$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Гусейнов: суд відхилив запит прокуратури про екстрадицію

Азербайджанський опозиційний журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов, якого восени затримали в Києві, заявляє, що Печерський районний суд столиці України 2 квітня відхилив запит прокуратури щодо його екстрадиції до Азербайджану.

Про це Гусейнов написав у Facebook. Водночас, за його словами, прокуратура всупереч рішенню не повернула йому паспорт.

«У задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції Грабця І.Н. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підданого Королівства Нідерланди Гусейнова Фікрета Нуралді огли, … для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави – відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає», – йдеться в документі, копію якого Гусейнов надав Радіо Свобода.

2 квітня суддя оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Повний текст буде оголошений 5 квітня 2018 року.

Прокуратура рішення поки що не коментувала.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Україну їде американський сенатор Портман – говорити про зброю і реформи

Сенатор-республіканець Роберт Портман заявляє про намір відвідати Україну «для вивчення ситуації». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, основними темами візиту буде американська військова допомога Україні та тутешній стан реалізації політичних та економічних реформ.

«Одне – це територіальна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні – разом з Євросоюзом – підтримати українців. Але, по-друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного прогресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Ради про ці питання також», – сказав сенатор.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Українські правозахисники звернулись до Волкера щодо пріоритетів на переговорах з РФ – Матвійчук

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер отримав звернення від українських активістів щодо стратегічних пріоритетів у ході переговорів із Росією, повідомила у Facebook керівниця «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

За її словами, звернення підписали більше 50-ти громадських об’єднань, серед яких правозахисники, екологи, профспілки, волонтери, сервісні та експертні організації з усієї України.

«Курт Волкер сказав, що його ретельно опрацює та надасть відповідь. Звернула його увагу, що у мінських списках досі лишається більше сотні людей. Серед них військовослужбовець Сергій Глондар, журналіст Станіслав Асєєв, і навіть діти, як-от школяр Ярослав Миронов. Я знаю рідних, які чекають їх повернення вже більше трьох років. Але проблема в тому, що ці списки неповні», – написала Матвійчук.

28 березня Курт Волкер повідомив про намір приїхати в Україну, зокрема на Донбас, наприкінці квітня – на початку травня.

Як заявив спецпредставник, останній його контакт із росіянами був у січні цього року. Після цього, каже посадовець, російська сторона жодного разу не виходила на контакт. Він переконаний, що завершення конфлікту залежить від бажання Росії припинити цю війну.

Тим часом, представниця України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила 2 квітня, що Україна готова передати 20 росіян для того, щоб звільнити ув’язнених у Росії українців Олега Сенцова, Олександра Кольченка й інших «в’язнів Кремля».

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму. Міністерство закордонних справ України направило вже близько 300 нот до Росії з вимогою звільнити утримуваних там українців.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

«Справа Веремія»: Крисіна дозволили судити з державним адвокатом

Апеляційний суд Києва постановив призначити Юрію Крисіну державного адвоката у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану в Києві. Наступне засідання призначене на 16:00 2 травня.

«Беручи до уваги те, що обвинувачений Крисін ухиляється від вирішення питання самостійно – укласти угоду із адвокатом… що призводить до затягування розумних строків апеляційного розгляду, порушення прав потерпілих, колегія суддів вважає за необхідне призначити Крисіну захисника», – заявив суддя.

Сам обвинувачений повідомив, що попередньо домовився з адвокатом про захист, але потім його заарештували. У відповідь прокурор Олексій Донський розповів, що це не відповідає дійсності, оскільки адвокати вже подавали клопотання від імені Крисіна у цій справі, і він мав місяць на угоду із захисниками.

Донський заявив Радіо Свобода, що до вироку Крисіну, якому суд першої інстанції призначив умовне покарання, має «багато запитань».

«Вважаємо вирок у справі вбивства журналіста Веремія незаконним, саме тому подали апеляцію. Можливостей затягувати дедалі менше. Це справа двох засідань», – сказав Донський.

Прокуратура вимагає призначити Крисіну покарання у вигляді шести років реального ув’язнення, а захисники родини Веремія – сім років.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві і призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки.

29 березня Дарницький районний суд Києва заарештував Юрія Крисіна на два місяці без можливості внесення застави у справі про викрадення та катування учасників Євромайдану.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд у Криму дозволив архієпископу Клименту стати громадським захисником Балуха

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд в анексованому Криму 2 квітня задовольнив клопотання адвокатів українського активіста Володимира Балуха, щоб його громадським захисником став архієпископ Климент. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

У клопотанні йдеться про те, що підставою для такого рішення є необхідність підтримати психологічний і духовний стан Балуха, який оголосив голодування на знак вироку суду.

Також суд задовольнив клопотання про аудіопротоколювання судового засідання.

При цьому у зв’язку з неявкою потерпілого – начальника ІТТ Анатолія Ткаченка – судове засідання перенесли на 11 квітня.

