$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

В Естонії немає олігархічного класу через правильно обрану тактику приватизації

estonia

В Естонії немає олігархічного класу через правильно обрану тактику приватизації.

Таку думку висловив екс-заступник міністра економіки Естонії Ерік Терк.

“Коли ви приїдете в Естонію, то олігархів не зустрінете. У нас немає естонських олігархів. Причина в тому, що приватизація була проведена таким чином, що досить багато підприємств викупили дрібні підприємці, які для такої покупки брали позику в банку. Не потрібно було гроші на бочку викладати. Крім цього, у нас в Естонії немає великих підприємств. Головна запорука успіху Естонії – у нас багато середнього і малого бізнесу”, – зазначив він.

Як підкреслив Терк, що стосується України, то окрім олігархів, в країні є ще одна велика проблема – корупція.

“Експерти, з якими я спілкувався, кажуть, що корупція – велика проблема для України. Ще один негативний фактор: в Україні політика і великий бізнес перемішалися, в Естонії цього менше. У нашій країні склалося так, що колишні радянські директори мали дуже слабку позицію, не мали впливу на приватизаційний процес. У якомусь сенсі це дало державі вікно можливостей”, – підсумував він.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Україні почалася “реєстраційна революція”: набула чинності постанова Кабміну №207

neruhomist-reestracia

В Україні почалася “реєстраційна революція”: набула чинності постанова Кабміну №207, за якою реєстрація місця проживання передається з Держміграційної служби у відання місцевих органів влади, аж до голови сільради.

Всі дані про реєстрацію будуть як і раніше міститися в Єдиному демографічному держреєстрі, який ведеться з 2012 р. За новими правилами, всі українці, які виїхали з дому більш ніж на 30 днів (на роботу, навчання і т. і), повинні зареєструватися на новому місці. Тих, хто відмовиться, каратимуть штрафами. Експерти вважають, що така норма необхідна – адже штамп в паспорті в майбутньому допоможе “понаїхавшим” ходити в лікарні або бібліотеки за місцем реєстрації. Але є проблема: часто люди орендують житло нелегально, а без договору зареєструватися можна.

МЕХАНІЗМ. Як роз’яснили нам у Центрі адмінпослуг Дніпровського району Києва, тепер людям не потрібно буде двічі стояти в черзі, щоб виписатися, а потім прописатися: це можна буде робити відразу за новим місцем проживання. Як і раніше, для цього обов’язкова подача оригіналів та копій документа на право володіння житлом, а також паспортів господаря житла і реєстрованого, військового квитка або приписного свідоцтва для військовозобов’язаних, і сплата адмінзбору (0,85% від мінзарплати – 11,71 грн). За словами юриста Володимира Столітнього, навести порядок у сфері реєстрації треба було давно: “У нас до половини працездатних проживають не за місцем реєстрації, а там, де можна знайти роботу. Це створює проблеми і самим приїжджим – вони змушені, наприклад, давати хабара в лікарнях за лікування. Але отримати прописку їм буде складно: господарі знімного житла часто відмовляються реєструвати квартирантів, побоюючись, що потім їх не випишеш. Та й податки платити вони не хочуть (15% доходу)”.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Тих, хто не має в паспорті штампу про реєстрацію (виписаний, але протягом 30 днів не прописаний) або проживає більше 30 днів не за адресою реєстрації (не стосується дачників і відрядних), будуть при виявленні попереджати, а потім – кожен раз штрафувати на 17-51 грн. Столітній каже: єдиний спосіб виявити “ухильників” – якщо вони самі зізнаються, що живуть в іншому місті без реєстрації. А адвокат Василь Мірошниченко впевнений: так як штрафи за відсутність реєстрації йдуть до місцевих бюджетів, влада буде зацікавлена у виявленні тих, хто живе, але не числиться: “Через виявлення приїжджих можна буде вийти на підпільних орендодавців, оштрафувати їх за незаконне підприємництво і змусити платити податки. Можливо, влада почне заохочувати доноси сусідів на квартирантів та їх господарів”, – говорить юрист.

Відзначимо, в інтернеті повно пропозицій про реєстрацію за плату в будь-якому регіоні України. Ціни різні від 2000 грн за рік “проживання” в облцентрі, куди люди їдуть у пошуках роботи, до 12 тис. грн – для псевдожителів прикордонних районів. Їм така реєстрація, навіть фіктивна, дозволить через 3 роки отримати право на багаторазовий безвізовий в’їзд на прикордонні території (до 50 км від кордону) країн ЄС – Угорщини, Словаччини, Румунії. У кількох таких фірмах нас запевнили, що все законно: складається фіктивний договір оренди, реєструється в податковій, відмітка про прописку вноситься в держдемреєстр і паспорт.

Юристи згодні: притягнути за таке ноу-хау складно, так як факт шахрайства не можна довести. “Господар може сказати: я здав людині ліжко, а вона не живе. Я на його місце взяв тимчасово іншого, – говорить Мірошниченко. – Так, якщо в халупі в 10” квадратів “числиться 30 чоловік, у поліції можуть виникнути питання. Але на практиці вони цим не займаються. З децентралізацією псевдопрописки стане складніше: за неї тепер відповідає глава місцевої влади, який краще знає ситуацію, ніж міграційна служба району. А йому дозволити проживання 30 чол. на 30 квадратних метрах – явна корупція”.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Яценюк вихваляється, що переміг уже всіх шахраїв і самого себе

yacenuk-hvalko

Яценюк вихваляється, що переміг уже всіх шахраїв і самого себе.

Системна топ-корупція в Україні уже подолана. Про це заявив глава українського уряду Арсеній Яценюк.

“Ми зруйнували системну мафіозну корупцію на самих верхах”, – сказав прем’єр-міністр і закликав до боротьби з хабарництвом на нижньому і середньому рівнях системи держуправління, державних і комунальних підприємствах.

“Нам необхідно боротися з корупцією, яка стосується життя кожного з нас. Коли у вас вимагають хабар в дитячому садку, школі, лікарні, на митниці, в податковій інспекції”, – підкреслив прем’єр-міністр.

Яценюк окремо заявив про безпрецедентні кроки по боротьбі з корупцією в державних компаніях.

“Одна з найбільш держкомпаній НАК “Нафтогаз” нарешті стала прибутковою, в ній немає олігархів, які висмоктували гроші з ваших кишень … 50 компаній отримають нових політично незаангажованих керівників”, – запевнив прем’єр-міністр.

Глава уряду закликав правоохоронні органи до безкомпромісної боротьби з корупцією.

“Всі новостворені антикорупційні органи повинні нещадно боротися з усіма спробами політичної корупції з боку членів уряду, депутатів і будь-яких політичних діячів”, – резюмував прем’єр-міністр.

Як відомо, протягом року було опубліковано кілька розслідувань, які свідчать про те, що Яценюк захищає інтереси Коломойського і Ахметова.

Верховна Рада проголосувала за визнання незадовільною роботу уряду в 2015 році. Однак голосів за відставку Кабміну в парламенті не вистачило.

Провал голосування за відставку уряду ряд депутатів назвали результатом змови олігархів – Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського та Сергія Льовочкіна – з одного боку. І Петра Порошенка і Арсенія Яценюка – з іншого боку.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Віталій Касько повідомив 15 лютого про звільнення з посади заступника Генерального прокурора України

kasko-gpu

Віталій Касько повідомив у понеділок, 15 лютого, про звільнення з посади заступника Генерального прокурора України. Про це він заявив на брифінгу у Києві. 

«Я хотів би сказати, що прийняв рішення звільнитися з органів прокуратури», – сказав Касько і показав журналістам рапорт, підписаний сьогоднішнім числом.

За словами Каська, однією з причин його звільнення став перерозподіл обов’язків у Генпрокуратурі.

«Шокін (Віктор Шокін, генеральний прокурор України – ред.) забрав у мене всі функцій та інструменти вести і контролювати справи, над якими починала працювати наша команда, в тому числі й у справі так званих «діамантових прокурорів». Проте, причини того, чому у Генеральній прокуратурі більше неможливо і безглуздо працювати – вони є значно глибшими», – сказав Касько.

