Новини

Адвокат збоченця і крадуна онищенка викрив його у співпраці з агресорами

Уже підзабута “справа Онищенко” отримала новий скандальний оборот.

Як доказ представник СБУ продемонстрував переписку з телефону адвоката в “газовій справі” депутата Олександра Онищенка – Андрія Циганкова з якимсь громадянином “Д”.

Крім того, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що на Онищенка в справі є тонни документів, а один зі свідків, що знаходиться за кордоном, незабаром дасть докази незаконних дій Онищенко, і не тільки у газовій справі.

Сам Онищенко, за нашою інформацією, давно готувався опублікувати порцію компромату на українську владу, в тому числі і особисто на президента Петра Порошенка: про підкупи депутатів, газові справи та інше.

Інформація, озвучена СБУ на брифінгу 1 грудня, змусила Онищенко зробити у відповідь гучну заяву про те, що він передав спецслужбам США весь компромат на Порошенка.

Також опальний бізнесмен заявив, що його нинішнього адвоката Циганкова йому нав’язав “смотрящий” за судами і прокуратурою Олександр Грановський.

Ми вирішили з’ясувати, чи дійсно Грановський привів Циганкова в справу Онищенко, а також – чи достовірне листування, яку продемонстрували в СБУ.

Ми розраховували на короткий коментар.

Але Циганков, який після затримання СБУ та вилучення у нього телефону знаходиться за кордоном, виявився несподівано багатослівним.

Циганков каже, що зустрічався з Онищенко не тільки в Москві, але і в інших країнах, хоча Онищенко заперечував свої поїздки в Росію:

“Той аспект і той формат наших зустрічей в Москві, як вони проходили, або демонструє повну деградацію спецслужб Росії, або у них лояльне ставлення до того формату присутності в Росії, який міг дозволити собі мій клієнт.

У центрі Москви, з двома охоронцями, у яких під куртками видно наявність спецзасобів? І при цьому правоохоронці не реагують? Чи можна уявити собі народного депутата України в центрі Москви в таких умовах?”

Вчора Генпрокурор розкрив інформацію про те, що йде ряд допитів не в Україні. Це дійсно так. В силу обставин в рамках кримінального провадження я не можу говорити, де і кого допитують.

Мені відомо, у якій справі йдуть процесуальні дії. Це стосується моїх клієнтів, і це стосується “справи Онищенко”.

Вилучення телефону у мене як у адвоката в цій справі, порушує адвокатську таємницю.

Я розчарований вилученням телефону у мене, і тим, що суд вирішив, що співробітники СБУ обґрунтовано забрали у мене телефон. Моя заява про неправомірні дії співробітників СБУ залишено прокуратурою без уваги. Наскільки можна обмежувати адвокатську таємницю інтересами нацбезпеки? Я вважаю, що не можна.

Швидше за все, остаточну крапку поставить рішення Європейського суду з прав людини. Однак, для його реалізації необхідна саме воля клієнта або, як мінімум, відсутність його заперечень.

Відносно листування, Онищенко стверджує, що вона неправдива і не має відношення до справи. Він є підозрюваним у рамках кримінальної справи. Договір на надання мною правової допомоги в цій справі не розірвано.

У своїх коментарях я пов’язаний позицією клієнта. Клієнт говорить, що листування недійсне.

Також Циганков каже, що його телефон знаходиться в розпорядженні СБУ:

Рішення розкрити переписку для суспільства, фактично розголосити таємницю слідства, – це рішення слідчого. Сподіваюся, що на це отримано відповідне процесуальне рішення. Я не заперечую і не можу підтвердити.

Після того як СБУ забрало телефон, спілкування стало дуже напруженим з боку мого клієнта. Він вирішив, що мені буде неправильно повертатися в Україну в той день (коли у мене вилучили телефон). Однак, ініціатива мого повернення саме в той день належала клієнту.

До приїзду, коли мене затримало СБУ я був за кордоном, і вирішив, що правильно виїхати, оскільки знав про те, що Онищенко планує перший викид компромату і повернувся в Україну саме в день безальтернативного запрошення в СБУ на прохання представника Онищенко.