Архиєпископ Климент є головою Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок українському активісту Володимирові Балух. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

19 березня Балух почав голодування, протестуючи проти вироку. 

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало Росію негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денисова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста.

31 березня Кримська правозахисна група повідомила, що Балух сильно схуд і змарнів, про це стало відомо після того, як 30 березня українця відвідав адвокат.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Ляшко у 2017 році заробив більше, ніж Гройсман і Порошенко – декларація

Лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко задекларував понад 20,6 мільйона гривень доходів у 2017 році.  

Більша частина суми – 15 911 000 гривень – дохід від продажу нерухомого майна громадянину Риженкову Олександру Миколайовичу (можливо, колишньому народному депутату). Ще 1 871 000 гривень Ляшко заробив від надання майна в оренду – також Риженкову.

Крім того, народний депутат отримав 259 308 гривень зарплати у Верховній Раді, 252 825 гривень коштів на ведення депутатської діяльності, 1 669 467 гривень процентів в «Ощадбанку», 108 439 гривень процентів у банку «Аркада» та 571 045 гривень виграшу в лотерею. Загалом парламентар задекларував 20 643 084 гривні доходу.

Росіта Сайранен, з якою, відповідно до документа, Ляшко спільно проживає, але не перебуває в шлюбі, задекларувала 559 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна.

У розділі «Грошові активи» Ляшко вказав 4 445 067 гривень та 713 444 долари на рахунках в «Ощадбанку», ще п’ять тисяч гривень у «Приватбанку», а також 484 тисяч доларів, 70 тисяч євро та 839 тисяч готівкою.

Сайранен задекларувала 209 тисяч гривень, 15 тисяч доларів та 20 тисяч євро готівкою. Також у неї вказаний борг у розмірі 60 тисяч доларів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації про доходи, повинні були це зробити до 1 квітня.

Президент України Петро Порошенко задекларував за 2017 рік загальну суму доходів 16,3 мільйона гривень, а прем’єр Володимир Гройсман – 17,1 мільйона гривень.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Гройсман: певні громадські заклади не допускають фахівців для перевірки безпеки

Деякі громадські заклади не допускають фахівців для перевірки дотримання вимог безпеки, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«До мене доноситься інформація, що певні мережі не допускають контролерів. Хочу, щоб всі почули: не грайтеся з безпекою людей. Краще пройти перевірку добровільно, ніж чинити опір», – заявив Гройсман.

Він зазначив, що перевірки не є спробою тиснути на підприємців.

«До бізнесу треба ставитися з пошаною. Якщо є проблеми – виявляти їх, давати час на те, щоб швидко ліквідувати. Нам потрібні не штрафи. Нам потрібна безпека. Я не хочу створювати умови тиску, мене цікавить ліквідація будь-яких загроз безпеці громадян. Але якщо хтось ігноруватиме наші вимоги – будемо жорстко реагувати», – сказав прем’єр.

28 березня уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей. Гройсман повідомляв, що перевірки розпочнуться 30 березня.

Рішення ухвалили після пожежі в торгово-розважальному центрі в російському Кемерові 25 березня. За офіційними даними, жертвами стали 64 людини, серед них багато дітей.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Данилюк: легалізація грального бізнесу може принести близько 5 мільярдів гривень щороку

Легалізація грального бізнесу може збільшити надходження державного бюджету України на п’ять мільярдів гривень, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», яке було оприлюднене 30 березня.

«За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько п’яти мільярдів гривень щороку», – заявив Данилюк.

Згідно з державним бюджетом на 2018 рік, Україна очікує отримати 1,9 мільярда гривень надходжень від лотерейної діяльності.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Порошенко заявив, що зустрінеться з Меркель 10 квітня

Президент України Петро Порошенко планує зустрітися з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 10 квітня, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.

«Під час зустрічі з громадою Маріуполя президент проанонсував, що 10 квітня, одразу після Великодня, здійснить візит до Берліна для переговорів з канцлером Німеччини», – написав Цеголко.

В Адміністрації президента уточнили, що Порошенко планує обговорити питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Ця зустріч має стати першою після того, як Меркель склала присягу канцлера Німеччини на четвертий термін.

Меркель виступає за деокупацію Кримського півострова, який Росія анексувала у 2014 році, і врегулювання конфлікту на Донбасі.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

ДСНС перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем

Державна служба України з надзвичайних ситуацій перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем, повідомила прес-служба відомства.

У ДСНС розповіли, що впродовж цього тижня фахівці відвідали культові споруди Луганської, Волинської, Харківської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Херсонської та Житомирської областей.

«Під час рейдів співробітники служби порятунку звертають особливу увагу на наявність у будівлях вогнегасників, шляхів евакуації прихожан, протипожежного водопостачання та сигналізації, знаків пожежної безпеки, стан утримання електрогосподарства та приладів опалення», – заявили в ДСНС.

Цього року християни західного обряду святкують Великдень 1 квітня, а християни східного обряду – 8-го.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95