Він також пов’язав своє звільнення із корупцією всередині ГПУ.

«Нинішнє керівництво прокуратури остаточно перетворило її на орган, де панує корупція і кругова порука, а будь-які спроби змінити цей стан речей всередині прокуратури відразу і показово переслідуються. Тут працює не право і закон, а свавілля і беззаконня, а ключові позицій в Генеральній прокуратурі з кожним днем обіймає все більше вихованців і послідовників сумновідомого Пшонки», – додав Касько.

Наприкінці грудня депутати у Верховній Раді оголосили про збір підписів за відставку генпрокурора Віктора Шокіна. Для ініціювання відставки необхідно щонайменше 150 підписів народних депутатів.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Корупція не дозволить українцям без віз подорожувати до ЄС

visa-eu

Корупція не дозволить українцям без віз подорожувати до ЄС.

Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський зазначає, що Євросоюз може не прийняти рішення про введення безвізового режиму з Україною в 2016 році, якщо не відбудеться скасування норми, внесеної до закону про державний бюджет на 2016 рік, згідно з якою впровадження електронного декларування доходів чиновників переноситься на 2017 рік. Про це Томбінський сказав під час зустрічі зі студентами Національного авіаційного університету.

“Звіт Європейської комісії з питань виконання Україною тих положень, які були записані, був позитивним. Європейська комісія прийняла зобов’язання, що … потрібно змінити регуляції Європейського Союзу, щоб відкрити безвізовий режим для України. Європейська комісія надасть це в Європейську Раду, але ще залишилися деякі справи, які не вирішені навіть з української сторони“, – підкреслив Томбінський.

У цьому зв’язку дипломат звернув увагу, що мова йде про запуск Національного агентства з протидії корупції. Він нагадав, що українськими парламентаріями була прийнята норма в державному бюджеті на поточний рік про відстрочку до 2017 року введення електронного декларування доходів чиновників.

“Щоб це агентство запрацювало, йому потрібно надати … електронні декларації про майно. Ви чули, що на прохання деяких депутатів, це було відстрочено до 2017 року. Ми знову опинилися в ситуації, що буде важко прийняти європейським урядам рішення про відкриття безвізового режиму , тому що немає впевненості, що Україна не буде виконувати свої зобов’язання “, – підкреслив Томбінський.

Посол заявив, що це питання залежить від українського парламенту та українських інститутів.

Нагадаємо, 4 січня стало відомо, що в остаточному варіанті проекту закону про держбюджет-2016 з’явилася поправка, згідно з якою на рік перенесено введення електронного декларування доходів чиновників.

Електронне декларування є одним з умов отримання Україною безвізового режиму з країнами Шенгенського договору.

Міністр юстиції Павло Петренко написав на своїй сторінці в мережі, що уряд вимагає провести розслідування, щоб виявити, яким чином ця правка з’явилася у фінальному тексті держбюджету.

5 січня, народний депутат від БПП Вадим Денисенко зареєстрував у ВР законопроект “Про внесення змін до закону” Про запобігання корупції “(щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (№3755), яким пропонується скасувати норму про відстрочення до 2017 року електронного декларування доходів чиновників.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Ключові слова Джозефа Байдена – корупція, і що з нею в Україні не борються

baiden-yacenuk

Візиту в Україну віце-президента США Джозефа Байдена дуже чекали. За тиждень до його приїзду країна нарешті отримала антикорупційного прокурора, а Мінфін презентував проект податкової реформи. Саме від того, що він скаже американський віце-президент багато в чому залежала доля прем’єрства Арсенія Яценюка. І в Кабміні були дуже розчаровані, що потаємної фрази Байден так і не сказав.

Депутати “Народного фронту” говорять, що прем’єр у вівторок на фракції сказав однопартійцям, що Байден все ж висловився за баланс політичних сил на ключових посадах в країні.

А ось в АП на питання, що ж сказав американський гість щодо прем’єра, небагатослівно відповіли: “Нічого конкретного”.

Але що Байден виголосив і не раз – це слово корупція, і що з нею в Україні не борються.

Американський віце-президент прибув з робочим візитом в Україні в неділю близько опівночі. Біля трапа літака його зустріли помічник державного секретаря Вікторія Нуланд і посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, а українську сторону представляли в.о. начальника протоколу Міністерства закордонних справ Віталій Максименко і мер Києва Віталій Кличко.

Поява останнього, мабуть, повинна була підкреслити особливу значимість візиту для української сторони, оскільки навіть глав іноземних держав, згідно з протоколом, в числі інших у трапа повинен зустрічати заступник КМДА, а не мер.

Вранці в понеділок, ще до зустрічі з президентом Петром Порошенком, Байден в готелі “Хаятт” зустрівся з представниками громадянського суспільства і молодими політиками.

Основними темами бесіди були: боротьба з корупцією, мінські домовленості, переформатування уряду і питання Криму.

За словами учасників, Байден розпочав зустріч із запевнення присутніх у тому, що ні ситуація з Сирією, зокрема, ні ситуація на Близькому Сході в цілому, ні вибори президента США ніяк не зменшують увагу та підтримку України з боку США.

“Україна – центральна тема будь-якої зустрічі з Путіним, яким би не був привід”, – процитувала Байдена депутат від Блоку Петра Порошенка Світлана Заліщук.

За словами екс-віце-прем’єр-міністра з питань євроінтеграції Олега Рибачука, саме цей меседж був основним. Рибачук розповів, що Байден підкреслив, що Путін різко прорахувався, коли подумав, що він увійде в Сирію, і таким чином зможе запропонувати Заходу варіант, при якому він буде виглядати як союзник.

Тим не менш, Байден не раз в ході зустрічі зазначив, що від України вимагається повне виконання мінських угод, насамперед, створення умов для проведення виборів на Донбасі.

Пізніше, після зустрічі з Яценюком, кажучи про виконання мінських угод, Байден провів паралель з давньоримською історією, зазначивши, що Україна має бути поза підозрою – як дружина Цезаря.

“Він підкреслив, що важливо виконувати мінські угоди, тобто виконати свою частину, щоб на Заході можна було чітко сказати, що Україна зі свого боку все виконала, а якщо Росія буде гальмувати процес, то можна очікувати більш жорсткого формату переговорів”, – розповів Рибачук.

Що має на увазі “більш жорсткий формат” Байден не уточнив, однак, на думку одного з учасників зустрічі, мова, очевидно, йде про залучення до переговорів безпосередньо США. У той же час, за словами Рибачука, про Будапештський формат в його чистому вигляді мова також не йде. “Будапешт – це була така теорія пострадянського етапу. Зараз мова йде про інші політичні реалії”, – вважає екс-віце-прем’єр.

Не забув Байден і тему санкцій проти Росії. У цьому контексті йшлося, як про Донбас, так і про Крим. “До вирішення питання Криму можна говорити про санкції”, – розповів один з учасників зустрічі.

Тим не менш, віце-президент США поскаржився на те, що для переконання європейських партнерів у дієздатності України доводиться витрачати багато часу, енергії і аргументів, тому поки Україна демонструє виконання своєї частини зобов’язань, ніхто не поставить питання, щоб санкції знімати.

Головна тема, про яку говорив Байден у Києві – це корупція, точніше відсутність реальної боротьби з нею.

Вранці в понеділок громадські працівники висловили своє бачення проблеми. “У тому числі звучало питання відставки Шокіна”, – зазначив співрозмовник.

У той же час, сам Байден практично жодних прізвищ не озвучував, хоча і було помітно, що він чудово обізнаний про внутрішньоукраїнські корупційні скандали.

Як розповів один з депутатів БПП, прізвище Шокіна в контексті звільнення Байденом не називалась, але про це говорила Вікторія Нуланд депутатам.

За словами наших співрозмовників в дипломатичних колах, багато прізвищ, у тому числі і “ті, що згадуються останнім часом у ЗМІ” часто звучать безпосередньо під час розмов з вищим керівництвом України. “Це не новина, що Байден добре проінформований про нашу внутрішню кухню. Дуже добре”, – розповів співрозмовник.

Після зустрічі з Порошенком і сам Байден заявив, що “розмовляє з Порошенком частіше, ніж з власною дружиною”.

У ході зустрічі з активістами йшлося і про фінансову підтримку реформ в Україні з боку США. Байден висловив готовність підтримати реформу держслужби та боротьби з корупцією.

У той же час, він не забув нагадати, що насамперед мова повинна йти про конкретні проекти. “Просто так грошей більше ніхто давати не буде”, – розповів один з учасників зустрічі.

Після зустрічі з Порошенком Байден озвучив і конкретну цифру, 190 млн. доларів, яка буде виділена на реформу правоохоронних органів, судів і розвиток інвестиційної привабливості малого та середнього бізнесу. “Грошей може бути і більше, просто у ваших кабінетах люблять говорити про інвестиції, але забувають складати бізнес-плани. Гроші просять під реформи, які ”забувають прописувати. Це не дуже годиться”, – розповів нам один з членів американської делегації.

Президент Порошенко за підсумком зустрічі з Байденом у Будинку з химерами намагався дати зрозуміти, що гостя він почув. Для більшого ефекту не тільки назвав Байдена “великим другом України”, але й своїм другом.

“Це” привіт “тим, хто постійно розповідає, що Білий дім більше спілкується з Яценюком”, – підмітив співрозмовник в дипломатичних колах.

Порошенко багато говорив про боротьбу з корупцією, показуючи, що виконання “домашнього завдання” запущено. Не забув президент похвалитися і попередніми позитивними оцінками ЄС виконання плану щодо лібералізації візового режиму.

Звичайно, всім хотілося почути позицію американського гостя про долю Кабміну.

Вранці з представниками громад безпосередньо відставка глави уряду не обговорювалася. Байден лише підкреслював необхідність “збереження довіри до демократичних сил”.

На брифінгу Порошенко побіжно згадав, що сторони обговорили питання необхідності консолідації всіх демократичних сил.

“Час виборів пройшов. Зараз у нас попереду 4 роки без виборів. І за ці 4 роки необхідно провести реформи. Реформи попереду, і це вимагає об’єднання всіх зусиль”, – підкреслив Порошенко.

І хоча меседж про вибори Порошенко використав не вперше, однак те, що він був виголошений в спайці з “консолідацією демократичних сил” і при Байдена, свідчить про те, що в АП не налаштовані на сценарій розвалу коаліції і дострокових виборів.

Ближче до вечора Байден провів зустріч з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Для глави українського уряду ця зустріч була більш ніж важливою, особливо на тлі масової атаки в останні дні.

Звинувачення у співпраці з олігархами і постійне нагадування про кримінальну справу проти Миколи Мартиненка не просто кидали тінь на Яценюка, а й поставили під сумнів його перебування на займаній прем’єрської посади.

Тому журналісти дуже чекали спільного виходу прем’єра і віце-президента, і що скаже останній.

Слів підтримки прем’єра не прозвучало. У той же час було дуже цікаво постежити за мімікою і тоном спікерів. Заява Байдена виглядала як наставляння викладача студенту, що провинився.

Реакція Яценюка була ще більш красномовною – в ході виступу для преси український прем’єр лише зрідка обертався до камер, вся його увага була виключно американському гостю.

“Наш успіх неможливий без вашої допомоги”, – розтікався в компліментах Яценюк.

У нього залишався ще один шанс отримати публічну підтримку від США – під час виступу Байдена в Раді у вівторок.

Кажуть, саме прем’єр наполіг на виступі Байдена в парламенті, тоді як АП не надто подобалася ця ідея.

З самого ранку під Радою активно мітингували протестувальники, безліч з плакатів яких були звернені чомусь безпосередньо до Байдена, а не до Яценюка. Серед партій-учасниць були “Свобода” і навіть “Укроп”. Але, як відмітили багато спостерігачів, до появи Байдена мітингувальники надто швидко стали розходиться.

– Видно, комусь пояснили, що не треба злити охорону високого гостя, – жартували депутати, дивлячись у вікно.

Депутати порадували явкою, чим не забув скористатися віце-спікер Андрій Парубій, який, завдяки аншлагу в залі, провів кілька законів з підтримкою під 300 голосів.

Виступ Байдена в парламенті розпочався з годинним запізненням, проте своєю промовою віце-президент задовольнив інтерес присутніх.

Свою промову віце-президент США почав з спогадів про 2005 рік, нагадавши присутнім, що після “Помаранчевої революції” українські політики вже мали шанс провести реформи, але не використали його.

Після цього він емоційно нагадав, скількох життів України коштувала Революція Гідності, і провів паралель з США, зазначивши, що його країна теж “народилася в результаті революції”.

Основною темою виступу знову були мінські угоди, реформи і боротьба з корупцією.

Говорячи про мінські угоди, Байден неодноразово і жорстко згадав Росію, безпосередньо звинувативши її в агресії на Донбасі, і знову підкресливши, що анексію Криму США ніколи не визнають. “Поки існує російська агресія, ціна, яку платить Москва, продовжить зростати”, – зазначив Байден.

Корупцію віце-президент назвав раковою пухлиною. “Я ніколи не розповідаю людям з інших країн, що вони повинні робити, але ви не зможете знайти жодної демократії в світі, де ракова пухлина корупції так процвітає. Недостатньо просто створити бюро по боротьбі з корупцією”, – підкреслив Байден.

Примітно, що в цей момент Порошенко покосився убік ложі уряду.

Далі черга дійшла до реформ, які повинна провести Україна, навіть якщо вони є непопулярними.

Всю свою промову Байден практично не озирався на сидячих в залі президента і прем’єра, однак коли почав говорити про важкі непопулярні заходи повернув голову і до одного, й іншого, даючи зрозуміти, що відповідальність за це потрібно нести обом.

“Повинен бути бюджет, який буде збігатися із зобов’язаннями перед МВФ”, – підкреслив віце-президент.

Промову Байден завершив цитуванням “Заповіту” Тараса Шевченка, викликавши бурхливі оплески в залі. “Може бути коли-небудь ви і мене згадаєте незлим тихим словом”, – зазначив Байден.

Після емоційної промови Байден поїхав зустрічатися з Кличком, а депутати миттю розбрелися хто куди, і вже через годину в залі Ради знову почалися проблеми з “мобілізацією депутатів”.

За підсумком 2 днів візиту прем’єр Яценюк так і не отримав публічної підтримки від Байдена.

– Він міг сказати, щось про те, що влада повинна поважати результати виборів і враховувати їх при розподілі посад, міг сказати по-іншому. Але він взагалі не торкався цієї теми, – говорить один з депутатів-фронтовиків.

Вранці прем’єр зустрівся з фракцією і розповів, що все, що було озвучено представником США – в країні не повинно бути монополії влади однієї з політичних сил.

Він також сказав, що США підтримують саме кабмінівський варіант податкової реформи, а бюджет має бути прийнятий до кінця року.

На питання, що далі, депутати і президентської, і прем’єрської фракцій не виключають, що оточення президента все ж зробить спробу відправити Яценюка у відставку 11 грудня. А потім вже буде вирішувати, що робити далі.

Найімовірнішим сценарієм залишається провести через Раду на посаду прем’єра Володимира Гройсмана, а спікером зробити Андрія Парубія.

Є голоси і під прем’єра Олександра Турчинова, але його соратники запевняють, що секретар РНБО здавати Яценюка не збирається.

– Може спробувати щастя і Саакашвілі. Цей його виступ у неділю не є випадковим. Хоч на зустрічах з президентом він і каже, що прем’єром бути не хоче і піде тільки віце-прем’єром з євроінтеграції, але не в Кабмін Яценюка, ми знаємо, що з республіканцями він говорить про підтримку, – кажуть соратники Яценюка не під диктофон.

За інформацією, в АП станом на минулу п’ятницю було складено 9 варіантів майбутнього Кабміну – з Яценюком і без.

– Яценюк, звичайно, буде шантажувати їх неприйнятим бюджетом і податковою реформою, а без них МВФ грошей не дасть. У цей приїзд американці чітко дали зрозуміти, що без цієї податкової реформи і без відставки Шокіна грошей нам не бачити, – говорить депутат-фронтовик, який не побажав бути названим.

Саме проблема з прийняттям бюджету змушує деяких депутатів думати, що питання відставки прем’єра буде перенесене на весну.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Вже наступного року народні депутати хочуть провести революцію на ринку медпрепаратів

liky

Вже наступного року народні депутати хочуть провести революцію на ринку медпрепаратів. З цією метою вони активно готують проект закону “Про лікарські засоби”. У разі прийняття, він може дати українцям шанс на ефективне і якісне лікування. Втім, експерти налаштовані скептично – в документ, на їхню думку, закладені корупційні ризики.

Вже наступного тижня, 9 грудня, парламентський комітет з питань охорони здоров’я має намір розглянути доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”. Після майже річного обговорення народні депутати вирішили активізуватися, щоб якомога швидше прийняти новий закон. Цей документ повинен замінити норми застарілого профільного закону, що діє в Україні ще з 1996 року. Відтоді до нього було внесено понад 20 поправок.

Причому, бажаючих змінити законодавство, що регулює лікарську сферу, декілька. Зараз у Верховній раді зареєстровано два законопроекти “Про лікарські засоби”. Перший варіант в лютому 2015 року вніс до парламенту народний депутат Андрій Шипко (“Відродження”), а на початку березня альтернативну версію документа зареєстрував Олег Мусій (позафракційний). Втім, в кінці кінців парламентаріям вдалося домовитися і об’єднати обидва проекти в один.

Одними з ключових норм спільного законопроекту є ті, якими прописано застосування формулярної системи та галузевих стандартів медичної допомоги.

Згідно профільного закону “Про основи охорони здоров’я”, зараз в Україні діє так званий лікарський формуляр. По суті – це перелік зареєстрованих в країні ліків з доведеною ефективністю і допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним. Такі формуляри, необхідні лікарям, щоб вони знали рівень ефективності лікарських засобів.

Проте в чинному законі не зазначено, яким чином формуляри застосовуються і навіщо вони взагалі потрібні. Державний формуляр лікзасобів своїм наказом ось уже кілька років видає Міністерство охорони здоров’я. Мало того, в Україні місцеві органи влади видають свої регіональні формуляри, а медустанови – локальні.

В обговорюваному зараз законопроекті “Про ліксзасоби” застосування формуляра ставиться на чолі роботи всієї системи охорони здоров’я. У разі його прийняття, МОЗ повинен буде визначати галузеві стандарти надання медичної допомоги з використанням формулярів.

За словами виконавчого директора консалтингової компанії (спеціалізується на питаннях регулювання обігу продукції для медичних цілей, – ред.) Ганни Погодаєвої, бувають випадки, коли для лікування захворювання у формулярі і стандарті лікування вказується незареєстровану і, відповідно, недоступне в країні ліки.

В такому випадку система регулювання ринку має сприяти тому, щоб виробник був зацікавлений вивести цей продукт на ринок України. Адже це засіб буде обов’язковим для проведення курсу лікування певного захворювання.

“Цей принцип стосується і розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості. В українських виробників буде стимул виробляти те, що реально потрібно охорони здоров’я і пацієнтам. Для цього і вводяться поняття “стандарти лікування” і обов’язкові рекомендації лікарської терапії у вигляді формулярів”, – зазначила Погодаєва.

За її словами, в Україні не зареєстровано, а значить, недоступне для лікування близько 30% необхідних пацієнтам за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я препаратів. Однак, наприклад, в достатку всіляких ліків для проведення профілактики, вітамінів.

“В Україні фармацевтична галузь ніколи не розглядалася з точки зору необхідності того чи іншого препарату для пацієнта або, принаймні, цей критерій не був основним у побудові регуляторної системи”, – повідомила Ганна Погодаева.

На думку експерта, вбудовування в законодавче поле стандартів і формулярів дозволить перейти до наступного етапу реформи – запровадження страхової медицини.

Ще однією метою нового законопроекту є впровадження європейських норм фармрегулирования в Україні, зокрема, норми Директиви ЄС №83. В ній прописані засади регулювання процесу створення ліків, а також їх клінічних досліджень, реєстрації, контролю якості, оптової торгівлі, реклами.

За словами партнера юридичної компанії Дмитро Алешко (брав участь у розробці законопроекту нардепа Андрія Шипка, – ред.), Україна зобов’язана впроваджувати норми еврозаконодательства в сегменті фармацевтичного регулювання у відповідності з угодою про Асоціацію з ЄС.

При цьому юрист зазначив, що просто перевести норми Директиви на українську мову та прийняти її у вигляді закону недостатньо – вона встановлює лише загальні принципи регулювання фармацевтичного ринку, а завдання конкретної держави – на її основі підготувати і прийняти своє законодавство.

Незважаючи на те, що чинний в Україні закон від 1996 року є застарілим, сфера контролю на ринку ліків де-факто вже давно працює за європейськими стандартами, пояснив член “Асоціації виробників ліків України” Олександр Чумак.

“Законопроект ще проходить шліфування профільними експертами, але, на мій погляд, основне завдання щодо імплементації чітких правил життєвого циклу ліків вирішена і гармонізовано з європейськими директивами. Саме їх відсутність дозволяло “чинуш” вибудовувати корупційні схеми, ризикуючи життями і здоров’ям наших громадян”, – упевнений він.

Значущою нормою нового законопроекту є також і те, що в разі його прийняття, в Україні будуть чітко виписані процедури інспектування фармацевтичних виробництв та якості ліків. Зараз вони узаконені лише нормативно-правовими актами.

“До сьогоднішнього дня інспектування виробництва ліків взагалі ніяк не формалізовано, як частина державної системи регулювання лікзасобів. І ця частина системи досі існує за межами повноважень Міністерства охорони здоров’я. Інспектування здійснюється структурою “GMP центр”, яка має незрозумілий статус, функції та адміністративне підпорядкування, хоч і діє в рамках існуючого наказу МОЗ”, – зазначила Ганна Погодаева.

Крім того, у новому законопроекті прописані критерії, за якими проводиться одноразова перереєстрація лікарських засобів через 5 років після їх першої реєстрації. Зараз цих критеріїв у законі “Про лікарські засоби” немає.

За словами Ганни Погодаевой, в разі прийняття нових норм, одноразова перереєстрація буде проводитися на підставі даних так званого фармакологічного нагляду.

“Іншими словами – за відгуками лікарів щодо ефективності та безпеки ліків, накопиченим у результаті безперервного моніторингу цих параметрів, що також є стандартним і прийнятим у всьому світі підходом “, – пояснила експерт.

Лікувальна корупція

Разом з тим, у експертів залишаються зауваження до обговорюваної зараз версії законопроекту, зокрема, якраз пов’язані з наявністю в документі корупційних моментів.

Дмитро Алешко заявив, що у доопрацьованому законопроекті прописано ряд норм, яких немає в європейській директиві.

“Так, в ній не регулюються норми щодо формулярів, порядку виписування рецептів, роздрібного обороту, фармацевтичної практики. Наявність в українському законі норм, які не регулюються європейською директивою, – це не погано. Приміром, у Чехії в законі є норми про формулярі. Але такі речі необхідно прописувати максимально прозоро”, – акцентував увагу Алешко.

Партнер юридичної компанії Лана Сінічкіна зазначила, що з тексту законопроекту незрозумілі його ідея і концепція.

“Якщо єдиною метою документа є приведення українського законодавства у відповідність з європейським, то це одне завдання. Якщо документ спрямований на дерегуляцію, то це інша задача. Але ніде автори виразним мовою не показують основну ідею такого комплексного законопроекту”, – підкреслила вона, додавши, що, з точки зору юридичної техніки та узгодженості тексту, що підготовлений законопроект – дуже низької якості.

