Суд у Криму продовжив арешт кримському татарину Рамазанову

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд до 18 березня продовжив арешт кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову, обвинуваченому в розповсюдженні екстремістських висловлювань.

Сторона обвинувачення підтримала цю вимогу, зазначивши, що наявність у Рамазанова паспорта громадянина України загрожує тим, що він може зникнути з території півострова.

Затриманого 23 січня після обшуку в селі Новий Мир Сімферопольського району кримського татарина Ісмаїла Рамазанова звинувачують у поширенні інформації, що розпалює міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть.

За його словами, близько четвертої години ранку в день затримання до нього додому проникли співробітники російських спецслужб і перед обшуком накинули на голову куртку, після чого почали бити.

Рамазанов стверджує, що йому завдали численних ударів по спині, в область нирок, по голові, у район потилиці, по руках і ногах, також викручували пальці. Адвокат вказує, що в лікарні Сімферополя зафіксували наявність побоїв на тілі його підзахисного, однак і після відвідин клініки Рамазанова били в автомобілі.

Після анексії в Криму відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

hosting

МВС заперечує, що підрозділи Нацгвардії припинили охороняти Шевченківський райсуд

Міністерство внутрішніх справ України заперечує інформацію, що підрозділи Національної гвардії припинили охороняти Шевченківський районний суд Києва.

«Наразі там військовослужбовці Національної гвардії продовжують нести службу. Протягом дня було проведено заміну гвардійців на цьому об`єкті, відповідно до плану організації чергування», – заявили в МВС.

У відомстві також закликали Державну судову адміністрацію та Вищу раду правосуддя «якомога швидше створити спеціальну незалежну службу охорони судів».

19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.

Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».

hosting

МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах України через ситуацію з «Росспівробітництвом»

МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах України через ситуацію з «Росспівробітництвом»

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 19 лютого про виклик тимчасового повіреного у справах України в Москві Руслана Німчинського і висловлення йому протесту через ситуацію з будівлею «Росспівробітництва» у Києві, назвавши це «безчинством українських націоналістів-русофобів».

«Очевидно черговий прояв посилення в Україні агресивного націоналізму неонацистського спрямування, який явно користується покровительством і підтримкою офіційної влади країни. Навряд чи можна вважати випадковим збігом той факт, що погром в Російському центрі науки та культури («Росспівробітництво») стався відразу ж після одіозного виступу президента України Петра Порошенко на Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, який був насичений антиросійськими закидами і містив прямий заклик до «боротьби з російським прапором» по всьому світу», – йдеться у заяві МЗС Росії.

У заяві також вказано, що Посольство Росії в Києві відправило ноти протесту в МЗС України. Російська сторона вимагає встановити та притягнути до відповідальності винуватців події, додали в МЗС.

«До української сторони звернено заклик покласти край витівкам радикал-націоналістів, створити належні умови для нормального і безпечного функціонування російських установ в Україні, відповідно до зобов’язань Києва за загальновизнаними міжнародними конвенціями і російсько-українським міжурядовими угодами», – вказали в російському зовнішньополітичному відомстві.

Раніше сьогодні заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю Радіо Свобода назвав неприйнятним пошкодження приміщень офісу «Росспівробітництва» у центрі Києва. Він зауважив, що це не додає Україні позитивного іміджу в світі.

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої (близько 100 осіб) атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи. Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва. У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

Це не перший за останні дні інцидент щодо «Росспівробітництва» у Києві. 17 лютого молодики із шевронами «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

hosting

Миротворці ООН на Донбасі. Україна готова, Росію – «дотиснути» – ранковий ефір Радіо Свобода

Мюнхенська конференція. Зустріч «нормандської четвірки» не відбулась.

Саакашвілі з Європи хоче відставки Порошенка в Україні.

Олімпіада-2018: «золотий» фристайл, нестрибаючі фігуристи та сани без фіналу.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков та експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко;  політолог Олеся Яхно та член політради «Руху нових сил» Іван Слободяник; міністр молоді і спорту України Ігор Жданов, віце-президент Національного олімпійського комітету України Володимир Бринзак, директор департаменту олімпійських видів спорту Міністерства молоді і спорту України Роман Вірастюк, генеральний секретар федерації гірськолижного спорту України Юлія Сипаренко та спортивний журналіст УНІАН Юрій Трохимчук.

hosting

МЗС: попередньо, українців не було серед жертв падіння іранського літака

За попередніми даними, українців не було на борту іранського літака, який розбився 18 лютого, повідомляє Міністерство закордонних справ України у Twitter.

