$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Суд почав розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва 26 вересня почав розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд не зміг розглянути скаргу на попередньому засіданні 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Цього разу, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, матеріали справи до суду передали, прокурор також прийшов на засідання.

Одна з адвокатів Бердинських Людмила Опришко на засіданні суду заявила, що слідчий не довів наявності законного інтересу отримати дані про її клієнтку. Крім того, вона заявила про неадекватність такого великого проміжку часу, за який у ГПУ хочуть отримати дані з телефону журналістки.

Прокурор наполягає, що свідки не мають права на апеляційне оскарження.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСТУ очікує, що за рахунок «токсичної реклами» вдасться залучити близько 7 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України очікує отримати близько сімох мільйонів гривень після вимушеної зміни в рекламній політиці, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія в інтерв’ю Радіо Свобода.

Напередодні компанія вирішила внести зміни до документів, що формують засади рекламної та спонсорської політики НСТУ. Це рішення ухвалили на тлі дефіциту коштів.

«Комерційна реклама «просаджує» рейтинги. Зараз ми змушені її повернути. Найімовірніше, телемагазини знову будуть. Це не впливає на великий борг, але хоча б допомагає не робити такі речі, як триденний робочий тиждень. Близько семи мільйонів буде повернено за рахунок цієї токсичної реклами», – сказав Аласанія.

Читайте ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками. 

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припиненняаналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Аласанія: НСТУ мала збанкрутувати ще в червні

Національна суспільна телерадіокомпанія України «мала збанкрутувати» ще в червні, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія, розповідаючи про фінансові проблеми холдингу.

Компанія знала про обсяги недофінансування на 2018 рік у вересні 2017-го. За словами Аласанії, підприємство робило «все, що завгодно», щоб уникнути крили.

«Але що ви можете зробити, якщо вам кажуть стрибати на 40 метрів? Нічого! На 10 – іще можете якось підготуватися і стрибнути. Ці антикризові заходи були підготовлені давно. Насправді ми мали збанкрутувати ще в червні цього року, але ми «розтягували» фінансування. Закінчилися всі можливості, тепер ми доходимо до людей. Уже починаються неоплачувані відпустки, мав би бути ще й триденний робочий тиждень», – сказав Аласанія.

Він додав, що запроваджені компанією антикризові заходи можуть зекономити 23–24 мільйони гривень.

«Проте якщо лише Концернові радіомовлення, радіозв’язку та телебачення ми винні 70 мільйонів – то про що ми?» – заявив Аласанія.

Голова правління НСТУ заявив, що мінімальний обсяг фінансування компанії до кінця року становить 250 мільйонів гривень, які необхідно витратити, зокрема, на трансляцію, податки та комунальні послуги.

Ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками.

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припинення аналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСТУ заявляє про дефіцит критично необхідних коштів в розмірі 220 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України заявляє, що дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року становить 220 мільйонів гривень.

В організації пояснили, що серед критичних та обов’язкових витрат – оплата праці співробітникам НСТУ, оплата трансляції, виробництво вже запущених телерадіопрограм, комунальні послуги, податок на землю, оплата послуг та матеріалів, внесок до Європейської мовної спілки, видатки на програмне забезпечення й технічне обладнання, а також ремонт філій та обладнання.

У зв’язку з цим 24 вересня компанія ухвалила план антикризових заходів. Згідно з повідомленням, компанія збирається попросити окремі категорії співробітників скористатися відпустками без збереження заробітної плати, обмежити кількість вакансій, припинити виплату премій керівному складу НСТУ, провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали та залучити рекламодавців.

У НСТУ вказують на недофінансування компанії з боку української влади. Суспільний мовник зазначає, що державним бюджетом на 2018 рік передбачене фінансування НСТУ в розмірі 776 563 гривні, що майже вдвічі менше від суми, гарантованої законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

«Правління ПАТ НСТУ змушене констатувати небажання влади профінансувати суспільне мовлення, що може розглядатись як спосіб фінансового тиску на незалежні ЗМІ», – заявили в компанії.

У НСТУ зазначають, що урізане вдвічі фінансування «ставить під загрозу подальше існування суспільного мовника в Україні».

