$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Порошенко вперше прокоментував доступ ГПУ до телефонів журналісток Седлецької та Бердинських

«Я з вами, не хвилюйтеся»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСЖУ: українські правоохоронці не готуються видавати опозиційного журналіста Туреччині

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції і Служба безпеки України заявляють, що не отримували від Туреччини запитів на екстрадицію опозиційного журналіста Юнуса Ердогду, який понад 10 років живе в Україні, повідомляє Національна спілка журналістів України з посиланням на відповіді цих відомств на свої запити.

НСЖУ надала Радіо Свобода копії відповідей ГПУ, Мін’юсту і СБУ.

Ердогду заявляв, що переживає за свою фізичну безпеку після того, як у липні в Україні зникли й опинилися під арештом у Туреччині двоє громадян цієї країни: журналіст Юсуф Інан і бізнесмен Селіх Зеки.

Читайте також: Що відомо про «викрадення» громадян Туреччини в Україні

Ердогду звертався до української влади з проханням не видавати його Туреччині через побоювання за свою безпеку.

Депутат Європарламенту Ребекка Гармс обурилася інформацією про «викрадення» турецьких громадян в Україні і вимагала пояснень від голови МЗС України.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Журналістка Седлецька оскаржує дозвіл на доступ ГПУ до її телефону

Головний редактор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року.

Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання. Згідно з розкладом, воно призначене на 11-у годину 14 вересня.

Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.

Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.

Читайте також: «7 розслідувань «Схем» про Генпрокуратуру і Луценка​»

«Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста», – пояснює підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.

Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додає адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.

Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.

Читайте також: «ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину​»

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова та засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Від силовиків вимагають публічного звіту в справах убивств українських журналістів

Національна спілка журналістів України вимагає від правоохоронців «невідкладного публічного звіту» про хід розслідувань і реагування на справи щодо вбивств українських журналістів, зокрема, Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Василя Сергієнка. Про це йдеться в заяві НСЖУ, поширеній напередодні Дня пам’яті Георгія Гонгадзе (16 вересня).

«Майданчиком для публічного звіту, обговорення ефективності розслідувань могли б стати парламентські слухання з питань безпеки журналістів і свободи слова, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За повідомленням, відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів», від початку 2018 року зафіксували 57 випадків застосування сили до журналістів, у 2017-му – 89. «Але практично жоден із них, на жаль, до сьогодні не був належним чином розслідуваний, а винні – вагомо покараними. Тому 16 вересня має стати нагадуванням владі про відповідальність, а колегам – про важливість солідарності», – заявляють у НСЖУ.

У вересні виповнюється 18 років від убивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

Щороку українські медійники проводять акції в день його зникнення, 16 вересня, з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

М’янма: нобелівська лауреатка захищає рішення суду відправити журналістів Reuters до в’язниці

Лауреатка Нобелівської премії миру, генеральний секретар м’янмарської партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі стала на бік рішення суду М’янми, який засудив двох журналістів Reuters у справі про порушення закону про державну таємницю.

«Вони не були ув’язнені тому, що вони журналісти. Вони були ув’язнені, тому що… суд вирішив, що вони порушили закон про державну таємницю», – сказала Су Чжі під час міжнародного заходу в столиці В’єтнаму Ханої 13 вересня.

За її словами, журналісти мали «всі права на апеляцію на рішення і вказати, чому рішення було неправильне».

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала позицію Су Чжі.

«Вона не розуміє, що справжнє «верховенство закону» означає поважати свідчення, наведені в суді, діяти на основі чітко визначених та пропорційних законів», – заявили в HRW.

Правозахисники додали, що судова влада повинна бути незалежною від впливу уряду або силовиків.

3 вересня суд у М’янмі засудив журналістів Reuters Ва Лона і Кіява Кое Оо до семи років в’язниці. Їх затримали у грудні 2017 року. За словами репортерів, це відбулося після того, як двоє поліцейських передали їм документи в ресторані. Журналісти пояснювали, що отримали папери під час висвітлення насильства в м’янмарському штаті Ракхайн. Обидва не визнають своєї провини.

ООН, ЄС і низка країн, включно зі Сполученими Штатами, Канадою, Австралією, закликали виправдати журналістів.

Сотні тисяч представників мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми у серпні 2017 року, коли військові влаштували розгін у Ракхайні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази і поліцейські пункти, у результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків.

Військових М’янми звинувачували у жорстокому поводженні з сотнями тисяч цивільних рохінджа і спаленні сіл меншини після нападів підозрюваних бойовиків рохінджа минулого літа.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСЖУ просить пустити Семену на лікування до Києва

Національна спілка журналістів України закликає українську владу й міжнародні організації докласти усіх зусиль,щоб домогтися необхідного лікування в кардіологічній клініці Києва кримського журналіста Миколи Семени, написав у Facebook голова спілки Сергій Томіленко.

