Апеляційний суд переніс розгляд у справі Россошанського на 18 січня

Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.

За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

hosting

Книжку британського публіциста не дозволили ввозити через цитати антиукраїнського змісту – Держкомтелерадіо

Історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями», повідомили Радіо Свобода у Держкомтелерадіо.

За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, такі заборони ухвалює не керівництво комітету, а створена при ньому експертна рада у складі науковців, видавців, громадських активістів та посадовців.

Як заявив Олійник, через те, що російський переклад книжки «Сталінград» містить декілька абзаців з твердженнями, які порушують українське законодавство, це видання отримало негативні висновки комісії разом із книжками російських авторів.

«У тексті цієї книги, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну. Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книги, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – наголосив Сергій Олійник.

Посадовець уточнив, що йдеться не про заборону в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книги суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне перекладене російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо за українським законодавством дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснює Сергій Олійник.

Держкомтелерадіо України наприкінці минулого року оголосило про відмову у видачі дозволу на ввезення російського перекладу книжки Бівора разом зі ще низкою конкретних видань книжок переважно російських авторів – на цей час їх у списку 25. Це повідомлення вже викликало негативну реакцію з боку правозахисних організацій: таке рішення, зокрема, розкритикувала Харківська правозахисна група.

Сам публіцист також висловив подив забороною, заявивши, що в його книжці «немає нічого антиукраїнського».

hosting

Луценко: рішення суду про спецконфіскацію «коштів Януковича» засекретили через ризики слідству і фігурантам

«Розсекречення цієї інформації дуже ускладнить проведення слідчої та оперативно-розшукової роботи щодо беніфіціарів цих структур»

hosting

Новак: НБУ міг приховувати шахрайство «Приватбаку» – ранковий ефір Радіо Свобода

Порошенко «віддасть» Антикорупційний суд в обмін на гроші МВФ?;

Скільки стратила Україна через шахрайство «Приватбанку»?

Михалков, Баста та Шепелєв знешкоджені?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук та юрист Центру протидії корупції Тетяна Шевчук; незалежний банківський експерт Вадим Сирота, керуючий партнер юридичної компанії Дмитро Касьяненко та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній; науковий співробітник Національного Інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук та музичний продюсер Володимир Бебешко.

hosting

Порошенко: Кремлю не можна довіряти за будь-якого режиму

Кремлю ніколи не можна вірити, хоч би який був там режим – під царською, комуністичною чи псевдодемократичною личиною, заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з іноземними дипломатами та представниками міжнародних організацій у відреставрованому Маріїнському палаці у Києві, яка транслювалась на його сторінці у Facebook.

Порошенко подякував іноземним країнами за підтримку, але застеріг від спроб умиротворення агресора.

«Найдієвішим запобіжником проти відродження імперських амбіцій і апетитів Росії є демократична, успішна і незалежна Україна. Все, що сьогодні робить Росія в Україні, має одну-єдину мету: повернути нас у свою так звану «сферу впливу», знищити українську державу як таку», – заявив президент.

Серед пріоритетів України на 2018-й рік він назвав початок створення Антикорупційного суду, а також проведення інших реформ для покращення інвестиційного клімату.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей.

hosting

Лисенко: у ГПУ «із задоволенням поспілкуються» з Поклонською, якщо вона приїде в Київ

У Генеральній прокуратурі України заявляють, що «із задоволенням» поспілкуються з екс-прокурором анексованого Росією Криму Наталією Поклонською, якщо вона прибуде до Києва. Так речник ГПУ Андрій Лисенко прокоментував заяву Поклонської на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка і деяких українських державних діячів.

«Поза всіма сумнівами і застереженнями представники Генпрокуратури України з великим задоволенням поспілкуються з екс-прокурором анексованого Криму Наталією Поклонською на теми державної зради і заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також сформулюють ексклюзивні відповіді на її щирі запитання у разі прибуття останньої за адресою: 03057 Київ, вулиця Дегтярівська, 31-а. Усі законні підстави для цього є», – написав Лисенко у Facebook.

Раніше Поклонська у Facebook повідомила, що направила заяву на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Поклонська заявляє, що вони «причетні до створення злочинного угруповання».

До анексії Росією Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року, після окупації українського Криму, встановлена там Москвою російська влада призначила її «прокурором» півострова. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу в Росії, а також фактично і в окупованому українському Криму, у 2016 році.

Наразі Поклонську в Росії вважають депутатом Державної думи. Вона була незаконно «обрана» до російського парламенту в українському Криму на псевдовиборах, які влаштувала Москва на окупованому півострові. Україна і Захід не визнали цього «обрання». 