Сінічкіна наголосила, що в законопроекті є ряд норм коррупциогенного характеру. Наприклад, те, що клінічні дослідження буде дозволено проводити в лікувальних установах, або в інших уповноважених суб’єктів господарювання”.

“Зараз клінічні дослідження можуть проводитися тільки в лікувальних закладах, які відповідають пропонованим до них вимогам. Але, коли на рівні державного органу здійснюється ще якийсь додатковий відбір, – це називається корупція”, – заявила юрист.

Крім цього, корупційні ризики закладені у визначенні “державний контроль за якістю лікзасобів”, який знаходиться в компетенції Держслужби з лексредствам. Згідно з документом, поняття контролю буде поширюватися і на рекламу ліків.

“Оцінка рекламних роликів точно не є компетенцією Держлікслужби, – пояснила Лана Сінічкіна. – Це не її сфера спеціалізації, узгодження рекламного матеріалу в Держлікслужбі – додатковий регуляторний бар’єр. А значить – додаткова можливість корупційного заробітку”.

“Крім того, не можна робити вигляд, що немає дистанційної або, як її ще називають, інтернет-торгівлі ліками. Необхідно чітко прописати цивілізовані правила регулювання цього процесу – зберігання, транспортування, відповідальності. Максимально виключити можливість розповсюдження фальсифікованих ліків через інтернет”, – підкреслив Алешко.

Для цього, за його словами, необхідно запровадити на певний перехідний період в декілька років, в ході якого і будуть розроблені ці правила.

Ще одна норма, що викликає побоювання фармринку, полягає в дозволі на торгівлю ліками не тільки в аптеках, але і безпосередньо лікарями. Для цього пропонується ввести в законодавство поняття “фармацевтична практика”. Серед іншого воно буде означати надання права торгівлі ліками амбулаторіям, фельдшерським і фельдшерсько-акушерським пунктам, центрів сімейної медицини, які розташовані у селах, де відсутні аптеки.

“Я категоричний противник того, щоб ліки продавалися через лікарів. Я розумію, що в багатьох селах немає аптек, але з іншого боку, у ліки є чіткий життєвий принцип – якщо на якомусь етапі, в даному випадку у лікаря в селі, буде допущена помилка в зберіганні, то всі попередні кроки по збереженню якості будуть перекреслені”, – запевнив Олександр Чумак.

Він також зазначив, що в законопроекті не вказано критерії зберігання ліків у лікарів, а також не прописана відповідальність за правильність зберігання.

“Чи були ці норми включені в законопроект навмисно, або вони потрапили в текст випадково, – коментувати складно, але, тим не менш, вони присутні”, – заявила Лана Сінічкіна.

Разом з тим, Олег Спіженко, помічник співавтора законопроекту Олега Мусія, запевнив, що до розгляду фінальної версії корупціогенні моменти будуть прибрані з тексту законопроекту. Також у нього буде додано норми про право дистанційної торгівлі безрецептурними ліками.

По всій видимості, обговорюваний зараз фармринку доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”, буде істотно доопрацьовуватися ще не один тиждень. З урахуванням того, що на 11 грудня запланований звіт уряду в Раді, а після цього у депутатів почнуться зимові канікули, висока ймовірність того, що до активної роботи над законопроектом вони повернуться не раніше лютого наступного року. Відповідно, і остаточного прийняття документа Верховною Радою не варто очікувати раніше весни 2016 року.

Разом з тим, небажання або боязнь закласти в обговорюваний законопроект ряд норм, що вже діють в Європі, може призвести до того, що відразу ж після прийняття закону може виявитися застарілим. Альтернативним варіантом подій може стати відхилення доопрацьованого документа і внесення у парламент третьої версії законопроекту.

За даними джерела на фармринку, зараз альтернативний документ розробляється кількома нардепами профільного комітету парламенту.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Колишній мер Артурас Зуокас пояснює як Києву стати європейським містом

kyiv-vilnus

Колишній мер литовської столиці Артурас Зуокас пояснює, чому у Вільнюсі штрафують за милостиню жебракам, як йому вдалося пересадити всіх жителів міста на Mercedes і Volvo, і радить, як зробите це у Києві.

Колишній мер Вільнюса Артурас Зуокас цілком може претендувати на звання найкреативнішого градоначальника. У серпні 2011 року він прославився своїми нестандартними методами боротьби з неправильним паркуванням у місті. Він сів у БТР і переїхав припаркований на велосипедній доріжці автомобіль. Його тричі обирали мером Вільнюса: у 2000-му, 2003-му і 2011-му.

Зуокас – затятий велосипедист. Серед його мерських досягнень – реформування мережі громадського транспорту у Вільнюсі, запуск міської мережі прокату велосипедів.

Колишній мер Вільнюсу останнім часом часто буває в Україні. Наприкінці листопада його запрошували розповісти про те, як побудувати “правильне місто” молодим політикам.

Ми зустрілися з Зуокасом, щоб розпитати, яким має бути справжній мер європейської столиці.

– Який мер потрібен Києву? Господарник чи політик?

– Я часто чув це питання останнім часом в Україні. Я думаю, мер повинен мати багато якостей. На його плечах лежить велика відповідальність. Зазвичай, мер відповідальний за цілий ряд інстанцій, починаючи з лікарень, де народжується новий мешканець міста, і закінчуючи кладовищем. Тобто, цикл усього людського життя – це відповідальність мера.

Тому, мер повинен бути добре освічений. Він повинен розуміти багато, мати реальний досвід керівництва. Добре, якщо до цього часу людина вже створила власне життя. Якщо володіє навичками або знаннями з того ж самого приватного бізнесу, якщо він керував підприємствами або якимись великими колективами, і, звісно, якщо знається на плануванні міста, архітектурі.

Я сам журналіст за покликанням, але я швидко вчився. Тому можу сказати, що господарник – це добре, але цього не вистачає, щоб місто було успішним. Я завжди дивлюся з посмішкою на ті приклади, коли мер хвалиться, що латає дірки на дорогах. Для мене це те ж саме, як хвалитися, що я чищу зуби вранці. Це гігієна міста. Цим не потрібно хвалитися, це просто норма.

Лідер міста повинен просувати місто вперед. Я завжди радів, коли запитували: “Яке ваше найбільше досягнення?” Я ніколи не називаю, що моє досягнення те, що ми побудували об’їзну дорогу чи міст. Я завжди кажу: моє найбільше досягнення у період мерства, це те, що мешканці міста, за даними Євростату, були найоптимістичнішими людьми в Європі. Тобто, 90% населення Вільнюса дивилися на майбутнє позитивно і оптимістично. Якщо людина оптиміст, вона сама все зробить. Найголовніше, щоб влада не заважала.

Наші політики із року в рік одне й те саме кажуть, що на кардинальні зміни не вистачає грошей у бюджеті. Можете поділитися секретами, як заощадити десь, як раціонально використовувати фінанси?

– Грошей завжди не вистачає. Звичайно, всі реформи легко робити, коли достатньо грошей. Але в реальному житті так не буває. Ті, хто говорить, що неможливо нічого робити, зважаючи на брак грошей, насправді, просто не знають, що робити. Вони не готові до цього і просто шукають виправдання.

Завжди можна робити правильні справи. Зазвичай, вони не коштують багато. В принципі, так у будь-якому місті, неважливо, це Київ, Вільнюс чи інше. Щоб не було гри з правилами, а грали за правилами, грошей не потрібно. Для цього потрібно лише поняття і чітке визнання, що саме це міське правило, яке ми повинні дотримуватися.

Коли сама адміністрація працює правильно, коли є довіра інвесторів, кредиторів, можна розмовляти, отримувати гроші на великі проекти для поліпшення інфраструктури.

У кожному місті, якщо нормально подивитися, можна знайти багато ресурсів, які витрачаються даремно. Потрібно керувати своїми ресурсами грамотно.

