

Віктор зазвичай перетинає російський кордон разом з пасажирами і пересаджує людей у кримський автобус.

Він розуміє, що ризики високі – проблем потім не оберешся. Але каже, це краще, ніж займатися офіційними поставками в Крим продуктів. Адже час простою в чергах «проблемного» вантажного транспорту на пунктах пропуску Армянськ і Перекоп сягає семи діб. Тиждень у черзі в таку спеку витримає не кожен.

Проте фур, завантажених їстівним українським товаром, менше не стало. Навпаки, за даними начальника Кримської митниці Олександра Козинцева, частка продуктів харчування в загальному обсязі товарів, що ввозяться в Крим з території України, збільшилася в порівнянні з 2014 роком з 32% до 70%.

Наприклад, Россільгоспнагляд відрапортував, що тільки за останній тиждень травня з України на півострів імпортували понад 2,2 тис. т овочів, майже 1,5 т фруктів і горіхів, 175 т борошна і круп. Також великими партіями поставляють курячі яйця, м’ясо та м’ясопродукти. Правда, 8% від вантажопотоку не доходить через порушення правил поставок підкарантинної продукції.

Однак це лише суха статистика. Роблячи покупки в кримських магазинах, задаєшся питанням: а де, власне, всі ці українські товари на мільйони доларів, які, теоретично, повинні коштувати дешевше продуктів з того ж Краснодара? Так, українських товарів багато, але все-таки основний асортимент продуктів в місцевих універсамах переважно російського походження. Але ціни кусаються на будь-який товар.

1 кг черешні коштує 150 руб. (для перерахунку на гривні ділимо на два), полуниця – 80, молода картопля – 57, огірки – 45, лікарська ковбаса – 350 руб. за 1 кг, 1 л молока – 40 руб., нарізний батон – 24, тандирний хліб – 35-40, яйця – 40-100 руб. за десяток, куряча гомілка – 118 руб за 1 кг, свинина – понад 300. Витратити 1.000 руб., купивши свіжі овочі, зелень, молоко, продукти на вечерю – це нормально.

Влада республіки визнає, що ціни на продукти першої необхідності зросли необѓрунтовано сильно, але втримати їх не змогла. За даними Кримстату, роздрібні ціни на продукти харчування в Криму підскочили на 53,2% (грудень 2014-го до грудня 2013-го). Фрукти подорожчали на 82,9%, м’ясо – на 64%, хліб – на 34,2%. Дуже різко зросли ціни на алкоголь і тютюн. Пачка звичайних сигарет коштує 75 руб., пляшка пива – від 43, найдешевше вино – від 150 за пляшку.

Міністерство промислової політики Криму веде щоденний моніторинг цін на продукти. Зростання пояснюють в тому числі вищою вартістю російських товарів і труднощами з їхньою доставкою. Перш за все підвищення цін обумовлене питаннями логістики: робота Керченської поромної переправи через часті шторми нестабільна. До того ж чиновники нарікають, що торговельним мережам у Криму – а переважно вони приватні – складно диктувати рівень торговельної націнки.

Не дивно, що все більше жителів Криму виїжджають в Україну закупити їжу подешевше. У соцмережах з’являються пропозиції для кримчан вирушити в «гурман-тур» за дешевою ковбасою, сиром, маслом, солодощами і рибою в прикордонні райони Херсонщини.

Ось приклад такого оголошення, яке розмістив 42-річний приватний підприємець із Севастополя, колишній військовослужбовець Збройних сил України Андрій Василенко: «Пропоную гурман-тури за недорогою та якісною їжею в Україну. Виїзд з Севастополя на мікроавтобусі вночі, о 8 ранку – в Херсоні». На шопінг відводиться вісім годин, ввечері виїзд назад до Криму. Поїздка коштує 2.500 руб. з людини.

Звичайно, за палкою ковбаси та шматком сиру в таку далечінь їхати нелогічно. Але й про великі закупівлі мова не йде. Купують стільки, скільки під силу пішки понести через пункт пропуску Армянськ, адже сам кордон доводиться проходити на своїх двох.

А їдуть у такі тури ті, у кого є родичі в Херсоні, кому потрібно виїхати на материк, щоб поміняти фото в українському паспорті, купити одяг та взуття, ліки – одним словом, не тільки заощадити на їжі, але й вирішити інші питання. Саме такі люди і стають клієнтами Василенка. Він же, своєю чергою, обіцяє, що з ввезенням продуктів у Крим не буде ніяких проблем.

Можна дістатися до Херсона і самостійно, витративши на дорогу меншу суму – близько 1.500 руб. У місто на Дніпрі їхати необов’язково: кримчани вирушають у більш близькі Новоолексіївку, Генічеськ, Мелітополь, де можна купити продукти вдвічі, а то й утричі дешевше, ніж у магазинах на півострові. Купують собі, беруть замовлення у сусідів.

«Ну що, сухарів насушила? У Криму ж порожні полиці в магазинах», – іронізує наді мною моя знайома, мешканка Сімферополя Олена Мельникова. Ця тема вже набила оскому жителям півострова.

«Так, по суті, все одно, звідки товар, лише б він був в асортименті, – каже приятелька Мельникової Світлана. – Справді, був час, коли в супермаркетах було хоч конем грай – порожні полиці. Ну так в той час поставки продуктів тільки налагоджувалися … Зараз інша справа. Всього доволі, були б гроші в кишені. Шкода, що українські цукерки коштують на порядок дорожче російських. Наприклад, плитка шоколаду Roshen вдвічі дорожче російської молочної Оленки».
Спочатку покупці губилися, коли не бачили на полицях магазинів улюблених торгових марок. Але потім звикли до новинок.

А ось до цін на одяг в кримських бутиках і на речових ринках звикнути ніяк не можуть. Ну де це бачено, щоб босоніжки коштували 5.000 руб., дитячі сандалі – від 1.700, сукні – від 1.500?

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

domains

ваш коментар: