$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Вже наступного року народні депутати хочуть провести революцію на ринку медпрепаратів

liky

Вже наступного року народні депутати хочуть провести революцію на ринку медпрепаратів. З цією метою вони активно готують проект закону “Про лікарські засоби”. У разі прийняття, він може дати українцям шанс на ефективне і якісне лікування. Втім, експерти налаштовані скептично – в документ, на їхню думку, закладені корупційні ризики.

Вже наступного тижня, 9 грудня, парламентський комітет з питань охорони здоров’я має намір розглянути доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”. Після майже річного обговорення народні депутати вирішили активізуватися, щоб якомога швидше прийняти новий закон. Цей документ повинен замінити норми застарілого профільного закону, що діє в Україні ще з 1996 року. Відтоді до нього було внесено понад 20 поправок.

Причому, бажаючих змінити законодавство, що регулює лікарську сферу, декілька. Зараз у Верховній раді зареєстровано два законопроекти “Про лікарські засоби”. Перший варіант в лютому 2015 року вніс до парламенту народний депутат Андрій Шипко (“Відродження”), а на початку березня альтернативну версію документа зареєстрував Олег Мусій (позафракційний). Втім, в кінці кінців парламентаріям вдалося домовитися і об’єднати обидва проекти в один.

Одними з ключових норм спільного законопроекту є ті, якими прописано застосування формулярної системи та галузевих стандартів медичної допомоги.

Згідно профільного закону “Про основи охорони здоров’я”, зараз в Україні діє так званий лікарський формуляр. По суті – це перелік зареєстрованих в країні ліків з доведеною ефективністю і допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним. Такі формуляри, необхідні лікарям, щоб вони знали рівень ефективності лікарських засобів.

Проте в чинному законі не зазначено, яким чином формуляри застосовуються і навіщо вони взагалі потрібні. Державний формуляр лікзасобів своїм наказом ось уже кілька років видає Міністерство охорони здоров’я. Мало того, в Україні місцеві органи влади видають свої регіональні формуляри, а медустанови – локальні.

В обговорюваному зараз законопроекті “Про ліксзасоби” застосування формуляра ставиться на чолі роботи всієї системи охорони здоров’я. У разі його прийняття, МОЗ повинен буде визначати галузеві стандарти надання медичної допомоги з використанням формулярів.

За словами виконавчого директора консалтингової компанії (спеціалізується на питаннях регулювання обігу продукції для медичних цілей, – ред.) Ганни Погодаєвої, бувають випадки, коли для лікування захворювання у формулярі і стандарті лікування вказується незареєстровану і, відповідно, недоступне в країні ліки.

В такому випадку система регулювання ринку має сприяти тому, щоб виробник був зацікавлений вивести цей продукт на ринок України. Адже це засіб буде обов’язковим для проведення курсу лікування певного захворювання.

“Цей принцип стосується і розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості. В українських виробників буде стимул виробляти те, що реально потрібно охорони здоров’я і пацієнтам. Для цього і вводяться поняття “стандарти лікування” і обов’язкові рекомендації лікарської терапії у вигляді формулярів”, – зазначила Погодаєва.

За її словами, в Україні не зареєстровано, а значить, недоступне для лікування близько 30% необхідних пацієнтам за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я препаратів. Однак, наприклад, в достатку всіляких ліків для проведення профілактики, вітамінів.

“В Україні фармацевтична галузь ніколи не розглядалася з точки зору необхідності того чи іншого препарату для пацієнта або, принаймні, цей критерій не був основним у побудові регуляторної системи”, – повідомила Ганна Погодаева.

На думку експерта, вбудовування в законодавче поле стандартів і формулярів дозволить перейти до наступного етапу реформи – запровадження страхової медицини.

Ще однією метою нового законопроекту є впровадження європейських норм фармрегулирования в Україні, зокрема, норми Директиви ЄС №83. В ній прописані засади регулювання процесу створення ліків, а також їх клінічних досліджень, реєстрації, контролю якості, оптової торгівлі, реклами.

За словами партнера юридичної компанії Дмитро Алешко (брав участь у розробці законопроекту нардепа Андрія Шипка, – ред.), Україна зобов’язана впроваджувати норми еврозаконодательства в сегменті фармацевтичного регулювання у відповідності з угодою про Асоціацію з ЄС.

При цьому юрист зазначив, що просто перевести норми Директиви на українську мову та прийняти її у вигляді закону недостатньо – вона встановлює лише загальні принципи регулювання фармацевтичного ринку, а завдання конкретної держави – на її основі підготувати і прийняти своє законодавство.

Незважаючи на те, що чинний в Україні закон від 1996 року є застарілим, сфера контролю на ринку ліків де-факто вже давно працює за європейськими стандартами, пояснив член “Асоціації виробників ліків України” Олександр Чумак.

“Законопроект ще проходить шліфування профільними експертами, але, на мій погляд, основне завдання щодо імплементації чітких правил життєвого циклу ліків вирішена і гармонізовано з європейськими директивами. Саме їх відсутність дозволяло “чинуш” вибудовувати корупційні схеми, ризикуючи життями і здоров’ям наших громадян”, – упевнений він.

Значущою нормою нового законопроекту є також і те, що в разі його прийняття, в Україні будуть чітко виписані процедури інспектування фармацевтичних виробництв та якості ліків. Зараз вони узаконені лише нормативно-правовими актами.

“До сьогоднішнього дня інспектування виробництва ліків взагалі ніяк не формалізовано, як частина державної системи регулювання лікзасобів. І ця частина системи досі існує за межами повноважень Міністерства охорони здоров’я. Інспектування здійснюється структурою “GMP центр”, яка має незрозумілий статус, функції та адміністративне підпорядкування, хоч і діє в рамках існуючого наказу МОЗ”, – зазначила Ганна Погодаева.

Крім того, у новому законопроекті прописані критерії, за якими проводиться одноразова перереєстрація лікарських засобів через 5 років після їх першої реєстрації. Зараз цих критеріїв у законі “Про лікарські засоби” немає.

За словами Ганни Погодаевой, в разі прийняття нових норм, одноразова перереєстрація буде проводитися на підставі даних так званого фармакологічного нагляду.

“Іншими словами – за відгуками лікарів щодо ефективності та безпеки ліків, накопиченим у результаті безперервного моніторингу цих параметрів, що також є стандартним і прийнятим у всьому світі підходом “, – пояснила експерт.

Лікувальна корупція

Разом з тим, у експертів залишаються зауваження до обговорюваної зараз версії законопроекту, зокрема, якраз пов’язані з наявністю в документі корупційних моментів.

Дмитро Алешко заявив, що у доопрацьованому законопроекті прописано ряд норм, яких немає в європейській директиві.

“Так, в ній не регулюються норми щодо формулярів, порядку виписування рецептів, роздрібного обороту, фармацевтичної практики. Наявність в українському законі норм, які не регулюються європейською директивою, – це не погано. Приміром, у Чехії в законі є норми про формулярі. Але такі речі необхідно прописувати максимально прозоро”, – акцентував увагу Алешко.

Партнер юридичної компанії Лана Сінічкіна зазначила, що з тексту законопроекту незрозумілі його ідея і концепція.

“Якщо єдиною метою документа є приведення українського законодавства у відповідність з європейським, то це одне завдання. Якщо документ спрямований на дерегуляцію, то це інша задача. Але ніде автори виразним мовою не показують основну ідею такого комплексного законопроекту”, – підкреслила вона, додавши, що, з точки зору юридичної техніки та узгодженості тексту, що підготовлений законопроект – дуже низької якості.

Сінічкіна наголосила, що в законопроекті є ряд норм коррупциогенного характеру. Наприклад, те, що клінічні дослідження буде дозволено проводити в лікувальних установах, або в інших уповноважених суб’єктів господарювання”.

“Зараз клінічні дослідження можуть проводитися тільки в лікувальних закладах, які відповідають пропонованим до них вимогам. Але, коли на рівні державного органу здійснюється ще якийсь додатковий відбір, – це називається корупція”, – заявила юрист.

Крім цього, корупційні ризики закладені у визначенні “державний контроль за якістю лікзасобів”, який знаходиться в компетенції Держслужби з лексредствам. Згідно з документом, поняття контролю буде поширюватися і на рекламу ліків.

“Оцінка рекламних роликів точно не є компетенцією Держлікслужби, – пояснила Лана Сінічкіна. – Це не її сфера спеціалізації, узгодження рекламного матеріалу в Держлікслужбі – додатковий регуляторний бар’єр. А значить – додаткова можливість корупційного заробітку”.

“Крім того, не можна робити вигляд, що немає дистанційної або, як її ще називають, інтернет-торгівлі ліками. Необхідно чітко прописати цивілізовані правила регулювання цього процесу – зберігання, транспортування, відповідальності. Максимально виключити можливість розповсюдження фальсифікованих ліків через інтернет”, – підкреслив Алешко.

Для цього, за його словами, необхідно запровадити на певний перехідний період в декілька років, в ході якого і будуть розроблені ці правила.

Ще одна норма, що викликає побоювання фармринку, полягає в дозволі на торгівлю ліками не тільки в аптеках, але і безпосередньо лікарями. Для цього пропонується ввести в законодавство поняття “фармацевтична практика”. Серед іншого воно буде означати надання права торгівлі ліками амбулаторіям, фельдшерським і фельдшерсько-акушерським пунктам, центрів сімейної медицини, які розташовані у селах, де відсутні аптеки.

“Я категоричний противник того, щоб ліки продавалися через лікарів. Я розумію, що в багатьох селах немає аптек, але з іншого боку, у ліки є чіткий життєвий принцип – якщо на якомусь етапі, в даному випадку у лікаря в селі, буде допущена помилка в зберіганні, то всі попередні кроки по збереженню якості будуть перекреслені”, – запевнив Олександр Чумак.

Він також зазначив, що в законопроекті не вказано критерії зберігання ліків у лікарів, а також не прописана відповідальність за правильність зберігання.

“Чи були ці норми включені в законопроект навмисно, або вони потрапили в текст випадково, – коментувати складно, але, тим не менш, вони присутні”, – заявила Лана Сінічкіна.

Разом з тим, Олег Спіженко, помічник співавтора законопроекту Олега Мусія, запевнив, що до розгляду фінальної версії корупціогенні моменти будуть прибрані з тексту законопроекту. Також у нього буде додано норми про право дистанційної торгівлі безрецептурними ліками.

По всій видимості, обговорюваний зараз фармринку доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”, буде істотно доопрацьовуватися ще не один тиждень. З урахуванням того, що на 11 грудня запланований звіт уряду в Раді, а після цього у депутатів почнуться зимові канікули, висока ймовірність того, що до активної роботи над законопроектом вони повернуться не раніше лютого наступного року. Відповідно, і остаточного прийняття документа Верховною Радою не варто очікувати раніше весни 2016 року.

Разом з тим, небажання або боязнь закласти в обговорюваний законопроект ряд норм, що вже діють в Європі, може призвести до того, що відразу ж після прийняття закону може виявитися застарілим. Альтернативним варіантом подій може стати відхилення доопрацьованого документа і внесення у парламент третьої версії законопроекту.

За даними джерела на фармринку, зараз альтернативний документ розробляється кількома нардепами профільного комітету парламенту.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Колишній мер Артурас Зуокас пояснює як Києву стати європейським містом

kyiv-vilnus

Колишній мер литовської столиці Артурас Зуокас пояснює, чому у Вільнюсі штрафують за милостиню жебракам, як йому вдалося пересадити всіх жителів міста на Mercedes і Volvo, і радить, як зробите це у Києві.

Колишній мер Вільнюса Артурас Зуокас цілком може претендувати на звання найкреативнішого градоначальника. У серпні 2011 року він прославився своїми нестандартними методами боротьби з неправильним паркуванням у місті. Він сів у БТР і переїхав припаркований на велосипедній доріжці автомобіль. Його тричі обирали мером Вільнюса: у 2000-му, 2003-му і 2011-му.

Зуокас – затятий велосипедист. Серед його мерських досягнень – реформування мережі громадського транспорту у Вільнюсі, запуск міської мережі прокату велосипедів.

Колишній мер Вільнюсу останнім часом часто буває в Україні. Наприкінці листопада його запрошували розповісти про те, як побудувати “правильне місто” молодим політикам.

Ми зустрілися з Зуокасом, щоб розпитати, яким має бути справжній мер європейської столиці.

– Який мер потрібен Києву? Господарник чи політик?

– Я часто чув це питання останнім часом в Україні. Я думаю, мер повинен мати багато якостей. На його плечах лежить велика відповідальність. Зазвичай, мер відповідальний за цілий ряд інстанцій, починаючи з лікарень, де народжується новий мешканець міста, і закінчуючи кладовищем. Тобто, цикл усього людського життя – це відповідальність мера.

Тому, мер повинен бути добре освічений. Він повинен розуміти багато, мати реальний досвід керівництва. Добре, якщо до цього часу людина вже створила власне життя. Якщо володіє навичками або знаннями з того ж самого приватного бізнесу, якщо він керував підприємствами або якимись великими колективами, і, звісно, якщо знається на плануванні міста, архітектурі.

Я сам журналіст за покликанням, але я швидко вчився. Тому можу сказати, що господарник – це добре, але цього не вистачає, щоб місто було успішним. Я завжди дивлюся з посмішкою на ті приклади, коли мер хвалиться, що латає дірки на дорогах. Для мене це те ж саме, як хвалитися, що я чищу зуби вранці. Це гігієна міста. Цим не потрібно хвалитися, це просто норма.

Лідер міста повинен просувати місто вперед. Я завжди радів, коли запитували: “Яке ваше найбільше досягнення?” Я ніколи не називаю, що моє досягнення те, що ми побудували об’їзну дорогу чи міст. Я завжди кажу: моє найбільше досягнення у період мерства, це те, що мешканці міста, за даними Євростату, були найоптимістичнішими людьми в Європі. Тобто, 90% населення Вільнюса дивилися на майбутнє позитивно і оптимістично. Якщо людина оптиміст, вона сама все зробить. Найголовніше, щоб влада не заважала.

Наші політики із року в рік одне й те саме кажуть, що на кардинальні зміни не вистачає грошей у бюджеті. Можете поділитися секретами, як заощадити десь, як раціонально використовувати фінанси?

– Грошей завжди не вистачає. Звичайно, всі реформи легко робити, коли достатньо грошей. Але в реальному житті так не буває. Ті, хто говорить, що неможливо нічого робити, зважаючи на брак грошей, насправді, просто не знають, що робити. Вони не готові до цього і просто шукають виправдання.

Завжди можна робити правильні справи. Зазвичай, вони не коштують багато. В принципі, так у будь-якому місті, неважливо, це Київ, Вільнюс чи інше. Щоб не було гри з правилами, а грали за правилами, грошей не потрібно. Для цього потрібно лише поняття і чітке визнання, що саме це міське правило, яке ми повинні дотримуватися.

Коли сама адміністрація працює правильно, коли є довіра інвесторів, кредиторів, можна розмовляти, отримувати гроші на великі проекти для поліпшення інфраструктури.

У кожному місті, якщо нормально подивитися, можна знайти багато ресурсів, які витрачаються даремно. Потрібно керувати своїми ресурсами грамотно.

Ситуація в Литві та в Україні дуже схожа. Занадто багато рішень приймає центральна влада. І в цьому рівень свободи самоврядування в Україні і в Литві сильно відрізняється від тієї ж Польщі. Польща – гарний приклад, яким має бути самоврядування, де є чіткі правила, їх не може порушувати центральна влада. Скільки доходів, які збираються в місті, належать місту. І це вже не залежить від рішення уряду або парламенту.

– У нас в Києві один з найбільш “довгограючих” проектів – це спроби побудувати метро на лівобережний масив Троєщина. Між іншим, один з найбільш густонаселених у Києві. І інвестори іноземні начебто погоджувалися гроші вкласти, але все ніяк. Яку альтернативу ви б могли запропонувати, щоб питання вирішилося?

– Конкретно цього проекту я не знаю. Але розумію – проекти метрополітену дуже дорогі.

Я думаю, нестача грошей для цього проекту пов’язана з ширшим колом проблем. Перше – це ефективність громадського транспорту, ціна на квитки. Тому що мешканці Києва повинні знати, що вони, порівняно з іншими країнами, дуже мало витрачають на громадський транспорт.

І це глухий кут. Доходи від квитків маленькі. Громадський транспорт дуже збитковий. Він повинен мати субсидії, як і скрізь. Скрізь громадський транспорт отримує субсидії з міського бюджету, але залежить від розміру, наскільки цей бюджет великий.

Тому, щоб отримати кошти на метрополітен, вам потрібно всю систему громадського транспорту переглянути. Один квиток, чітке планування маршрутів, щоб не їздили автобуси напівпорожні. Вирішити питання так званих “мікрушок” [маршрутні таксі], які забирають у громадського транспорту верхню частину прибутку, а громадському транспорту завдають лише збитки. Тобто до цього потрібно підійти систематично. І тільки тоді, коли вже буде зроблена остання реформа, можна реально мати гроші і на метро.