«НСЖУ передала Представнику ОБСЄ з питань свободи слова Арлему Дезіру медичні документи, які засвідчують необхідність стаціонарного карділогогічного лікування кримського журналіста, і попросила у пана Дезіра допомоги у впливові на російську владу, щоб Микола Семена зміг виїхати з Криму на материкову Україну», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, за словами Томіленка, відповідні звернення до ОБСЄ та російського Уповноваженого з прав людини направила й український омбудсмен Людмила Денісова.

Автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У вересні 2017 року суд у Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки.

У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НАБУ заперечує інформацію про вилучення серверів «Київстару»

Національне антикорупційне бюро України заявляє, що інформація про вилучення всіх серверів мобільного оператора Київстар не відповідає дійсності.

Таким чином в НАБУ відреагували на заяву народної депутатки, заступниці голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольги Червакової.

Вчора Червакова разом з іншими депутатами мала зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценко з приводу ухвали суду щодо доступу до мобільних даних журналістки Наталки Седлецької.

Після зустрічі Червакова оприлюднила підсумки. В них вона, поміж іншого, зазначила зі слів генпрокурора, що НАБУ 4 вересня вилучило всі сервери оператора «Київстар» без ухвали суду.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналістки необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських також повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Посольство США: рішення суду щодо Седлецької може мати несприятливий вплив на свободу преси

«Українська влада має підтримувати незалежну журналістику»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Седлецька – Луценку: Не давати свідчень про зустрічі «не під запис» – право, захищене законом

Генеральний прокурор Юрій Луценко у коментарях у соціальній мережі Facebook написав, що слідству потрібні дані про місцеперебування телефона журналістки Наталії Седлецької за 17 місяців, оскільки вона відмовилася свідчити на допиті «про час зустрічі з керівництвом НАБУ». Седлецька наголошує, що не надавати інформацію про зустрічі із джерелами – це її професійний обов’язок і захищене законом право.

«Журналіст є свідком у справі про розголошення таємниці слідства. Фоноскопічна експертиза встановила належність голосу керівникові НАБУ [Артему Ситнику]. Але слідство зобов’язане встановити час події. Журналіст відмовилася давати інформацію про час зустрічі з керівництвом НАБУ. Тому в нас нема іншого варіанту, як отримати за рішенням суду інформацію про локалізацію мобільного телефона журналіста за час, коли почалося прослуховування і розголошення даних потерпілої», – написав генпрокурор.

Він додав, що «жодної інформації про контент розмов журналіста слідство не потребує».

Седлецька неодноразово наголошувала, що не може давати свідчень про зустрічі у форматі «не під запис» зі своїми джерелами, посилаючись на відповідні норми в законодавстві та норми журналістської етики.

«Я можу й буду давати свідчення про мої опубліковані матеріали, щоб допомагати офіційному слідству. Але про те, з ким і коли я мала спілкування у форматі «оф зе рекорд», – ні. Кого б це не стосувалося – Ситника, Луценка, викривача корупції в районній лікарні чи міжнародній корпорації. Це мій професійний обов’язок і право, захищене законом», – казала Седлецька після допиту в ГПУ.

Також Седлецька процитувала пункт 6 частини 2 статті 65 Кримінально-процесуального кодексу України: «Не можуть бути допитані як свідки: журналісти ­– про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації». 

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місцерозташування її телефону протягом цих 17 місяців. 5 вересня журналістка Крістіна Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Такі рішення суду викликали широку критику редакцій ЗМІ, політиків, активістів і журналістів як такі, що порушують право людини на приватне життя й чинять тиск на незалежні ЗМІ.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Народні депутати розповіли про зустріч із Луценком через ситуацію навколо Седлецької

Народні депутати 5 вересня зустрілися з генеральним прокурором України Юрієм Луценком через рішення Печерського районного суду Києва надати ГПУ доступ до інформації з телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької.

«Генпрокурор повідомив нам, що слідчий буквально вчорашнім зверненням обмежив оцей рівень втручання в діяльність журналіста не періодом у 17 місяців, а територією. Зокрема, де розташована [будівля] НАБУ. Й інші зустрічі журналіста не будуть підпадати», – сказала голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Вікторія Сюмар.

Її перша заступниця Ольга Червакова зазначила, що дозвіл на зняття інформації з телефонів є й щодо журналістки Крістіни Бердинських. Народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник, зі свого боку, розповіла, що спочатку зніматимуть дані лише про місцезнаходження мобільних телефонів.

«Але у майбутньому, коли буде встановлено збіг дат, що вони перебували в одному місці в один час… Тоді буде отримано доступ до всіх СМС, текстових повідомлень із цих мобільних телефонів», – сказала Сотник.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналістки необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95