Також невстановлені особи інтерпретували йому мої свідчення, які я давав в СБУ. У відповідь на це я йому запропонував непрямими методами встановити правду і те, що з мого боку щодо нього не було показань, які звинувачують його в сепаратизмі: письмово опитати мене його адвокатами, узгодити той же поліграф, – але це не отримало розвитку. Заперечувати факт претензій Онищенко до мене з цього приводу, висловлених у дипломатичному листуванні, я не буду, однак, вважаю їх необгрунтованими.

Мабуть, він переконався, що думка третіх осіб про мої свідчення не відповідає дійсності, раз я до цих пір пов’язаний з ним договором.

Ми спілкувалися з Онищенко в останній раз тижнів зо три тому.

Коментуючи заяви Онищенко, що Грановський “дав” йому Циганкова, адвокат сказав:

Ці слова про Гранівського не відповідають дійсності. Я знайомий з Грановським, як і всі учасники юридичного бізнесу.

Але якщо у Онищенко буде бажання, я готовий пройти поліграф з питання, чи рекомендував мене йому Грановський, і чи пов’язане консультування Онищенка з Грановським, оскільки подібні рекомендації були дані абсолютно іншою особою на нашій з ним спільній зустрічі, і саме в зв’язку з тим, що я здійснював захист фігурантів у “газовій справі Онищенка”.

Це не відповідає дійсності, і ця позиція схожа на позицію СБУ – використовувати адвоката як аргумент у політичних дебатах.

Після безальтернативного запрошення мене в СБУ – а Онищенко знав, що у мене вилучено телефон – він не розірвав договір, він розуміє реалії здійснення адвокатської діяльності, незважаючи на конфлікт з АП.

Розуміючи, що в листуванні можуть бути певні неприємні моменти для нього, він обрав систему захисту: асоціювати мене з Грановським – сказати, що це спецстратегія.

Раніше він звертав мою увагу і говорив, що доцільно було б знайти контакт з представниками влади, серед них звучало прізвище Олександра Грановського. Він спробував реалізувати це і через інших людей, тому що я не знайшов конструктиву в його пропозиції.

Він намагався вийти на деяких депутатів, коли був розгляд у ВР питання про подання ГПУ. Але це і логічно – шукати розуміння у колег.

Кримінальне провадження по газовій схемі Онищенка перейшло в важіль дестабілізації мирної обстановки в країні.

Я вважаю, що одне з великих запитань з цього приводу – є питання до НАБУ про якість слідства. Якби сьогодні НАБУ було повністю готове надати обгрунтовану підозру і в рамках досудової процедури передати справу до суду – то, можливо, не було б хитань компроматів.

У нас йде резонансна справа, говорять про розкрадання, і немає визначеності, кому ця справа несе шкоду. Плюс допуски при укладанні угод – справа Онищенка була побудована на укладанні угод.

Я точно знаю, що показання двох фігурантів, дані слідству в рамках угод, не відповідають дійсності, але не маю права назвати, про кого йде мова.

Є дві можливості захисту: реалізація кримінального захисту і реалізація шляхом певного тиску на чиновників, щоб в результаті тиску вони діяли в інтересах відповідної особи.

Викид компроматів пов’язаний з тим, що на момент торгів президент не зміг або не захотів в інтересах Онищенка натиснути на НАБУ. Тому і з’явився компромат, тому і адвокат став фігурантом.

Тобто, це спроба, щоб президент вийшов з АП, прийшов в НАБУ і сказав, що стосовно нього, його команди і влади поширюється компромат, який може дестабілізувати ситуацію, просив би звернути кримінальні провадження щодо Онищенка, щоб припинити поширювати компромат. Тоді наступним фігурантом розслідування може стати сам президент.

За словами Циганкова, вони говорили про це з Онищенко, коли він надавав йому консультації:

“Він говорив про те, що на противагу моїх пропозицій і стратегії кримінального захисту, у нього є певний компромат. Суть компромату мене не цікавила, я не планував бути носієм цього компромату.”

Правда України

domains

ваш коментар: