$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ критикує рішення інсценувати смерть Бабченка

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір критикує рішення української влади інсценувати смерть російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 

«Радий, що Аркадій Бабченко живий. Я шкодую через рішення поширити неправдиву інформацію про життя журналіста. Обов’язком держави є надання суспільству коректної інформації», – підкреслив Дезір у Twitter. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. Правоохоронці зазначили, що в нього стріляли в його квартирі, після чого він помер у кареті «швидкої».

30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий і попросив його зайти до залу прес-центру Служби безпеки України.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Г., якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби.

Перед цим Міністерство закордонних справ Росії і Кремль відкидали свою причетність до вбивства Бабченка.

Журналіст залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Росії війна буде завжди, поки тут Путін. Дев’ять цитат Аркадія Бабченка

29 травня ввечері в Києві був вбитий критик президента РФ Володимира Путіна, ветеран двох чеченських воєн, російський журналіст, який жив і працював в Україні, Аркадій Бабченко. В березні йому виповнився 41 рік. Бабченко був активним блогером, часто писав про війну на Донбасі, вважав Крим українським та нещадно критикував очільника Кремля. Що говорив про Росію і її президента журналіст – читайте в матеріалі Радіо Свобода.

21 червня 2012 року. Новая газета

Єдине, чого я хочу, – це жити у вільній країні, щоб мої діти жили у вільній країні. Хочу сидіти і писати свої оповіданнячка, але у вільній країні. Моя зацікавленість одна. Не гроші, не партії, не влада, не слава… Просто хочу нормально жити.

19 жовтня 2014 року. Facebook

Він (Путін, – ред.) же не просто людей вбиває. Він же в людях вбиває те добре, що було в них. Як мінімум, по відношенню до нас. І вирощує ненависть і агресію… Перетворити величезного сорокамільйонного братнього сусіда в тих, хто тебе ненавидить найбільше… Це треба зуміти, звичайно. Горіти в пеклі.

5 червня 2015 року. Цензор.net, коментує вбивство Бориса Немцова

Ні, ну моя-то черга, по ідеї, повинна прийти потім. Але бажання таке (зібрати речі і поїхати з Росії, – ред.) було присутнє, тому що перше відчуття було таке: все, ***дець, приїхали. Суши сухарі і чекай, коли за тобою воронок приїде.

21 жовтня 2015 року. Facebook

В Росії війна тепер буде завжди, поки при владі буде Путін і змінюватися буде лише театр бойових дій… А потім – в один прекрасний момент – все рвоне. Відразу, повністю, моментально і всюди… Тут буде одна велика ДНР на шостій частині суші – від моря і до моря. З алкоголіками на блокпостах, відрізаними головами в річці, тортурами на підвалах, зникненням бізнесменів і публічними стратами.

Читайте також: Поліція розглядає дві версії вбивства російського журналіста Бабченка

8 лютого 2016 року. Фокус

У Путіна немає інших варіантів: або Кадиров, або третя чеченська. Тобто третя чеченська буде в будь-якому випадку, абсолютно очевидно, що це питання часу, але зараз “стабільність” в лапках, мир у Чечні тримається тільки на Кадирові, якщо його прибрати, все почнеться наново.

22 лютого 2017 року. Апостроф

В Росії відбувається зараз те ж, що в Німеччині в 1938-1939 роках. Тоді Гестапо зіткнулося з такою проблемою: їм не було кого садити у в’язницю. Не тому, що вони всіх пересаджали, а тому, що громадська думка в Німеччині на той час змінилася. І країна реально почала підтримувати Гітлера – майже на 100%. Ось в Росії зараз відбувається рівно те ж саме.

29 липня 2017 року. Радіо Свобода

Оскільки я в Росії не підтримую всю цю шизофренію – я вважаю, що Крим однозначно український, що це агресія Росії проти України, що це одна з найбільш «ублюдочних» воєн в новітній історії – то, безумовно, я там не свій. Але і тут, в Україні, досить людей (їх, безумовно, менше), які кажуть «росіянин – відразу нафіг». І я це чую теж досить часто.

15 грудня 2017 року. Facebook

Володимир Путін – узурпатор, який захопив владу шляхом силового перевороту в 2012 році. Саме силового. Я наполягаю на цьому формулюванні. Хто був тоді в Москві, пам’ятає, як весь центр був забитий ОМОНом і військами.

27 січня 2018 року. Радіо Свобода

Я думаю, що ці псевдовибори в якійсь мірі будуть переломними. Тому що стане зрозумілим, що так, Росія – це Путін, що так, вони його обирають. Не всі. Більшість. Так 30%, 40%, безумовно, проти. Але більшість – вони за нього.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

МЗС України назвало Сущенка «заручником російської агресії» і вимагає його звільнити

Міністерство закордонних справ України наголошує на політичній вмотивованості переслідування українського журналіста Романа Сущенка, написала у у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Вчергове наголошуємо на політичній вмотивованості справи, вимагаємо звільнити журналіста Сущенка – заручника агресії РФ», – зазначила вона.

