Балуха хочуть відправити в карцер СІЗО Сімферополя – правозахисники

Засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який голодує від 19 березня, мають намір відправити в карцер СІЗО Сімферополя, повідомляє Кримська правозахисна група.

За даними правозахисників, Балуха звинувачують в «порушенні правил внутрішнього розпорядку».

«У карцері українець буде перебувати три доби. Рішення про поміщення людини в карцер ухвалює комісія зі співробітників СІЗО. Ув’язненим, які перебувають у карцері, забороняється листування, побачення, крім побачень з адвокатом, а також придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності. Вони не мають права отримувати посилки і передачі, а користуватися спальним місцем можна тільки в спеціально відведені вночі години», – йдеться в повідомленні.

При цьому, за даними правозахисників, Балух у карцер ще не переведений через те, що існує черга на відбування такого покарання, пов’язана з переповненням СІЗО.

Публічних коментарів представників кримського СІЗО з цього приводу немає.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до трьох років і п’яти місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України вимагає негайно звільнити Балуха і допустити до нього українських лікарів.

ФСБ Росії затримала активіста 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

hosting

«Газпром» направив у Стокгольм документи для розторгнення контрактів із «Нафтогазом»

Російський «Газпром» повідомив, що направив до Стокгольмського арбітражу документи для розторгнення контрактів з компанією «Нафтогаз України» на постачання газу і його транзит через територію України.

«Переговори з «Нафтогазом України» до результату не призвели», – повідомила прес-служба «Газпрому».

У компанії також цитують голову «Газпрому» Олексія Міллера, який заявив, що російський газовий монополіст готовий вести переговори з «Нафтогазом» про транзит газу після 2019 року.

«Однак Україна повинна обґрунтувати економічну доцільність транзиту через свою територію», – сказав Міллер.

Українська сторона наразі заяву «Газпрому» не коментувала.

28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту: за рішенням арбітражу, «Нафтогаз» домігся компенсації у сумі 4,63 мільярда доларів США за недопоставку «Газпромом» погоджених обсягів газу для транзиту.

За результатами попереднього арбітражного провадження у Стокгольмі, щодо поставок газу, яке визнало 22 грудня 2017 року борг української сторони перед російською на суму 2,018 мільярда доларів, «Газпром» має сплатити 2,56 мільярда доларів США на користь «Нафтогазу».

У «Газпромі» заявили, що не згодні з рішенням Стокгольмського арбітражу в суперечці з компанією «Нафтогаз України» і вказали, що «за підсумками такого вердикту виник дисбаланс у відносинах з «Нафтогазом» щодо постачання і транзиту газу.

5 березня «Газпром» розповів, що направив компанії «Нафтогаз України» повідомлення про початок процедури розторгнення контрактів на постачання й транзит газу.

hosting

Країни «Групи семи» обговорюватимуть ситуацію з Кримом і Донбасом в Торонто – Клімкін

Міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомив про основні теми зустрічі міністрів закордонних справ країн «Групи семи». Зокрема, обговорюватимуть солідарність з Україною в питаннях окупованих Росією Криму і Донбасу, написав глава МЗС в Twitter.

«А тепер до Торонто – на зустріч з нашими друзями – міністрами закордонних справ «Великої сімки». Головні теми – солідарність з Україною щодо окупованих Криму та Донбасу та підтримка наших реформ», – написав Клімкін.

Посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що Україну вперше запросили на зустріч міністрів закордонних справ країн «Групи семи», яка розпочнеться 22 квітня в канадському Торонто.

Він зазначив, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін отримав запрошення на зустріч від своєї колеги, канадського міністра Христі Фріланд.

До складу «Групи семи» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.

hosting

У 2017 році правоохоронцям передали справи щодо 100 працівників пенітенціарної системи – Мін’юст

У 2017 році до правоохоронних органів передали кримінальні провадження щодо більш ніж 100 працівників пенітенціарної системи, повідомив заступник міністра юстиції України Денис Чернишов.

«Це різного виду злочини, щодо яких тривають як службові перевірки, так і відкриті кримінальні справи», – зазначив він.

56 особам у 2017 році оголосили вироки, повідомив начальник управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру в місцях несвободи Генпрокуратури України В’ячеслав Свірець.

«У 2016 році було оголошено 35 обвинувальних вироків. У 2017 році – 56. Вироки набули законної сили», – сказав Свірець.

За словами Дениса Чернишова, статистика злочинів серед працівників пенітенціарної системи зросла, тому Міністерство юстиції запроваджує щорічну перевірку доброчесності керівників установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

«Щодо 134 керівників установ буде проведена перевірка. Згодом це буде стосуватися всіх працівників, але сьогодні ми говоримо про перший етап очищення системи», – сказав Чернишов.