«За попередньою інформацією консула, громадян України не було на борту літака, що зазнав катастрофи в Ірані», – заявили в МЗС.

18 лютого в Ірані впав пасажирський літак ATR 72 авіакомпанії Aseman Airlines. 59 пасажирів і шість членів екіпажу загинули. Катастрофа сталася поблизу міста Семиром у провінції Ісфаган.

За даними іранської агенції Tasnim, літак виконував рейс зі столиці Тегерана до міста Ясудж на південному заході країни. Літак зник із радарів через 20 хвилин після зльоту.

hosting

Поліція: через пошкодження будівель у центрі Києва проводиться перевірка

Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.

У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.

Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.

hosting

Праворадикали розбили вікна у будівлі «Росспівробітництва» в Києві

Учасники акції «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, атакували 18 лютого офіси кількох установ у центрі Києва. У цих діях взяло участь близько 100 осіб.

Камінням і яйцями праворадикали закидали будівлю організації «Росспівробітництво» (це представництво російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці). Вікна в результаті нападу були розбиті, на стіні один із учасників залишив напис «Смерть Росії».

Також об’єктом агресивних дій стали офіси двох пов’язаних із Росією банківських установ.

Співробітники Нацгвардії і поліції були присутні на місці інцидентів, але не зупиняли дії нападників. Силовики вилаштовувалися живим ланцюгом між будівлями та учасниками акції, що не могло зупинити биття вікон.

Пізніше поліцейські зафіксували обсяг завданих будівлям пошкоджень.

Це не перший цього тижня інцидент щодо «Росспівробітництва» у Києві. 17 лютого молодики із шевронами «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також фасад будівлі у ніч на 27 серпня 2016 року розмалювали невідомі, а у липні того ж року невідомі в масках закидали будівлю «Росспівробітництва» фаєрами, після чого на фасаді і дверях залишилися сліди кіптяви.

hosting

У Львові на підтримку Саакашвілі зібрали віче

У Львові на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку на віче на підтримку «Всеукраїнського маршу за майбутнє» і Міхеїла Саакашвілі зібрались близько 300 осіб (за даними поліції), більшість осіб старшого віку. Організатори заходу в коментарі Радіо Свобода назвали цифру вчетверо більшу.

«Зібрались небайдужі львів’яни, які виступають зі своєю громадянською позицію. У нас є чітка вимога припинити переслідування політичних опонентів, перестати знищувати маленькі партії і ми вимагаємо відставки президента і Верховної Ради», – каже координатор Львівської обласної організації «Руху нових сил» Анатолій Крачковський.

За словами координатора, в останній момент взяти участь у вічі відмовилися представники «Самопомочі», ВО «Свобода», «Народного контролю», «Громадянської позиції», а підтримали захід у Львові громадські організації УНСО, «Рабів до раю не пускають».

«Наші представники організації тут, щоб висловити незадоволення політикою президента, тому що дублюється ситуація 2012 – 2013 років. Ми не готові назвати людину, яка може змінити ситуацію в Україні, але нині очевидно, що Україна перетворюється на авторитарну державу», – говорить учасник акції керівник ГО «Рабів до раю не пускають» Іван Спринський.

Також під час проведення віча його організатори збирали підписи за імпічмент президента.

Аналогічна акція 18 лютого відбулася і в Києві.

hosting

У Києві відбувся «Марш за майбутнє»

У Києві 18 лютого відбувся «Марш за майбутнє», ініційований опонентами чинного президента України Петра Порошенка.

Хода мітингувальників рушила з парку Тараса Шевченка у напрямку Михайлівської площі, де учасники провели мітинг. За різними оцінками, в акції взяли участь від трьох до п’яти тисяч учасників.

«Марш у Києві пройшов без порушень правопорядку. Поліція належним забезпечила безпеку учасників заходу. За приблизними підрахунками, участь в акції взяли близько 3000 осіб. Порушень правопорядку не зафіксовано», – проінформував відділ комунікації поліції Києва.

Прихильники колишнього президента Грузії та колишнього голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі проводять свої недільні акції в Києві вже впродовж кількох місяців. Спершу вони називалися «Маршами за імпічмент», згодом – «Маршами за майбутнє». Щоразу в цих акціях бере участь кілька тисяч осіб.

hosting

Зустріч у «нормандському форматі» на полях конференції у Мюнхені не відбудеться – МЗС

Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.

Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

 

hosting