Вирок у справі українсього журналіста Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін. За його словами, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Вирок Сущенку оголосять 4 червня – адвокат

Вирок у справі українського журналіста Романа Сущенка Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін.

Як він повідомив раніше, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

Сьогодні відбулося засідання засідання Московського міського суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Російська прокуратура просить для Сущенка 14 років – адвокат

Російська прокуратура просить для українського журналіста Романа Сущенка 14 років позбавлення волі, написав у Facebook його адвокат Марк Фейгін.

Зараз триває засідання Московського районного суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на редактора видання в Дніпрі

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на громадського активіста, редактора сайту «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька, повідомили Радіо Свобода в поліції Дніпра. 

За даними речниці поліції Ганна Старчевської, провадження відкрите за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України («легкі тілесні ушкодження»). Слідство веде Амур-Нижньодніпровський районний відділ поліції. 

За словами Новохатька, напад на нього стався зранку 24 травня неподалік від його будинку. Журналіст стверджує, що перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня. Новохатько пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого інтернет-видання

У Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. Про це Радіо Свобода повідомив він сам.

За словами Всеволода Новохатька, у вранці 24 травня група молодиків чекала на нього неподалік від його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня.

 «Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Йшли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли», – розповів мейдійник.

Як повідомив Радіо Свобода Всеволод Новохатько, він пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ.

 «Пов’язую інцидент з діяльністю сайту «ЗОВ» і моїми публікаціями на сайті «Інформатор» про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно до себе, своїх родичів та друзів», – сказав Всеволод Новохатько.

Зараз журналіст перебуває у лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження.

Заяву про скоєння прийняв злочину Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає.

Півроку тому, у грудні 2017 року, поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через підпал авто активіста Геннадія Кириченка. Він повязував цей інцидент зі своєю боротьбою проти незаконного розміщення автомобільної стоянки. Невідомі облили авто бензином і підпалили на другий день після розірвання незаконного договору оренди. В організації Transparency International Україна припустили, що це «може бути помстою та актом залякування проти громадського активіста». Інцидент засудило і Представництво ЄС в Україні.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСЖУ: обшуки у Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму

Національна спілка журналістів України засуджує проведення обшуків російськими силовиками у будинку одного з координаторів об’єднання «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва.

«Мустафаєв – один із яскравих представників громадянської журналістики в Криму. Він допомагав висвітлювати процеси в російських судах Криму над кримськотатарськими активістами, розповідати про обшуки, затримання на півострові. Те, що відбувається зараз у будинку Сервера Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму, залякати кримських татар, позбавити їх найменших острівців вільного вираження думок», – йдеться у заяві НСЖУ із посиланням на секретаря спілки Олену Юрченко.

Вранці 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Пізніше «Кримська солідарність» повідомила також про арешт цих двох активістів.

Сервер Мустафаєв є відомим у Криму громадським активістом, улітку 2016 року він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним із його координаторів. Мустафаєв здійснював моніторинг судових засідань у справах кримських татар, знімав фото і відео звідти та з мирних акцій на анексованому півострові.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії – Захарова

Заарештований українець Роман Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії, тому що не мав російської акредитації, заявила в ефірі телеканалу «Россия-1» речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова, передає ТАСС.

Тому, на переконання Захарової, його ситуацію не можна порівнювати зі становищем заарештованого головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами МІА «Россия сегодня» в Україні не мають підґрунтя не через якісь моральні стандарти, а просто в юридичній площині», – заявила вона.

17 травня Херсонський міський суд заарештував на два місяці без права застави затриманого 15 травня у Києві керівника інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого підозрюють у державній зраді та проведенні підривної інформаційної діяльності проти України. Суддя пояснив рішення тим, що підозрюваний, крім українського, має ще й російський паспорт, і тому може переховуватися від слідства.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Верховний суд: відповідь розпорядника не по суті запиту є неправомірною відмовою

Верховний суд наголошує, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як повідомляє портал судової влади, суд розглянув адміністративну справу за позовом громадської організації до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громадська організація просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові в наданні копій документів щодо зарахування до вищого навчального закладу.

Крім того, організація просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка надати за запитом копії документів щодо зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу в 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд визначив, що законодавство передбачає два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами, тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації є органи влади, підприємства, що фінансуються з бюджету, суб’єкти господарювання, які займають панівне становище на ринку, та інші. Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95