Ситуація в Литві та в Україні дуже схожа. Занадто багато рішень приймає центральна влада. І в цьому рівень свободи самоврядування в Україні і в Литві сильно відрізняється від тієї ж Польщі. Польща – гарний приклад, яким має бути самоврядування, де є чіткі правила, їх не може порушувати центральна влада. Скільки доходів, які збираються в місті, належать місту. І це вже не залежить від рішення уряду або парламенту.

– У нас в Києві один з найбільш “довгограючих” проектів – це спроби побудувати метро на лівобережний масив Троєщина. Між іншим, один з найбільш густонаселених у Києві. І інвестори іноземні начебто погоджувалися гроші вкласти, але все ніяк. Яку альтернативу ви б могли запропонувати, щоб питання вирішилося?

– Конкретно цього проекту я не знаю. Але розумію – проекти метрополітену дуже дорогі.

Я думаю, нестача грошей для цього проекту пов’язана з ширшим колом проблем. Перше – це ефективність громадського транспорту, ціна на квитки. Тому що мешканці Києва повинні знати, що вони, порівняно з іншими країнами, дуже мало витрачають на громадський транспорт.

І це глухий кут. Доходи від квитків маленькі. Громадський транспорт дуже збитковий. Він повинен мати субсидії, як і скрізь. Скрізь громадський транспорт отримує субсидії з міського бюджету, але залежить від розміру, наскільки цей бюджет великий.

Тому, щоб отримати кошти на метрополітен, вам потрібно всю систему громадського транспорту переглянути. Один квиток, чітке планування маршрутів, щоб не їздили автобуси напівпорожні. Вирішити питання так званих “мікрушок” [маршрутні таксі], які забирають у громадського транспорту верхню частину прибутку, а громадському транспорту завдають лише збитки. Тобто до цього потрібно підійти систематично. І тільки тоді, коли вже буде зроблена остання реформа, можна реально мати гроші і на метро.

У деяких країнах Європи: у Франції, в Іспанії, також і в Англії, добре використовується спілкування приватного та міського капіталів. Це коли ту частину грошей, якої не вистачає, інвестує приватний партнер, і він оперує системою. Таким чином можна залучати інвесторів і для проектів метро.

– Ви їздили у громадському транспорті в Києві? За якістю з литовським можете порівняти?

– Їздив на автобусах, на мікрушках, тільки на метро не спробував.

У нас у Вільнюсі теж потрібні великі інвестиції в громадський транспорт. Нам теж завжди не вистачало, але за останні 7 років ми модернізували половину громадського транспорту.

Кілька років тому ми робили дуже велику реформу громадського транспорту. Прибрали мікрушки, точніше вони залишилися, вони тільки підвозять клієнтів до тих пересадочних місць, де вже йдуть міські автобуси. У нас діє система одного квитка. По ньому ви можете їхати і на автобусі, і на тролейбусі, і на будь-якому виді іншого транспорту. Також віддано чіткий пріоритет громадському транспорту. Скрізь, де можна, є окремі смуги, щоб ті люди, які користуються громадським транспортом, не стояли у заторах.

Ми купили півсотні нових автобусів. Як правило, купуючи новий автобус, відразу висували вимоги – низькопідлоговий, подвійне скло, кондиціонер, обігрів, екологія. І щоб це був якісний автобус, навіть намагаємося, щоб бренд був Mercedes або Volvo, хоча за конкурсом це не так просто. Чому? А щоб ви могли, приїжджаючи на роботу, сказати: “Я приїхав на “мерседесі”. Не важливо, що це автобус, але ви приїхали на мерседесі. Ці речі важливі для іміджу громадського транспорту.

– Не можу не запитати про вашу боротьбу з незаконним паркуванням. Це була чиясь машина чи це було підлаштовано для картинки? Як це відбувалося?

– Ми оплатили собівартість того мерседеса.

Зважилися на цей проект, адже парковка – дуже важливий елемент порядку в місті. Якщо люди ставлять машини, як їм заманеться, це показує, що людина не думає про інших, тільки про себе. Це чистий приклад вищого егоїзму в місті. А в місті не може бути егоїстів.

Якщо ви будете думати спочатку про іншого, а вже потім – про себе, місто стане хорошим для всіх, хто в ньому живе. Я бачу проблему паркування в Києві. Навіть відразу суджу по місту: якщо машина стоїть на тротуарі, пішоходи повинні обходити її, як по зигзагу, значить, у цьому місті щось не те. Не може бути машина над людиною.

Яким чином змінити це? Стандартний шлях – брати поліцію, виписувати штрафи. Це займає багато часу і коштує багато грошей. Я завжди кажу, що жителі міста реально хороші люди, тільки вони забувають про правила.

У мене багато прикладів того, як ми намагаємося донести правила до людей ефективно, використовуючи такі соціальні провокації, як бронетранспортер, яким переїхали мерседес, який стояв неправильно. Ще й на велосипедній доріжці. Таким чином, я досяг того, що всі про це говорили кілька років. Всі зрозуміли, що ставити машину на тротуарі, на велосипедній доріжці не можна. І ті люди, які призабули правила і навіть про це не замислювалися, стали до цього придивлятися.

– Так це все-таки був випадковий Мерседес?

– Нехай це буде наш секрет.

– В яких випадках взагалі варто вдаватися до таких радикальних способів роботи?

– Сьогодні комунікація – дуже важливий елемент у проблемі міста, оскільки багато інформації. Як зробити, щоб людина вас почула? Спочатку треба намагатися пояснити правила і довести, що якщо ми дотримуємося цієї соціальної норми, якщо ми визнали це важливою соціальною нормою – не паркувати автомобіль неправильно, це вже добре. Тому нинішня влада повинна бути дуже креативною, щоб донести соціальну норму до людей.

Ще приклад. Я бачу, у вас в місті багато людей на вулицях просять грошей, хоча багато з них не є тими, хто міг би претендувати на соцдопомогу. Навіть у часи Великого Литовського князівства, якщо хтось захотів збирати публічно гроші на вулицях, вони повинні отримати дозвіл у міській Ратуші. Їм тоді давали спеціальну коробку з печаткою. Що означало, що ця людина має якісь проблеми і їй можна жертвувати гроші.

Ми в міськраді ухвалили такий закон. Якщо ви приїжджаєте у Вільнюс і будете давати гроші тому, хто просить на вулиці, вас оштрафують. Безглуздо виглядає. Чому? Ви ж робите добру справу.

Але ми спеціально ухвалили такий закон, щоб створити чергову соціальну провокацію в місті, щоб всі почали говорити, що, якщо ви даєте гроші тому, хто на колінах сидить на вулиці, то він там і залишиться. Не давайте готівку – ви цим не допомагаєте. У Вільнюсі давати готівку тому, хто просить грошей, не можна. Отримаєте штраф.

Це другий приклад, як підійти креативно до комунікації з мешканцями, щоб досягти результату і піднести соціальну норму, яка була б важлива для всього міста.

– Чого ще Києву не вистачає, щоб стати європейським містом?

– Київ – гарне місто. Він вже європейський, але, наскільки розумію, спілкуючись з мешканцями міста, з громадськими організаціями, з політиками Києва, основна проблема – це адміністрація міста, корупція і те, що містом керують не за правилами, а граючи з правилами. І в цьому чітка відповідальність мера і міськради.

Щоб ухвалити потрібні документи планування, щоб кожен знав, що можна будувати, де і як – для всього цього не потрібні гроші. Повинні бути чіткі документи планування міста на довге майбутнє, які не міг би змінити ні мер, ні який-небудь чиновник у кабінетах адміністрації.

Неефективність адміністрації, її закритість і корупція, думаю, зараз одні з найважливіших проблем, які відокремлюють Київ від європейських столиць.

Далі – ми говорили про ці соцнорми. Паркування, випивання в публічних місцях. Як люди дивляться на місто? Або вони дивляться на нього, як на свою власність, опікуються нею, доглядають її. Або як користувачі. Потрібно зробити так, щоб дивилися як на власність. Щоб розуміли, що місто належить їм, а не чиновникам.

