Бойовики упродовж дня стріляли 10 разів – штаб АТО

У штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

hosting

Росію треба «дотиснути»; поступки не сприятимуть розміщенню сил ООН – Порошенко і Волкер про миротворців на Донбасі

Україна готова до дискусій щодо етапів впровадження миротворчої місії ООН на Донбасі, але для вирішення цього питання треба «дотиснути» Росію, заявив президент Петро Порошенко під час брифінгу на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

«Для того, щоб була запроваджена в Україні повномасштабна місія миротворців, яка забезпечить повернення цих територій під український суверенітет, для цього потрібна лише одна річ – «дотиснути» Росію», – сказав Порошенко.

Він додав, що миротворці мають бути розгорнуті на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону, щоб зупинити інфільтрацію російських військ, техніки та боєприпасів на територію України. 

«По решті позицій можна вести діалог і пошук компромісів: функціональних етапів, країн, як принцип миротворчих операцій – сусідні країни, як правило, не беруть участь у складі миротворчої місії», – сказав Порошенко.

На його думку, миротворча місія не має бути чимось «екзотичним».

«Миротворці не мають бути ескорт-сервісом вздовж лінії зіткнення, в них не має бути обрізаних повноважень. Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування, мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території», – зауважив президент.

У свою чергу, спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер зазначив у Мюнхені, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН. 

«Найкраща річ, яку ми можемо зробити для захисту людей, створення безпеки і миру, полягатиме у запровадження миротворчої сили з мандатом ООН у регіоні, яка реально припинить конфлікт та створить умови, за яких Мінські угоди зможуть повністю бути втіленими… Якщо ми очікуємо поступок, ми ніколи не досягнемо цього», – заявив Курт Волкер.

Він зазначив, що у переговорах сторони можуть не погоджуватися щодо багатьох речей, «але ми можемо погодитися зробити певні речі», додав Волкер.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.

hosting

Порошенко висловив прем’єрові Польщі стурбованість останніми діями Варшави – Банкова

Президент України Петро Порошенко висловив прем’єр-міністрові Польщі Матеушеві Моравецькому стурбованість останніми діями і заявами Варшави, повідомила прес-служба голови української держави.

У перебігу зустрічі обох чільників, що відбулася в рамках участі президента України у 54-й Мюнхенській конференції з питань безпеки, він «висловив стурбованість із приводу ухвалених нещодавно польським парламентом змін до закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща» і «закликав польське керівництво утриматися від кроків, які можуть поставити під загрозу позитивні досягнення у двосторонньому діалозі з історичних питань», мовиться в повідомленні.

Порошенко також звернув увагу на «вкрай шкідливий для українсько-польських взаємин характер заяви з оцінкою діяльності українського гетьмана Богдана Хмельницького», повідомили на Банковій.

Серед іншого, за цим повідомленням, у розмові йшлося і про «подальший розвиток взаємодії у сфері захисту культурної спадщини та увічнення місць пам’яті у контексті досягнутих домовленостей».

У Польщі нещодавно внесли зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають запровадження кримінальної відповідальності, серед іншого, за заперечення «злочинів українських націоналістів» проти польських громадян у 1925–1950 роках чи за звинувачення поляків у причетності до злочинів нацизму часів Другої світової війни. Ці зміни різко розкритикували і вимагають скасувати не тільки в Україні, але й у США чи Ізраїлі.

Також останнім часом у Польщі знесення місцевою владою деяких пам’ятників українським жертвам, які загинули від рук поляків у роки Другої світової війни, пояснюють тим, що вони не були належним чином легалізовані, інші такі пам’ятники на українських похованнях просто нищать невідомі. Україна вимагає припинити таку практику.

А сам Матеуш Моравецький наприкінці минулого тижня стверджував, ніби повстання під проводом Богдана Хмельницького проти влади Польщі в Україні 17-го століття було «першим великим злочинним актом проти євреїв», який єврейські історіографи, за його словами, порівнюють із Голокостом. В Україні негативно сприйняли ці слова.

hosting

Понад 105 мільйонів гривень витрачено з бюджету на НАЗК у 2017 році – #Точно

Бюджетні витрати на діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2017 році становили 105,6 мільйона гривень. Таку інформацію подано у звіті про бюджетні видатки 2017 року, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, 77 мільйонів гривень сплачено як оплата праці i нарахування на заробітну плату співробітникам НАЗК. 444 тисячі гривень витратили на відрядження.

Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Нацагентство є колегіальним органом, до керівного складу якого входить п’ять членів. На сьогодні НАЗК очолює Наталія Корчак.

Середньомісячна зарплата Корчак у першому півріччі 2017 року була у розмірі сто тисяч гривен.

Раніше, у 2016 році, на діяльність НАЗК витратили 65,6 мільйона гривень.

Минулого року НАЗК стало фігурантом кількох скандалів. Як з’ясували журналісти програми «Схеми», підлегла Корчак була засуджена за корупцію, але майже рік незаконно перевіряла декларації високопосадовців.

hosting

Клімкін про зустріч з Лавровим: ні до чого не домовилися

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що його зустріч з російським колегою Сергієм Лавровим не принесла жодних результатів.

«Я так розумію, що дискусію ми маємо продовжувати. Поки що ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору – інша. Будемо працювати далі. Я вважаю, що з гуманітарної точки зору, ця зустріч була важливою. Я дуже сподіваюся, що можемо надати поштовх. З інших питань, як ви розумієте, домовленостей у нас немає», – сказав Клімкін журналістам у Мюнхені.

Він зазначив, що говорив із Лавровим, зокрема, про питання звільнення заручників та політичних в’язнів.

«Говорили про те, що цю роботу потрібно реально почати і про те, що зараз нами мають бути обговорені можливі форми звільнення чи обміну», – сказав Клімкін.

За його словами, також обговорювалося питання повернення російських військових до Спільного центру координації та контролю припинення вогню на Донбасі та миротворчої місії ООН у регіоні.

16 лютого в Німеччині розпочалася Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. Головним чином світові лідери планують обговорити конфлікти в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї. 

Клімкін повідомляв, що 16 лютого в Мюнхені відбудеться зустріч «нормандської четвірки» на рівні міністрів закордонних справ, однак з технічних причин її перенесли, ймовірно, на 17 лютого.

hosting

Розенко про переговори в Польщі: переговори завершені, але не закінчені

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Польщі Пьотром Глінським заявив, що переговори завершені, але не закінчені.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам‘яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він у twitter. 

Як повідомила співголова українсько-польської міжпарламентської групи Оксана Юринець на своїй сторінці в Facebook, переговори тривали на півтори години довше, ніж було заплановано, сторони обговорили, серед іншого, загрози закону про Інститут національної пам’яті. 

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати закон про Інститут національної пам’яті. Одночасно він повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Документ, ухвалений перед цим Сенатом і Сеймом Польщі, передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років. Ухвалення закону викликало різку критику в Україні, США, Ізраїлі.

hosting

Уряд підтримав будівництво швидкого залізничного сполучення між Києвом і «Борисполем» – Гройсман

Кабінет міністрів підтримав будівництво лінії швидкого залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль», повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

За його словами, сполучення дозволить дістатися з Києва до аеропорту за 35 хвилин.

«Будівництво маємо розпочати не пізніше 1 червня, завершити – у грудні 2018 року», – написав Гройсман.

Він зазначив, що загальна вартість проекту оцінюється в 600-800 мільйонів гривень.

«Річний пасажиропотік найбільшого аеропорту України – 7-8 мільйонів людей. На сьогоднішній день пасажири не мають зручного способу дістатися до аеропорту. Ми швидко напрацювали технічне рішення цієї проблеми. Плануємо запустити потяг вже до кінця року. Загальна вартість проекту 600-800 мільйонів гривень, що приблизно в 10 разів дешевше, ніж вартість горезвісного проекту «Повітряний експрес», – додав Гройсман.

Як заявив прем’єр, необхідно добудувати чотири кілометри шляху. Платформа буде розташована біля терміналу аеропорту, експрес двічі зупинятиметься на шляху до «Борисполя».