Перевірку планують розпочати з червня. Її здійснюватиме комісія із представників прокуратури, громадськості та міжнародних організацій, додав Чернишов.

hosting

Правоохоронцям передали інформацію про недостовірні декларації 3 посадовців – НАЗК

Національне агентство України з питань запобігання корупції передало НАБУ, ГПУ та поліції інформацію про недостовірні декларації трьох посадовці, повідомила прес-служба НАЗК.

В агентстві зазначили, що мова йде про декларації, подані суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Євгеном Літвіновим, заступником начальника управління – начальником відділу управління поліції охорони в Дніпропетровській області Вадимом Негодченком та депутатом Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Іваном Стояновим.

У НАЗК заявили, що за результатом перевірки декларації Літвінова за 2015 рік встановлене відображення в ній недостовірних відомостей на загальну суму понад 927 тисяч гривень. Зокрема, за даними агентства, посадовець не зазначив відомості про квартиру в Донецькій області, яка належить йому на праві власності, вказав зайві відомості щодо земельної ділянки та житлового будинку, які не належать на праві власності його дружині, а також зазначив недостовірні відомості щодо виплачених йому доходів.

За інформацією НАЗК, поліцейський Негодченко при поданні декларації за 2016 рік не відобразив відомості про житловий будинок у Дніпрі, який належить йому на праві власності, та відомості про корпоративні права, що належать його дружині

Згідно з повідомленням, у декларації депутата Стоянова за 2016 рік встановлена недостовірність відомостей на загальну суму понад 446 тисяч гривень. Зокрема, він не відобразив інформацію про п’ять земельних ділянок на праві оренди, зазначив недостовірні відомості про вартість автомобіля та про отримані доходи.

Відповідно до статті 366-1 Кримінального кодексу України, декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів караються штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

hosting

Депутата Баленка можуть позбавити статусу почесного консула Перу після запиту «Схем» про протиправне сумісництво

Український бізнесмен, власник мережі супермаркетів «Фуршет» та депутат Київради Ігор Баленко порушує «Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб» Міністерства закордонних справ. Про це йдеться в розслідуванні «Почесний щит» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

«Ігор Баленко є почесним консулом Республіки Перу та водночас депутатом Київради. А це прямо суперечить вимогам до почесних консулів: «почесною консульською посадовою особою може бути громадянин України, який не є обраним до органів місцевого  самоврядування», – йдеться в матеріалі.

У відповіді на запит журналістів у МЗС підтвердили, що ситуацію справді необхідно врегулювати або припинити повноваження Ігоря Баленка як почесного консула. У відпомстві пообіцяли звернутися з цього приводу до посольства Перу.

«У зв’язку з отриманням інформації щодо обрання Баленка до органу місцевого самоврядування МЗС звернеться до посольства Республіки Перу в Республіці Польща з проханням врегулювати ситуацію відповідно до законодавства України або припинити повноваження Баленка як почесного консула», – йдеться у відповіді на запит.

Сам бізнесмен заявив журналістам, що не бачить у своїх діях ніяких порушень та вважає, що вимоги Положення його не стосуються, оскільки він став консулом ще до того, як вони з’явилися: «Коли я вступав на посаду, не було цього положення. Я тоді міг бути і депутатом, і бути почесним консулом. Якби я його отримував зараз, тоді б мені міністерство могло відмовити у наданні статусу почесного консула».

Почесне консульство Республіки Перу розташоване в одній будівлі із низкою компаній, які контролює Ігор Баленко. Відповідно до «Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року» та українського Положення, розробленого МЗС, консульська установа має такі привілеї: звільнення від податків приміщення консульства, заборона обшукувати консульський архів, можливість користуватися автівкою з дипломатичними номерами тощо.

У розслідуванні «Почесний щит» «Схеми» розповіли, що українські бізнесмени, політики і державні діячі можуть використовувати привілеї та переваги, які надає статус почесного консула іноземної країни, щоб забезпечити собі дипломатичну недоторканість та захиститися від обшуків.

hosting

​Низка можновладців може використовувати статус почесних консулів задля недоторканності та захисту від обшуків – «Схеми»

Українські бізнесмени, політики і державні діячі можуть використовувати привілеї та переваги, які надає статус почесного консула іноземної країни, щоб забезпечити собі дипломатичну недоторканність та захиститися від обшуків. Про це йдеться в матеріалі «Почесний щит» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Існує ціла низка привілеїв, які отримає така консульська установа відповідно до «Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року» та українського Положення, розробленого Міністерством закордонних справ України. Наприклад, недоторканність кореспонденції консульства, заборона для правоохоронців відкривати чи затримувати консульську валізу, звільнення від податків приміщення консульства, заборона обшукувати консульський архів, можливість користуватися автівкою з дипломатичними номерами.

Павло Гречківський, член Вищої ради правосуддя, має статус почесного консула Республіки Мальта у Києві, йдеться в матеріалі. При цьому наразі у Шевченківському райсуді Києва розглядають справу, яка стосується самого Павла Гречківського. Ідеться про вимагання 500 тисяч доларів за незаконний вплив на досудове розслідування. У прокуратурі розповіли журналістам, що не змогли провести усіх необхідних обшуків в офісі Гречківського саме через те, що на ньому висить табличка консульства.

«Була нагальна необхідність проведення обшуків у приміщеннях, але разом із тим, коли ми дійшли до тих приміщень і з’ясували, що це консульські приміщення, то не проводився там обшук, бо отримані там докази могли бути визнані судом недопустимими», – розповідає Дмитро Вакаров, прокурор департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури.

Сам член ВРП та почесний консул Мальти Павло Гречківський не захотів говорити з журналістами про це. «У прокуратурі як щось кажуть, то ставте ці питання прокуратурі. На жаль, прокуратура просто не знає закону», – зазначив він.

Так само відмовився і пояснити, чому не декларує користування автомобілем Ауді А8, який оформлений на почесне консульство Республіки Мальта у Києві:  «А чи не багато у вас на сьогоднішній день запитань?» – заявив Гречківський у коментарі журналісту програми «Схеми».

Почесне консульство Сейшельських Островів у Києві очолює Ігор Гладковський. Ця посада йому перейшла від батька – Олега Гладковського, нині – першого заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони України. Протягом тривалого часу офіс почесного консульства був у будівлі на столичній вулиці Електриків, 29а. За однією адресою з групою компаній «Укрпромінвест» Петра Порошенка, Ігоря Кононенка та самого Олега Гладковського.

Нині офіс консульства переїхав за іншою адресою, і знайти його складно. Але зателефонувавши за номером консульства, журналісти «Схем» потрапили у компанію «Хюндай Мотор Україна». Ця приватна фірма належить Ігорю та Олегу Гладковським.

Таким чином, почесне консульство Сейшел, яке Олег Гладковський зареєстрував у будівлі групи «Укрпромінвест», його син Ігор, який замінив батька на посаді, переніс у будівлю компанії, яку очолює сам, йдеться у розслідуванні.

Депутат Київради Ігор Баленко – почесний консул Республіки Перу. Адреса консульства збігається із адресами кількох юридичних осіб, які входять у групу компаній «Фуршет», які контролює Баленко.

Разом із тим, журналісти виявили, що Ігор Баленко порушує «Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб» Міністерства закордонних справ.

Ігор Баленко є почесним консулом Республіки Перу та водночас депутатом Київради, а це прямо суперечить вимогам до почесних консулів: «почесною консульською посадовою особою може бути громадянин України, який не є обраним до органів місцевого самоврядування».

У відповідь на запит журналістів у МЗС повідомили, що у зв’язку з отриманням такої інформації звернуться до посольства Перу у Польщі «з проханням врегулювати ситуацію відповідно до законодавства України або припинити повноваження Баленка як почесного консула».

У свою чергу бізнесмен заявив журналістам, що не бачить у своїх діях ніяких порушень та вважає, що вимоги Положення його не стосуються, оскільки він став консулом ще до того, як вони з’явилися: «Коли я вступав на посаду, не було цього положення. Я тоді міг бути і депутатом, і бути почесним консулом. Якби я його отримував зараз, тоді б мені міністерство могло відмовити у наданні статусу почесного консула».

hosting

Україна отримає 9 мільйонів євро від Німеччини для переселенців – Кабмін

Україна отримає дев’ять мільйонів євро від уряду Німеччини на створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб та розвиток інфраструктури в містах, які приймають переселенців, повідомила прес-служба Кабінету міністрів України.

В уряді заявили, що відповідну фінансову та проектну угоду 19 квітня підписали міністр соціальної політики України Андрій Рева, керівник міського та інфраструктурного підрозділу німецького державного Банку Розвитку KfW Маріон Кнееш та виконавчий директор Українського фонду соціальних інвестицій Андрій Лактіонов.

У Кабміні зазначили, що проект допоможе створити соціальне житло для близько 1000 внутрішньо переміщених осіб.

