$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Слідчі ГПУ не полишають спроб отримати доступ до телефону журналістки Бердинських, але попросили у суду перерву

Печерський районний суд Києва оголосив перерву у розгляді клопотання слідчого Генпрокуратури про доступ до широкого масиву даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

На початку засідання слідчий Генеральної прокуратури Руслан Іжук просив суд відкласти розгляд клопотання про доступ до смс, дзвінків та місцезнаходження телефону Крістіни Бердинських протягом 17 місяців, до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у аналогічній справі щодо журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Захист Бердинських з проханням слідчого відкладати судовий розгляд не погодився і наполягав, аби Генпрокуратура повністю відмовилась від спроб отримувати дані з мобільного журналістки. Утім, суддя оголосив перерву – наступне засідання відбудеться 20 грудня 2018 року.

«Враховуючи клопотання слідчого, а також позицію Європейського суду з прав людини, у судовому засіданні оголошується перерва», – повідомив суддя Володимир Карабань.

18 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі Наталки Седлецької та присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року» на невизначений термін.

«Ваша честь, я вважаю, що це може бути відкладено і на п’ять років, тому що Європейський суд подекуди розглядає справи і п’ять і шість років. Я вважаю, що було б доцільно взагалі відмовитися від такого клопотання з огляду на розгляд справи Європейським судом, але, звісно, це позиція слідчого», – заявила адвокатка Бердинських Людмила Опришко.

​«Ми очікували на те, що клопотання слідчого не буде задоволено в будь-якій формі щодо доступу. І що український суд нарешті припинить ганьбитися в цій історії, а винесе чітке і зрозуміле рішення. Мені здається, що українські суди бояться брати на себе відповідальність і відмовляти українській прокуратурі, чітко вказувати, що вони порушили права журналістів», – коментує рішення суду Крістіна Бердинських.

26 вересня Апеляційний суд Києва направив на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефона журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

Читайте також: Закон про захист викривачів: навіщо потрібен та чому важливий​

Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Доступ до даних до журналістів викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Журналістка Радіо Свобода перемогла на конкурсі «Лови фейк» із матеріалом про українського військового

Журналістка Київського бюро Радіо Свобода Євгенія Тюхтенко посіла перше місце на конкурсі «Лови фейк». Матеріал про фотофейк із українським військовим, що повертався із зони бойових дій на Донбасі додому, став найкращим у номінації «Виявлення фейкових зображень у медіа». Кореспондентці вдалося відшукати військового зі світлини і він розвінчав неправдиві твердження, що масово поширювали про це фото.

Фото військового з дівчиною біля поїзда супроводжував підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину в Москву». Сам солдат розповів, що насправді він повертався із зони бойових дій на Донбасі до Тернополя.

Конкурс «Лови фейк» проводив Інститут масової інформації у межах проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Мета конкурсу – популяризація якісної журналістики, виявлення фейків, неправдивих заяв політиків та підвищення медіаграмотності населення.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

ЄСПЛ продовжив заборону українській владі на доступ до телефону Седлецької на невизначений термін

Про це йдеться в офіційному листі з суду, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Нацрада призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі»

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі».

У регуляторі пояснили, що ухвалили рішення на підставі моніторингу ефіру у вересні-жовтні, а також звернень народного депутата, члена фракції «Блок Петра Порошенка» Тетяни Ричкової, понад 30 громадян і низки інших громадських організацій.

«У своїх листах громадяни і представники громадянського суспільства нарікають на порушення правил розповсюдження інформації, журналістських стандартів, використання мови ненависті й ворожнечі, а також поширення в ефірі телеканалу «112 Україна» інформації, яка, на думку заявників, є кліше російської пропаганди, підриває основи державності, провокує на протести, маніпулює думкою людей», – повідомляє прес-служба Нацради.

Телеканал «112 Україна» наразі не коментував інформацію.

Читайте також: Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?