У деяких країнах Європи: у Франції, в Іспанії, також і в Англії, добре використовується спілкування приватного та міського капіталів. Це коли ту частину грошей, якої не вистачає, інвестує приватний партнер, і він оперує системою. Таким чином можна залучати інвесторів і для проектів метро.

– Ви їздили у громадському транспорті в Києві? За якістю з литовським можете порівняти?

– Їздив на автобусах, на мікрушках, тільки на метро не спробував.

У нас у Вільнюсі теж потрібні великі інвестиції в громадський транспорт. Нам теж завжди не вистачало, але за останні 7 років ми модернізували половину громадського транспорту.

Кілька років тому ми робили дуже велику реформу громадського транспорту. Прибрали мікрушки, точніше вони залишилися, вони тільки підвозять клієнтів до тих пересадочних місць, де вже йдуть міські автобуси. У нас діє система одного квитка. По ньому ви можете їхати і на автобусі, і на тролейбусі, і на будь-якому виді іншого транспорту. Також віддано чіткий пріоритет громадському транспорту. Скрізь, де можна, є окремі смуги, щоб ті люди, які користуються громадським транспортом, не стояли у заторах.

Ми купили півсотні нових автобусів. Як правило, купуючи новий автобус, відразу висували вимоги – низькопідлоговий, подвійне скло, кондиціонер, обігрів, екологія. І щоб це був якісний автобус, навіть намагаємося, щоб бренд був Mercedes або Volvo, хоча за конкурсом це не так просто. Чому? А щоб ви могли, приїжджаючи на роботу, сказати: “Я приїхав на “мерседесі”. Не важливо, що це автобус, але ви приїхали на мерседесі. Ці речі важливі для іміджу громадського транспорту.

– Не можу не запитати про вашу боротьбу з незаконним паркуванням. Це була чиясь машина чи це було підлаштовано для картинки? Як це відбувалося?

– Ми оплатили собівартість того мерседеса.

Зважилися на цей проект, адже парковка – дуже важливий елемент порядку в місті. Якщо люди ставлять машини, як їм заманеться, це показує, що людина не думає про інших, тільки про себе. Це чистий приклад вищого егоїзму в місті. А в місті не може бути егоїстів.

Якщо ви будете думати спочатку про іншого, а вже потім – про себе, місто стане хорошим для всіх, хто в ньому живе. Я бачу проблему паркування в Києві. Навіть відразу суджу по місту: якщо машина стоїть на тротуарі, пішоходи повинні обходити її, як по зигзагу, значить, у цьому місті щось не те. Не може бути машина над людиною.

Яким чином змінити це? Стандартний шлях – брати поліцію, виписувати штрафи. Це займає багато часу і коштує багато грошей. Я завжди кажу, що жителі міста реально хороші люди, тільки вони забувають про правила.

У мене багато прикладів того, як ми намагаємося донести правила до людей ефективно, використовуючи такі соціальні провокації, як бронетранспортер, яким переїхали мерседес, який стояв неправильно. Ще й на велосипедній доріжці. Таким чином, я досяг того, що всі про це говорили кілька років. Всі зрозуміли, що ставити машину на тротуарі, на велосипедній доріжці не можна. І ті люди, які призабули правила і навіть про це не замислювалися, стали до цього придивлятися.

– Так це все-таки був випадковий Мерседес?

– Нехай це буде наш секрет.

– В яких випадках взагалі варто вдаватися до таких радикальних способів роботи?

– Сьогодні комунікація – дуже важливий елемент у проблемі міста, оскільки багато інформації. Як зробити, щоб людина вас почула? Спочатку треба намагатися пояснити правила і довести, що якщо ми дотримуємося цієї соціальної норми, якщо ми визнали це важливою соціальною нормою – не паркувати автомобіль неправильно, це вже добре. Тому нинішня влада повинна бути дуже креативною, щоб донести соціальну норму до людей.

Ще приклад. Я бачу, у вас в місті багато людей на вулицях просять грошей, хоча багато з них не є тими, хто міг би претендувати на соцдопомогу. Навіть у часи Великого Литовського князівства, якщо хтось захотів збирати публічно гроші на вулицях, вони повинні отримати дозвіл у міській Ратуші. Їм тоді давали спеціальну коробку з печаткою. Що означало, що ця людина має якісь проблеми і їй можна жертвувати гроші.

Ми в міськраді ухвалили такий закон. Якщо ви приїжджаєте у Вільнюс і будете давати гроші тому, хто просить на вулиці, вас оштрафують. Безглуздо виглядає. Чому? Ви ж робите добру справу.

Але ми спеціально ухвалили такий закон, щоб створити чергову соціальну провокацію в місті, щоб всі почали говорити, що, якщо ви даєте гроші тому, хто на колінах сидить на вулиці, то він там і залишиться. Не давайте готівку – ви цим не допомагаєте. У Вільнюсі давати готівку тому, хто просить грошей, не можна. Отримаєте штраф.

Це другий приклад, як підійти креативно до комунікації з мешканцями, щоб досягти результату і піднести соціальну норму, яка була б важлива для всього міста.

– Чого ще Києву не вистачає, щоб стати європейським містом?

– Київ – гарне місто. Він вже європейський, але, наскільки розумію, спілкуючись з мешканцями міста, з громадськими організаціями, з політиками Києва, основна проблема – це адміністрація міста, корупція і те, що містом керують не за правилами, а граючи з правилами. І в цьому чітка відповідальність мера і міськради.

Щоб ухвалити потрібні документи планування, щоб кожен знав, що можна будувати, де і як – для всього цього не потрібні гроші. Повинні бути чіткі документи планування міста на довге майбутнє, які не міг би змінити ні мер, ні який-небудь чиновник у кабінетах адміністрації.

Неефективність адміністрації, її закритість і корупція, думаю, зараз одні з найважливіших проблем, які відокремлюють Київ від європейських столиць.

Далі – ми говорили про ці соцнорми. Паркування, випивання в публічних місцях. Як люди дивляться на місто? Або вони дивляться на нього, як на свою власність, опікуються нею, доглядають її. Або як користувачі. Потрібно зробити так, щоб дивилися як на власність. Щоб розуміли, що місто належить їм, а не чиновникам.

– А як боротися з корупцією?

– Найголовніше, як я казав, це чітке планування міста, щоб певний чиновник не мав права щось змінювати і робити винятки з загальних правил. Коли всі документи будуть затверджуватися на рівні міської ради, громади, після обговорення жителями міста, чиновнику чи меру буде складно щось зробити. Відразу буде видно, що це порушення закону.

Далі – відкритість. Всі існуючі документи повинні бути доступні жителям міста, щоб люди могли самі контролювати адміністрацію міста і порівнювати різні рішення або різні закупівлі, які робляться для потреб міста.

Ще одне: до керування містом потрібно залучати якомога більше жителів. Зробити так, щоб це з ними міська влада радилася, обговорювала питання і прийняті рішення для міста. Щоб це їм влада пояснювала, чому це робиться. І останнє, спочатку сама влада повинна показати особистий приклад відкритості, гарної поведінки, боротьби з корупцією. Для цього потрібно використовувати систему e-government.

В нас у Вільнюсі, якщо ви попросите якусь копію документа у жителя, це вже буде вважатися бюрократією. Всі документи є у самоврядування або в різних підрозділах уряду в електронному вигляді. Тобто, не треба просити, щоб кожен раз житель приносив копію паспорта, копію документа про придбання квартири тощо. Так бюрократія відразу знижується, все обслуговується якомога швидше, навіть по інтернету.

Коли я був мером, я вимагав, щоб, скажімо, дозвіл на діяльність кафе або ресторану привозили наші працівники адміністрації прямо підприємцю і віддавали в руки. Щоб чиновник не відчував себе найважливішим у цьому процесі.

Та ж система – з документами. Якщо ви приходите в держструктуру в місті, то отримуєте певний номер і можете в реальному часі стежити, де знаходиться певний час ваш запит. Можете бачити, який чиновник і в якому органі самоврядування вирішує ваше питання. Йому дано час. Три дні, скажімо. Якщо на четвертий день цей папір ще у нього, все, відразу червона лампочка горить.

– У нас відбувається показова люстрація, людей міняють, і кияни, може, і не проти боротися отак з корупцією. Але в кожному відомстві залишаються люди, зацікавлені в корупції, бюрократії. Вони гальмують процес. Що з ними робити?