«Безповоротна фінансова допомога надається Міністерством економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) через німецький державний Банк Розвитку KfW. Проект «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури. УФСІ VI» триватиме чотири роки. Грантові кошти спрямовуються у Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську області та підконтрольні уряду України райони Донецької і Луганської областей», – заявили в Кабінеті міністрів.

Згідно з повідомленням, угода від 19 квітня «є логічним продовженням проекту, який завдяки попередньому гранту уряду Німеччини Український фонд соціальних інвестицій реалізує зараз». Завдяки цьому проекту вже відкрили три соціальні гуртожитки у Мелітополі Запорізької області. До кінця року ще близько 700 внутрішньо переміщених осіб отримають квартири або кімнати в гуртожитках у 14 відремонтованих об’єктах.

За даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,5 мільйона переселенців.

hosting

СБУ відмовилася повідомити, чи фігурує російський військовий Дубинський у розслідуванні щодо MH17

Служба безпеки України у відповіді на запит Радіо Свобода відмовилася повідомити, чи фігурує в розслідуванні справи про збиття літака рейсу MH17 над Донбасом влітку 2014 року відставний російський військовослужбовець, колишній керівник «розвідки» угруповання «ДНР» Сергій Дубинський.

У СБУ також не повідомили, за якими статтями обвинувачують Дубинського. Нещодавно з’явилася інформація про завершення досудового розслідування СБУ проти російського військового.

У відповіді на запит Радіо Свобода щодо того, за якими статтями обвинувачують Дубинського, чи є в матеріалах досудового розслідування дані, що вказують на його причетність до атаки на MH17 і чи розслідує взагалі СБУ участь Дубинського в атаці на «Боїнг», у СБУ повідомили, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом збиття літака за статтею «теракт».

«7 серпня 2014 року Генеральною прокуратурою України було підписано угоду про створення міжнародної спільної слідчої групи з розслідування даного злочину Україною, Нідерландами, Бельгією, Малайзією й Австралією. Що стосується надання даних щодо розслідування даної трагедії, то, відповідно до положень зазначеної угоди, жодна інформація не може бути поширеною сторонами в пресі чи через інші засоби публічного розповсюдження без отримання на це згоди інших сторін», – відповіли в СБУ.

В офіційній урядовій газеті «Урядовий кур’єр» 12 квітня була опублікована повістка з вимогою до Дубинського та його адвоката з’явитися до СБУ в Києві для вручення письмового повідомлення про зміну підозри і для надання доступу й ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Також підозрюваному мали вручити копію обвинувального акту. Це свідчить про те, що СБУ завершила розслідування щодо відставного російського військовослужбовця.

У грудні минулого року суд дозволив СБУ спеціальне (заочне) розслідування щодо Дубинського у справі щодо створення терористичної організації.

Журналісти і міжнародні дослідницькі організації ідентифікували Дубинського (відомого за прізвиськом «Хмурий») через аудіозаписи, оприлюднені СБУ, з перехопленням розмов фігурантів справи про збиття в небі над Донбасом малайзійського «Боїнга» рейсу MH17 влітку 2014 року.

До війни Дубинський жив в одному з сіл Донбасу. Зараз в Україні у нього залишилися близькі родичі. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії поспілкувалися з рідним братом російського полковника, Романом Дубинським. Зокрема, він заявив, що його брат дійсно був російським військовим і воював на боці бойовиків у 2014 році. Роман Дубинський також підтвердив, що його брат Сергій Дубинський поїхав з Донбасу на початку 2015 року і осів на хуторі Великий Лог Ростовської області Росії. Донбас.Реалії вирушили туди, щоб розпитати самого фігуранта аудіозаписів про атаку на малайзійський «Боїнг», але він відмовився розмовляти з журналістами.

Ексклюзивні подробиці з біографії полковника і докази його ймовірної причетності до збиття MH17 надав і колишній товариш по службі.

Офіційно міжнародна Спільна слідча група і українські правоохоронні органи поки що не називають імен людей, причетних до катастрофи літака, внаслідок якої загинули 298 людей.

Наприкінці вересня 2016 року міжнародна Спільна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші попередні офіційні підсумки розслідування. У доповіді йдеться про те, що зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії. Місце пуску ракети – селище Первомайське, яке перебувало під контролем бойовиків, контрольованих Росією. До числа підозрюваних, згідно з доповіддю, входять близько 100 осіб.

У Кремлі заявили, що доповідь не можна вважати «остаточною правдою», а висновки слідчих у Москві назвали «попередніми». У МЗС Росії назвали доповідь «упередженою».

hosting