В Україні щодо Наталії Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також перебуває у санкційних списках ЄС і ще низки окремих країн, зокрема Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну чи Норвегії.

hosting

Червоний Хрест: під час сутичок біля Ради постраждали близько 20 людей

Під час сутичок біля будівлі Верховної Ради вранці 16 січня постраждали близько 20 людей, повідомляє Червоний Хрест України у Facebook.

«У нас було близько 20 постраждалих від сльозогінного газу. Як завжди, ми промивали їм очі термальною водою. Передавати їх лікарям швидкої допомоги не довелося», – сказав волонтер загону швидкого реагування національного комітету товариства Червоного Хреста України Федір Настенко.

16 січня поблизу будівлі Верховної Ради сталася сутичка між правоохоронцями та активістами, які запалили шини та намагалися спалити російський прапор. Інцидент відбувся в обмеженому залізними огорожами периметрі, де вже кілька місяців розташований табір протестувальників. У русі «Визволення» взяли на себе відповідальність за спалення прапора Росії.

Представники поліції разом із пожежниками загасили вогонь, а також викинули за периметр наметового містечка шини, які ще не були підпалені.

У Нацполіції повідомили про одного затриманого протестувальника й одного постраждалого правоохоронця.

hosting

Вища рада правосуддя звільнила суддю Дзюбу за зловживання під час подій Майдану

Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення з посади судді Дніпровського районного суду Києва Олександра Дзюбу. Про це мовиться у повідомленні на сайті відомства.

За даними ради, дисциплінарна палата визнала порушення Дзюбою Конституції України та Європейської конвенції з прав людини під час постановлення суддею ухвал про арешти осіб, які були учасниками масових акцій протесту під час подій Майдану, через їхню участь у таких акціях.

«Суддя Дзюба не погодився з рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 липня 2017 року та оскаржив його до Вищої ради правосуддя. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14 грудня 2017 року рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 липня 2017 року залишено без змін. З огляду на зазначене Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Дзюбу Олександра Анатолійовича з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», – йдеться у повідомленні.

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад 100 людей, сотні були поранені, більше всього – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту стали називати Небесної сотнею.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

hosting

У Запоріжжі мітингували на підтримку бійця, якого судять через конфлікт із водієм маршрутки

Близько сотні учасників бойових дій у зоні конфлікту на сході України і волонтерів зібралися 16 січня під стінами Ленінського районного суду Запоріжжя на підтримку учасника АТО Святослава-Андрія Грушевського. Його справа щодо конфлікту з водієм маршрутки через відмову у пільговому проїзді передана до розгляду в цей суд.

«Ми не сподівалися, що водій і фірма-перевізник все доведе до суду. Якщо вони вирішили засудити інваліда війни, добровольця, то ми готові сьогодні вийти і захистити його у законний, мирний спосіб і відстояти його право. Бо по суті людина, захищаючи всіх своїх побратимів, вступилася за своє законе право безоплатного проїзду. Після нашої акції протесту виконано дві вимоги: по-перше, в маршрутках почали встановлювати таблички, що учасникам бойових дій проїзд безкоштовно; друге – створили комісію громадську з числа учасників АТО з перевірки громадського транспорту», – розповів ініціатор акції, волонтер Костянтин Денисов.

За його словами, також активісти вимагають розірвати договір із фірмою-перевізником, на маршруті якої стався конфлікт, і водія притягнути до відповідальності.

Учасники акції також взяли участь у підготовчому судовому засіданні як вільні слухачі. До заходу, окрім запорожців, долучились активісти з Дніпра і Києва.

Під час підготовчого засідання суд підтримав клопотання захисника Святослава-Андрія Грушевського і постановив повернути прокуратурі обвинувальний акт для усунення порушень: в ході суду було з’ясовано, що слідчі дії щодо учасника АТО проводились за відсутності його захисника, також у документах переданих до суду відсутні документальне підтвердження того, що Святослав-Андрій Грушевський письмово відмовлявся від послуг адвоката під час слідчих дій, а відповідно було порушено право на захист.

Грушевському інкримінують вчинення правопорушення за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).

16 вересня 2017 року між Святославом-Андрієм Грушевським і водієм маршрутного таксі у Запоріжжі стався конфлікт на ґрунті відмови у пільговому проїзді як учаснику АТО, під час якого словесна перепалка переросла у бійку.

Після інциденту ветерани війни на Донбасі блокували рух центральним проспектом міста, вимагаючи від міської влади навести лад у питаннях пільгового проїзду в місті, а також розірвати угоду з перевізником, на маршруті якого мала місце відмова водія учаснику АТО у пільговому проїзді, яка призвела до конфлікту.

hosting

Екс-посол США Пайфер називає «абсолютно абсурдною» заяву Лаврова про Будапештський меморандум

Стівен Пайфер називає «абсолютно абсурдною» заяву глави російського МЗС Сергія Лаврова, який стверджував, що Росія не порушувала Будапештський меморандум

hosting