– А як боротися з корупцією?

– Найголовніше, як я казав, це чітке планування міста, щоб певний чиновник не мав права щось змінювати і робити винятки з загальних правил. Коли всі документи будуть затверджуватися на рівні міської ради, громади, після обговорення жителями міста, чиновнику чи меру буде складно щось зробити. Відразу буде видно, що це порушення закону.

Далі – відкритість. Всі існуючі документи повинні бути доступні жителям міста, щоб люди могли самі контролювати адміністрацію міста і порівнювати різні рішення або різні закупівлі, які робляться для потреб міста.

Ще одне: до керування містом потрібно залучати якомога більше жителів. Зробити так, щоб це з ними міська влада радилася, обговорювала питання і прийняті рішення для міста. Щоб це їм влада пояснювала, чому це робиться. І останнє, спочатку сама влада повинна показати особистий приклад відкритості, гарної поведінки, боротьби з корупцією. Для цього потрібно використовувати систему e-government.

В нас у Вільнюсі, якщо ви попросите якусь копію документа у жителя, це вже буде вважатися бюрократією. Всі документи є у самоврядування або в різних підрозділах уряду в електронному вигляді. Тобто, не треба просити, щоб кожен раз житель приносив копію паспорта, копію документа про придбання квартири тощо. Так бюрократія відразу знижується, все обслуговується якомога швидше, навіть по інтернету.

Коли я був мером, я вимагав, щоб, скажімо, дозвіл на діяльність кафе або ресторану привозили наші працівники адміністрації прямо підприємцю і віддавали в руки. Щоб чиновник не відчував себе найважливішим у цьому процесі.

Та ж система – з документами. Якщо ви приходите в держструктуру в місті, то отримуєте певний номер і можете в реальному часі стежити, де знаходиться певний час ваш запит. Можете бачити, який чиновник і в якому органі самоврядування вирішує ваше питання. Йому дано час. Три дні, скажімо. Якщо на четвертий день цей папір ще у нього, все, відразу червона лампочка горить.

– У нас відбувається показова люстрація, людей міняють, і кияни, може, і не проти боротися отак з корупцією. Але в кожному відомстві залишаються люди, зацікавлені в корупції, бюрократії. Вони гальмують процес. Що з ними робити?

– Я сказав би, що немає поганих працівників. Перший раз, коли я став мером, я теж зробив велику реорганізацію в адміністрації. Ми скоротили приблизно 30% працівників адміністрації міста. Перейшли на обслуговування всіх документів в електронному вигляді.

Якщо ви чітко знаєте, як мер міста, чого ви хочете домогтися, ви чітко формулюєте доручення, контролюєте їх, будь-який чиновник під це підлаштується, будь-який працівник адміністрації буде працювати. А якщо є чіткі параметри виконання роботи в часі і за якістю, відразу бачите, людина працює чи ні. Якщо ні – вибачте, але нам доведеться попрощатися з вами. І це повсякденна робота.

– Як змінилися відносини у країн Балтії з Росією за останні пару років?

– Країни Балтії, особливо Литва, чітко підтримують Україну. Ми завжди є дуже активним, може, не найважливішим за величиною, адвокатом у справі України. Звичайно, відносини Литви з Росією на сьогодні дуже напружені, оскільки Литва, як частина ЄС, підтримує санкції проти Росії. Звичайно, це впливає і на нашу економіку, але ми впоралися досить непогано з цим. І поки Путін і Кремль не змінять свою політику в Україні, я думаю, сподіватися на поліпшення в таких відносинах складно.

– Що саме має змінитися?

– Розв’язання конфлікту на сході України і питання Криму.

– Як вплинути на Путіна і Кремль, щоб вони це почули і зробили?

– Литва в цьому здійснює частину рішень, які приймає ЄС. І ми, Литва, чітко підтримуємо досить жорстку лінію проти Росії. Потрібно, щоб вона відчула силу рішень, які приймаються в ЄС, і визначилася, як вирішити справу з цими двома проблемними точками – Донбасом і Кримом.

Звичайно, є якісь домовленості в Мінську, яких були досягнуто за участю канцлера Німеччини і президента Франції, прем’єр-міністра Голландії, за участю вашого уряду і Росії. І, я думаю, що це, може, не найідеальніший спосіб розв’язання існуючих проблем на сході України, але в цьому напрямку ваша країна повинна йти.

– А вирішують щось конструктивно ці переговори? Стільки часу минуло, а всі розмовляють.

– Ці проблеми не вирішуються швидко, як хотілося б багатьом. І, думаю, не будуть вирішуватися ще певний час.

До того, як стати мером, я був журналістом, працював у гарячих точках як військовий кореспондент. Я був скрізь: у Молдові, Придністров’ї, в Абхазії, Нагірному Карабасі, Чечні, Грузії, Іраку. І я можу сказати, коли переходять певну межу, коли вже є загиблі, відновити статус-кво дуже складно. І точно можу сказати, що жоден такий конфлікт не був розв’язаний силою. Тому шлях нелегкий, але його можна і потрібно пройти. Жодна країна в світі – зараз, зокрема говоримо про Росію, не може, використовуючи силу, здійснювати такі інтервенції, які вчинили в Україні.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Зараз в Одесі найбільше ображені два клани: Коломойського і місцеві представники БПП, яких відігнали від корита

Одеса

Міхаїл Саакашвілі минулого тижня був серед запрошених гостей на міжнародній конференції Реформи: долаючи “стару” Україну, організовану фондом Джорджа Сороса Відродження. Одеський губернатор виклав своє бачення ситуації, яка склалася навколо актуальної теми – боротьби з корупцією.

Якщо дивитися локально на питання боротьби з корупцією, то, звичайно, неможливо зробити все в окремо взятому місці – біля пляжу – все одно воно буде вимиватися. Нам часто кажуть, що ми нічого не зробили, крім того, що пару пляжів відкрили. Це улюблена критика всіх наших критиків.

Так що ми зробили в Одесі – ми змінили корупційну логіку всіх органів, на які ми маємо вплив: прокуратура, міліція і митниця. І система, в цілому, перестала працювати на корупційну вертикаль. Це перше серйозне досягнення.

Зараз є велика активність серед інвесторів в Одесі, тому що набагато легше отримати дозвіл на землю, в тому, що від області залежить. Але, що потрібно, щоб змінити фундаментально, так це все приватизувати. Зараз у нас держава призначає менеджерів і директорів портів – державний борт. З кожних $15 транзакцій на перевезення вантажів, $14 перераховуються в офшор. Звичайно, не їм це все йде, вони потім перераховують частину до Києва.

Ми створили прецеденти нових служб, що надають сервіс громадянам – той же Центр обслуговування громадян. Ми даємо новим людям, яким по 21-24 роки, хорошу будівлю, ми даємо престижну роботу, гарну форму, тренінги, і, головне, ми даємо їм нову філософію для того, щоб вони служили суспільству, а не просто місце займали. І у нас зараз найшвидші послуги по Україні. На жаль, вони в рази повільніші, ніж у Грузії, тому що в Грузії електронізовані реєстри. Але цей прецедент – служба, яка обслуговує всього два райони Одеси – абсолютно новий за своїм стилем.

Те ж саме ми зараз робимо по митниці. Ми робимо електронну митницю, де рішення, як додивлятися і кого додивлятися, будуть приймати не митники, а комп’ютери, відповідно до системи оцінки ризиків. У грудні ми добудуємо приміщення, тому що для цього необхідне окреме приміщення, і почнемо набирати людей і проводити тренінги. І, починаючи з грудня-січня, ми будемо кожен контейнер пропускати за 15 хвилин. А при посиленому огляді перевірятимуть максимум 5-7% контейнерів, і максимум протягом однієї години. І за рахунок митниці.