– Я сказав би, що немає поганих працівників. Перший раз, коли я став мером, я теж зробив велику реорганізацію в адміністрації. Ми скоротили приблизно 30% працівників адміністрації міста. Перейшли на обслуговування всіх документів в електронному вигляді.

Якщо ви чітко знаєте, як мер міста, чого ви хочете домогтися, ви чітко формулюєте доручення, контролюєте їх, будь-який чиновник під це підлаштується, будь-який працівник адміністрації буде працювати. А якщо є чіткі параметри виконання роботи в часі і за якістю, відразу бачите, людина працює чи ні. Якщо ні – вибачте, але нам доведеться попрощатися з вами. І це повсякденна робота.

– Як змінилися відносини у країн Балтії з Росією за останні пару років?

– Країни Балтії, особливо Литва, чітко підтримують Україну. Ми завжди є дуже активним, може, не найважливішим за величиною, адвокатом у справі України. Звичайно, відносини Литви з Росією на сьогодні дуже напружені, оскільки Литва, як частина ЄС, підтримує санкції проти Росії. Звичайно, це впливає і на нашу економіку, але ми впоралися досить непогано з цим. І поки Путін і Кремль не змінять свою політику в Україні, я думаю, сподіватися на поліпшення в таких відносинах складно.

– Що саме має змінитися?

– Розв’язання конфлікту на сході України і питання Криму.

– Як вплинути на Путіна і Кремль, щоб вони це почули і зробили?

– Литва в цьому здійснює частину рішень, які приймає ЄС. І ми, Литва, чітко підтримуємо досить жорстку лінію проти Росії. Потрібно, щоб вона відчула силу рішень, які приймаються в ЄС, і визначилася, як вирішити справу з цими двома проблемними точками – Донбасом і Кримом.

Звичайно, є якісь домовленості в Мінську, яких були досягнуто за участю канцлера Німеччини і президента Франції, прем’єр-міністра Голландії, за участю вашого уряду і Росії. І, я думаю, що це, може, не найідеальніший спосіб розв’язання існуючих проблем на сході України, але в цьому напрямку ваша країна повинна йти.

– А вирішують щось конструктивно ці переговори? Стільки часу минуло, а всі розмовляють.

– Ці проблеми не вирішуються швидко, як хотілося б багатьом. І, думаю, не будуть вирішуватися ще певний час.

До того, як стати мером, я був журналістом, працював у гарячих точках як військовий кореспондент. Я був скрізь: у Молдові, Придністров’ї, в Абхазії, Нагірному Карабасі, Чечні, Грузії, Іраку. І я можу сказати, коли переходять певну межу, коли вже є загиблі, відновити статус-кво дуже складно. І точно можу сказати, що жоден такий конфлікт не був розв’язаний силою. Тому шлях нелегкий, але його можна і потрібно пройти. Жодна країна в світі – зараз, зокрема говоримо про Росію, не може, використовуючи силу, здійснювати такі інтервенції, які вчинили в Україні.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Зараз в Одесі найбільше ображені два клани: Коломойського і місцеві представники БПП, яких відігнали від корита

Одеса

Міхаїл Саакашвілі минулого тижня був серед запрошених гостей на міжнародній конференції Реформи: долаючи “стару” Україну, організовану фондом Джорджа Сороса Відродження. Одеський губернатор виклав своє бачення ситуації, яка склалася навколо актуальної теми – боротьби з корупцією.

Якщо дивитися локально на питання боротьби з корупцією, то, звичайно, неможливо зробити все в окремо взятому місці – біля пляжу – все одно воно буде вимиватися. Нам часто кажуть, що ми нічого не зробили, крім того, що пару пляжів відкрили. Це улюблена критика всіх наших критиків.

Так що ми зробили в Одесі – ми змінили корупційну логіку всіх органів, на які ми маємо вплив: прокуратура, міліція і митниця. І система, в цілому, перестала працювати на корупційну вертикаль. Це перше серйозне досягнення.

Зараз є велика активність серед інвесторів в Одесі, тому що набагато легше отримати дозвіл на землю, в тому, що від області залежить. Але, що потрібно, щоб змінити фундаментально, так це все приватизувати. Зараз у нас держава призначає менеджерів і директорів портів – державний борт. З кожних $15 транзакцій на перевезення вантажів, $14 перераховуються в офшор. Звичайно, не їм це все йде, вони потім перераховують частину до Києва.

Ми створили прецеденти нових служб, що надають сервіс громадянам – той же Центр обслуговування громадян. Ми даємо новим людям, яким по 21-24 роки, хорошу будівлю, ми даємо престижну роботу, гарну форму, тренінги, і, головне, ми даємо їм нову філософію для того, щоб вони служили суспільству, а не просто місце займали. І у нас зараз найшвидші послуги по Україні. На жаль, вони в рази повільніші, ніж у Грузії, тому що в Грузії електронізовані реєстри. Але цей прецедент – служба, яка обслуговує всього два райони Одеси – абсолютно новий за своїм стилем.

Те ж саме ми зараз робимо по митниці. Ми робимо електронну митницю, де рішення, як додивлятися і кого додивлятися, будуть приймати не митники, а комп’ютери, відповідно до системи оцінки ризиків. У грудні ми добудуємо приміщення, тому що для цього необхідне окреме приміщення, і почнемо набирати людей і проводити тренінги. І, починаючи з грудня-січня, ми будемо кожен контейнер пропускати за 15 хвилин. А при посиленому огляді перевірятимуть максимум 5-7% контейнерів, і максимум протягом однієї години. І за рахунок митниці.

Зараз все в ручному режимі працює, але ми змінили систему. Наприклад, ми зіткнулися з ситуацією з горіхами, що експортуються з України. Є перекупники, які щороку ходили до приватників і закуповували у них горіхи. І щороку не можливо було оформити документально цих учасників, тому вони всі були нелегальні. Потім вони приходили на митницю, і вже там створювалася група ДФС, митників, завжди якісь депутати в цій справі були. І вони брали з очищених горіхів $15 тис. за контейнер, а з неочищених – $7 тис.

Цього року все зупинилося – на Одеській митниці вже нікому давати. Ми створили сіру зону, прикордонну, між законом і, якщо чесно, відсутністю закону. Але що робити? Ми даємо їм легальні документи, щоб вони вивозили горіхи, мінімально оплачуючи їх. Вперше держава щось отримає від цього, тому що завжди ці горіхи були не легальні.

Зараз у Києві, мені вчора повідомив один злорадісно, порушили дві кримінальні справи проти якихось перевізників, бо сподіваються так вийти на Марушевську [Юлію, голову Одеської митниці], мовляв, як вони посміли, документи не в порядку і т.д. Ці речі будуть, але, в будь-якому випадку, ми будемо це робити.

Ми уклали меморандум із правоохоронними органами про те, що не будемо брати більше документи із Києва, а вони не будуть більше надсилати їх на митницю. Як ці папірці робилися: помічник депутата (природно, була корупційна вертикаль) брав, не так багато, $300- $500 за те, щоб написати від імені депутата лист із зазначенням зупинити такий-то товар – і митник говорив: “а що мені робити, депутат пише”. З останніх 500 таких перевірок, тільки по одному зверненню була зареєстрована контрабанда. І це була ціла індустрія. Сиділи в МВС Плут і ще якийсь Мамняк, які штампували ці папірці, і зупиняли всю продукцію якої-небудь фірми.

Коли я першого разу прийшов на митницю, я у перших п’яти митників запитав яка у них зарплата. Кожен дав різну цифру, більшість з них довго роздумували, а один взагалі сказав, що два місяці був у відпустці, і не пам’ятає яка у нього зарплата. І на вулиці стоїть дуже багато лексусів, джипів і т.і.

Реально система так працює: є потоки, їх розподіляють, контролюють. І реально ці митники, міліціонери і депутати – це одна система. І певний клан контролює конкретний потік. І ці клани можуть битися один з одним. Вони можуть бути з різних партій і організацій, але, врешті-решт, вони завжди знаходять спільну мову.

Зараз в Одесі найбільше на нас ображені два клани: клан Коломойського і місцеві представники БПП, яких ми відігнали від годівнички. І вони один з одним прекрасно знаходять спільну мову, ведуть спільні компанії проти нас, вигадують, з пальця висмоктують.