Національний проект «Повітряний експрес» – швидкісна залізниця із Києва до аеропорту «Бориспіль», яка мала запрацювати до кінця 2013 року. Реалізацією проекту займалося нині ліквідоване Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, яке тоді очолював Владислав Каськів.

Очікувалася, що швидкісна електричка долатиме відстань від вокзалу «Київ-Пасажирський» до аеропорту Бориспіль за 41 хвилину. Планувалося, що вона йтиме нинішньою залізничною колією до Борисполя, звідки буде прокладена окрема гілка до терміналів аеропорту. Швидкісної електрички до аеропорту досі немає.

Нині українські силовики проводять досудове слідство  у кримінальному провадженні за фактом розкрадання 81 мільйона гривень держпідприємства «Повітряний експрес», отриманих державою за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю, ці кошти надавались Україні китайськими партнерами для будівництва залізничного пасажирського сполучення міжнародного аеропорту «Бориспіль» з містом Києвом.

hosting

ГПУ: у «справах Майдану» ув’язнена одна людина, громадянин Азербайджану

За злочини, вчинені під час Революції Гідності, реальні вироки отримали поки що лише двоє людей, втім відбуває покарання одна людина, повідомив в ефірі програми Радіо Свобода «Деталі» прокурор департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Олексій Донський. 

Ці два вироки пов’язані із подіями з 21 на 22 січня 2014 року, коли до протестувальників була застосована сила з боку так званих «тітушок». Відбуває покарання у в’язниці громадянин Азербайджану, розповів прокурор.

«Громадянин Азербайджану на прізвище Тагіров був залучений групою «Оплот» і Жиліним (лідер «Оплоту» Євген Жилін, вбитий у Росії у вересні 2016 року – ред.) до хуліганських дій, викрадення людини зі станції метро «Петрівка», вивезення її до лісопосадки в районі метро «Бориспільська». Там цю людину катували. Це події з 21 на 22 січня 2014 року. По цій справі багато осіб засуджено, але до реальної міри покарання – лише двоє», – повідомив прокурор.

Другу людину, яка була засуджена до ув’язнення в цій справі, випустили за «законом Савченко», заявив Олексій Донський.

«Другий вирок не вступив в законну силу – ми його оскаржуємо. Обвинувачений отримав реальну міру покарання, але за «законом Савченко» (він відбув в СІЗО один рік і три місяці, а присуджено йому було 2,5 роки ув’язнення), його випустили по відбутому. Ми вважаємо його вирок надм’яким і зараз його оскаржуємо, ця процедура не завершена», – зазначив прокурор ГПУ.

Усього по «справах Майдану» суди винесли 50 вироків, більшість із них з умовними термінами покарання, зауважив Олексій Донський.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість загинули в лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

hosting

Луценко підписав подання про притягнення до кримінальної відповідальності депутата Бакуліна – ГПУ

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підписав подання про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата, члена фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна, повідомила речниця Луценка Лариса Сарган у Facebook.

«Луценко підписав подання про притягнення до кримінальної відповідальності, надання згоди на затримання, подання про обрання запобіжного заходу народному депутату Євгену Бакуліну. Подання направлені до Верховної Ради України», – написала Сарган.

У коментарях до допису вона додала, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії. Згідно з даними на сайті парламенту депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

Наступний пленарний тиждень розпочнеться у парламенті 27 лютого.

У липні 2017 року Юрій Луценко заявляв, що прокуратура готує подання до Верховної Ради про притягнення до кримінальної відповідальності Євгена Бакуліна.

У лютому 2017 року у прокуратурі повідомили, що колишній заступник голови компанії «Нафтогаз України» Олександр Кацуба пішов на співпрацю зі слідством у справі щодо розкрадання державних коштів.

Силовики повідомляли, що колишні заступники голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Сергій й Олександр Кацуби є фігурантами справи щодо закупівлі бурових установок.

За даними слідчих, Сергій Кацуба був куратором багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «вишки Бойка». Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році.

Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів.

Тоді «Нафтогазом» керував Євген Бакулін, а куратором закупівлі бурових веж були два брати – заступник Бакуліна Сергій Кацуба, і член правління «Чорноморнафтогазу» Олександр Кацуба.

hosting