4 жовтня депутати Верховної Ради ухвалили постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Йованович: українські журналісти зазнають погроз, насильства і тиску. Це неприпустимо

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила на важливості професіоналізму та збалансованості в журналістиці у світі загалом та особливо в Україні, коли вона входить у період виборів.

Про це дипломат сказала в Києві під час виступу на презентації онлайн-колекції «Як КҐБ стежив за Радіо Свобода» – проекту Радіо Свобода та Центру дослідження визвольного руху та Галузевого державного архіву СБУ.

«Українські журналісти, включно з деякими вашими колегами (журналістами Радіо Свобода – ред.), зазнають погроз, фізичного насильства та тиску. Зокрема, йдеться про Наталію Седлецьку. Це неприпустимо у сучасній демократії», – зауважила посол. 

Вона також нагадала про двох інших журналістів Радіо Свобода, які утримуються у непідконтрольних Україні Донецьку та Криму – Станіслава Асєєва та Миколу Семену.

«Ви чули про Станіслава Асєєва, який із величезним особистим ризиком і самопожертвою працював на Донбасі, щоб інформувати Україну та світ про те, що відбувається. Так само Микола Семена, якого незаконно утримують (у Криму – ред.)», – зазначила посол.

Доступ до масиву даних з телефонів Наталки Седлецької (журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях») та Крістіни Бердинських (журналістки видання «Новое время») за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Журналіст Станіслав Асєєв (Васін), який співпрацював, зокрема, із проектом Радіо Свобода Донбас.Реалії, перебуває в ув’язненні угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

У Криму автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Підконтрольний Кремлю суд призначив Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на два роки.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У вересні жертвами нападів на журналістів ставали переважно жінки – НСЖУ

У вересні 2018 року на журналістів в Україні напали сім разів, у п’яти з випадків нападів зазнавали жінки – такі дані наводить моніторинг «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України здійснює разом із партнерськими громадськими організаціями.

У результатах моніторингу згадали про напади на:

журналістку каналу «112» Світлану Федик на Дніпропетровщині
журналістку каналу «NewsOne» Дарину Білеру під час акції протесту під Генеральною прокуратурою в Києві
кореспондентку Христину Кришиху та оператора Олександра Подолюка з інформаційного порталу «Стоп корупції» в Києві
редакторку сайту «Перший Криворізький» Софію Скибу в Кривому Розі
журналістку каналу ICTV Юлію Гунько в Києві
редактора видання «Моє місто» Миколу Попова у Миколаєві
журналістку каналу ICTV Катерину Курбатову в Луцьку

«Нам погрожували, блокували дорогу, підрізали машину, виривали камеру, розбили лобове скло автомобіля, на якому приїхали на місце події… На щастя, таки вдалося вмовити нападників нас відпустити», – наводить НСЖУ слова однієї з постраждалих, Катерини Курбатової. За даними моніторингу, на неї напали дорогою до району незаконного видобутку бурштину.

Ще один випадок, коли постраждав представник ЗМІ, стався під час протестів під Генеральною прокуратурою в Києві 17 вересня.

Читайте також: «Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ​»

Як стверджують у Спілці журналістів, правоохоронець розпилив сльозогінний газ в обличчя фотокореспондента онлайн-видання «Інформатор» Романа Пєтушкова. Втім, сам Пєтушков не вважає це власне нападом на журналістів.

«Я потрапив під струмінь газу зі сторони правоохоронців, важких опіків не отримав завдяки швидкій допомозі від Червоного Хреста. Почуваюся добре, до правоохоронців не звертався. Я ж знаю, що знімаю в небезпечних місцях і як мінімум шолом був із собою. Проходив курси міжнародні по безпеці журналістів і знаю як себе вести на масових заходах, а газ – це більше форс-мажорні обставини, а не спланований напад», – пояснює він.

В серпні НСЖУ зафіксувала чотири випадки агресії проти журналістів. Загалом в організації повідомляють про 64 напади на працівників засобів масової інформації від початку 2018 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд вирішив направити на повторний розгляд постанову про доступ ГПУ до телефону Бердинських

Дата нового розгляду справи наразі невідома

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95