Мені не соромно про це говорити. Я насправді агітував за БПП. Я вважаю, що в БПП є дуже хороші кадри. Наприклад, у Житомирі підтримав кандидата від БПП [Сергія Сухомлина, що став мером міста]. Мене партія не просила, просто я вирішив, що це хороший кандидат через чимало речей, які він робив. І дуже багато молоді зараз є – серйозне пройшло очищення. Але до кінця його потрібно зробити, і через це мені не соромно говорити, що в БПП теж є такі люди, які чудово знаходять мову [з регіоналами і кланами олігархів], якщо справа стосується захисту їхніх корупційних інтересів.

Вважається, що є олігархат, і Україна і українське суспільство розділені на відсотки між ними, в залежності від того, хто в силі. Вони призначають своїх наглядачів в ради директорів, таких як Іванчук [Андрій, нардеп від партії Народний фронт], Мартиненко [Микола, нардеп від партії Народний фронт], був Жванія [Давид, Партія регіонів], мій земляк, і ще багато. І ось вони вирішують, як розподіляти потоки: бюджетний, митний, податковий і доходи держпідприємств.

Який з цього вихід? – Все дуже просто: уряд повинен стати справжнім урядом, цих людей потрібно відігнати від годівниці, їм треба пояснити, що вони не мають права легального цим займатися.

Для того, щоб корупція не повернулася, спочатку потрібно зробити, щоб корупції не було. У Грузії, щоб хто не говорив, а ми створили систему, яка реально досі тримається. Все одно в Грузії поліція не бере хабарів, все одно податкова і митниця не беруть хабарі, все одно у нас найшвидша процедура видачі документів.

Так, зараз вони по легкості ведення бізнесу скотилися з восьмого місця на 24-е, і скоро з Україною десь посередині цього рейтингу зустрінуться. Але я не вважаю, що якась катастрофа відбувається в боротьбі з корупцією в Грузії. Я вважаю, що інша корупція відбувається – прийшов проросійський головний приватний акціонер Газпрому. Він повернув Газпром. Ми були щасливі, коли у нас не було Газпрому. Ми закуповували газ з Азербайджану, з Ірану та інших місць.Я не хочу бачити в Грузії майданів і всіх цих речей.

Сподіваюся, що це не закінчиться так само погано. Але, з іншого боку, логіка подій абсолютно один в один. Це настільки схоже. Раніше Грузія була попереду України в хороших речах, а зараз навпаки.

Кандидатів на посади в антикорупційну прокуратуру та ін. адміністрації потрібно добре просканувати під час конкурсів, перевірити їх майно, оголосити хто вони такі. У нас зараз в районних прокуратурах 20% старих прокурорів пролізло на останній етап. Вони весь час повертаються. Я за те, щоб число з них можна було “зарізати”, звичайно. Але зробити це тільки під час прозорих слухань. І публічно опублікувати ці дані по них. І з’явиться багато людей, які захочуть їх … “обезголовити”, загалом.

Я з чого почав свою гучну кампанію в Одеській області. Я поцапався із генеральним прокурором за те, що вони внесли позов проти одного з бізнесів, який повинен був розвиватися і вкладати гроші. Там були гроші EBRD [Європейський банк реконструкції та розвитку]. Вони внесли, що якщо EBRD там буде, то це буде загроза національній безпеці, тому що земля може перейти до іноземців. Повна маячня.

Прокурора цього перевели, криза триває. Зараз генеральна прокуратура починає натискати вже на наших нових прокурорів. І по кожному такому позову, по кожному такому прецеденті потрібно сказати: “Що це? Що за філософія фундаментальна, якщо ти не розумієш в чому право, і в чому інтерес держави”. Якщо вони вважають, що такі позови корисні для країни, то їх треба відразу гнати.

Вони кажуть, що захищали держінтереси коли кожному другому інвестору, який якщо без криші заходить, вони надсилали листа, в якому говорилося “надішліть нам документи з метою можливого майбутнього порушення проти вас позову”. Я не перебільшую. Принаймні, по Одесі так було. Якщо у нових прокурорів така фундаментальна філософія, то їх не можна пропускати по конкурсах.

Три головні пріоритети для Одеси. Це будівництво, яке вже активізовується саме по собі, але поки не із зовсім правильних причин. Це логістика, звичайно – думаю, пояснювати не потрібно. Це туризм.

Одеса має надзвичайний потенціал туризму. Я думаю, що це як мінімум 4-6 мільйонів іноземних туристів протягом наступних 4-5 років. Якщо все робити правильно, то у нас буде п’ять мільйонів іноземців, з них чотири мільйони європейців.

Для цього потрібно у сільрад забрати право розбазарювати кращі землі України, щоб на 50 кілометрів до не обжитого пляжу взагалі не наближалися. Треба прийняти закон про гральний бізнес обов’язково. Гральна індустрія – це містоутворююча річ. Для цього потрібна податкова реформа, природно, і митна, однозночно. Це загальноукраїнське питання вже.

Логістика та туризм – це теж для всієї України важливо. Індустрія і шахти, якщо вони прибуткові, то вони важливі, але ми ж в 21 столітті – це століття логістики, століття туризму, століття бренду. А Одеса – величезний бренд, який абсолютно не використовується Україною.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу, який він очолює, є корупція

Андрій Коболєв

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?

Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.

Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.

Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.

«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.

Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.

У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».

Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.

Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.

Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.

У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».

Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.

«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.

Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».

Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».

«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.

Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Президент України Петро Порошенко проти дуже суворого покарання для хабарників

корупція

Президент України Петро Порошенко виступив проти збільшення міри покарання до 20 років позбавлення волі для державних службовців. Про це йдеться у відповіді Президента на петицію №22/000048-еп.

“Внесення зміни тільки в одній статті Кримінального кодексу України щодо посилення міри покарання державним службовцям до двадцяти років позбавлення волі може не відповідати тяжкості кримінального правопорушення в порівнянні з іншими злочинами, передбаченими кримінальним законодавством України”, – йдеться у відповіді Порошенко.

Як зазначив Президент, згідно з чинним законодавством України кримінальна відповідальність за хабарництво передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна і зі спеціальною конфіскацією. При цьому, як підкреслив глава держави, максимальний термін позбавлення волі в Україні становить до 15 років за особливо тяжкий злочин, у тому числі за умисне вбивство.

“На рівень хабарництва більше впливає не суворість, а невідворотність покарання. А тому пріоритетом є проведення судової реформи. Враховуючи викладене, дане питання не можна розглядати окремо без комплексного підходу до змін у чинне кримінальне законодавство”, – йдеться у відповіді.

Нагадаємо, петиція про збільшення міри покарання держслужбовців за хабарництво зібрала понад 25 тис. підписів 17 вересня. У петиції пропонувалося, збільшити покарання для осіб, які здійснюють державну діяльність (депутати, голови сільських та міських рад, судді, прокурори, органи правопорядку, органи контролю, митники і т. і). Для вищих керівних посад пропонувалося ввести обов’язкову конфіскація майна і 20 років в’язниці без права помилування.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Українські ІТ-компанії дедалі частіше замислюються над перенесенням бізнесу за кордон

IT

Українські ІТ-компанії дедалі частіше замислюються над перенесенням бізнесу за кордон через незахищеність перед свавіллям правоохоронних органів. Цей бізнес мобільний і працює там, де сприятливі умови.

“Зберігання на серверах порнографічної та піратської продукції” – це було найпоширеніші звинувачення, з якими правоохоронці приходили обшукувати ІТ-компаній в Україні в 2013 році, коли так звана “сім’я” Януковича намагалася підім’яти під себе цю галузь. Тепер у 2015 році формальні підстави обшуків змінились – міліція та СБУ “шукають дані осіб, причетних до терористичної діяльності” чи звинувачують у “відмиванні коштів”. При цьому вилучають сервери ІТ-компаній, призупиняють їхню роботу. Дедалі частіше програмісти замислюються про перенесення свого бізнесу з України за кордон, зізнаються представники ІТ-сектора.

За даними Асоціації ІТ, через тиск на програмістів з початку року країну залишили близько 2,5 тисяч ІТ-фахівців. В асоціації не виключають, що така тенденція зберігатиметься й надалі, адже тільки у вересні правоохоронці провели гучні обшуки в офісах п’яти великих ІТ-компаній. Зокрема, обшуки проводились в харківському офісі компанії NIX Solutions, співробітників якої правоохоронці підозрювали у відмиванні коштів. Потім міліція побувала в харківському офісі IT-аутсорсера Intego за підозрою у виплаті співробітникам зарплатні “в конвертах”, а до цього вони обшукали компанію DivanTV “у зв’язку з підозрою у поширенні піратського контенту”. Ще раніше співробітники СБУ прийшли з обшуками в офіс однієї з найбільших ІТ-компаній України – Luxoft в Дніпропетровську , аби “знайти дані особи, яка надіслала електронну погрозу”.

Керуючий партнер відомої компанії GrowthUP Group Денис Довгополий бачить у всіх цих обшуках спільні риси. “Це жага наживи і безкарність. Силові відомства мають інструменти створити компаніям проблеми на мільйони доларів, які можна вирішити за невелику мзду. Ці два фактори роблять для корупціонерів у погонах ІТ галузь дуже привабливою для здирництва”, – зауважив Денис Довгополий в інтерв’ю. Він наголошує, що за останні кілька років ніхто з ініціаторів та виконавців подібних обшуків не поніс покарання, тому це знову стає реальністю для підприємців.

З цим погоджується і CEO компанії 908Inc Андрій Хорсев з Дніпропетровська, який нещодавно перевіз свою компанію у Польщу, оскільки ще у 2013 році правоохоронці вилучили у нього сервери, заблокували роботу компанії, відкривши кримінальну справу за звинуваченням у зберіганні та поширенні порнографіної продукції.

Хоча після приходу нової влади справу проти підприємця закрили через брак доказів, однак працювати в Україні Хорсев так і не зміг. “Такі рейдерські атаки були в 2013 році, зберігаються зараз. Ситуація навіть погіршилась. Може змінили міліціонера, який проводить обшуки, але олігархічні групи, які зацікавлені переключити цей бізнес на себе не змінилися“, – впевнений Андрій Хорсев.

Хорсев вказує на те, що ІТ-компанії змушені виводити всі свої основні активи за кордон, оскільки Україна не гарантує дотримання інтелектуальних прав. “Зараз зберігати інтелектуальну власність в Україні важко. Черезе рейдерство у мене вкрали частину моїх інтелектуальних прав. Держава не забезпечує безпеку наших інтелектуальних продуктів, тому доводиться їх реєструвати на Кіпрі чи деінде”, – сказав програміст. Він мріє коли-небудь повернутись в Україну і надалі розвивати в країні свої ІТ-проекти, однак зараз для нього це не на часі.

В ІТ-асоціації України прогнозують: якщо представники української влади продовжуватимуть і наділі “пресувати” бізнес, то таких “ІТ-мігрантів”, як компанія Андрія Хорсева побільшає.

В уряді усвідомили загрозу і у четвер міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус запросив представників ІТ-компаній на термінову нараду. “Проблем багато, вони різнопланові. Насамперед: корупція, відсутність особистої відповідальності правоохоронців за нанесену шкоду, вилучення обладнання у випадках, коли є можливість вилучати лише інформацію”, – цитує прес-служба міністерства економічного розвитку та торгівлі слова Айвараса Абромавичуса після зустрічі з “айтішниками”.

Зокрема, керівники ІТ-компаній запропонували уряду ввести мораторій на вилучення обладнання, окрім випадків коли воно було фізично задіяне у злочині, дозволити проводити слідчі дії та знімати копії даних тільки окремому компетентному підрозділу, який спеціалізується на кібер-безпеці, регламентувати тривалість перевірок та обмежити період, який відводиться на експертизу обладнання при його вилученні, надсилати запит на надання необхідних даних та документів до отримання ордеру на обшук.

Всі побажання ІТ-компаній Айварас Абромавичус пообіцяв передати міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. “Питання обшуків не замикається на МВС, він стосується і прокуратури та судової системи країни. Тому для виправлення ситуації, нам потрібен комплекс рішень, які торкнуться всіх силових відомств”,- вважає директор Асоціації ІТУкраїни Віктор Валєєв. Він переконаний, що на законодавчому рівні необхідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу,які б забороняли вилучення серверів і були дієвим інструментом захисту програмістів. Валеев також зазначає, що ІТ-компанії вимагають провести ретельне розслідування за фактом серії вересневих обшуків. “Місяць – достатній час для проведення службового розслідування. Якщо жоден з фігурантів списку справ проти ІТ компаній за цей місяць не буде покараний, особливо щодо непропорційного застосування сили проти бізнесу, галузь отримає від держави чіткий сигнал виїжджати”, – попереджає Валєєв.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Незважаючи на всі заяви Уряду про стабілізацію, податкова система продовжує стагнувати

ДФС

Незважаючи на всі заяви уряду про стабілізацію економічної ситуації, проблем в держфінансах і податковій системі більш ніж достатньо. Загальний фонд держбюджету у серпні був недовиконаний на більш ніж 4%. У жовтні, як інформує Державна фіскальна служба (ДФС) свої регіональні підрозділи, індикативні показники будуть ще більш напруженими.

Тому, окрім як підсилити податковий тиск на бізнес, ДФС нічого не залишається. В ручному режимі будуть коригуватися обсяги збитків минулих років і процес формування податкового кредиту, вже поставлено завдання збільшити план по донарахуванню податків, а повертати зайво або помилково сплачені податки держава буде тільки після аналізу фінансового стану підприємства.

У нашому розпорядженні виявилися накази ДФС, суть яких зводиться до того, що робота служби та її територіальних органів незадовільна, бюджет виконується зі скрипом, але результатом впровадження цих документів стане посилення податкового тиску на бізнес. Це внутрішні накази служби, традиційно приховувані від платників податків.

Так, згідно з наказом № 666 від 4 вересня, в липні ДФС забезпечила відрахування до загального фонду бюджету на рівні 39,9 млрд грн, таким чином перевиконавши план Мінфіну на 2,1%. У той же час провал виявився з податком на прибуток – зібрано лише 70,9% від необхідної суми – казна недоотримала майже 707 млн грн.

Вина тут, за версією голови служби Романа Насірова, на центральному офісі по роботі з великими платниками. Завинило і керівництво однієї з районних інспекцій в Одесі (ДПІ у Малиновському районі), яка допустила маніпулювання платниками показниками податкової звітності з прибутку “шляхом подання уточнюючих декларацій”.

Не краща ситуація і з ЄСВ – виконання плану по ньому склало лише 94,7%.

Обурені у ДФС і тим фактом, що зазначена вище районна інспекція в Одесі допустила в липні приріст сум залишків від’ємного значення ПДВ, який після відшкодування включається в податковий кредит і впливає на обсяги позитивних нарахувань. Тобто замість того, щоб забезпечити сплату майже 30 млн грн ПДВ до бюджету, податківці інспекції допустили формування податкового кредиту.

Примітно, що в цілому по Україні результат обробки поданих у липні декларацій з ПДВ (з 1 липня режим електронного адміністрування запрацював у повному обсязі) показав, що позитивні нарахування перевищили 9,6 млрд грн. А це на 28% більше нарахувань відповідного періоду минулого року і на 9,5% більше – попереднього місяця.

У результаті перший заступник начальника інспекції у Малиновському районі Одеси Тетяна Пакуляк отримала догану.

“Крім штучного збільшення зобов’язань і обмеження права на податковий кредит, зараз податкова стала блокувати електронні ключі. Тобто не саму електронну звітність, а саме ключі – під видом термінового їх переоформлення. Така практика замінила так званий “9 стан”, – розповіла віце-президент, голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.

Незважаючи на всі заяви про зниження тиску на бізнес, у центральному апараті ДФС залишаються незадоволеними організацією контрольно-перевірочної роботи з “виявлення та попередження порушень законодавства під час виплати зарплати та інших доходів громадян”. Так, начальник Борознянского відділення Бахмацької інспекції в Чернігівській області не застосував штрафні санкції до платників ЄСВ, в результаті чого їх обсяги зросли на 79,2 тис грн і склали 214 тис грн.

Також, згідно з наказом, суттєві недоліки виявлені в організації контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту, що призвело до “низьких показників роботи в частині донарахування узгоджених податкових зобов’язань” і, як результат, до незначних сум надходжень за актами документальних перевірок у порівнянні з минулим роком. Всього, за даними ДФС, за 7 місяців було проведено 2,6 тис. планових перевірок, 13,7 тис. – позапланових і майже 38 тис. – зустрічних звірок. Донарахування склали 20,8 млрд грн, з яких погоджено всього 3,3 млрд грн.

При цьому, незважаючи на всі заяви уряду про стабілізацію економіки, проблем з наповненням бюджету достатньо. У серпні індикатив Мінфіну зі збору податків у загальний фонд держбюджету був недовиконаний на 4,3%. Кумулятивно за 8 місяців перевиконання склало 2,2%, або майже 4 млрд грн. По серпню, зокрема, збір не змогли забезпечити податківці Івано-Франківської обл. (-166,3 млн грн), Полтавської обл. (-841,5 млн грн), Сумської обл. (-582,2 млн грн), Харківської обл. (понад 1 млрд грн) і Луганській обл. (-50,8 млн грн).