У 2014 році Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». На базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно з документом, держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Суд переніс розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва переніс на 26 вересня розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, суд не зміг розглянути скаргу 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Наступне засідання призначили 26 вересня на 11:50.

«Прокурор на засідання не з’явився, але розгляд не відбувся навіть не тому, а через те, що не надійшли матеріали справи. Суддя запропонував спочатку провести засідання 1 жовтня, але нагадаю, що ухвала Печерського суду діє до 27 вересня. Тобто фактично прокуратура може отримати всю інформацію з мого телефону до цього часу, і в мене немає жодної можливості зупинити цей процес», – наголошує Бердинських.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Почався судовий розгляд скарги Седлецької

В Апеляційному суді Києва почалося слухання скарги головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Скарга стосується ухвали суду, якою ГПУ надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017-го. Наталка Седлецька просить суд скасувати ухвалу.

Суд має визначитися, чи відкривати судове провадження у скарзі Седлецької, чи відхилити його.​

Засідання мало відбутися 14 вересня, однак його перенесли, оскільки до суду не надійшли матеріали справи з суду першої інстанції.

​11 вересня адвокати Наталки Седлецької подали апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду Києва від 27 серпня 2018 року про дозвіл слідчим ГПУ отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: «Луценко переконує, що не просив інших даних з телефонів журналісток, крім дати їхнього перебування біля НАБУ​»

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Порошенко вперше прокоментував доступ ГПУ до телефонів журналісток Седлецької та Бердинських

«Я з вами, не хвилюйтеся»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

НСЖУ: українські правоохоронці не готуються видавати опозиційного журналіста Туреччині

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції і Служба безпеки України заявляють, що не отримували від Туреччини запитів на екстрадицію опозиційного журналіста Юнуса Ердогду, який понад 10 років живе в Україні, повідомляє Національна спілка журналістів України з посиланням на відповіді цих відомств на свої запити.

НСЖУ надала Радіо Свобода копії відповідей ГПУ, Мін’юсту і СБУ.

Ердогду заявляв, що переживає за свою фізичну безпеку після того, як у липні в Україні зникли й опинилися під арештом у Туреччині двоє громадян цієї країни: журналіст Юсуф Інан і бізнесмен Селіх Зеки.

Читайте також: Що відомо про «викрадення» громадян Туреччини в Україні

Ердогду звертався до української влади з проханням не видавати його Туреччині через побоювання за свою безпеку.

Депутат Європарламенту Ребекка Гармс обурилася інформацією про «викрадення» турецьких громадян в Україні і вимагала пояснень від голови МЗС України.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Журналістка Седлецька оскаржує дозвіл на доступ ГПУ до її телефону

Головний редактор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року.

Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання. Згідно з розкладом, воно призначене на 11-у годину 14 вересня.

Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.

Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.

Читайте також: «7 розслідувань «Схем» про Генпрокуратуру і Луценка​»

«Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста», – пояснює підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.

Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додає адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.

Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.

Читайте також: «ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину​»

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова та засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Від силовиків вимагають публічного звіту в справах убивств українських журналістів

Національна спілка журналістів України вимагає від правоохоронців «невідкладного публічного звіту» про хід розслідувань і реагування на справи щодо вбивств українських журналістів, зокрема, Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Василя Сергієнка. Про це йдеться в заяві НСЖУ, поширеній напередодні Дня пам’яті Георгія Гонгадзе (16 вересня).

«Майданчиком для публічного звіту, обговорення ефективності розслідувань могли б стати парламентські слухання з питань безпеки журналістів і свободи слова, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За повідомленням, відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів», від початку 2018 року зафіксували 57 випадків застосування сили до журналістів, у 2017-му – 89. «Але практично жоден із них, на жаль, до сьогодні не був належним чином розслідуваний, а винні – вагомо покараними. Тому 16 вересня має стати нагадуванням владі про відповідальність, а колегам – про важливість солідарності», – заявляють у НСЖУ.

У вересні виповнюється 18 років від убивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

Щороку українські медійники проводять акції в день його зникнення, 16 вересня, з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

    $.99* .COM Domain! You be you with us!     Web Hosting $3.95