Зараз все в ручному режимі працює, але ми змінили систему. Наприклад, ми зіткнулися з ситуацією з горіхами, що експортуються з України. Є перекупники, які щороку ходили до приватників і закуповували у них горіхи. І щороку не можливо було оформити документально цих учасників, тому вони всі були нелегальні. Потім вони приходили на митницю, і вже там створювалася група ДФС, митників, завжди якісь депутати в цій справі були. І вони брали з очищених горіхів $15 тис. за контейнер, а з неочищених – $7 тис.

Цього року все зупинилося – на Одеській митниці вже нікому давати. Ми створили сіру зону, прикордонну, між законом і, якщо чесно, відсутністю закону. Але що робити? Ми даємо їм легальні документи, щоб вони вивозили горіхи, мінімально оплачуючи їх. Вперше держава щось отримає від цього, тому що завжди ці горіхи були не легальні.

Зараз у Києві, мені вчора повідомив один злорадісно, порушили дві кримінальні справи проти якихось перевізників, бо сподіваються так вийти на Марушевську [Юлію, голову Одеської митниці], мовляв, як вони посміли, документи не в порядку і т.д. Ці речі будуть, але, в будь-якому випадку, ми будемо це робити.

Ми уклали меморандум із правоохоронними органами про те, що не будемо брати більше документи із Києва, а вони не будуть більше надсилати їх на митницю. Як ці папірці робилися: помічник депутата (природно, була корупційна вертикаль) брав, не так багато, $300- $500 за те, щоб написати від імені депутата лист із зазначенням зупинити такий-то товар – і митник говорив: “а що мені робити, депутат пише”. З останніх 500 таких перевірок, тільки по одному зверненню була зареєстрована контрабанда. І це була ціла індустрія. Сиділи в МВС Плут і ще якийсь Мамняк, які штампували ці папірці, і зупиняли всю продукцію якої-небудь фірми.

Коли я першого разу прийшов на митницю, я у перших п’яти митників запитав яка у них зарплата. Кожен дав різну цифру, більшість з них довго роздумували, а один взагалі сказав, що два місяці був у відпустці, і не пам’ятає яка у нього зарплата. І на вулиці стоїть дуже багато лексусів, джипів і т.і.

Реально система так працює: є потоки, їх розподіляють, контролюють. І реально ці митники, міліціонери і депутати – це одна система. І певний клан контролює конкретний потік. І ці клани можуть битися один з одним. Вони можуть бути з різних партій і організацій, але, врешті-решт, вони завжди знаходять спільну мову.

Зараз в Одесі найбільше на нас ображені два клани: клан Коломойського і місцеві представники БПП, яких ми відігнали від годівнички. І вони один з одним прекрасно знаходять спільну мову, ведуть спільні компанії проти нас, вигадують, з пальця висмоктують.

Мені не соромно про це говорити. Я насправді агітував за БПП. Я вважаю, що в БПП є дуже хороші кадри. Наприклад, у Житомирі підтримав кандидата від БПП [Сергія Сухомлина, що став мером міста]. Мене партія не просила, просто я вирішив, що це хороший кандидат через чимало речей, які він робив. І дуже багато молоді зараз є – серйозне пройшло очищення. Але до кінця його потрібно зробити, і через це мені не соромно говорити, що в БПП теж є такі люди, які чудово знаходять мову [з регіоналами і кланами олігархів], якщо справа стосується захисту їхніх корупційних інтересів.

Вважається, що є олігархат, і Україна і українське суспільство розділені на відсотки між ними, в залежності від того, хто в силі. Вони призначають своїх наглядачів в ради директорів, таких як Іванчук [Андрій, нардеп від партії Народний фронт], Мартиненко [Микола, нардеп від партії Народний фронт], був Жванія [Давид, Партія регіонів], мій земляк, і ще багато. І ось вони вирішують, як розподіляти потоки: бюджетний, митний, податковий і доходи держпідприємств.

Який з цього вихід? – Все дуже просто: уряд повинен стати справжнім урядом, цих людей потрібно відігнати від годівниці, їм треба пояснити, що вони не мають права легального цим займатися.

Для того, щоб корупція не повернулася, спочатку потрібно зробити, щоб корупції не було. У Грузії, щоб хто не говорив, а ми створили систему, яка реально досі тримається. Все одно в Грузії поліція не бере хабарів, все одно податкова і митниця не беруть хабарі, все одно у нас найшвидша процедура видачі документів.

Так, зараз вони по легкості ведення бізнесу скотилися з восьмого місця на 24-е, і скоро з Україною десь посередині цього рейтингу зустрінуться. Але я не вважаю, що якась катастрофа відбувається в боротьбі з корупцією в Грузії. Я вважаю, що інша корупція відбувається – прийшов проросійський головний приватний акціонер Газпрому. Він повернув Газпром. Ми були щасливі, коли у нас не було Газпрому. Ми закуповували газ з Азербайджану, з Ірану та інших місць.Я не хочу бачити в Грузії майданів і всіх цих речей.

Сподіваюся, що це не закінчиться так само погано. Але, з іншого боку, логіка подій абсолютно один в один. Це настільки схоже. Раніше Грузія була попереду України в хороших речах, а зараз навпаки.

Кандидатів на посади в антикорупційну прокуратуру та ін. адміністрації потрібно добре просканувати під час конкурсів, перевірити їх майно, оголосити хто вони такі. У нас зараз в районних прокуратурах 20% старих прокурорів пролізло на останній етап. Вони весь час повертаються. Я за те, щоб число з них можна було “зарізати”, звичайно. Але зробити це тільки під час прозорих слухань. І публічно опублікувати ці дані по них. І з’явиться багато людей, які захочуть їх … “обезголовити”, загалом.

Я з чого почав свою гучну кампанію в Одеській області. Я поцапався із генеральним прокурором за те, що вони внесли позов проти одного з бізнесів, який повинен був розвиватися і вкладати гроші. Там були гроші EBRD [Європейський банк реконструкції та розвитку]. Вони внесли, що якщо EBRD там буде, то це буде загроза національній безпеці, тому що земля може перейти до іноземців. Повна маячня.

Прокурора цього перевели, криза триває. Зараз генеральна прокуратура починає натискати вже на наших нових прокурорів. І по кожному такому позову, по кожному такому прецеденті потрібно сказати: “Що це? Що за філософія фундаментальна, якщо ти не розумієш в чому право, і в чому інтерес держави”. Якщо вони вважають, що такі позови корисні для країни, то їх треба відразу гнати.

Вони кажуть, що захищали держінтереси коли кожному другому інвестору, який якщо без криші заходить, вони надсилали листа, в якому говорилося “надішліть нам документи з метою можливого майбутнього порушення проти вас позову”. Я не перебільшую. Принаймні, по Одесі так було. Якщо у нових прокурорів така фундаментальна філософія, то їх не можна пропускати по конкурсах.

Три головні пріоритети для Одеси. Це будівництво, яке вже активізовується саме по собі, але поки не із зовсім правильних причин. Це логістика, звичайно – думаю, пояснювати не потрібно. Це туризм.

Одеса має надзвичайний потенціал туризму. Я думаю, що це як мінімум 4-6 мільйонів іноземних туристів протягом наступних 4-5 років. Якщо все робити правильно, то у нас буде п’ять мільйонів іноземців, з них чотири мільйони європейців.

Для цього потрібно у сільрад забрати право розбазарювати кращі землі України, щоб на 50 кілометрів до не обжитого пляжу взагалі не наближалися. Треба прийняти закон про гральний бізнес обов’язково. Гральна індустрія – це містоутворююча річ. Для цього потрібна податкова реформа, природно, і митна, однозночно. Це загальноукраїнське питання вже.

Логістика та туризм – це теж для всієї України важливо. Індустрія і шахти, якщо вони прибуткові, то вони важливі, але ми ж в 21 столітті – це століття логістики, століття туризму, століття бренду. А Одеса – величезний бренд, який абсолютно не використовується Україною.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу, який він очолює, є корупція

Андрій Коболєв

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?

Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.

Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.

Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.

«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.

Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.

У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».

Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.

Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.

Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.

У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».

Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.

«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.

Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».

Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».

«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.

Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.

Правда України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95