Згідно з наказом № 597 від 12 серпня, Роман Насіров попереджає своїх підлеглих, що жовтень буде ще більш напруженим. Найбільшої уваги вимагають показники по внутрішньому акцизу – зростання індикатива передбачене на рівні 41,8% або 942,5 млн грн порівняно з відповідним періодом 2014 року; імпортного акцизу – на 24,1% або на 53,8 млн грн; ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 20,3% або 1,3 млрд грн; ренти за видобуток газу – на більш, ніж 50% або 1,5 млрд грн. По платежам, що контролюються митницями, необхідно виконати підвищений план з ввізних мит (зростання на 2 млрд грн) і імпортного ПДВ (1,7 млрд грн).

“Виконати все це можна, інше питання – якою ціною, – зазначила Ганна Дерев’янко. – Якщо ми всі хочемо лібералізації, підвищення сервісності, то явно не ціною збільшення податкового тиску на бізнес. При цьому контролюючі органи найчастіше не претендують на тіньовий сектор, а беруть з легального виробника, якого легше притиснути”.

Відповідь – чого чекати бізнесу в жовтні – чітко дає ДФС. Підрозділи оподаткування юридичних осіб повинні будуть не допустити маніпулювання платниками показниками податкової звітності з прибутку шляхом подання уточнюючих декларацій. На особистому контролі у начальників головних управлінь ДФС в областях, Києві та Центральному офісі по роботі з великими платниками буде правомірність застосування норми про перенесення збитків минулих років і декларування фінансових втрат у першому півріччі 2015 р.

Крім того, для збільшення надходжень до бюджету, підрозділи податкового та митного аудиту повинні забезпечити зростання показників з донарахувань не нижче рівня минулого року. По роботі з податковим боргом Роман Насіров також дає цілий ряд завдань – від залучення податкової міліції до роботи з боржниками до застосування режиму реструктуризації боргів. Особливої уваги потребують платники, у яких строки сплати розстрочених платежів наступають в жовтні.

“Якщо виникнуть ризики невиконання прогнозних показників, розрахувати можливість часткової дострокової сплати обсягів майбутніх періодів”, – сказано в документі.

Також наказом передбачається, що повернення всіх над- або частково сплачених сум зобов’язань повинно узгоджуватися з координаційно-моніторингового департаментом ДФС. Його зараз очолює колишній в. о. глави ДФС (після того, як Ігор Білоус був відсторонений від виконання службових обов’язків) Максим Мокляк. Інформування Мокляка буде відбуватися, якщо суми повернення будуть перевищувати 50 тис.грн.

При необхідності його департамент повинен буде провести дослідження, чи дотримується суб’єкт господарювання правила оподаткування, чи не бере участь у схемах мінімізації та чи не використовує інструменти оптимізації. Також буде враховуватися поточний фінансовий стан бізнесу.

“Це корупція в чистому вигляді. Від однієї людини буде залежати, чи повертати переплати або помилково сплачені суми, чи ні”, – підкреслила Юлія Дроговоз.

У сфері виробництва підакцизних товарів ДФС доручено перевіряти підприємства, які скоротили обсяги виробництва та сплату акцизного податку. Крім того, вже повинні були початися перевірки в компанії “Вог трейдінг” та відпрацювання за вигодонабувачами, зареєстрованими у ДПІ Печерського району Києва: ТОВ “Матикс”, “Редінг” і “НСТ Маркет”. Також з кінця серпня повинні перевірятися компанії на предмет формування схемного ПДВ у розмірі 300 млн грн. Мова йде про ТД “Евроинфо”, “Трестбуд-1”, “ВВС груп” і “Теплоенергобуд”.

За словами Ганни Дерев’янко, бізнес звик до закручування гайок і пристосовується до роботи в таких умовах. Але мови про розвиток та залучення інвестицій в таких умовах бути не може.

“Податки вже давно збираються не за законом, а за принципом: мені стільки потрібно. І це погіршує ситуацію, тому що бізнес несе всі ризики, крім фінансових ще й платить корупційний податок, – додав старший економіст Володимир Дубровський. – За невиконання бюджету керівника можуть звільнити, а ось те, що бізнес падає і економічний спад посилюється, це вже інше питання”.

Зазначимо, що ні в Мінфіні, ні в ДФС так і не змогли прокоментувати нам накази служби.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Корупціонери заслуговують того, щоб їх кидали в море з каменем на шиї

корупціонери

Бідні країни бідують через корупцію в урядах. І якщо не зупинити хабарників, держава залишатиметься жебраком, чи не так? Думка про те, що так воно і є, приваблива. Зрештою, в рамках цієї логіки надії на процвітання йдуть пліч-о-пліч із боротьбою з несправедливістю. Як нещодавно сказав Папа Римський Франциск, корупціонери заслуговують того, щоб їх «кидали в море з каменем на шиї». Вони, може, й заслуговують, але від цього країна необов’язково стане багатшою.

Звернімося до фактів. З 1996 року Світовий банк публікує показник стримування корупції (CCI), його розраховують для більш ніж 180 держав. Судячи з CCI, багаті країни зазвичай менш корумповані, ніж бідні. Але економіка держав, де корупція не настільки сильна (враховуючи рівень їх розвитку), зростає не швидше, ніж у інших державах. Приклади: Гана, Коста-Ріка і Данія. І навіть покращивши показник стримування корупції, країни на зразок Замбії, Македонії, Уругваю та Нової Зеландії не стали розвиватися динамічніше. Зате прискорене зростання демонструють ті держави, у яких вищим є інший індикатор Світового банку − показник ефективності уряду.

Люди дуже емоційно сприймають зло і нечесність. Нам легше вступити в боротьбу з несправедливістю, ніж боротися за справедливість. Ми старанніше боремося зі злом (наприклад, з голодом і бідністю), ніж, скажімо, за економічне зростання, яке гарантує достаток продуктів і стабільний заробіток. Буває, що відмінність «боротьби зі злом» від «боротьби за добро» − це лише питання семантики. Скажімо, боротися з расизмом означає боротися за недопущення дискримінації. Але корупція − це зло, викликане відсутністю добра. В даному випадку боротися зі злом і творити добро − різні речі.

Добро − це сильна держава, здатна захищати країну та її народ, зберігати мир, гарантувати виконання правил, підтримувати інфраструктуру та систему соцзабезпечення, регулювати економічну діяльність і збирати податки, щоб усе це оплачувати. Саме відсутність сильної держави веде до корупції (нездатності запобігти хабарництву), бідності та економічної відсталості.

Хтось заперечить: зниження рівня корупції тягне за собою створення сильної держави. Відповідно, боротьба зі злом веде до добра. Але чи це так? Поліцейські можуть припинити вимагати хабарі, але це не означає, що вони почнуть швидше ловити злочинців. А викриття тіньових фінансових схем не гарантує здатність ефективно управляти концесійними договорами чи збором податків.

Результат боротьби з корупцією − це не тільки покарання негідників. Така боротьба зазвичай передбачає реформу держзакупівель, системи управління фінансами та антикорупційного законодавства. Тобто мається на увазі, що замість старих правил почнуть діяти нові. Цього не сталося, наприклад, в Уганді. У 2009-му під тиском країн-донорів там прийняли антикорупційне законодавство, яке на ті часи вважалося найкращим у світі. Але всі корупційні індикатори продовжували повзти вгору. Уганда − не виняток. Антикорупційні кампанії часто закінчуються імітацією − створенням органів, одержимих дотриманням нових обтяжливих процедур, а не досягненням цілей, для яких вони створювалися.

Френсіс Фукуяма якось сказав, що побудова сильної держави, яка звітує перед суспільством і діє на основі права, − найвище досягнення цивілізації. Воно передбачає формування почуття єдності, уявної спільності, від імені якої управляє держава. Якщо суспільство глибоко розділене за етнічною, релігійною чи соціальною ознаками − це непросте завдання. Зрештою, на кого працює держава? На всіх іракців чи тільки на іракських шиїтів? На всіх кенійців чи тільки на народність кікуйю? Що потрібно зробити, щоб група, яка нині при владі, не перенаправляла на себе всі ресурси на тій лише підставі, що сьогодні «її черга поїсти»?

Боротьба з корупцією мобілізує нас, тому що ми хочемо позбутися зла і несправедливості. Але потрібно пам’ятати: якщо скинути все зло в море, не варто розраховувати, що на березі раптом з нізвідки з’явиться добро, яке нам так потрібне.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Україна краща за Іспанію та Грецію в списку найбільш “нещасних” країн світу

Україна

Україну включили в список найбільш “нещасних” країн світу, через показники інфляції та безробіття. В цьому антирейтингу Україна посіла 15 місце.

Таку систему визначення “нещасності” країн винайшов економіст Артур Оукен (він підсумовує показники), і хоча такий підхід багато хто критикував, не варто сперечатися, що безробіття та інфляція – це погано, коли вони дуже високі.

Рейтинг складено на підставі даних ЦРУ. Деякі країни відсутні в цьому списку, тому що дані по них або були недоступні, або застаріли.

18-е місце в антирейтингу з 20,1 бали займає Туніс з показниками інфляції 4,9% і безробіття 15,2%. Головними проблемами для уряду Тунісу після революції 2011 року є запевнення бізнесу та інвесторів і залучення коштів, а також контроль над дефіцитом поточного рахунку.

На 17-му місці Ямайка (20,7 бали) з показниками інфляції 7,1% і безробіття 13,6%. Як зазначає видання, економіка цієї країни значною мірою залежить від сфери послуг, зокрема, туризму. Країна страждає від високого рівня злочинності та корупції. Високий рівень безробіття корелює з високим рівнем злочинності. Крім того, уряд країни повинен досягти фінансової дисципліни, щоб виплачувати борги.

На 16-му місці антирейтингу Хорватія (20,8 бали). Інфляція в країні відсутня, дефляція становить 0,2%. У той же час рівень безробіття дуже високий – 21%. Країна так і не оговталася від фінансової кризи 2008 року, крім того, її проблемами є складний інвестиційний клімат і нерівномірний регіональний розвиток.

15-е місце антирейтингу посідає Україна з показником 20,9 бали. Згідно з даними ЦРУ, рівень інфляції в Україні становить 12,1%, а безробіття – 8,8%. Як пише Бізнес Insider, українська економіка також постраждала від фінансової кризи, відновилася до 2010 року, а потім знову впала після анексії Росією Криму. Зокрема, ВВП впав на 6,8% в 2014 році. Видання зазначає, що стримують розвиток України політична корупція та неефективні реформи.

На 14-му місці – Монголія з 21,7 бали (рівень інфляції – 12,9%, безробіття – 8,8%). Високі показники інфляції і безробіття пов’язані з фіскальною та монетарною політикою уряду, а також з невизначеністю зовнішнього попиту на монгольський експорт.

13-е місце у Єгипту (23,5 бали), з інфляцією 10,1% і безробіттям 13,4%. Розвиток економіки країни сповільнився внаслідок політичної та безпекової непевності в 2011 році. Особливо постраждали туризм і обробна промисловість країни. Втім, країна має шанси покинути рейтинг завдяки виявленню біля узбережжя Єгипту величезного газового родовища.

На 12-му місці Іспанія (24,1 бали) з показником дефляцію 0,2% і безробіття – 24,3%. Країна також значно постраждала, але в 2014 році в Іспанії відбувалося економічне зростання, а рівень безробіття падав найшвидшими темпами за всю історію країни. Також значно знизилися витрати країни на зовнішні позики.

На 11-му місці Греція (25,5 бала), дефляція в країні склала 1,3%, а рівень безробіття – 26,8%. Греція опинилася цього літа у центрі подій завдяки бою уряду з кредиторами. Проблем країні додає невизначеність її майбутнього в ЄС і недовіра кредиторів.

10-е місце займає Іран (26,1 бали) з інфляцією 15,8% і безробіттям 10,3%. Ситуація в країні може різко змінитися у разі скасування санкцій, бо вона має молоде та добре освічене населення і великий ринок. Крім того, після зняття санкцій Іран зможе продавати нафту.

На 9-му місці – Сербія з показником інфляції 1,7% і безробіття – 26,1% (27,8 бала). Сербія стикається з численними довгостроковими економічними проблемами, такими як необхідність створення робочих місць, високі державні витрати (на заробітну плату, пенсії, охорону здоров’я), зростання державного і приватного зовнішнього боргу та залучення прямих іноземних інвестицій. Крім того, в країні високий рівень корупції і старіюче населення.

8-е місце займає Македонія (27,9 бали) з дефляцією 0,1% і рівнем безробіття 28%. Македонія зробила величезні кроки вперед з моменту здобуття незалежності, але так і не змогла залучити іноземні інвестиції, так само, як її балканські сусіди. Крім того, корупція і слабкі закони є довгостроковими проблемами економіки.

На 7-му місці ПАР (31,1 бала) з інфляцією в 6,1% і безробіттям 25%. Південна Африка є одним з найбільших ринків, що розвиваються. Але її економічне зростання сповільнилося в останні роки, а рівні безробіття, бідності і нерівності залишаються великими довгостроковими проблемами.

На 6-му місці рейтингу Лесото з 32 балами, рівнем інфляції 3,9% і безробіття -28,1%. Уряд у цій країні є найбільшим роботодавцем, але економіка також залежить від текстильної промисловості, сільського господарства і грошових переказів. Примітно, що в Лесото в останні роки зріс видобуток алмазів, аналітики вважають, що вона може скласти 8,5% від ВВП до кінця 2015 року.

На 5-му місці антирейтингу Йемен з 35 балами, інфляцією 8,2% і безробіттям 27%. Ємен є країною з низьким рівнем доходів, що сильно залежить від зниження нафтових ресурсів. Крім того, країна бореться з довгостроковими проблемами, у тому числі зниженням водних ресурсів, високим рівнем безробіття і нестачею продовольства. І, на довершення всього цього, країна перебуває в розпалі громадянської війни.

На 4-му місці Аргентина – 44,1 бали. Інфляція в країні – 36,4%, а безробіття 7,7%. Економіка Аргентини бореться з бюджетним дефіцитом, надзвичайно високою інфляцією і зростанням насильства, пов’язаного з наркотиками. У країні також незабаром пройдуть вибори.

На 3-му місці антирейтингу – Джібуті з 62,9 бали, інфляцією 2,9% і безробіттям 60%. Джібуті значною мірою залежить від іноземної допомоги в підтримці платіжного балансу. Інфляція не є проблемою тільки тому, що франк Джибуті прив’язаний до долара США. На жаль, штучно високе значення франк Джибуті негативно позначається на платіжному балансі країни.

На 2-му місці антирейтингу – Сирія 67,8 бали. Рівень інфляції – 34,8%, а безробіття – 33%. Економіка Сирії продовжує розпадатися. Вона отримала значний збиток в 2014 році через міжнародні санкцї, руйнування інфраструктури та зниження споживання і виробництва. Тисячі сирійців тікають з країни щодня.

І нарешті, є лідером антирейтингу Венесуела, у якій 70 балів (62,2% інфляції і 78% безробіття). Падіння цін на нафту в кінці 2014 року, в поєднанні з рецесією, розбило венесуельську економіку. Інфляція виходить з-під контролю. Країна шукає союзників за межами ОПЕК в надії на стабілізацію цін на нафту.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Україні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів

корупція

Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж висловив особливу думку: незважаючи на зниження фінансових ризиків, в країні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів.

За його словами, домовленості про списання частини боргу за єврооблігаціями України дозволять країні виплисти з нинішньої ситуації і існувати далі.

“Коли ми говоримо з інвесторами, вони скаржаться на значну невизначеність у всьому, що стосується України. Реструктуризація прибирає цей елемент невизначеності. Уряду вдалося зробити досить багато, але йому також належить зробити ще більше з поліпшення бізнес-клімату в країні”, – заявив представник ЄБРР.

Франсіс Маліж вважає, насамперед потрібно спрямувати зусилля на подолання корупційних моментів у суспільстві та бізнесі, на прозорість роботи бізнесу.

“Україна залишається ризикованою країною для інвестицій. Країна являє собою цікавий сплав конкурентоспроможності та вартості продукції, пов’язаної з невисокою вартістю робочої сили. Кваліфікація працівників, динаміка бізнесу, технічна освіченість в Україні достатньо високі. І якщо порівняти їх з рівнем оплати праці, то цей показник набагато нижче, ніж по регіону. У цьому плані Україна дуже приваблива для інвестицій. І маржа, яку інвестор може отримати, дуже велика. Разом з цим залишаються бізнес-ризики, на які впливає рівень корупції. Тому боротьба з нею повинна бути продовжена. Ми говоримо про реформу в силових структурах, юриспруденції, реформі держпідприємств. І якщо покласти на одну чашу терезів ризики, а на другу – потенційну вигоду від інвестицій, то ризики, на жаль, поки переважують“, – вважають в ЄБРР.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95